Рішення № 18829152, 17.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/44117.10.11

За позовом Української науково-технічної електроенергетичної асоціації «Аселенерго»

до Обєднання енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики»

про стягнення 35006,19 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № АЕЕ/1-5 від 13.09.2011

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 44 від 06.12.2010

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Обєднання енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» заборгованості у розмірі 35006,19 грн., в т.ч. 30000,00 грн. основного боргу, 1378,36 грн. 3%, 3627,83 грн. збитків від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 662 від 11.07.2008 позивачем виконано на користь відповідача науково-технічні роботи з розробки галузевого нормативного документу «Кліматичні дані для визначення навантажень на повітряні лінії електропередавання на загальну суму 50000,00 грн., за які відповідач в повному обсязі не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2011 порушено провадження у справі № 53/441, розгляд справи призначено на 17.10.2011.

В судовому засіданні 17.10.2011 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.10.2011 надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та зазначив, що оскільки договором не визначений строк оплати виконаних робіт, а позивач в силу ч. 2 ст. 530 ЦК України не направляв відповідачу вимогу про виконання зобовязання з оплати виконаних робіт, то на момент звернення позивача з вказаним позовом його права не є порушеними, а відтак і такими, що не підлягають захисту.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.10.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

11.07.2008 між Обєднанням енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики», як замовником (надалі відповідач) та Українською науково-технічною електроенергетичною асоціацією «Аселенерго», як виконавцем (надалі позивач) укладено договір № 662 на виконання науково-технічної роботи (надалі договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання науково-технічної роботи, а саме: розроблення галузевого нормативного документу «Кліматичні дані для визначення навантажень на повітряні лінії електропередавання. Методика опрацювання»та програмного забезпечення оброблених даних. Робота виконується у відповідності з рішенням Правління ОЕП «ГРІФРЕ»(перелік науково-технічних робіт, включених ОЕП «ГРІФРЕ»на 2007 р.), протокол № 48 від 28.02.2007 р.

Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної продукції, що здаються замовнику загалом і етапами, вказані в технічному завданні, яке погоджено Міністерством палива та енергетики України і є невідємною частиною договору (п. 1.2 договору).

П. 1.3 договору визначено термін здачі робіт грудень 2008 р.

Зміст і терміни виконання основних етапів роботи визначаються календарним планом на весь обсяг робіт, який є невідємною частиною договору (п. 1.4 договору).

Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість виготовленої виконавцем науково-технічної продукції до протоколу про договірну ціну становить 50000,00 грн., в т.ч. 10% єдиний податок 5000,00 грн. Кінцевий розрахунок за роботу здійснюється після передачі замовнику науково-технічної продукції згідно з п. 3.1 цього договору (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 3.1 договору перелік наукової, технічної і іншої документації, що підлягає оформленню і здачі виконавцем замовнику після закінчення дії договору, визначається календарним планом.

Приймання-передача виконаних робіт з кожного етапу і роботи загалом оформлюється актом, який є основою для взаємних розрахунків і складається в 3-х примірниках: два примірника для замовника, один виконавцю (п. 3.3 договору). По завершенні роботи поетапно та в цілому виконавець передає замовнику: супровідний лист, акт здачі-приймання науково-технічної продукції з комплектом науково-технічної документації, передбаченої календарним планом (п. 3.4 договору).

Матеріали справи містять підписані та скріплені печатками сторін додаток 1 «Календарний план виконання науково-технічної роботи з розроблення галузевого нормативного документу «Кліматичні дані для визначення навантажень на повітряні лінії електропередавання. Методика опрацювання»та програмного забезпечення оброблених даних», додаток 2 «Протокол узгодження ціни на виконання науково-технічної роботи з розроблення галузевого нормативного документу «Кліматичні дані для визначення навантажень на повітряні лінії електропередавання. Методика опрацювання»та програмного забезпечення оброблених даних»; складні з боку позивача додаток 3 «Кошторис вартості виконання науково-технічної роботи з розроблення галузевого нормативного документу «Кліматичні дані для визначення навантажень на повітряні лінії електропередавання. Методика опрацювання»та програмного забезпечення оброблених даних», додаток 3.1 «Розрахунки витрат зі статтею «основні і допоміжні матеріали», додаток 3.2 «Розрахунки витрат за статтею «Витрати на утримання апарату управління та іншого загальногосподарського персоналу (накладні витрати)», додаток 3.3 «Розрахунки витрат за статтею «Заробітна плата та інші виплати виконавцям роботи».

Згідно з актами № 1 та № 2 здачі-приймання науково-технічної продукції по договору № 662 від 11.07.2008 від 04.09.2008 та від 02.04.2009, які підписані уповноваженими представниками сторін (замовника та виконавця), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала 50000,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що за виконані позивачем роботи відповідач розрахувався з позивачем частково на суму 20000,00 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями банківських виписок з особового рахунку позивача. Несплаченим залишився борг у розмірі 30000,00 грн.

У звязку з несплатою заборгованості позивач звертався до відповідача з претензіями № АЕЕ/2-1 від 10.02.2010 та № АЕЕ/1-4 від 22.08.2011, в яких вимагав погасити заборгованість у розмірі 30000,00 грн.

Відповідач відповідей на жодну з вимог позивача не надав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Відповідно до ч. 1 ст. 894 ЦК України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач отримав вимоги про оплату виконаних позивачем робіт за фактичною адресою 24.02.2010 та 25.08.2011 відповідно, що підтверджується відмітками уповноважених відповідачем осіб на отримання вхідної кореспонденції на зворотному боці повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів відповідач повинен був у строк до 02.03.2010 оплатити позивачу борг за виконані роботи.

Однак відповідач за виконані на його користь роботи розрахувався частково.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, відповідно до яких зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Отже, факт порушення відповідачем обовязку та строків оплати за виконані роботи по договору судом встановлено.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про не направлення вимоги або претензії позивачем відповідачу, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема наявними в ній претензіями № АЕЕ/2-1 від 10.02.2010 та № АЕЕ/1-4 від 22.08.2011, які були отримані відповідачем 24.02.2010 та 25.08.2011 відповідно, що підтверджується відмітками уповноважених відповідачем осіб на отримання вхідної кореспонденції на зворотному боці повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по договору № 662 в розмірі 30000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та 3% річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у період з 04.03.2010 по 13.09.2011 належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1378,36 грн. та інфляційних втрат в сумі 3627,83 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Обєднання енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 34, код ЄДРПОУ 21677681, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Української науково-технічної електроенергетичної асоціації «Аселенерго»(03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, 4, код ЄДРПОУ 13674838) суму основного боргу у розмірі 30000,00 (тридцять тисяч) грн., 3% річних у розмірі 1378,36 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн., збитки від інфляції у розмірі 3627,83 (три тисячі шістсот двадцять сім) грн., 350,06 (триста пятдесят) грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 20.10.2011