Рішення № 18827158, 07.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.11 р. Справа № 24/149

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Порто ЛТД» м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” м.Донецьк

про стягнення боргу 77135,44 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. за дов від 06.05.2011р.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НК Порто ЛТД» м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” 74754,73 грн. основного боргу за договором поставки нафтопродуктів, пеню у сумі 1744,12 грн., інфляційні втрати у сумі 299,02 грн., 3% річних у сумі 337,57 грн.

В обґрунтування позову позивач надав договір №НК-325 від 29.04.2011р., рахунки, видаткові накладні, акт звірки взаєморозрахунків, та інше.

01.09.2011р. позивач подав суду заяву про збільшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача крім заявленого раніше основного боргу та інфляційних пеню у розмірі 3490,1 грн., та 3% річних у сумі 675,5 грн.

Суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог, оскільки така заява відповідає вимогам статті 22 ГПК України.

Відповідач в судове засідання не зявився, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи, що ухвала суду від 11.08.2011р. направлена відповідачу за адресою вказаною у позові, тому суд вважає, що ТОВ „Грінко-Дон” правом приймати участь у судовому засіданні не скористався, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Отже, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

29.04.2011р. між ТОВ «НК Порто ЛТД» (постачальник) та ТОВ „Грінко Дон” (покупець) укладено договір № НК-325, за умовами якого постачальник зобовязався поставити покупцю нафтопродукти на умовах, передбачених цим договором.

За приписами п.1.1 договору кількість, асортимент, ціна та строки поставки товару визначаються сторонами у специфікації на поставку відповідної партії товару за допомогою поштового, телефонного факсимільного та інш. зв*язку.

За умовами пункту 4.2 оплата за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дня передачі нафтопродуктів від постачальника покупцю. Строк оплати може бути змінено за взаємною домовленістю сторін, при цьому строк оплати може бути узгоджено у специфікації. Узгоджений строк на оплату визначається у рахунку на оплату нафтопродуктів.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати покупцем поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки з моменту поставки товару. Крім того, покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

Цей договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 р., а в частині виконання грошових зобовязань до повного їх виконання. (п.7.1. договору)

Договір підписано обома сторонами без розбіжностей.

У травні 2011 року сторонами підписано специфікацію, в якій визначено найменування товару, кількість, загальну вартість товару, порядок оплати та строк поставки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 146283,7 грн., про що свідчать відповідні видаткові накладні, пойменовані у позовні заяві.

15.07.2011р. сторонами складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків до договору поставки нафтопродуктів, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 74754,7 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” 74754,73 грн. основного боргу за договором поставки нафтопродуктів, інфляційних втрат у сумі 299,02 грн. пеню у розмірі 3490,1 грн., та 3% річних у сумі 675,5 грн.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обовязковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України)

Договір №НК -325 від 29.04.2011р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 7 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами ст.218 Господарського процесуального кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем спірного договору в частині своєчасної оплати товару. Отже, господарський суд вважає обгрунтованими та доведеними матеріалами справи вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 74754,73 грн., тому ці вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Пунктом 5.2. договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати покупцем поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки з моменту поставки товару. Крім того, покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

Перевіривши правильність нарахування заявлених позивачем до стягнення сум пені річних та інфляційних, господарський суд вважає цей розрахунок арифметично вірним та обґрунтованим, тому задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 3490,1 грн., інфляційних у сумі 299,02 грн., та 3% річних у розмірі 675,5 грн.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «НК Порто ЛТД» є обгрунтованими, матеріалами справи підтверджені, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Порто ЛТД» м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” про стягнення 74754,73 грн. основного боргу, інфляційних втрат у сумі 299,02 грн. пеню у розмірі 3490,1 грн., та 3% річних у сумі 675,5 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” (83023 м. Донецьк, вул. Лабутенка,14 ЄДРПОУ 33671231 р/р 26005150687511 в ДОФ АКБ УСБ МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Порто ЛТД» (86114 Донецька обл. м Макіївка, вул. Перемоги,1а поштова адреса 86117 Дон обл. м Макіївка, вул. Антропова,15а код ЄДРПОУ 37294590 р/р 26003000100982 у філії ПАТ «Банк Камбіо» м. Донецьк, МФО 394523) - 74754,73 грн. основного боргу, інфляційних втрат у сумі 299,02 грн. пеню у розмірі 3490,1 грн., та 3% річних у сумі 675,5 грн., 792,18 грн. витрат на сплату держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 12.09.2011р.