Рішення № 18827669, 26.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.09.11 р. Справа № 19/61

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м.Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Донбасвогнетрив”, м.Горлівка Донецької області

про стягнення заборгованості в сумі 386924,23 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю.

від відповідача: не зявився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

26.09.2011р. з 13.40 год. по 13.50 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”, м.Харків звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Донбасвогнетрив”, м.Горлівка Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 386924,23 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №11301195000 від 25.02.2008р. в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у звязку з чим нараховує до стягнення пеню.

Ухвалою від 12.07.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/61.

25 липня 2011р. у звязку з перебуванням судді Демідової П.В. у відпустці, справу №19/61 передано на розгляд судді Курило Г.Є. 27.07.2011р. у звязку з виходом судді Демідової П.В. з відпустки, справу №19/61 передано на її розгляд.

23 вересня 2011р. позивачем була надана пояснювальна записка, в якій ззначено, що додаткова угода №1 від 25.02.08р. є невідємною частиною кредитного договору№11301195000, але з метою правильності обліку нарахованих процентів даній угоді присвоєно №11301195002, що по суті є продовження дії першого договору, але зі зміною процентної ставки.

В судовому засіданні 26.09.2011р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в жодне судове засідання не зявився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 12.07.2011р., 25.07.2011р., 09.08.2011р., 22.08.2011р., 12.09.2011р.

Відповідно до довідки Донецького обласного управління статистики №7-25-135, Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Донбасвогнетрив” зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України за адресою: 84629, м.Горлівка Донецької області, вул.Москаленка, 21/45.

Крім того, процесуальні документи по справі №19/61 надсилались відповідачу на адресу, визначену позивачем як місце фактичного знаходження ТОВ „НВП „Донбасвогнетрив”: 84639, м. Горлівка Донецької області, вул.Курченка, 10.

На адресу суду надійшли повідомлення №№00052617, 03572576, 03572584, які свідчать про вчасне отримання уповноваженою особою відповідача процесуальних документів суду, та повернуто поштові відправлення №№13145393, 13304440, 13537194 надіслані відповідачу за юридичною адресою, з відміткою органу поштового звязку „за закінченням терміну зберігання”.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Відповідно до розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

25 лютого 2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Донбасвогнетрив” (далі - позичальник) було укладено кредитний договір №11301195000 (далі кредитний договір).

Відповідно до п.1.1, банк зобовязується надавати позичальнику, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 440000,00 грн. у порядку і на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.1.2.1, надання кредиту здійснюється з 25.02.2008р. по 25.02.2011р.

За умовами п.1.2.2, позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додатком №1 до договору), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору, на підставі будь-якого з п.п.2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору. Позичальник зобовязується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно з умовами договору на рахунок №3739511301195 в АКІБ „УкрСиббанк”.

За змістом п.п.1.3.1, 1.3.2, за користування кредитними коштами протягом дії кредитного договору процентна ставка встановлюється в розмірі 14% річних, за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка складає 28% річних та застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за кредитним договором.

Згідно з п.1.5, кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника №26004147477900 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням або шляхом оплати банком платіжних документів позичальника за рахунок кредитних коштів, наданих відповідно до умов договору та в порядку, окремо обумовленому сторонами в письмовій формі.

Згідно з п.1.3.7 кредитного договору, позичальник сплачує банку комісію за управління кредитною лінією, починаючи з другого року кредитування у розмірі 1% від суми кредиту. Комісія нараховується на суму первинного ліміту кредитування і сплачується у гривні згідно з умовами договору на дату нарахування на рахунок 3739511301195, відкритий у відділенні №845 АКІБ „УкрСиббанк”.

Відповідно до п.7.1 кредитного договору, за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобовязаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,4% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом „факт/360” (метод „факт/360” передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством.

За приписами п.9.5, строк дії кредитного договору встановлюється з дати його укладання і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування.

Додатковою угодою №1 від 18.09.2008р. сторони змінили окремі положення кредитного договору №11301195000 від 25.02.2008р., домовившись, що за використання кредитних коштів за траншами, які надаватимуться позичальнику в порядку, передбаченому договором, з 18.09.2008р. встановлюється процентна ставка в розмірі 20,9%. Така процента ставка застосовується до всієї строкової суми заборгованості за траншами, виданими починаючи з вказаної дати, якщо інша процентна ставка на буде встановлена згідно з умовами договору. Процентна ставка за користування понад встановлений договором строк кредитними коштами за траншами, які надаватимуться позичальнику з 18.09.2008р. встановлюється в розмірі 41,8% річних (п.1.2 додаткової угоди).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору №11301195000 від 25.02.2008р. (зі змінами), сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є чинним, дійсним та обовязковим для виконання сторонами.

Виходячи зі змісту абз.2 п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, нова редакція якого затверджена Загальними зборами акціонерів АТ „УкрСиббанк” 24.01.2011р., Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк” виступає правонаступником по всіх правах та обовязках Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк”.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом, протягом дії кредитного договору банком належним чином виконувались зобовязання з надання позичальнику кредиту у вигляді поновлювальної кредитної лінії шляхом перерахування кредитних коштів в межах її ліміту на особовий рахунок відповідача №26004147477900 в АТ „УкрСиббанк”.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі не виконав, у звязку з чим 28.04.2011р. банк звернувся до нього з листом №30-31/1166-1, яким повідомив про наявність заборгованості в сумі 290824,16грн., що підлягає сплаті протягом 3 днів з моменту отримання вимоги. Зазначена вимога була залишена позичальником без відповіді та задоволення.

Як зазначає позивач, наразі у відповідача наявна заборгованість за кредитом в сумі 270397,94 грн.

На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №19/61 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у відповідача заборгованості з повернення кредиту в сумі, що вимагається до стягнення позивачем.

Разом з цим, протягом дії кредитного договору, позивачем відповідно до п.п.1, 1.2 додаткової угоди до кредитного договору, здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитними коштами, які, як вбачається з матеріалів справи, наразі залишились не сплаченими в сумі 116403,26 грн.

Отже, беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 270397,94 грн., заборгованості за відсотками в сумі 116403,26 грн. ґрунтуються на приписах закону та умовах договору, підтверджені належними доказами та відповідачем не спростовані, вони є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом проаналізовано документи первинного бухгалтерського обліку та встановлено наявність у відповідача заборгованості зі сплати комісії у період з 10.03.2009р. по 10.09.2009р. З огляду на вищевикладене та беручи до уваги умови п.7.1 кредитного договору, суд дійшов про правомірність вимог позивача щодо стягнення пені за неналежне виконання зобовязання, передбачено п.1.3.7 кредитного договору.

Отже, у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов'язань з повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним та комісії, позивачем за період з 10.03.2009р. по 10.09.2009р. нараховано та предявлено до стягнення пеню в розмірі 93,01 грн., 24,68 грн. та 5,34 грн. відповідно.

Проаналізував зроблений позивачем розрахунок пені, суд вважає його арифметично невірним. З огляду на викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 91,77грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 24,00 грн. та пені за несвоєчасну сплату комісії в сумі 5,08 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 549-552, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Донбасвогнетрив”, м.Горлівка Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 386924,23 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Донбасвогнетрив” (84629, м.Горлівка Донецької області, вул.Москаленка, 21/45, ЄДРПОУ 32804681) на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” (61050, м.Харків, пр. Московський, 60, ЄДРПОУ09807750) прострочену заборгованість за кредитом в сумі 270397,94грн., прострочену заборгованість за відсотками в сумі 116403,26 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 91,77грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 24,00 грн., пеню за несвоєчасну сплату комісії в сумі 5,08 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 3869,22грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили

У судовому засіданні 26.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Демідова П.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 03.10.2011р.

<Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >