Рішення № 18827162, 20.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.11 р. Справа № 24/34

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О., судді Курило Г.Є., судді Сич Ю.В.

розглянув матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування” в особі Запорізької філії, м.Запоріжжя

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства „ХДІ страхування” м.Київ в особі Донецької філії, м.Донецьк

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Приватна фірма „Виола”, м.Донецьк

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача 2 ОСОБА_1, м.Краматорськ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - АКБ „Райффайзенбанк України”, м.Київ

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Закрите акціонерне товариство “ОТП Банк”, м.Київ

про стягнення з відповідача 1 суми у розмірі 1844,49грн., стягнення з відповідача 2: суми у розмірі 510,00грн. 800,00грн. - сплачених послуг адвокатів

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача 1: не зявився

від відповідача 2: не зявився

від третьої особи 1: не зявився

від третьої особи 2: не зявився

від третьої особи 3: не зявився

Суть спору:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „ВЕСКО” в особі Запорізької філії, м.Запоріжжя, звернувся до господарського суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Алькона” в особі Донецької філії, м.Донецьк та до Товариства з обмеженою відповідальністю „Приватна фірма „Виола”, м.Донецьк про стягнення 2 354,49грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.01.2006р. на території бази “Торгсервіс” в м. Краматорськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault з напівпричіпом BaЬеI Sberg реєстр НОМЕР_2, що належать ОСОБА_2 з вини гр. ОСОБА_1 при керуванні автомобілем ЗИЛ, реєстр. НОМЕР_3. В результаті ДТП був пошкоджений напівпричіп BaЬеI Sberg реєстр № НОМЕР_2, який був разом з автомобілем Renault, держ. НОМЕР_5. Вина водія ОСОБА_1 у зазначеній ДТП встановлена судом, що підтверджено постановою Краматорського місцевого суду Донецької області від 03.02.2006р. по справі № 3-1034/06. Напівпричеп BaЬеI Sberg реєстр № НОМЕР_2 застрахований. Як зазначає позивач, гр. ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування за договором страхування від 01.06.2205р. № 1380-а/05зп, яку останній в порядку регресу просить суд стягнути з відповідача 1. Згідно полісу ОСЦВ № ВА/2274303 встановлена франшиза у розмірі 510грн., яка не відшкодовується страховиком, у звязку з чим, позивач просить суд стягнути її з відповідача 2.

В обґрунтування наведеного, позивач посилається на норми ст.ст. 993, 1166,1172,1191,1194 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 35,36,37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.04.2007р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача 2 ОСОБА_1, м.Краматорськ.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.02.2008р. у задоволені позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування” в особі Запорізької філії, м.Запоріжжя, відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.08р. рішення господарського суду Донецької області від 20.02.2008р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04-18 вересня 2008 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2008р. та рішення господарського суду Донецької області від 20.02.2008р. скасовано та справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Під час нового розгляду справи, ухвалою господарського суду від 23.12.2008 р. у звязку з реорганізацією відповідача 1 було замінено ВАТ “Страхова компанія “Алькона” її правонаступником ВАТ “ХДІ страхування” (03150, м.Київ-150, вул.Червоноармійська, 102).

Ухвалою господарського суду від 02.04.2009р. на підставі положень статті 25 Господарського процесуального кодексу України суд задовольнив клопотання позивача та здійснив заміну позивача ЗАТ „Страхова компанія „Веско” в особі Запорізької філії ЗАТ „СК „Веско” на ЗАТ „Страхова компанія „АХА Страхування” (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8) в особі Запорізької філії ЗАТ „СК „АХА Страхування” (69035, м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 57-В).

Ухвалою господарського суду від 02.04.2009р. на підставі положень статті 27 ГПК України, суд з власної ініціативи залучив до участі у розгляді справи третю особу без самостійних вимог на предмет спору АКБ „Райффайзенбанк України” (01011, м.Київ, вул.Лескова, 9).

Ухвалою господарського суду від 15.06.2009р. на підставі положень статті 27 ГПК України, суд залучив до участі у розгляді справи третю особу без самостійних вимог на предмет спору Закрите акціонерне товариство „ОТП Банк” (01033, м.Київ, вул.Жилянська, 43).

Ухвалою господарського суду від 07.07.2009р. провадження по справі № 24/34 зупинено у звязку із призначенням судової автотехнічної експертизи, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судової експертизи

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 17.09.2010р. справу №24/34 передано на розгляд колегії суддів господарського суду Донецької області у складі головуючого судді Донець О.Є., судді Лейба М.О., судді Сгара Е.В.

31.01.2011р. позивач, остаточно визначившись з заявленими позовними вимогами, надав суду позовну заяву (уточнену) №141-11 від 31.01.2011р., в якій просить суд стягнути з відповідача 1 суму боргу у розмірі 1844,49грн., 848,06грн. суму пені, 239,38грн.- суму 3% річних, 1506,59грн. суму втрат від інфляції; стягнути з відповідача 2: 510,00грн.- суму боргу, 66,19грн. - суму 3% річних, 416,57грн. суму втрат від інфляції; стягнути з відповідачів 800,00грн.- сплачених послуг адвокатів. Уточнена позовна заява судом розглянута та залучена до матеріалів справи.

07.04.2011р. на адресу суду з Донецького науково-дослідного інституту надійшов висновок судової автотехнічної експертизи №731 від 03.03.2011р.

Ухвалою господарського суду від 12.04.2011р. провадження по справі №24/34 було поновлено.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 05.05.2011р. у звязку з обранням судді Донця О.Є. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, справу №24/34 передано на повторний автоматичний розподіл.

В результаті автоматичного розподілу справи №24/34 було призначено суддю Бойко І.А.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 23.05.2011р. у звязку з обранням судді Бойко І.А. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, справу №24/34 передано на повторний автоматичний розподіл.

В результаті автоматичного розподілу справи №24/34 було призначено суддю Лейбу М.О.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 23.05.2011р. справу №24/34 призначено розглянути колегіально у складі: Головуючого судді Лейби М.О., судді Величко Н.В., судді Курило Г.Є.

26.05.2011р. відповідача 1 надав суду заяву якою на підставі ст.17 ГПК України просить суд розглянути питання щодо заміни відповідача 1 на центральний офіс ПАТ „ХДІ страхування”.

26.05.2011р. відповідач 1 надав суду відзив на позовну заяву №218-ою від 23.05.2011р., в якому повідомив суду, що ВАТ “Страхова компанія “Алькона” змінило назву на ЗАТ “ХДІ страхування”, пізніше на Публічне акціонерне товариство “ХДІ страхування”, яке є правонаступником ВАТ “Страхова компанія “Альковна” та ЗАТ “ХДІ страхування”.

У відзиві на позов відповідач 1 зазначив, що заперечує проти вимог позивача.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

15.06.2011р. позивач надав суду пояснення, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги та витрати з проведення авто-технічної експертизи, за результатами проведення якої було складено висновок №731 від 03.03.2011р. покласти на відповідачів. Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Протягом розгляду справи склад колегії суддів неодноразово змінювався.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 20.09.2011р. у звязку із відпусткою судді Величко Н.В. змінено склад судової колегії по справи №24/34 замінено: суддю Величко Н.В. на суддю Сич Ю.В.

У звязку з необхідністю представленням додаткових документів, розгляд справи неодноразово відкладався.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.01.2006р. на території бази „Торгсервіс” в м. Краматорськ з вини ОСОБА_1 при керуванні автомобілем ЗИЛ, реєстраційний номер НОМЕР_3, який був працівником ТОВ Приватна фірма “Виола”, сталася дорожньо- транспортна пригода за участю автомобіля Renault, держ. НОМЕР_5 з напівпричепом BaЬеI Sberg реєстр № НОМЕР_2, якими керував ОСОБА_3 Транспортний засіб належить ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвами про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_7

Цивільна відповідальність відповідача 2 за шкоду, завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля ЗИЛ, реєстрац. НОМЕР_3, застрахована у ВАТ „СК „Алькона” (далі - відповідач 1), згідно з полісом ОСЦВ № ВА/2274303.

Напівпричеп BaЬеI Sberg реєстр № НОМЕР_2, що належать ОСОБА_2 застрахований згідно з полісом страхування автотранспорту № 1380-а/05зп від 01.06.2005р. в ЗАТ „СК „Веско” (далі- позивач).

Пошкоджений транспортний засіб - напівпричеп BaЬеI Sberg реєстр № НОМЕР_2 було оглянуто у гаражі ТОВ „Сігма - Запоріжжя” м. Запоріжжя, вул. Виборгська,8, що підтверджено актом огляду ТЗ від 27.02.2006р. Згідно довіреності № 1397 від 14.07.2005р., завіреної нотаріально, приватний підприємець ОСОБА_4 передав в користування ТОВ “Сігма-Запоріжжя” транспортні засоби, в тому числі напівпричеп BaЬеI Sberg реєстр № НОМЕР_2 та автомобіль Renault НОМЕР_5.

20.01.2006р. було складено повідомлення про пригоду 19.01.2006р., яке зареєстровано у позивача за № 121/-06 в ЗАТ „СК „Веско” 26.01.2006р., відповідно до якого згідно до договору № 1380-а/05зп від 01.06.2005р. застрахованим транспортним засобом є марка автомобіля ПП № кузова НОМЕР_8 1991р., реєстраційний номер НОМЕР_2. Характером пошкоджень: помяті ворота (ліва частина) в районі петель, в результаті чого виникла щілина приблизно шириною 10см. та довжиною 60см.

20.01.2006р. ДАІ Краматорського МВС України була видана довідка про те, що 19.01.2006р. на території оптової бази м. Краматорська внаслідок ДТП автомобіль марки Рено340 номерний знак 05860НР отримав механічні пошкодження - деформована ліві задні двері напівпричепа.

Відповідно до постанови Краматорського міського суду Донецької області 03.02.2006р ОСОБА_1 порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху та був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 34грн.

13.02.2006р. та 23.02.2006р. за № 589-06 та № 590-06 позивачем були направлені відповідачам телеграми з проханням прийняти участь у проведенні експертизи пошкодженого в результаті ДТП напівпричепу № НОМЕР_2, яка відбудеться 27.02.2006р., у разі неявки їх представників огляд буде проведено без участі їх представників. Відповідачі на телеграми не відреагували.

10.03.2006р. складено звіт про визначення вартості матеріальної шкоди № 41/03 по факту спричинення пошкоджень ТЗ в результаті ДТП, відповідно до якого вартість матеріальної шкоди ( з технічної точки зору) спричиненого ТЗ- напівпричепу BabеL sberg держ. № НОМЕР_2 на момент проведення дослідження складає 3137грн.64коп. ( без урахування ПДВ сума складає 2614грн.70коп.).

01.06.2006р. ОСОБА_2 було надано заяву до страхової компанії „Веско”, в якій останній просив відшкодувати йому суму страхового відшкодування по договору страхування № 1380-а/05зп від 01.06.2005р. у сумі 2354грн.49коп.

01.06.2006р. позивачем складено страховий акт № 1174а/06зп до договору страхування № 1380-а/05 ЗП від 01.06.2005р., відповідно до якого було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування страховику у сумі 2354грн.49коп.

07.06.2006р. позивачем було виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 2354грн.49коп., що підтверджується видатковим касовим ордером від 07.06.2006р.

08.06.2006р. № 1301-06 позивачем, в порядку зворотної вимоги, було направлено заяву до відповідача 1 про виплату страхового відшкодування у сумі 1844,49грн. за полісом страхування цивільної відповідальності № ВА/22743003.

Відповідач суму страхового відшкодування в розмірі 1844,49грн. не сплатив у звязку з чим, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 1 на користь позивача 1844,49 грн., з відповідача 2 на користь позивача 510,00 грн., а також з відповідачів судові витрати у тому числі і витрати на послуги адвоката в розмірі 800,00грн.

31.01.2011р. позивач надав уточнену позовну заяву №141-11 від 31.01.2011р., в якій просить суд стягнути з відповідача 1: суму боргу у розмірі 1844,49грн., 848,06грн. суму пені, 239,38грн.- суму 3% річних, 1506,59грн. суму втрат від інфляції; стягнути з відповідача 2: 510,00грн.- суму боргу, 66,19грн. - суму 3% річних, 416,57грн. суму втрат від інфляції; стягнути з відповідачів 800,00грн.- сплачених послуг адвокатів.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 111-12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 04-18.09.2008р. при новому розгляді справи необхідно всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду.

З метою повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи та враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, господарським судом Донецької області було призначено автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертів були поставлені наступні питання:

1. Як, відповідно до Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) повинний був діяти в умовах, що склалися, водій транспортного засобу - ЗИЛ, реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_1?

2. Чи мав водій транспортного засобу ЗИЛ, реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 технічну можливість запобігти ДТП?

3. Як відповідно до ПДР повинен був діяти водій автомобіля Renault, держ. №05860НР з напівпричепом BaЬеI Sberg реєстр № НОМЕР_2 ОСОБА_3 в даній дорожній обстановці?

4. Чи мав водій транспортного засобу Renault, держ. № НОМЕР_5 з напівпричепом BaЬеI Sberg реєстр № НОМЕР_2 ОСОБА_3 технічну можливість запобігти ДТП?

5. Чиї дії (бездіяльність) водія ЗИЛ, реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_1, чи водія автомобіля Renault, держ. № НОМЕР_5 з напівпричепом BaЬеI Sberg реєстр № НОМЕР_2 ОСОБА_3, не відповідали вимогам ПДР та знаходилися у причинному звязку з ДТП?

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №731 у водія автомобіля ЗИЛ -5301 ОСОБА_5 була технічна можливість запобігти пригоді, що свідчить про те, що в даній дорожньо-транспортній ситуації його дії не відповідали вимогам п.12.1 ПДР України та перебувають у причинному звязку з настанням пригоди.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний водій відповідача 2 - ОСОБА_5

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ЗИЛ реєстраційнийНОМЕР_3 застрахована відповідачем 1 (Поліс ВА/2274303).

Згідно Полісу ВА/2274303 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоровю складає 51000,00грн., за шкоду заподіюну майну 25500,00грн., франшиза 510,00грн.

Тобто, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність особи винної в скоєнні ДТП була застрахована відповідачем 1.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з урахуванням приписів зазначених статей Цивільного кодексу України, Закону України „Про страхування”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідачів.

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Враховуючи, вищевикладене та висновок суду, що Цивільно-правова відповідальність водія відповідача 2 в момент скоєння ДТП була застрахована відповідачем 1 за Полісом ВА/2274303 суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1 Публічного акціонерного товариства „ХДІ страхування” м.Київ в особі Донецької філії, м.Донецьк суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 1844,49 грн.

Судом встановлено, що відповідно до Полісу ВА/2274303 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоровю складає 51000,00грн., за шкоду заподіюну майну 25500,00грн., франшиза 510,00грн.

У розумінні п.12.1 ст. 12 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За приписами п.37.5 ст.37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

З матеріалів справи вбачається, що в момент ДТП, водій ОСОБА_1 був працівником Товариства з обмеженою відповідальністю „Приватна фірма „Виола”, м.Донецьк та виконував покладені на нього трудові обовязки.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2 Приватна фірма „Виола”, м.Донецьк суми франшизи в розмірі 510,00грн.

Суд не приймає до розгляду позовні вимоги, заявлені у уточненій позовній заяві №141-11 від 31.01.2011р., щодо стягнення з відповідача 1: 848,06грн. суми пені, 239,38грн.- суми 3% річних, 1506,59грн. суми втрат від інфляції; з відповідача 2: 66,19грн. - суми 3% річних, 416,57грн. суми втрат від інфляції, оскільки вказані позовні вимоги за своєю правовою природою є додатковими вимогами, які не були заявлені позивачем під час подання позовної заяви.

Крім того, позовні вимоги в вищевказаній частині не оплачені державним митом.

Статтею 44 ГПК України чітко визначений склад судових витрат. Встановлено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2006р. між позивачем та адвокатом ОСОБА_6 укладено договір про надання адвокатської допомоги.

Згідно акту виконаних робіт від 15.02.2007р. загальна вартість наданих послуг складає 800,00грн.

16.02.2007р. платіжним дорученням №171 від 16.02.2007р. позивачем було сплачено послуги адвоката ОСОБА_6 у розмірі 800,00грн.

Водночас, положеннями пункту 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року№ 6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром. Аналогічні положення містяться і в пункті 3.4.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятого делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року. При цьому до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката ОСОБА_6 у всебічному, повному та обєктивному розгляді справи № 24/34, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в сумі 800,00 грн. істотно завищеною. З огляду на викладене, а також беручи до уваги гіпотетичний час на підготовку матеріалів до судового слухання, та враховуючи те, що ОСОБА_6 не приймала участь у всіх судових засіданнях, невисоку складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі № 24/34, а також враховуючи розмір позовних вимог грошового характеру, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат на правову допомогу адвоката, який має бути стягнений з відповідача, сумою в 400,00 грн. Аналогічна правова позиція щодо розумного обмеження судом розміру витрат на адвоката висловлена в пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.02 року № 01-8/155 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін та доповнень до деяких інформаційних листів”.

Суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача 1 від 23.05.2011р. якою останній на підставі ст.17 ГПК України просить суд розглянути питання щодо заміни відповідача 1 на центральний офіс ПАТ „ХДІ страхування”, оскільки згідно ч.3 ст.15 ГПК України, справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно задоволених вимог.

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування” в особі Запорізької філії, м.Запоріжжя до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства „ХДІ страхування” м.Київ в особі Донецької філії, м.Донецьк, до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Приватна фірма „Виола”, м.Донецьк про стягнення з відповідача 1 суми у розмірі 1844,49грн., стягнення з відповідача 2: суми у розмірі 510,00грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ХДІ страхування” м.Київ (03150, м.Київ, вул. Червоноармійська, 102, ЄДРПОУ 22868348) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування” в особі Запорізької філії, м.Запоріжжя (69035, м.Запоріжжя, вул..Сорок років Радянської України, 57-В, ЄДРПОУ 26183400) суму в розмірі 1844,49грн., державне мито в розмірі 79,91грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 92,44грн., витрати на послуги адвоката 313,36грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Приватна фірма „Виола”, м.Донецьк (83007, м.Донецьк, вул. Єременка, б.15, ЄДРПОУ 31272278) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування” в особі Запорізької філії, м.Запоріжжя (69035, м.Запоріжжя, вул.Сорок років Радянської України, 57-В, ЄДРПОУ 26183400) суму в розмірі 510,00грн., державне мито в розмірі 22,09грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 25,56грн., витрати на послуги адвоката 86,64грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ХДІ страхування” м.Київ (03150, м.Київ, вул. Червоноармійська, 102, ЄДРПОУ 22868348) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (83087, м.Донецьк, вул.Дубравна, 1б, ЄДРПОУ 02883147, п/р 31254272210005 в ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016) вартість судової автотехнічної експертизи в розмірі 1413,49грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Приватна фірма „Виола”, м.Донецьк (83007, м.Донецьк, вул. Єременка, б.15, ЄДРПОУ 31272278) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (83087, м.Донецьк, вул.Дубравна, 1б, ЄДРПОУ 02883147, п/р 31254272210005 в ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016) вартість судової автотехнічної експертизи в розмірі 390,83грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.09.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2011р.

Головуючий суддя Лейба М.О.

Суддя Курило Г.Є.

Суддя Сич Ю.В.

< Текст >