Рішення № 18828599, 17.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/32717.10.11 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія

«Оранта»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 16 від 25.01.2011р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 17.10.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(надалі ТДВ «Страхова компанія «Індіго», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) суми в розмірі 3702, 20 грн., як відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ «СК «Індіго»на підставі договору страхування наземного транспорту № 206-09138-08 від 22.05.2008р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Mitsubishi Lanсer, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Lexus, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта»позивачем було направлено останньому регресну вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 3702, 20 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 10.10.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 03.10.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором страхування наземного транспорту № 206-09138-08 від 22.05.2008р. у ТДВ «СК «Індіго», застраховано автомобіль Mitsubishi Lanсer, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_2, вигодонабувачем ЗАТ «Альфа-Банк».

Згідно довідки УДАІ ГУ МВС України у м. Києві 26.11.2008р. у м. Києві на вул. Г. Бресту - Перемоги сталась дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобілів Mitsubishi Lanсer, державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2 та Lexus, державний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 13.1, 2.10 Правил дорожнього руху України яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Святошинського районного суду міста Києва від 09.12.2008р., справа 3-37153/2008р..

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Mitsubishi Lanсer, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 659 про оцінку майна складеного 19.02.2009р. суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Сальватор»оцінювачем ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № НОМЕР_3 від 28.08.2002р.), складає 3095, 30 грн..

За страховим випадком ДТП що сталась 26.11.2008р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 8130/206/201 від 14.09.2009р. по договору страхування наземного транспорту № 206-09138-08 від 22.05.2008р. до виплати визначено суму страхового відшкодування в розмірі 3702, 20 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 9497 від 17.03.2010р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль Lexus, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Mitsubishi Lanсer, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ВАТ НАСК «Оранта»про що укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/8779589.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем Lexus, державний номер НОМЕР_2 підтверджується Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 09.12.2008р..

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Lexus, державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВВ/8779589), що підтверджено у листі відповідача за вих. № 61/2-110811/3 від 11.08.2011р..

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Mitsubishi Lanсer, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/8779589), а до ТДВ «СК «Індіго»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 206-09138-08 від 22.05.2008р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ «НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

В силу положень ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/8779589) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 35 000 грн., франшиза 0 грн..

Згідно ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством ...

Згідно звіту № 659 про оцінку майна складеного 19.02.2009р. вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складає вартість матеріального збитку 3095, 30 грн..

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь відповідача підлягає стягненню в порядку регресу сума 3095, 30 грн., а вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем іншої частини виплаченого страхового відшкодування не узгоджуються з наведеними положеннями закону, оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно заяви за вих. № 92/3/2011-03/ИР від 16.03.2011р., заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 280, 54 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, з рахунків виявлених під час виконання судового рішення, ідент. код 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка 1, р/р 26502301310784 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, ідент. код 33831166) 3095, 30 грн. (три тисячі девяносто пять гривень 30 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 280, 54 грн. (двісті вісімдесят гривень 54 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 20.10.2011