Рішення № 18827161, 28.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.11 р. Справа № 24/117

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест», м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд», м.Донецьк

про стягнення боргу 33046,12 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. за довір. від 30.12.10

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 01.11.2005р. № 10029000 в розмірі 33046,12 грн., з яких 32365,84 грн. - борг за активну енергію, 3% річних - 98,34 грн., інфляційні - 73,83 грн. та пені - 508,11 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач надав договір на постачання електроенергії № 10029000 від 01.11.2005р. з додатковими угодами та додатками до нього, рахунки за електроенергію, акти про показання розрахункових приладів обліку, розрахунок позовних вимог та правовстановлюючі документи підприємства.

Відповідач в судові засідання не зявлявся, відзив на позовну заяву не надав.

Розгляд справи відкладався через неявку відповідача згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що ухвали суду від 03.08.2011р, від 17.08.2011р. направлялись відповідачу рекомендованими листами з повідомленням, за адресою, вказаною у позові, тому суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, але правом на участь у розгляді справи не скористався, у звязку з чим справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.11.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 10029000 (а.с.11), за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, що є його невідємними частинами. (п.1.1).

Згідно із п.2.2.3. та 2.2.4 договору, споживач зобовязався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків за електроенергію» та оплачувати послуги з компенсації перетікання енергії згідно з додатками «Порядок розрахунків вартості послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії», «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», «Порядок розрахунків».

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених умовами цього договору з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків» споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Пунктом 3.2 додатку №2 (в редакції додаткової угоди від 01.03.2010р.) встановлено, що до 04 числа поточного місяця відповідач сплачує суму остаточного рахунку за попередній розрахунковий період.

Відповідно до п.9.4 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору не одна зі сторін не сповістить іншу про припинення дії договору.

З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами про покази розрахункових приладів обліку у розрахунковому періоді з травня 2011р. по червень 2011р. скріпленими підписами та печатками обох сторін, а також відповідними рахунками на сплату активної електроенергії, які отримані особисто представником відповідача (а.с.32-35).

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем отриманої електроенергії.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 32365,84 грн. боргу за активну енергію за травень-червень 2011, 3% річних у розмірі 98,34 грн. за період з 07.06.2011 по 25.07.2011р. та з 05.07.2011р. по 25.07.2011р., інфляційні у розмірі 73,83 грн. за червень 2011р. та пені - 508,11 грн. за період з 07.06.2011 по 25.07.2011р. та з 05.07.2011р. по 25.07.2011р.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманої за актами про покази розрахункових приладів обліку у розрахунковому періоді існує в межах договірних відносин.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг з енергопостачання та отримання відповідачем цих послуг саме у сумі 32365,84 грн., а в матеріалах справи відсутні докази оплати цих послуг відповідачем, господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Сервіс-Інвест» про стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених умовами цього договору з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначених норм права позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 98,34 грн. за період з 07.06.2011 по 25.07.2011р. та з 05.07.2011р. по 25.07.2011р., інфляційні у розмірі 73,83 грн. за червень 2011р. та пеню - 508,11 грн. за період з 07.06.2011 по 25.07.2011р. та з 05.07.2011р. по 25.07.2011р.

Перевіривши надані позивачем розрахунки за допомогою програмного комплексу „Діловодство суду”, господарський суд вважає, що розрахунки позивача є обґрунтованими та арифметично вірними, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 98,34 грн., інфляційних у розмірі 73,83 грн. та пені - 508,11 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач доводів позивача належними доказами не спростував, тому позовні вимоги ТОВ «Сервіс-Інвест» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест», м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд», м. Донецьк, про стягнення 32365,84 грн. боргу за активну електричну енергію, 3% річних у розмірі 98,34 грн., інфляційних у розмірі 73,83 грн. та пені у розмірі 508,11 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» (83030, м. Донецьк, вул. Баумана, 1д, п/р 26003301530817 у філії «Київське відділення Промінвестбанку», МФО 334271, ЄДРПОУ 24656975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» (83055, м. Донецьк, бул. Шевченка, 11, п/р 260393011290 в Донецькому обласному управлінню ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 31018149) 32365,84 грн. боргу за активну електроенергію.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» (83030, м. Донецьк, вул. Баумана, 1д, п/р 26003301530817 у філії «Київське відділення Промінвестбанку», МФО 334271, ЄДРПОУ 24656975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» (83055, м. Донецьк, бул. Шевченко, 11, п/р 2600600131238 у філії ПАТ «ОТП Банк» в м. Києві, МФО 300528, ЄДРПОУ 31018149) пеню у сумі 508,11 грн., 3% річних 98,34 грн., інфляційні 73,83 грн., витрат на сплату держмита у сумі 330,46 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 05.09.2011р.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2011р.

Вик. (062) 381-91-20

Надруковано 3 прим.:

1 у справу

1 позивачу

1 відповідачу