Рішення № 18823672, 13.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.11 р.                     Справа № 37/203                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк, ідентифікаційний код 08596860

до Відповідача: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1”, м. Макіївка, ідентифікаційний код НОМЕР_1

про: стягнення заборгованості за договором на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №1548/Вр від 01.03.2009р. в розмірі 963,92грн. та штрафу в розмірі 2024,24грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача - не з’явився;

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 13.09.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1”, м. Макіївка (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за договором на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №1548/Вр від 01.03.2009р. в розмірі 963,92грн. та штрафу в розмірі 2024,24грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором №1548/Вр від 01.03.2009р. за надання охоронних послуг, внаслідок чого за вересень і жовтень 2010р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу впродовж всього строку дії договору.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договором на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №1548/Вр від 01.03.2009р. з додатками, розрахунок ціни позову, правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 546, 548, 610, 611, 612, 629 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем через канцелярію суду 05.09.2011р. надана заява №14/333 від 31.08.2011р. (а.с.18) про припинити провадження у справі в частині стягнення суми боргу, сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також відмовився від стягнення суми штрафу в розмірі 2024,24грн., та на підтвердження своєї позиції Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.19-24), а також - клопотання №14/334 від 31.08.2011р. (а.с. 26) про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з’явився, відзиву та доказів сплати заборгованості або відсутності відповідного грошового зобов’язання з інших підстав не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали (а.с.29).

Суд розгляд справи в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної правової кваліфікації розглядуваних вимог, а неявка представників належним чином повідомлених сторін і ненадання ними певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору, оскільки участь у судовому засіданні є правом, а не обов’язком, від здійснення якого не може перебувати у залежності встановлення правової визначеності відносно заявлених вимог.

Наразі, судом було надано достатньо часу для формування сторонами своєї позиції по суті спору і її доведення до відома суду з доданням відповідних підтверджуючих документів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2009р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації № 1548/Вр (а.с.а.с.4-9), відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2. якого Виконавець на кошти, отримані від Замовника, починаючи з 01.03.2009р. здійснює за допомогою системи охоронної сигналізації охорону об’єктів, обладнаних системами охоронної сигналізації, які внесені до дислокації (додаток №1) і позначені на плані-схемі (додаток №3), яка (охорона), полягає у спостереженні за системою сигналізації, а у разі надходження на пункт централізованого спостереження сигналу тривоги – забезпечення термінового прибуття на об’єкт наряду міліції охорони з метою з’ясування причини отримання сигналу тривоги та відповідного реагування, а Замовник зобов’язується виконати в повному обсязі приписи щодо обладнання та укріпленості об’єкту надані Виконавцем (додаток №4) та оплачувати замовлені охоронні послуги.

Розділ 2 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо порядку розрахунків:

-          сума даного договору визначена і узгоджена сторонами дислокацією (додаток №1) і протоколом узгодження вартості (додаток №5 – а.с.11), яка сплачується на умовах попередньої оплати, шляхом щомісячного внесення Замовником платежу на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше п’яти днів до кінця кожного поточного місяця за послуги, що будуть надані в наступному місяці (п.2.2-2.4);

-          Виконавець щомісяця надає Замовнику рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт (які в обов’язковому порядку підписуються Замовником і один примірник повертається Виконавцю). У разі відсутності заперечень щодо якості та обсягів наданих охоронних послуг в продовж 10 днів після закінчення місяця, в якому такі послуги були надані, вважається, що Замовник прийняв надану Виконавцем послугу в повному обсягу вартістю визначеною дислокацією. Відсутність нарікань на якість та обсяги наданих послуг з боку Замовника вважається їх прийняттям, навіть без узгодження (підписання) актів виконаних робіт (п.п.2.7-2.8).

Умовами п. 6.2. договору за порушення взятих на себе зобов’язань встановлена відповідальність у вигляді штрафу (штрафна неустойка) у розмірі 10% від суми кожного невиконаного належним чином. Якщо порушення будуть систематичні (два і більш рази) розмір штрафу становить 50% суми кожного своєчасно невиконаного зобов’язання.

01.01.2010р. сторонами була підписана дислокація на 2010р. (а.с.10), якою визначено розмір плати за місяць (в сумі 481,96грн.)

Посилаючись на допущення Відповідачем впродовж січня-жовтня 2010р. неповноти та несвоєчасності розрахунків за охоронні послуги, Позивач 01.08.2011р. звернувся до суду з розглядуваним позовом, надавши у подальшому заяву №14/333 від 31.08.2011р. (а.с.18) про припинення провадження у справі: в частині заборгованості – у зв’язку із сплатою, а в частині штрафу – у зв’язку із відмовою від цих вимог.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відносно формулювання і доказування своєї позиції, не скористався. Водночас, як вбачається із наданої Позивачем заяви №14/333 від 31.08.2011р. (а.с.18) та виписки з рахунку (а.с.а.с.19-24) стягувана сума заборгованості, а також – судові витрати була сплачена Відповідачем ще 21.07.2011р.

Суд розглядає справу виключно в контексті вимог про стягнення заборгованості в сумі 963,92грн., враховуючи заяви Позивача від 31.08.2011р. (а.с. 18), оскільки відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивача до прийняття рішення у справі управнений відмовитися від певних вимог, і така відмова щодо штрафу в сумі 2024,24грн. судом приймається згідно ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України як така, що не суперечить законодавству і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки: по-перше, здійснене уповноваженою на таку дію особою – представником, довіреність якого (а.с.25) передбачає можливість здійснення таких повноважень; по-друге, відмова від вимог зумовлена врахуванням здійснених платежів Відповідача відносно заборгованості і не призводить до порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб; із змісту заяви вбачається обізнаність Позивача про наслідки прийняття відмови від позовних вимог.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення штрафу в сумі 2024,24грн. підлягає припиненню в порядку ч. 4 ст. 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та щодо можливості задоволення інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі – рішенні.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору №1548/Вр на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації від 01.03.2009р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов’язків сторін, визначених договором №1548/Вр від 01.03.2009р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов’язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №1548/Вр від 01.03.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов’язковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (охоронних послуг) не пізніше п’яти днів до кінця кожного попереднього місяця за наступний оплачуваний місяць послуг згідно умов п. 2.4. договору №1548/Вр від 01.03.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Наразі, як було встановлено судом стягувані Позивачем грошові кошт були сплачені 21.07.2011р. – до звернення 01.08.2011р. з цим позовом до суду.

В контексті приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України застування певного способу судового захисту (задоволення позовних вимог) вимагає доведеності наступної сукупні умов: наявність (приналежність) Позивачеві певного суб’єктивного (захищуваного) права або інтересу; наявність факту порушення цього права (інтересу) Відповідачем на момент звернення до суду; належність обраного способу судового захисту.

Отже, встановлена судом Відсутність порушення прав на момент звернення до суду з вимогою про їх захист унеможливлює застосування способу судового захисту та зумовлює необхідність відмови у задоволені позову. Посилання Позивача на необхідність припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України судом до уваги не приймається, оскільки застосування означеної підстави вимагає припинення існування предмету спору шляхом погашення заборгованості саме в перебігу розгляду справи (принаймні – після подання позову).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині вимог Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1”, м. Макіївка (ідентифікаційний код НОМЕР_1) про стягнення штрафу в розмірі 2024,24грн.

2. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1”, м. Макіївка (ідентифікаційний код НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за договором на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №1548/Вр від 01.03.2009р. в розмірі 963,92грн.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 13.09.2011р. проголошено та підписано повний текст рішення.

Суддя Попков Д.О.           

< Список >                    <Довідник >

< Список >                    <Довідник >

< Текст >