Рішення № 18823654, 12.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.09.11 р. Справа № 37/174

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Лазаренко Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Прокурора Словянського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств за представництвом Донецького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34686537

до Відповідача: Фермерського господарства „ШАНС-07”, смт. Черкаське, Словянського району Донецької області, ідентифікаційний код 34150260

про: стягнення за договором про надання фінансової підтримки №12 від 30.08.2007р. суму основного боргу в розмірі 20000,00грн., пені в розмірі 1547,75грн., індексу інфляції в розмірі 1580,00грн.

за участю уповноважених представників:

Прокурор - Кравцов В.І.(за посвідченням №3248 до 14.07.2013р.)

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю № 01 від 06.01.2011р);

від Відповідача не зявився;

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 01.08.2011р. на 12.09.2011р.

У судовому засіданні 12.09.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор Словянського району (Заявник) звернувся до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств за представництвом Донецького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Донецьк (далі Позивач) з позовною заявою до Фермерського господарства „ШАНС-07”, смт. Черкаське, Словянського району Донецької області (далі Відповідач) про стягнення за договором про надання фінансової підтримки №12 від 30.08.2007р. суму основного боргу в розмірі 20000,00грн., пені в розмірі 1547,75грн.,індексу інфляції в розмірі 1580,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором про надання фінансової підтримки №12 від 30.08.2007р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені та інфляційної індексації.

На підтвердження вказаних обставин Прокурор надав заявки на участь у конкурсі для одержання фінансової підтримки по поворотній основі, протокол засідання конкурсної комісії, договір про надання фінансової підтримки №12 від 30.08.2007р., правоустановчі документи, розрахунок заборгованості, довідку про надання фінансової підтримки, платіжне доручення №32 від 03.10.2007р..

Нормативно свої вимоги Прокурор обґрунтував ст.ст. 2, 29, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 14, 551, 651, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України „Про Прокуратуру”, та на підтвердження своєї позиції та на виконання вимог ухвал суду надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 81-82).

Позивачем надано письмове пояснення №05-181 від 22.07.2011р. (а.с.а.с.65-67), в якому підтримав заявлені Прокурором вимоги, а також представлені витребувані судом документи (а.с.а.с. 41-64).

Відповідач у судові засідання без пояснення причин не зявлявся, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або відсутності відповідного грошового зобовязання з інших підстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.81, 82), достовірність яких (відомостей) презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення пошитого відправлення з відміткою про отримання ухвали суду (а.с.95).

У судовому засіданні 12.09.2011р. Прокурор та Позивач підтримали свою позицію викладену письмово, та вказував про відсутність будь-яких додаткових доказів на її підтвердження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної правової кваліфікації заявлених вимог, а відсутність без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору, адже участь у судовому засіданні є правом, від здійснення якого не може перебувати у залежності встановлення правової визначеності двоїла заявлених вимог. Крім того, 12.09.2011р. є останнім днем процесуального строку розгляду цієї справи.

Вислухавши у судових засіданнях Прокурора та представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

За заявкою Відповідача №14 від 19.06.2011р. (а.с.9) прийняте рішення конкурсної комісії Донецького відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств для надання фінансової підтримки на повторній основі від 23.08.2007р. (а.с.а.с.10, 11), на підставі якого 30.08.2007р. між Донецьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Донецьк (Укрдержфонд) та Відповідачем (фермерське господарство) укладений договір про надання фінансової підтримки №12 (далі договір позики) (а.с.а.с.43, 44). Згідно п.п. 1.1, 3.4.2. цього договору Укрдержфонд (Позикодавець) зобовязався надати фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству (Позичальника) грошові кошти в розмірі 50000,00грн., а фермерське господарство (Позичальник) зобовязався використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку за встановленим графіком: до 30.08.2088р. 10000грн., до 30.08.2009р. 20000грн. і до 30.08.2010р. 20000грн.

На підстав довідки (а.с. 42), виданої конкурсною комісією від 12.04.2007р., та Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1102, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007р. №349, фінансова підтримка на поворотній основі надається для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції та на здійснення виробничої діяльності.

Відповідно до п. 5.1 договору у випадку прострочення терміну виконання зобовязання по поверненню коштів фінансової підтримки фермерське господарство зобовязане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу. Крім того положеннями п. 5.2. договору за несвоєчасне повернення коштів, встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України що діє в період прострочення.

Згідно умов означеного договору Позивачем були перераховані, а Відповідачем отримані грошові кошти в розмірі 50000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №32 від 03.10.2007р. (а.с.а.с. 41).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.11.2010р. по справі №1/189 вимоги Прокурора Словянського району в інтересах держави в особі Донецького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Донецьк до Фермерського господарства „ШАНС-07”, смт. Черкаське, Словянського району Донецької області про стягнення договором про надання фінансової підтримки №12 від 30.08.2007р. заборгованості з основної суми позики в розмірі 30000,00грн., пені в розмірі 4161,60грн., індексу інфляції в розмірі 3091,00грн. задоволені у повному обсязі (а.с.а.с.76-78). Як вбачається з наказу (а.с.75), 15.11.2010р. вказане рішення набуло законної сили.

У звязку із несплатою Відповідачем чергової суми за вставленим в договорів позики графіком, Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимоги якого підтримує і Позивач, вимагаючи стягнення окрім заборгованості і нарахованої пені в сумі 1547,75грн. і інфляційної індексації в сумі 1580грн.

Згідно наданої Позивачем довідки №1 від 22.07.2011р. (а.с.73) вбачається, що заявлені до стягнення суми заборгованості Відповідачем не сплачені.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відносно формулювання і доказування своєї позиції, не скористався та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) актів звіряння розрахунків (а.с.а.с.71, 72), складеного та надісланого (а.с.а.с.68, 69) Позивачем на виконання вимог суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобовязань, та застосування наслідків такого невиконання у вигляді сплати пені та інфляційної індексації.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, інших нормативних актів, та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обовязків сторін, визначених договором про надання фінансової підтримки №12 від 30.08.2007р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір позики. Як встановлено ст.ст. 1046, 1049 Цивільного кодексу України Позикодавець передає у власність Позичальникові грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а Позичальник зобовязується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Зважаючи на надане до матеріалів справи платіжне доручення (а.с. 41) Позивач свої зобовязання з надання позики у розмірі 50000,00грн. виконав належним чином. Отже, в контексті зазначених норм та обставин укладений між Позивачем та Відповідачем договір про надання фінансової підтримки №12 від 30.08.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами, з повернення отриманої суми позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначає обовязок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Як встановлюють положення ч. 3 цієї статті позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась на банківський рахунок позикодавця. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від повернення Позивачу стягуваної частини суми позики до 30.08.2010р. згідно умов п. 3.4.2. договору про надання фінансової підтримки №12 від 30.08.2007р.

Як встановлено ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Натомість невиконання або неналежне виконання зобовязань є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Відповідачем станом на момент прийняття цього рішення грошові кошти повернуто не було належних у розмінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, доказів іншого до справи не надано, що дає підстави для кваліфікації Відповідача, як такого, що прострочив виконання грошового зобовязання у розумінні ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення зобовязань з повернення позики позичальником є сплата останнім на користь позикодавця грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. В свою чергу, за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Така ж відповідальність передбачена пунктом 5.1 договору.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості умовам договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу в сумі 20000,00грн. щодо суми заборгованості та в сумі 1580,00грн. щодо інфляційної індексації.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендних платежів сформульована безпосередньо у п.5.2. договору про надання фінансової підтримки №12 від 30.08.2007р. вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Між тим, визначений у розрахунку позову (а.с.8) період нарахування пені з 01.12.2010р. по 31.05.2011р. не може бути врахований судом у повному обсягу через невідповідність вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, адже частково перебуває поза межами відповідного шестимісячного строку, початок якого має відраховуватися з першого дня прострочення 30.08.2010р. і, закінчуватися 28.02.2011р. Здійснивши перевірку заявлених вимог щодо пені у визначених Заявником та законодавством межах з 01.12.2010р. по 28.02.2011р., суд дійшов висновку про можливість стягнення пені лише в сумі 764,38грн., відмовляючи в решті вимог.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету пропорційно розміру задоволених, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора Словянського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств за представництвом Донецького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34686537) до Фермерського господарства „ШАНС-07”, смт. Черкаське, Словянського району Донецької області (ідентифікаційний код 34150260) про стягнення за договором про надання фінансової підтримки №12 від 30.08.2007р. суму основного боргу в розмірі 20000,00грн., пені в розмірі 1547,75грн.,індексу інфляції в розмірі 1580,00грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства „ШАНС-07”, смт. Черкаське, Словянського району Донецької області (ідентифікаційний код 34150260) на користь держави в особі Донецького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34686537, р/р 31232460700004 УДК у м. Донецьку, МФО 834016 ГУДКУ в Донецькій області (для основного боргу), р/р 31110106700004 Держбюджет м. Донецька, Ворошиловський р-н, ЄДРПОУ 34626537, МФО 834016, ГУДКУ в Донецькій області код платежу 21081100 (для штрафних санкцій) суму основного боргу в розмірі 20000,00грн., пені в розмірі 764,38грн. та і інфляційної індексації в розмірі 1580,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог щодо пені відмовити.

4. Стягнути з Фермерського господарства „ШАНС-07”, смт. Черкаське, Словянського району Донецької області (ідентифікаційний код 34150260) на користь державного бюджету витрати зі сплати державного мита в сумі 223,44грн. та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 228,02грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.09.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2011р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >