Рішення № 18827198, 28.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.11 р. Справа № 7/213

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання О.В. Чеботарьовій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Тест” м.Єнакієве

До відповідача: Управління ДАІ УМВС України в Донецькій області м.Донецьк

Предмет спору: стягнення 90454, 90 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 довір.

від відповідача: ОСОБА_2 довір.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Авто-Тест” м.Єнакієве звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Управління ДАІ УМВС України в Донецькій області м.Донецьк про стягнення 90454, 90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договори оренди №26/11-08 від 26.11.2008р. з додатковою угодою, №14-1 від 01.01.2009р., б/н від 01.10.2009р., б/н від 01.01.2010р. з додатковими угодами, акти прийому-передачі від 26.11.2008р.; рахунки за жовтень грудень 2009р., січень грудень 2010р..

У судових засіданнях позивач вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві на позов та судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір оренди №б/н від 01.10.2009р. (далі по тексту Договір-1). Договір укладено з додатками та додатковими угодами.

Згідно п.10.1 Договору-1, строк дії Договору встановлено до 31.12.2009р.

Відповідно до п.1.1 Договору-1, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування та володіння частину окремого індивідуально-визначеного нерухомого майна (далі майно) загальною площею 200м2, зокрема: частину нерухомого службового приміщення, розташованого за адресою- 86400, м.Єнікієве, вул.Гагаріна, 58, оціночна вартість якого на момент укладання Договору складає 552470, 00 грн.

Умови передачі та повернення орендованого майна, орендна плата та умови її сплати визначені сторонами у розділах 2-3 Договору-1.

01.01.2010р. між сторонами також укладено договір оренди №б/н від 01.01.2010р. (далі по тексту Договоір-2). Договір укладено з додатковими угодами до нього.

Згідно п.10.1 Договору-2, з урахуванням редакції додаткової угоди б/н від 01.10.2010р. до цього Договору, строк дії Договору встановлено до 31.12.2010р.

Відповідно до п.1.1 Договору-2, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування та володіння частину окремого індивідуально-визначеного нерухомого майна (далі майно) загальною площею 200м2, зокрема: частину нерухомого службового приміщення, розташованого за адресою: 86400, м.Єнікієве, вул.Гагаріна, 58, оціночна вартість якого на момент укладання Договору складає 552470, 00 грн.

Умови передачі та повернення орендованого майна, орендна плата та умови її сплати визначені сторонами у розділах 2-3 Договору-2.

З огляду на матеріали справи, пояснення обох представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що у спірний період (жовтень грудень 2009р., січень грудень 2010р.) сторони перебували у Договірних відносинах.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У виконання умов вищевказаних договорів, позивач в період з жовтня 2009р. по грудень 2010р. надав відповідачу послуги з оренди спірного приміщення, а також послуги з його опалення (п.3.4 Договорів), виставив відповідачу рахунки на сплату, що підтверджено матеріалами справи та відповідачем у судовому засіданні.

Разом з цим, відповідач свої договірні зобовязання стосовно внесення орендної плати належним чином не виконав у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 90454, 90 грн., яка в тому числі складається із заборгованості по орендній платі в період з жовтня 2009р. по грудень 2010р. у сумі 81780,00 грн., із заборгованості по оплаті послуг з опалення орендованого приміщення за період з грудня 2009р. по квітень 2010р. у сумі 8674,90 грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом

З огляду на всі наявні у справі документи, заслухавши представників обох сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 90454, 90 грн. є доведеними позивачем, визнаними відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі приписів Конституції України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 193, 283 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Тест” м.Єнакієве до Управління ДАІ УМВС України в Донецькій області м.Донецьк про стягнення 90454,90 грн. задовольнити.

Стягнути з Управління ДАІ УМВС України в Донецькій області (83023, м.Донецьк, вул.Ходаковського, 10, ЄДРПОУ 23312222, р/р 35222003000003 ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Тест” (86400, м.Єнакієве, вул.Гагаріна, 58, ЄДРПОУ 31872148, р/р 26003000098038, ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 300023) заборгованість у сумі 90454, 90 грн., державне мито у сумі 904,55грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 28.09.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >