Рішення № 18827197, 20.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.11 р. Справа № 9/94

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю мясокомбінат „Ювілейний”, смт.Ювілейний, Дніпропетровська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов - Константа”, с.Урзуф, Першотравневий район, Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 18984грн.00коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю № 3/3 від 05.07.2011р.)

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю мясокомбінат „Ювілейний”, смт.Ювілейний, Дніпропетровська область (далі позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов - Константа”, с.Урзуф, Першотравневий район, Донецька область (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 18984грн.00коп.

Ухвалою від 01.06.2011р. судом (суддя Марченко О.А.) порушено провадження по справі, сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

Розпорядженням голови господарського суду від 22.07.2011р. справа № 9/94 передана на розгляду судді Макарової Ю.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за договором № 6/06Дс від 01.04.2006р. здійснив поставку товару разом із возвратною тарою, однак відповідач належним чином не виконав зобовязання по поверненню возвратної тари, внаслідок чого виникла заявлена заборгованість в розмірі 18984грн.00коп., яка дорівнює вартості неповернутої тари.

На підтвердження свої позиції позивачем надані засвідчені копії: договору № 6/06Дс від 01.04.2006р., видаткових накладних № 409435 від 13.11.2009р., № 409007 від 06.11.2009р., № 409826 від 20.11.2009р., № 409825 від 20.11.2009р., № 409685 від 18.11.2009р., № 406393 від 23.09.2009р., № 406298 від 21.09.2009р., № 405559 від 09.09.2009р., № 405464 від 07.09.2009р., № 405280 від 04.09.2009р., № 405138 від 02.09.2009р., № 408593 від 30.10.2009р., № 409279 від 11.11.2009р., № возвратні накладні № 1 від 15.07.2010р., № 100 від 16.11.2009р., довіреність (повідомлення) від 01.11.2009р., вимоги № 192 від 05.05.2011р.

06.07.2011р. через канцелярію суду позивач звернувся до суду із заявою № 254 від 14.06.2011р. про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та на все нерухоме майно, що належить відповідачу.

Клопотанням б/н від 06.09.2011р. позивач надав суду двосторонній акт звірки по зворотній тарі за період з 01.09.2009р. по30.09.2009р.

Клопотанням № 466 від 15.09.2011р. позивач надав через канцелярію суду 20.09.2011р. для залучення до матеріалів справи довідку щодо руху зворотної тари під час господарських взаємовідносин з відповідачем за період з 01.11.2009р. по 15.09.2011р.

Справа слуханням відкладалась у звязку з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист, востаннє суд призначив розгляд справи на 20.09.2011р., але відповідач у судові засідання не зявився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи містяться витяг з ЄДР серії АЄ № 081014 станом на 25.07.2011р., з якого вбачається, що „Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов Константа», ідентифікаційний код 31971680, знаходиться за адресою: 87455, Донецька обл., село Гурзуф, вул. Шевченко, будинок 6. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Саме така адреса відповідача вказана позивачем в позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Проте ухвали суду повернулися з відміткою органу поштового звязку за відсутністю адресату.

Тому поштова кореспонденція з повідомленнями, повернута органами зв'язку з позначками "за зазначеною адресою не проживає", з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судобом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

В судовому засідання 20.09.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначаючи про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної правової позиції.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

01.04.2006р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір № 6/06Дс, згідно з яким постачальник зобовязується передати в установлений по даному договору строк у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його.

Відповідно п. 1.2 договору найменування товару: ковбасні вироби та готові мясні вироби, далі по договору товар.

Згідно п. 6.1 договору товар поставляється на склад покупця в тарі наступних видів: палети (піддони) пластикові/деревяні (багаторазового використання); ящики ковбасні (пластикові контейнери/ящики перфорировані, багаторазового використання) та/або картоні (гофротара).

Відповідно п. 6.2 договору тара палети (піддони) пластикові/деревяні (багаторазового використання) та ящики ковбасні (пластикові контейнери/ящики перфорировані, багаторазового використання) є возвратною тарою. Вид тари гофротара або ящики ковбасні (пластикові контейнери/ящики перфорировані, багаторазового використання) обираються покупцем при подачі заявки на поставку товару; про обраний вид тари покупцем робиться відповідна відмітка в заявці на поставку товару.

Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що у випадку поставки товару в возвратній тарі про це робиться відповідна помітка в накладній на поставку товару.

Згідно п. 6.4 договору повернення тари здійснюється під час наступної поставки товару покупцю, однак не пізніше 1 (одного) місяця від дня передачі тари покупцю. Повернення тари здійснюється силами та за рахунок постачальника.

Відповідно п. 6.5 договору у випадку неповернення, несвоєчасного повернення, втрати або пошкодження тари, покупець сплачує постачальнику залогову вартість тари. Оплата залогової вартості тари здійснюється покупцем протягом 3 календарних днів з моменту настання граничного строку повернення тари. Сторони прийшли згоди встановити наступні розміри залогової вартості на окремі види возвратної тари:

-пластикові контейнери, модель Е2 48грн.00коп.

-ящик перфорірований, модель „сітка” 24грн.00коп.

-пластиковий пал лет, модель 031IRIDIUM PAL 360грн.00коп.

-деоевяний палет, модель „евро” 36грн.00коп.

Відповідно до п. 10.1 договору даний договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2006р. Згідно п. 10.2 договору у випадку якщо за один місяць до в спливу строку дії даного договору жодна із сторін письмово не заявить про його припинення, даний договір вважається пролонгованим на тій же строк та на тих же умовах.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що на виконання умов договору здійснив поставку за видатковими накладними № 409435 від 13.11.2009р., № 409007 від 06.11.2009р., № 409826 від 20.11.2009р., № 409825 від 20.11.2009р., № 409685 від 18.11.2009р., № 406393 від 23.09.2009р., № 406298 від 21.09.2009р., № 405559 від 09.09.2009р., № 405464 від 07.09.2009р., № 405280 від 04.09.2009р., № 405138 від 02.09.2009р., № 408593 від 30.10.2009р., № 409279 від 11.11.2009р. товару разом з возвратною тарою.

Відповідно до зазначених накладних відповідач отримав товар в наступній возвратній тарі: контейнер пластиковий в кількості 408штук, переданий за видатковими накладними № 409826 від 20.11.2009р. в кількості 232 штук, за накладною № 409825 від 20.11.2009р. в кількості 109 штук, за накладною № 409685 від 18.11.2009р. в кількості 67 штук; палет деревяний в кількості 14 штук, переданий за накладними № 409435 від 13.11.2009р. в кількості 3 штуки, № 409007 від 06.11.2009р. в кількості 1 штуки, № 408593 від 30.10.2009р. в кількості 10 штук; палет пластиковий в кількості 7 штук, поставлений за накладною № 409826 від 20.11.2009р.; ящик перфорирований в кількості 80 штук, поставлений відповідачу за накладними № 409007 від 06.11.2009р. в кількості 9 штук, № 406393 від 23.09.2009р. 2 штук, № 406298 від 21.09.2009р. 5 штук, № 405464 від 09.09.2009р. 4 штук, № 405280 від 04.09.2009р. 5 штук, № 405138 від 02.09.2009р. 32 штук, № 409279 від 11.11.2009р. 4 штук, № 405559 від 09.09.2009р. 19 штук.

Протягом господарських правовідносин відповідач здійснював повернення возвратної тари, однак у звязку з неналежним виконанням взятих на себе зобовязань неповернутою залишилась наступна тара.

За накладною № 1 від 15.07.2010р. відповідачем було повернута возвратна тара, а саме пластиковий палет в кількості 17 штук, 6 штук з яких були враховані позивачем в рахунок повернення тари, отриманої за спірними накладними, пластиковий контейнер Е 2 був повернутий в кількості 150 штук, із яких 66 штук були враховані в рахунок повернення тари, отриманої за спірними накладними.

За накладною № 100 від 16.11.2009р. відповідачем був повернутий деревяний палет „евро” в кількості 6 штук, інший повернутий товар був врахований позивачем в рахунок попередніх поставок.

Позивач зазначає, що станом на 15.09.2011р., з урахуванням здійснених відповідачем часткових повернень, неповернутою залишилась тара: контейнер пластиковий в кількості 342штук, залоговою вартістю 16416грн.00коп., палет деревяний в кількості 8 штук, вартістю 288грн.00коп., палет пластиковий в кількості 1 штуки, залоговою вартістю 360грн.00коп., ящик перфорирований в кількості 80 штук, залоговою вартістю 1920грн.00коп. Загальна вартість неповернутого товару становить 18984грн.00коп.

Вимогою № 192 від 05.05.2011р. позивач просив відповідача в строк до 13.05.2011р. повернути возвратну тару або перерахувати її залогову вартість, попереджаючи про необхідність звернення до суду.

Проте позивач стверджує, що станом на час розгляду справи відповідач не надав жодну відповідь на направлену претензії, не вчинив жодних дій, спрямованих на врегулювання спору, возвратна тара не повернута, її залогова на вартість не оплачена.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (повністю та своєчасно не повернув/оплатив возвратну тару), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 18984грн.00коп., у звязку з неналежним виконанням умов договору поставки № 6/06Дс від 01.04.2006р. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови договору поставки.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалось, позивач за видатковими накладними № 409435 від 13.11.2009р., № 409007 від 06.11.2009р., № 409826 від 20.11.2009р., № 409825 від 20.11.2009р., № 409685 від 18.11.2009р., № 406393 від 23.09.2009р., № 406298 від 21.09.2009р., № 405559 від 09.09.2009р., № 405464 від 07.09.2009р., № 405280 від 04.09.2009р., № 405138 від 02.09.2009р., № 408593 від 30.10.2009р., № 409279 від 11.11.2009р. здійснив поставку погодженого сторонами в договорі товару разом з возвратною тарою.

Висновок стосовно того, що товар разом з возвратною тарою за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 6/06Дс від 01.04.2006р. суд робить виходячи з того, що безпосередньо в накладних є посилання на договір № 6/06Дс від 01.04.2006р.

Крім того, предмет договору, погоджений сторонами в договорі співпадає з предметом поставки, а саме позивачем була передані відповідачу ковбасні та готові мясні вироби.

Факт отримання відповідачем товару разом з тарою (ящиками) за вказаними накладними підтверджується підписом та відбитком печатки відповідача в графі „Отримав”, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару та тари за передбаченою ціною.

У суду відсутні сумніви щодо отримання товару саме представником відповідача, оскільки в матеріалах справи наявна засвідчена копія довіреності (повідомлення), якою відповідач повідомив позивача про зразок печатки підприємства та підписів осіб, уповноважених на отримання товару, що повністю відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на отриманні цінностей. Відповідачем даний факт не спростований.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторонами у п.п. 6.4, 6.5 договору погоджено, що повернення тари здійснюється під час наступної поставки товару покупцю, однак не пізніше 1 (одного) місяця від дня передачі тари покупцю. Оплата залогової вартості тари здійснюється покупцем протягом 3 календарних днів з моменту настання граничного строку повернення тари.

Враховуючи, що остання поставка товару за накладною № 409279 була здійснена ще 11.11.2009р., то з урахуванням п.п. 6.4 та 6.5 договору щодо строків виконання зобовязання, на день подачі позову до суду строк повернення возвратної тари та відповідно і строк оплати її залогової вартості наступив та почалося прострочення виконання зобовязання зі сплати вартості тари.

Доказів погашення боргу в сумі 184453грн.82коп. суду не представлені, у звязку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 18984грн.00коп., в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі суми основного боргу 18984грн.00коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю мясокомбінат „Ювілейний”, смт.Ювілейний, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов - Константа”, с.Урзуф, Першотравневий район, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 18984грн.00коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов - Константа” (юридична адреса: 87455, Донецька обл, село Урзуф, вул. Шевченко, будинок 6, код ЄДРПОУ 31971680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю мясокомбінат „Ювілейний” (юридична адреса: 52005, Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне, вул. Мічуріна, будинок 5, код ЄДРПОУ 24615640) суму основного заборгованості у розмірі 18984грн.00коп., витрати на оплату державного мита в сумі 190грн. 00коп., інформаційно технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

У судовому засіданні 20.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >