Рішення № 18817633, 01.02.2011, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-748/11 (№ 22ц-

22669/10) Головуючий в 1

інстанції Панас Н.Л.

Категорія

32

Доповідач Соломаха Л.І.

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року Апеляційний суд

Донецької області в складі:

головуючого - судді Пономарьової О.

М.

суддів Соломахи Л.І., Єлгазіної

Л.П.

при секретарі Рачинському Д.Ю.

за участю:

позивача

ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

Н.В.

представника відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за

позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Донецька вугільна

енергетична компанія» (третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України в Кіровському районі м. Донецька) про спонукання до

внесення змін до акту за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з

виробництвом, з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на

рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 24 листопада 2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного

підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (третя особа - Відділення

виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м.

Донецька) про спонукання до внесення змін до акту за формою Н-1 про нещасний

випадок, пов'язаний з виробництвом.

Зазначав, що з 04 лютого 2009 року працював у відповідача машиністом гірничо -

виїмкових машин 5 розряду відокремленого підрозділу «Шахта ім. О.О.

Скочинського» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»

(далі ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК»).

08 червня 2009 року під час виконання ним трудових обовязків в західній лаві

дільниці № 2 стався раптовий викид вугілля та газу, внаслідок чого він отримав

отруєння рудничним газом. Крім того, через поштовх вибухової хвилі він вдарився

плечем о жолоб комбайнового тракту та отримав часткове пошкодження ключично -

акроміального зєднання справа, посттравматичний періартрит правого плечового

суглобу. Внаслідок нещасного випадку він знаходився на стаціонарному лікуванні

з 08 червня 2009 року по 13 липня 2009 року та з 11 серпня 2009 року по 30

серпня 2009 року.

На початку липня 2009 року він отримав акт за формою Н-1 і зясував, що в акті

відсутній діагноз «часткове пошкодження ключично - акроміального зєднання

справа, посттравматичний періартрит правого плечового суглоба», через що

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі

м. Донецька (далі ВВД ФССНВВПЗ України в Кіровському районі м. Донецька)

відмовило йому у відшкодуванні витрат на лікування за цим діагнозом.

На його звернення з приводу внесення змін до акту за формою Н-1, а саме,

доповнення діагнозу відповідач рекомендував йому звернутися до суду.

Просив зобовязати ДП «ДВЕК» внести зміни до акту № 37 від 30 червня 2009 року

за формою Н-1 шляхом доповнення клінічного діагнозу діагнозом «часткове

пошкодження ключично - акроміального зєднання справа, посттравматичний

періартрит правого плечового суглоба» (а.с. 3).

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 24 листопада 2010 року

ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позовних вимог до ДП «ДВЕК» (третя особа

- ВВД ФССНВВПЗ України в Кіровському районі м. Донецька) про спонукання до

внесення змін в акт за формою Н-1 (а.с. 155-157).

Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_2 була подана апеляційна

скарга, в якій він посилаючись на неповне зясування судом обставин справи,

невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм

матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та

ухвалити нове про задоволення його позовних вимог.

Зазначає, що суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що з приводу травми

ключиці він нікого не інформував та не звертався з цього приводу за медичною

допомогою. Він неодноразово скаржився на біль у правому плечі лікарю Булгаковій

О.С., після чого йому видали направлення на консультацію в обласну

травматологічну лікарню. Про травму плеча він інформував в лікарні начальника

дільниці № 2 ОСОБА_8 Після виписки з лікарні про травму плеча він

інформував заступника директора шахти ОСОБА_9, його заступника по ТБ

ОСОБА_10 (а.с. 167-168).

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_2 та його представник

ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності Донецької обєднаної

територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості

України, доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

Представник відповідача - ДП «ДВЕК» ОСОБА_4, представник третьої особи

- ВВД ФССНВВПЗ України в Кіровському районі м. Донецька ОСОБА_5, які

діють на підставі довіреностей відповідних юридичних осіб, проти доводів

апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити, а рішення суду залишити

без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2, його представника

ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, представника

третьої особи ОСОБА_5, дослідивши матеріали цивільної справи,

обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна

скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням

нового рішення з наступних підстав:

Відповідно до частини 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений

доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено

неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм

процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що позивач працював

машиністом гірничо-виїмкових машин 5 розряду ВП «Шахта ім. О.О.Скочинського»

ДП «ДВЕК».

08 червня 2009 року під час виконання ним трудових обвязків у вибою

випередження конвеєрного штреку західної лави похилого полю центральної панелі

стався раптовий викид вугілля та газу, котрими були застигнуті у нижній ніші,

випередження конвеєрного штреку 2 західної лави ППЦП, у 2 західній лаві ППЦП,

конвеєрних штреках 1 та 2 західних лав ППЦП 52 працівника шахти, з яких 39

чоловік виїхали на поверхню шахти. ОСОБА_2 знаходився у лаві над секціями

№ № 27, 28, 29, виконував випуск негабаритних шматків крівлі, та виконував

усунення несправностей розташованого у механізованих секціях № КД-90 № 22-25

комбайна 2 ГШ-68, зачистку призабійної зони лави від випавших груд порід

покрівлі. Почувши хлопки та зміну напрямку вентиляційного струменю, ввімкнувся

у саморятівник та по конвеєрному штреку 1 західної лави ППЦП вийшов на свіжий

струм повітря і далі виїхав на поверхню шахти. Внаслідок цієї аварії йому

встановлено діагноз - гіпоксична енцефалопатія з розсіяною неврологічною

симптоматикою, астено-невротичний синдром, гостре отруєння руднічним газом

легкого ступеню, про що зазначено в акті за формою Н-1 від 30 червня 2009 року

(а.с. 4-14).

Розслідування вказаного нещасного випадку проводилося спеціальною комісією,

призначеною за дорученням Кабінетом Міністрів України від 08 червня 2009

року № 30900\0\1-02 (а.с. 5-14, а.с. 34).

Згідно історії хвороби позивача № 3527 він з 08 по 25 червня 2009 року

знаходився на лікуванні у 3 неврологічному відділені Обласної клінічної лікарні

профзахворювань з діагнозом «енцефалопатія з розсіяною неврологічною

симптоматикою, астено-невротичний синдром». З історії хвороби не вбачається, що

під час знаходження на лікуванні позивач висував будь-які скарги щодо

ушкодження плечового суглобу (а.с.15-18).

Згідно витягу з історії хвороби позивача № 942 він з 26 червня 2009 року по 13

липня 2009 року знаходився на лікуванні у неврологічному відділенні Центральної

міської клінічної лікарні № 9 м. Донецька (далі ЦМКЛ № 9 м. Донецька), де

вперше висунув скарги на ушкодження плечового суглобу (а.с. 19).

Згідно виписного епікрізу позивача № 4994 він з 11 по 31 серпня 2009 року

знаходився на лікуванні в травматологічному відділенні ЦМКЛ № 9 м. Донецька з

приводу часткового пошкодження ключічно - акроміального зєднання справа,

посттравматичного періартриту правого плечового суглоба. При випісці позивача

30 серпня 2009 року за порушення режиму лікування, його діагноз був визнаний не

повязаним з виробництвом (а.с. 20).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 625 від 07 жовтня 2010 року травма

плечового суглобу могла бути отримана позивачем 08 червня 2009 року при

обставинах, викладених позивачем (а.с. 139 - 141).

Позивач звертався до відповідача та третьої особи із заявами про внесення змін

до акту за формою Н-1 щодо діагнозу, отриманого ним внаслідок аварії на шахті,

та відшкодування йому витрат ні лікування плеча, але в задоволенні його заяв

йому було відмовлено (а.с. 22 - 23, а.с. 26 - 27).

Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції

виходив з того, що:

- позивачем не надано доказів повідомлення відповідно до п. 8 «Порядку

розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та

аварій на виробництві» безпосереднього керівника або іншої уповноваженої особи

ВП «Шахта імені О.О.Скочинського» про травму плечового суглобу;

- позивач вперше почав скаржитися на ушкодження плечового суглоба під

час знаходження на лікуванні з 26 червня 2009 року по 13 липня 2009 року у

неврологічному відділенні ЦМКЛ № 9 м. Донецька і доказів того, що ЦМКЛ № 9 м.

Донецька належним чином - відповідно до п. 9 «Порядку розслідування та ведення

обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві»

повідомила ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського», ВВД ФССНВВПЗ України в Кіровському

районі м. Донецька та відповідну санепідемстанцію про отриману позивачем травму

позивачем суду не надано;

- нещасний випадок, який стався з позивачем 08 червня 2009 року був

груповим та із смертельними наслідками, розслідування цього нещасного випадку

за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до п. 43 «Порядку

розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та

аварій на виробництві» проводилося спеціальної комісією з розслідування

групового нещасного випадку на виробництві, яка і є належним відповідачем за

даним позовом, але позивачем клопотань про заміну неналежного відповідача не

заявлялось.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можливо, до них суд

дійшов, порушивши норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України порушення норм

матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду

першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992

року № 2694-XII (в редакції Закону України від 21 листопада 2002 року N229-IV)

роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних

випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що

затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими

об'єднаннями профспілок.

Станом на 08 червня 2009 року, коли стався нещасний випадок, і до теперішнього

часу діє «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків,

професійних захворювань і аварій на виробництві», затверджений постановою

Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 (далі «Порядок

розслідування....»).

З матеріалів справи встановлено, що внаслідок нещасного випадку, який стався 08

червня 2009 року на ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК» було захоплено

52 особи, з яких 39 чоловік вийшли на поверхню шахти самостійно, 2 чоловіка

були видані за допомогою робітників ДВГРС, всі спрямовані на обстеження в

лікарню, 13 чоловік травмовано із смертельним наслідками (а.с. 5-13).

Відповідно до п. 43 «Порядку розслідування …» спеціальне розслідування

групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або

травмовано 10 і більше осіб, проводиться спеціальною комісією, яка

призначається наказом Держнаглядохоронпраці. До складу цієї комісії включаються

керівники Держнаглядохоронпраці, органу, до сфери управління якого належить

підприємство, місцевого органу виконавчої влади, виконавчої дирекції Фонду,

галузевого або територіального об'єднання профспілок, роботодавця, представники

первинних організацій профспілок, членами яких є потерпілі, або уповноважені

найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо потерпілі не є

членами профспілок, відповідного органу з питань захисту населення і територій

від надзвичайних ситуацій (у разі необхідності), органів охорони здоров'я та

інших органів.

У разі коли Кабінетом Міністрів України прийнято спеціальне рішення щодо

утворення комісії з розслідування групового нещасного випадку (аварії, що

призвела до нещасних випадків), головою спеціальної комісії призначається

посадова особа Держнаглядохоронпраці, яка входить до складу комісії, утвореної

Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи встановлено і цей факт визнається сторонами, що

розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем ОСОБА_2 08 червня

2009 року та який був груповим та із смертельними наслідками, проводилося

спеціальною комісією, до складу якої були включені Міністр вугільної

промисловості України В. Полтавець (голова комісії), заступник Міністра

вугільної промисловості України ОСОБА_12 (перший заступник голови

комісії), перший заступник голови Державного комітету з промислової безпеки,

охорони праці та гірничного нагляду ОСОБА_13 (заступник голови комісії),

заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту

населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ОСОБА_14, заступник

Міністра фінансів ОСОБА_15, заступник Міністра економіки ОСОБА_16,

заступник міністра охорони здоровя ОСОБА_17, виконавчий директор Фонду

соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на

виробництві ОСОБА_18, начальник управління виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на

виробництві в Донецькій області ОСОБА_7, голова незалежної профспілки

гірників, народний депутат України ОСОБА_19, заступник Міністра праці та

соціальної політики ОСОБА_20, заступник голови Донецької обласної державної

адміністрації ОСОБА_21, голова Кіровської районної в м. Донецьку ради Меша

В.Г., заступник Міністра внутрішніх справ ОСОБА_3 голова ЦК профспілки

працівників вугільної промисловості, народний депутат України ОСОБА_23,

директор Департаменту охорони праці та надзвичайних ситуацій Мінвуглепрому

ОСОБА_24, голова профкому ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК» ОСОБА_25

І., начальник територіального управління по Донецькій області

Держгірпромнагляду ОСОБА_26, голова асоціації незалежних профспілкових

організацій шахтарських колективів ОСОБА_27, генеральний директор ДП «ДВЕК»

ОСОБА_28, перший заступник голови всеукраїнської спілки громадських

організацій «Спілка шахтарів - інвалідів України» ОСОБА_29 (а.с. 34, а.с.

201-205).

Відповідно до пунктів 46, 51 «Порядку розслідування …» при спеціальному

розслідуванні нещасного випадку саме на спеціальну комісію, а не на

роботодавця, яким є відповідач по справі, покладається обовязок:

обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні

пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників

підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб - свідків

нещасного випадку та осіб, причетних до нього;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про

охорону праці;

з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;

визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці,

а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

зустрітися з потерпілими або членами їх сімей чи особами, які представляють їх

інтереси, з метою розгляду питань щодо розв'язання соціальних проблем, які

виникли внаслідок нещасного випадку, внесення пропозицій щодо їх розв'язання

відповідним органам, а також дати потерпілим (членам їх сімей, особам, які

представляють інтереси потерпілих) роз'яснення щодо їх прав у зв'язку з

настанням нещасного випадку;

складання акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5, а також акта про

нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1.

Згідно п. 49 «Порядку розслідування....» під час спеціального розслідування

роботодавець зобов'язаний:

зробити у разі необхідності фотознімки місця, де стався нещасний випадок,

пошкоджених об'єктів, машин, механізмів, устатковання, інструменту, а також

надати спеціальній комісії технічну документацію та інші необхідні матеріали;

створити належні умови для роботи спеціальної комісії, забезпечити її для цілей

розслідування транспортними засобами, засобами зв'язку, службовими

приміщеннями;

забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень, випробувань,

технічних розрахунків, експертизи тощо;

організувати друкування, тиражування і оформлення в необхідній кількості

матеріалів спеціального розслідування, передбачених пунктом 54 цього Порядку.

Відповідно до п. 58 «Порядку розслідування…» у разі надходження скарги або

незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного

випадку керівник Держнаглядохоронпраці або його територіального органу з метою

забезпечення об'єктивності спеціального розслідування має право призначити

повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною

комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки

попередньої спеціальної комісії, вжити заходів до активізації роботи щодо

запобігання виникненню подібних випадків, притягнення до відповідальності

посадових осіб підприємства та органів Держнаглядохоронпраці, які порушили

вимоги законодавства про охорону праці.

Згідно розпорядження № 1 від 08 червня 2009 року голови Урядової комісії

Міністра вугільної промисловості України В. Полтавця щодо розподілу обов

язків між членами Урядової комісії забезпечення розслідування причин та

обставин аварії, контроль за підготовкою акту розслідування покладено на

першого заступника голови Державного комітету з промислової безпеки, охорони

праці та гірничного нагляду ОСОБА_13 (заступник голови комісії), а

організація розслідування причин та обставин аварії та контролю за підготовкою

акту розслідування на начальника територіального управління по Донецькій

області Держгірпромнагляду ОСОБА_26 (а.с. 202-204).

Проте відповідно до п. 58 «Порядку розслідування…» позивач не звертався ні до

Держнаглядохоронпраці, ні до його територіального органу в особі начальника

територіального управління по Донецькій області Держгірпромнагляду ОСОБА_26

В. зі скаргою щодо незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та

наслідків нещасного випадку та клопотанням призначити повторне (додаткове)

спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі та

таких позовних вимог не заявляв.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за

зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в

межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які

беруть участь у справі.

Відповідно до п. 59 «Порядку розслідування…» у разі незгоди потерпілого із

змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) рішення

спеціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку.

Як вбачається зі змісту пунктів 40, 46, 49, 51, 58, 59 «Порядку розслідування…»

на роботодавця, яким є відповідач по справі, при спеціальному розслідуванні не

покладається обовязок щодо складання актів за наслідками розслідування

нещасного випадку та він не має права організувати повторне чи додаткове

розслідування нещасного випадку. Більш того, законом взагалі не передбачено

внесення змін ні до актів спеціальної комісії, ні до актів форми Н-5 та форми Н-

1, а тому вимоги позивача до ДП «ДВЕК» не ґрунтуються на законі, що судом

першої інстанції не враховано.

Посилання позивача та його представника на п. 26 «Порядку розслідування …» не

заслуговують на увагу.

Згідно п. 26 «Порядку розслідування …» нещасний випадок, про який своєчасно не

було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або

внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і

береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви

потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли

він стався).

Проте предметом позову ОСОБА_2 є не розслідування нещасного випадку, який

стався з ним 08 червня 2009 року та був своєчасно розслідуваний, а внесення

змін до акту, який складений спеціальною комісією за наслідками такого

розслідування, у звязку із не згодою зі змістом акту.

Посилаючись на вимоги п. 59 «Порядку розслідування …» та відмовляючи у

задоволенні позову через те, що він заявлений не до того відповідача, що

належним відповідачем за цим позовом повинна бути спеціальна комісія, яка була

утворена дорученням Кабінету Міністрів України, суд першої інстанції не

врахував, що відповідно до ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є

позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні

особи, а також держава.

Спеціальна комісія, яка проводила розслідування нещасного випадку, що стався на

ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК», не є юридичною особою, а тому не

може бути відповідачем по цій справі.

Посилання суду першої інстанції, як на підстави відмови у задоволенні позову,

на те, що позивачем не надано доказів повідомлення відповідно до п. 8 «Порядку

розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та

аварій на виробництві» безпосереднього керівника або іншої уповноваженої особи

ВП «Шахта імені О.О.Скочинського» про травму плечового суглобу, доказів того,

що ЦМКЛ № 9 м. Донецька належним чином повідомила ВП «Шахта ім. О.О.

Скочинського», ВВД ФССНВВПЗ України в Кіровському районі м. Донецька та

відповідну санепідемстанцію про отриману позивачем травму, є необґрунтованими.

З матеріалів справи встановлено, що про нещасний випадок, що стався, в тому

числі з позивачем 08 червня 2009 року, було відомо не тільки безпосередньому

керівнику позивача, який в першу чергу забезпечував вихід осіб, що знаходилися

в шахті під час аварії на поверхню та спрямовував їх на обстеження в лікарню,

що вбачається з акту спеціального розслідування, але й спеціальній комісії, яка

провела його спеціальне розслідування. Предметом позову ОСОБА_2 є лише

його незгода з висновками спеціальної комісії щодо обставин нещасного випадку

та необхідності доповнення обставин нещасного випадку тим що, крім отруєння

рудничним газом, він під час аварії отримав травму плеча, за якою йому був

встановлений діагноз «часткове пошкодження ключічно - акроміального зєднання

справа, посттравматичний періартрит правого плечового суглоба».

Оскільки суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та

процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення суду,

апеляційний суд виходить за межі доводів апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з

ухваленням нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, але з

інших правових підстав - через їх необгрунтованість.

Позивач при зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не сплачував.

Від сплати судового збору позивач звільнений на підставі пункту 1 ст. 4

Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. «Про державне мито».

Відповідно до частини 3 ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні

до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на

інформаційно-технічне забезпечення у справах про поновлення на роботі;

стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги,

відшкодування за затримку їх виплати; відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,

іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для

задоволення позовних вимог позивача, про що він просив в апеляційній скарзі,

витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають

стягненню з позивача на користь держави згідно постанови Кабінету Міністрів

України від 21 грудня 2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплати

витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх

розмірів» з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009

року № 825 у розмірі 37 грн., як із справи позовного провадження з розгляду

спору немайнового характеру.

Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, Апеляційний суд

Донецької області, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 24 листопада 2010 року

скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до Державного

підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (третя особа - Відділення

виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м.

Донецька) про спонукання до внесення змін до акту № 37 від 30 червня 2009 року

за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за їх

необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-

технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 (тридцять сім) гривень (на

розрахунковий рахунок 31213263700004, одержувач державний бюджет м. Донецька

Ворошиловський район, ЄДРПОУ 34686537, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО

834016, код бюджетної класифікації 22050002).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня

набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

О.М. Пономарьова

Судді:

Л.І. Соломаха

Л.П. Єлгазіна