Рішення № 18823657, 12.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.09.11 р. Справа № 37/176

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Лазаренко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОКА УКРАЇНА Т.О.В”, м. Київ, ідентифікаційний код 30530955

до Відповідача: Приватного підприємства „Гасік”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511392

про: стягнення суми вартості відшкодування пошкодженого майна за договором оренди майна №8.195 від 22.08.2008р. в розмірі 7518,34грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1. (за довіреністю №043 від 08.09.2011р.);

від Відповідача - не зявився;

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 01.08.2011р. на 12.09.2011р.

У судовому засіданні 12.09.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОКА УКРАЇНА Т.О.В”, м. Київ (далі Позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Гасік”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення суми вартості відшкодування пошкодженого майна за договором оренди майна №8.195 від 22.08.2008р. в розмірі 7518,34грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором оренди майна №8.195 від 22.08.2008р. з повернення майна у належному стані, внаслідок чого виникли підстави для відповідного відшкодування вартості усування пошкодження.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди майна №8.195 від 22.08.2008р. з додатками та Інструкцією щодо повернення елементів опалубки, накладні на переміщення, довіреності, акт технічного стану опалубки, що повертається від 05.11.2008р., довідку з ЄДРПОУ.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 525, 526, 610, 615, 629 Цивільного кодексу України, та на виконання ухвали суду і підтвердження своєї позиції надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.44-37).

Відповідач у судові засідання не зявлявся, процесуальним правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

У світлі висновків Вищого господарського суду України, викладених в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке повідомлення Відповідача вважається належним, оскільки до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження фізичних осіб.

У судовому засіданні 12.09.2011р. Позивач підтримали свою позицію викладену письмово, та вказував про відсутність будь-яких додаткових доказів на її підтвердження.

Суд розглядає спір за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної правової кваліфікації заявлених вимог, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача і не надання ним певних документів істотним чином у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору, оскільки участь у судовому засіданні є правом, а не обовязком, від здійснення якого не може перебувати у залежності встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог.

Наразі, 12.09.2011р. добігає кінця процесуальний строк розгляду справи, що унеможливлює її подальше відкладання.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди майна (оперативна оренда) №8.195 (а.с.а.с.6-12), згідно умов п.п. 1.1, 1.3, 10.1, якого Позивач передає Відповідачу в тимчасове платне користування елементи опалубки, згідно додатку №1 (Специфікація елементів опалубки), для проведення будівельно-монтажних робіт, строком 31.12.2008р. з моменту його підписання, але в будь-якому разі до повного виконання взятих на себе зобовязань.

Положеннями пункту 1.4 договору сторони визначили, що Орендар не має права передавати орендоване майно третім особам у піднайом (суборенду).

Згідно умов п.п.3.1. та 3.6. зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання із перерахування орендної плати, що нараховується за фактичний термін користування, але не менше тридцяти календарних днів і становить 3,8% від вартості майна та становить суму у розмірі 4378,46грн., в т.ч. ПДВ 729,74грн. на місяць на поточний рахунок Орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні Орендаря, при цьому 100% від загальної орендної плати на місяць (п.3.1 договору) Орендар зобовязується сплатити Орендодавцю на протязі трьох банківських днів з моменту підписання цього договору, а решту до 15 числа місяця, наступного за поточним місяцем користування майном.

Крім того, положеннями розділу 7 договору оренди покладає на орендаря наступні обовязки:

п.7.1.1 своєчасно здійснювати перерахування орендної плати за тимчасове користування майном;

п. 7.1.2 використовувати майно тільки відповідно його цільового призначення;

п. 7.1.3 не передавати майно в суборенду третім особам;

п. 7.1.4 підтримувати майно, що орендується в справному стані;

п. 7.1.5 здійснювати за свій рахунок поточний ремонт майна. що орендується;

п. 7.1.6 нести ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати майна пропорційно частині такого майна, яка знаходиться в процесі транспортування та безпосередньому користуванні до моменту повернення. (За змістом п. 4.8.1. договору відповідні ризики переходять до Орендаря з моменту фактичного відвантаження майна або його частини на складі Орендодавця з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації);

п. 7.1.7 - протягом 24-х годин письмово повідомити Орендодавця, а у випадку необхідності й відповідні компетентні органи, про втрату, знищення, викрадення або пошкодження майна, що орендується, а також про змінення місця перебування майна (обєкту будівництва) згідно п. 4.2 договору;

п. 7.1.8 забезпечити безперешкодний доступ Орендодавцю до обєкту будівництва, де використовується орендоване майно та безпосередньо до майна з метою перевірки наявності переданого в орендне користування майна на зазначеному Орендарем обєкті будівництва;

п. 7.1.9 при закінченні терміну дії цього договору або його достроковому розірванні повернути майно у тому стані, в якому його було отримано, з урахуванням нормального зносу.

У разі втрати, знищення або пошкодження (припущення погіршення стану, втрата товарного вигляду) Орендарем майна, що орендується або залогової тари, п. 8.4 договору встановлює відповідальність Орендаря відшкодувати Орендодавцю фактичну вартість такого майна або вартість відновлювального ремонту. Факт пошкодження погіршення стану, втрата товарного вигляду) фіксується складанням двостороннього акту технічного стану майна, який підписується представниками обох сторін. Акт складається протягом 5-ти робочих днів з моменту повернення майна Орендодавцю. Складений акт є достатньою підставою для підтвердження факту втрати, знищення або пошкодження майна, що орендується й служить підставою для проведення відповідного матеріального відшкодування.

На виконання умов договору, Позивачем було відвантажено товар Відповідачу, що підтверджується накладними на переміщення: № ДК-0006283 від 28.08.2008р., № ДК-0006912 та № ДК-0006913 від 28.08.2008р. (а.с.а.с.22-25) та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.25-27).

05.11.2008р. між сторонами підписаний акт технічного стану опалубки, що повертається згідно договору №8.195 від 22.08.2008р., яким встановлені факти пошкодження майна і визначений узгоджений сторонами обсяг відшкодування з боку Орендаря в сумі 7518,34грн. (а.с.а.с.27-28).

У звязку з нездійсненням Відповідачем відшкодування у вказаному розмірі Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом. Як вбачається із наданої довідки №б/н від 08.09.2011р. (а.с.46) за підписом керівника та головного бухгалтера Позивача протягом розгляду справи стягувана заборгованість погашена не була.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відносно формулювання і доказування своєї позиції, не скористався та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звіряння розрахунків (а.с.44), складеного та надісланого (а.с.45) Позивачем на виконання вимог суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до відшкодування вартості пошкодженого орендованого майна.

Враховуючи статус сторін та обєкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору оренди майна (оперативна оренда) №8.195 від 22.08.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Частина 3 ст. 285 Господарського кодексу України зобовязання зі збереження орендованого майна, разом із іншими віднесено до основних обовязків орендаря.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди майна (оперативна оренда) №8.195 від 22.08.2008р. є належною правовою підставою для врегулювання питань, повязаних із тимчасовим оплачуваним користуванням переданим в оренду Позивачеві майном, а також збереження такого майна і його повернення у разі припинення орендних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не має жодних правових підстав для ухилення від обовязку із забезпечення збереження орендованого майна і недопущення його пошкодження в перебігу користування.

Відповідно до ч. 1 ст.202 Цивільного кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України за загальним правилам зобовязання припиняються шляхом їх належного виконання, тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обовязків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст. 611 цього Кодексу має наслідком, у тому числі необхідність здійснення відповідного відшкодування (збитків), про що сторони безпосередньо визначили у пункті 8.4.. договору оренди.

Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Оскільки обовязки Відповідача, порушеннями яких Позивач обґрунтовує свої вимоги, зумовлені саме наявністю договірних відносин між сторонами, остільки суд зауважує, що кваліфікує заявлені позовні вимоги за способом захисту як стягнення збитків у розмірі вартості відновлення пошкодженого майна, завданих невиконанням зобовязання, що випливає з договору, на обовязковості зясування сутності яких (збитків) наголошує Вищий господарський суд України в абз. 2 п. 1 Розяснення „Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. № 02-5/215.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України обовязок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобовязань покладені на боржника особу, яка припустила порушення.

Виходячи із загальних положень права підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: субєкт, обєкт, обєктивна та субєктивна сторона.

З огляду на те, що субєктом є боржник, обєктом правовідносини за договором оренди, які були встановлені та оцінені судом вище, предметом доказування а, відтак і судового дослідження - є обєктивна та субєктивна сторони: наявність порушення з боку Відповідача, збитків та безпосереднього причинного звязку між неправомірними діями (порушенням) та збитками, а також вина зазначеної особи.

Наявність означених елементів, враховуючи презумпцію вини порушника згідно ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, у повній мірі підтверджується змістом складеного між сторонами в порядку п. 8.4. договору оренди акту технічного стану опалубки, що повертається від 05.11.2008р., який розцінюється судом як належний у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказ (адже встановлення домовленості між сторонами відносно розміру відшкодування узгоджується ч.ч. 3, 5 ст. 225 Господарського кодексу України, опосередковуючи, фактично, досудовий порядок врегулювання спору за взаємною згодою сторін), що фіксує:

-факт наявності порушення у вигляді пошкодження частини орендованого майна ;

-характер пошкодження майна та вартість його відновлення, за якими визначається узгоджений сторонами розмір збитків, що відповідає абз. 2 ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України та п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України,

та дозволяє констатувати наявність причинно-наслідкового звязку між порушенням та завданими збитками.

Враховуючи викладене та перевіривши правильність розрахунку заявленої суми відшкодування, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимогу у розмірі 7518,34грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОКА УКРАЇНА Т.О.В”, м. Київ (ідентифікаційний код 30530955) до Приватного підприємства „Гасік”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511392) про стягнення суми вартості відшкодування пошкодженого майна за договором оренди майна №8.195 від 22.08.2008р. в розмірі 7518,34грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Гасік”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОКА УКРАЇНА Т.О.В”, м. Київ (ідентифікаційний код 30530955) суму вартості відшкодування пошкодженого майна за договором оренди майна №8.195 від 22.08.2008р. в розмірі 7518,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Гасік”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОКА УКРАЇНА Т.О.В”, м. Київ (ідентифікаційний код 30530955) державне мито в розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.09.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2011р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >