Рішення № 18821079, 20.10.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2011 р.

Справа № 5004/1955/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін", м. Жидачів

до відповідача: приватного підприємства "Мавін", с. Великий Омеляник Луцького району

про стягнення 144 297 грн. 96 коп.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін: <Текст >

від позивача: ОСОБА_1. адвокат, що діє на підставі Свідоцтва від 30.10.2008р. № 3483 (дов. від 28.09.2011р.)

від відповідача: не зявились

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача приватного підприємства "Мавін" 144297,96 грн., в тому числі 125455,68 грн. заборгованості по оплаті поставлених на виконання умов укладеного між сторонами договору № 99-11 від 01.03.2011р. у березні-травні місяцях 2011 року товарно-матеріальних цінностей, 6296,71 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобовязань та порушення термінів розрахунків (за періоди прострочки платежів з 16.04.2011р. по 30.09.2011р., з 08.06.2011р. по 30.09.2011р. та з 24.06.2011р. по 30.09.2011р.), а також 12545,57 грн. штрафу, нарахованого за прострочення виконання грошового зобовязання згідно п. 5.2. вказаного договору.

Ухвалою господарського суду від 05.10.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні, надавши суду витребувані останнім документи та матеріали, предявлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному обємі поклавши при цьому на ПП "Мавін" обовязок відшкодування ТзОВ "Торговий дім "Галпін" понесених ним, у звязку з поданням позову до суду, витрат. При цьому представник сторони посилається на укладення 01.03.2011р. між сторонами договору № 99-11, поставку позивачем згідно умов цієї угоди відповідачу товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 125455,68 грн. згідно видаткових накладних № 22031 від 22.03.2011р., № 14051 від 14.05.2011р. та № 30052 від 30.05.2011р., отримання товарів ПП "Мавін" та існування заборгованості в розмірі 125455,68 грн. по їх оплаті.

Відповідачем всупереч вимогам суду не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання ПП "Мавін" не направило, хоча про день та час розгляду справи в суді було повідомлене належним чином (ухвала від 05.10.2011р. про порушення провадження у справі направлялась на юридичну адресу відповідача: с. Великий Омеляник Луцького району та на фактичну адресу відповідача м. Луцьк, вул. Дубнівська, 18, рекомендованою кореспонденцією та була вручена останньому 08.10.2011р. та 07.10.2011р. відповідно), про що свідчать відповідні поштові повідомлення (а.с. 23,24).

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу предявленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представника ПП "Мавін" не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін", м. Жидачів та приватним підприємством "Мавін", с. Великий Омеляник Луцького району було укладено договір поставки за № 99-11 (а.с.10-12), згідно з умовами котрого товариством "Торговий дім "Галпін" було взято на себе зобовязання щодо поставки (передачі у власність) відповідачу товарно-матеріальних цінностей (виробів з гофрокартону) у визначених між сторонами асортименті та кількості, а підприємством "Мавін", в свою чергу, зобовязання відносно прийняття товарно-матеріальних цінностей та здійснення оплати останніх у визначеному угодою порядку.

На виконання умов зазначеного договору позивачем згідно видаткових накладних № 22031 від 22.03.2011р. на суму 25038,72 грн. (а.с.13), № 14051 від 14.05.2011р. на суму 45904,32 грн. (а.с.14) та № 30052 від 30.05.2011р. на суму 54512,64 грн. (а.с.15) було відпущено приватному підприємству "Мавін", а останнім прийнято товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 125455,68 грн.

На вимогу господарського суду представником позивача в судовому засіданні було надано для огляду оригінали зазначених вище договору поставки та видаткових накладних.

Поруч з цим представником позивача в підтвердження відпуску відповідачу товарів загальною вартістю 125455,68 грн. до матеріалів справи долучено копії рахунків-фактур № 30052 від 30.05.2011р. на суму 54512,64 грн. , № 14051 від 14.05.2011р. на суму 45904,32 грн. , №22031 від 22.03.2011р. на 25038,72 грн. та податкових накладних № 28 від 30.05.2011р., № 8 від 14.05.2011р. та № 26 від 22.03.2011р.(а.с.25-30).

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Судом встановлено, що видаткові накладні № 22031 від 22.03.2011р., № 14051 від 14.05.2011р. та № 30052 від 30.05.2011р. на відпуск ТзОВ "Торговий Дім "Галпін" відповідачу товарів містять всі визначені чинним законодавством обовязкові реквізити, в повному обємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на підставі останніх, згідно умов підписаного договору поставки № 99-11 від 01.03.2011р. в березні-травні місяцях 2011 року господарських операцій.

Згідно п. 3.1 договору від 01.03.2011р. № 99-11 відповідач зобовязувався здійснювати оплату за кожну поставлену партію товару протягом 25 календарних днів з моменту передачі продавцем такої партії товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок останнього. Під партією товару сторони розуміють товар, вказаний у кожній окремій накладній.

З огляду на викладені положення угоди відповідачем було взято на себе зобовязання щодо проведення розрахунків по оплаті відпущеної продукції в наступні терміни: згідно видаткової накладної № 22031 від 22.03.2011р. до 16.04.2011р., згідно видаткової накладної № 14051 від 14.05.2011р. до 08.06.2011р., а згідно з видатковою накладною № 30052 від 30.05.2011р. до 24.06.2011р.

Проте приватне підприємство "Мавін" взяті на себе згідно договору від 01.03.2011р. № 99-11 зобовязання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті відпущених у березні-травні місяцях 2011 року товарно-матеріальних цінностей (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконало, вартість останніх не оплатило у звязку з чим на момент подання позову до суду та на час розгляду справи в суді заборгувало товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін" 125455,68 грн. Зазначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість відпущених згідно видаткових накладних № 22031 від 22.03.2011р., № 14051 від 14.05.2011р. та № 30052 від 30.05.2011р. товарів.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір поставки від 01.03.2011р. № 99-11 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, поставку позивачем на виконання його умов відповідачу товарно-матеріальних цінностей, отримання їх приватним підприємством "Мавін" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність предявленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 125455,68 грн.

Сума заборгованості 125455,68 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем, визнається останнім у підписаному з позивачем станом на 30.09.2011р. акті звірки взаємних розрахунків (а.с. 16).

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку пунктом 5.2 договору № 99-11 від 01.03.2011р. сторонами було визначено, що за порушення строків оплати товару, покупець (відповідач) сплачує продавцеві (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Отже, сторони у п. 5.2 договору № 99-11 від 01.03.2011р. визначили можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за невиконання покупцем умов договору щодо строків оплати вартості товару. Зазначений договір недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 5.2 не визнавався. Відповідач зобовязання щодо оплати товару не виконав, тому сплата пені є його договірним зобовязанням.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочення відповідачем оплати отриманих товарно-матеріальних цінностей, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 125455,68 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з ПП "Мавін" пені в розмірі 6296,71 грн., нарахованої з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" та п. 5.2 договору № 99-11 від 01.03.2011р. за періоди прострочки платежів з 16.04.2011р. по 30.09.2011р., з 08.06.2011р. по 30.09.2011р. та з 24.06.2011р. по 30.09.2011р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 6296,71 грн., перевіривши методику нарахування позивачем цієї суми, суд вважає, що остання підставна, нарахована у відповідності та з дотриманням умов укладеного між сторонами договору, положень чинного законодавства, відповідає фактичним обставинам справи та підлягає до повного задоволення.

Одночасно з цим сторони п. 5.2 договору № 99-11 від 01.03.2011р. встановили, що у разі порушення покупцем умов договору щодо строків оплати вартості товару більше десяти календарних днів покупець (відповідач ) сплачує продавцеві (позивачу) штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 125455,68 грн., відповідно до п.5.2. договору № 99-11 від 01.03.2011р., було нараховано 12545,57 грн. штрафу за порушення строків оплати за поставлений товар станом на 30.09.2009 р.

Відповідач зобовязання щодо оплати товару не виконав, тому сплата штрафу є його договірним зобовязанням.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 12545,57 грн. господарський суд прийшов до висновку, що останні підставні і підлягають до задоволення в повному обємі.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному обємі за рахунок приватного підприємства "Мавін".

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 546, 549, 599, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Мавін" (юридична адреса - с. Великий Омеляник Луцького району, фактична адреса м. Луцьк, вул. Дубнівська, 18, код ЄДРПОУ 21738773) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін" (м. Жидачів Львівської області, вул. Друкарська, 2 код ЄДРПОУ 32180838) 125455,68 грн. заборгованості, 6296,71 грн. пені, 12545,57 грн. штрафу, а всього 144297,96 грн., 1442,98 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

20.10.11