Рішення № 18827059, 14.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.11 р. Справа № 24/130

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі Смірновій Ю.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський будівельний технологічний альянс» м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька Індустріальна Спілка», м.Донецьк

про стягнення 3627671,11 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов від 26.08.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов від 16.05.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаський будівельний технологічний альянс» м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька Індустріальна Спілка» про стягнення боргу за договором поставки № ДИС/155 від 05.01.2009р. в розмірі 3627671,11 грн., з яких 3189873,21 грн. сума основного боргу, 236692,98 грн. сума пені, 48075,87 грн. 3% річних, 153029,05 грн. інфляційних.

Позовну заяву мотивує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаський будівельний технологічний альянс на підставі договору поставки № ДИС/155 від 05.01.2009р. протягом грудня 2010р. - лютого 2011 р. поставляло відповідачу товар відповідно специфікацій до договору, проте відповідач своєчасно не розрахувався за отриманий ним товар, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 3189873,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав договір поставки № ДИС/155 від 05.01.2009р., специфікації до договору, залізничні квитанції, акти приймання-передачі вугільної продукції, лист-претензію № 33 від 30.06.2011р. розрахунок боргу

Заявою від 08.09.2011р. позивач збільшив позовні вимоги та просить стягти з відповідача суму боргу за договором поставки з відповідача 3189873,21 грн. боргу, суму інфляційних у розмірі 153029,05 грн. суму річних у розмірі 57514,4 грн., та пені у розмірі 236692,98 грн., крім того судові витрати. Ця заява судом розглянута та прийнята, як така, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивач не надав доказів передачі відповідачу документів що підтверджують постачання товару, а отже і неможливо встановити дату з якої настає зобовязання по сплаті поставленого товару.

Крім того відповідач подав клопотання про призначення по справі судової економічної експертизи. Судом клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи по справі відхилено у звязку з тим, що експертиза призначається, коли для вирішення справи необхідні специфічні знання в певній галузі, а призначення судової експертизи є правом господарського суду, яке він використовує для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні спору і потребують спеціальних знань. Як зазначається у пункті 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. N 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Господарський суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті і потреба у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування відсутня.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив наступне.

05.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ««Донбаський будівельний технологічний альянс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецька Індустріальна Спілка» (покупець) укладено договір № ДИС/155 (а.с.10), за умовами якого постачальник зобовязався поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, товар, асортимент, кількість та вартість якого зазначені в протоколах узгодження цін та/або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору і які є його невідємною частиною.

Пунктом 3.2 договору сторони встановили, що загальну суму договору складає сума в національній валюті України, яка визначається на підставі цих додатків до договору. Загальна сума договору може бути змінена за згодою сторін у звязку зі зміною рівня цін або обсягу поставки.

Розділом 4 договору сторони визначили умови та строки поставки товару. Так, згідно п.4.1 договору, умови, строк поставки і, у випадку необхідності, перелік вантажовідправників, вантажоотримувачів та виготовників зазначаються в специфікаціях до договору. Зобовязання по поставці вважаються виконаними після передачі товару та документів покупцю (п.4.2 договору). Товар поставляється залізницею. Датою поставки вважається дата календарного штемпеля станції отримувача, зазначена в залізничній накладній або дата іншого товаро-транспортного документу, якщо інше не передбачено базисними умовами поставки (п.4.3 договору).

Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за партію, що поставляється, протягом 5 банківських днів з дати надання документів, вказаних у п.6.1 оригінал рахунку-фактури на товар, оригінал сертифіката (посвідчення) якості, оригінал залізничної квитанції (накладної) та/або іншого товар-транспортного документу, оригінал листа про власність, (п.5.1 договору).

Пунктом 7.2 договору сторони встановили, що прострочка оплати або поставки товару тягне за собою право добросовісної сторони стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочки за кожен день прострочки.

Договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами та діє до закінчення ними своїх зобовязань (п.10.1 договору).

У додатку № 30 до договору (Специфікація) сторони встановили, що у грудні 2010 р. постачальник поставить покупцю 1000т. вугільного концентрату марки «К» за ціною 1354,17 грн. (без ПДВ) за тону, а також технічні характеристики товару, умови поставки та отримувача (а.с.13)

У додатку № 31 до договору (Специфікація) сторони встановили, що у лютому 2011 р. постачальник поставить покупцю 1100т. вугільного концентрату марки «Ж» за ціною 1720 грн. (без ПДВ) за тону, а також технічні характеристики товару, умови поставки та отримувача (а.с.14)

Договір № ДИС/155 від 05.01.2009р. та додатки до нього підписані обома сторонами без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу протягом січня лютого 2011 р. вугільну продукцію згідно специфікацій, про що свідчать залізничні накладні, акти приймання продукції, квитанції про приймання вантажу.(а.с.15-25)

30.06.2011р. позивач звертався до відповідача з листом-претензією № 33 від 30.06.2011р. на суму 3189873,21 грн. (а.с.31). В матеріалах справи відсутні відповідь відповідача на цей лист-претензію та докази погашення суми боргу.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача боргу за договором поставки № ДИС/155 від 05.01.2009р. а саме: 3189873,21 грн. основного боргу, суму інфляційних у розмірі 153029,05 грн. суму річних у розмірі 57514,4 грн., та пені у розмірі 236692,98 грн., крім того судові витрати

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми основного боргу за договором поставки № ДИС/155 від 05.01.2009р. 3189873,21 грн.

Відповідач в обґрунтування свої заперечень на позов посилається на те, що позивач не надав доказів передачі відповідачу документів що підтверджують постачання товару, а отже і неможливо встановити дату з якої настає зобовязання по сплаті поставленого товару. Суд не приймає до уваги це посилання відповідача, оскільки таке твердження спростовується матеріалами справи, а саме підписами представника відповідача у актах приймання вугільної продукції та реєстрах документів на вугільну продукцію.

Як вбачається з матеріалів справи, у п. 7.2 договору сторони встановили, що прострочка оплати або поставки товару тягне за собою право добросовісної сторони стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочки за кожен день прострочки.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 236692,98 грн.

Перевіривши правильність нарахування позивачем розміру пені, суд дійшов висновку, що розрахунок пені є арифметично вірним та обґрунтованим, тому підлягає стягненню в повному обсязі, а саме, в сумі 236692,98 грн.

Господарським судом також перевірено розрахунок позивача 3% річних та інфляційних. Розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 57514,4 грн. 3% річних та 153029,05 грн. інфляційних підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський будівельний технологічний альянс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька Індустріальна Спілка», м.Донецьк про стягнення 3189873,21 грн. основного боргу, суму інфляційних у розмірі 153029,05 грн. суму річних у розмірі 57514,4 грн., та пені у розмірі 236692,98 грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька Індустріальна Спілка» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 97, код ЄДРПО 24812777, п/р № 26009174800 в ЗАТ «Донгорбанк» в м.Донецьк, МФО 335537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський будівельний технологічний альянс» (83004 м. Донецьк, вул. Університетська,112 р/р 26009302138844 у ПАТ «Банк Форум» МФО 322948, ЄДРПОУ 35730340) суму боргу у розмірі 3189873,21 грн., суму інфляційних у розмірі 153029,05 грн. суму річних у розмірі 57514,4 грн., пені у розмірі 236692,98 грн., державне мито в сумі 25500грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складений та підписаний 16.09.2011 р.

Надруковано 3 прим:

1 у справу

2 - сторонам