Рішення № 18817172, 09.08.2011, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа №22ц-6233 2011

рік

Головуючий в 1 інстанції Безрученко Ю.О.

Категорія

26

Доповідач

Пономарьова О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2011 року Апеляційний суд Донецької області

в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Єлгазіної Л.

П., Соломахи Л.І.,

при секретарі Тихомирові С.В.,

за участю

позивача ОСОБА_3

представника відповідача Каменської І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку

апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в

Кіровському районі м. Макіївки Донецької області на рішення Гірницького

районного суду м. Макіївки Донецької області від 31 січня 2011 року, в якому

ухвалою Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 травня

2011 року виправлені описки, по справі за позовом ОСОБА_3

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському

районі м. Макіївки Донецької області про стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

В листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до

відповідача та зазначав, що з липня 1983 року він працював на підприємствах

вугільної промисловості. В 2002 року під час обстеження у нього встановлено

професійне захворювання, внаслідок якого висновком МСЕК від 24 квітня 2002

року йому встановлена третя група інвалідності та 40 % втрати професійної

працездатності. Просив стягнути з відповідача на його користь у відшкодування

моральної шкоди, яка заподіяна ушкодженням здоровя, 20000 грн.

Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 31 січня

2011 року, в якому ухвалою Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької

області від 10 травня 2011 року внесені виправлення описок, позовна заява

ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки задоволена частково і

стягнута на користь позивача з відповідача у відшкодування моральної шкоди

12000 грн. Також стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в

розмірі 8,50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду

справи в розмірі 37 грн.

Не погодившись з рішенням суду, Відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області

звернулося до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій

ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про

відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки Законом України № 717 від 23

лютого 2007 року «Про внесення змін до Закону України про загальнообовязкове

соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 20

березня 2007 року, виключено дію абзацу четвертого статті 1 (в частині

відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту „е

пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої

статті 34 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування від

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили

втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105, а тому потерпілий не

має права на призначення і виплату грошової компенсації за моральну шкоду,

ухвалене рішення суперечить діючому законодавству. Суд не зясував всі

обставини справи і не навів доказів в підтвердження заподіяння моральної шкоди

позивачу, відсутній висновок МСЕК про заподіяння позивачу моральної шкоди, не

враховані строки звернення до суду. На думку апелянта, відшкодування моральної

шкоди повинно робити підприємство, де позивач отримав ушкодження здоровя. Крім

того, суд не врахував, що органи Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві звільнені від сплати судового збору.

Представник апелянта ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала доводи

апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 просив залишити рішення суду без змін і відхилити

апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши

матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний

суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких

підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на

підприємствах вугільної промисловості у шкідливих умовах і в 2002 році у

нього виявлене професійне захворювання. Висновком МСЕК від 24 квітня 2002

року позивачу вперше встановлена третя група інвалідності та 40 % втрати

професійної працездатності.

Суд, частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди

в розмірі 12000 грн., дійшов висновку, що внаслідок професійного захворювання

і ушкодження здоровя позивачу заподіяна моральна шкода, яку відповідач в

добровільному порядку не бажає відшкодовувати.

При цьому суд послався на те, що згідно зі ст.ст.1,21,28,34 Закону України „Про

загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

від 23 вересня 1999 року на Фонд соціального страхування від нещасних випадків

на виробництві та професійних захворювань України покладено обовязок

відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у звязку з ушкодженням здоров

я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може

перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на

день виплати. І не взяв до уваги посилання відповідача на те, що з 20 березня

2007 року виключено дію цих статей закону, що регламентували порядок

відшкодування потерпілим сум моральної шкоди, оскільки відповідно до вимог ст.

58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають

зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують

відповідність особи.

Такий висновок суду є правильним і відповідає вимогам закону.

За змістом ст.ст. 1, 21, 28,34 Закону України „Про загальнообовязкове

державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23 вересня

1999 року на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

та професійних захворювань України покладено обовязок відшкодувати

застрахованим особам моральну шкоду у звязку з ушкодженням здоровя, заподіяну

умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати

двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

В судовому засіданні знайшло підтвердження, що позивач працював на

підприємствах вугільної промисловості у шкідливих та небезпечних умовах і

в 2002 році у нього виявлене професійне захворювання. Висновком МСЕК від 24

квітня 2002 року позивачу вперше встановлена третя група інвалідності та 40 %

втрати професійної працездатності.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача

права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоровю, за нормами Закону

України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного

випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності».

Посилання представника відповідача на те, що Законом України № 717 від 23

лютого 2007 року «Про внесення змін до Закону України про загальнообовязкове

соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 20

березня 2007 року, виключено дію абзацу четвертого статті 1 ( в частині

відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту „е

пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої

статті 34 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування від

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили

втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105, а тому потерпілий не

має права на призначення і виплату грошової компенсації за моральну шкоду, -

не можна визнати правильним.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють

відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Акт законодавства не має

зворотної дії, крім випадків, коли він помякшує або скасовує цивільну

відповідальність особи, а тому зазначені норми не можуть бути підставою для

відмови у праві на відшкодування моральної шкоди, заподіяної до їх прийняття.

Встановивши, що висновком МСЕК від 24 квітня 2002 року позивачу

вперше встановлена третя група інвалідності та 40 % втрати професійної

працездатності, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що

відповідно до вимог статей 1, 21, 28 та 34 Закону України «Про загальнообов

язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня

1999 року позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди,

суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних

страждань позивача, перебування останнього на лікуванні у звязку з професійним

захворюванням, наслідки цього захворювання, погіршення стану здоровя позивача,

порушення нормального укладу життя й визначив таке відшкодування в розмірі

12000 грн.

Доводи скарги про те, що факт заподіяння моральної шкоди не встановлений МСЕК,

безпідставні і не ґрунтуються на законі, який не передбачає обовязковість

висновків МСЕК в данному випадку. Сам факт ушкодження здоровя свідчить про

заподіяння моральної шкоди.

Посилання апелянта на пропуск позивачем строку на звернення до суду з позовом

про відшкодування моральної шкоди не можна визнати обгрунтованими, оскільки

відповідно до вимог ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на

вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя

або смертю.

Таким чином, в частині стягнення моральної шкоди ухвалене судом

першої інстанції рішення відповідає встановленим обставинам справи та вимогам

матеріального і процесуального закону і у відповідності до вимог ст. 308 ЦПК

України підлягає залишенню без змін..

Проте, суд першої інстанції в порушення вимог законодавства стягнув з

відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати з

інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 37 грн.

Відповідно до статті 4 ч. 1 п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України

від 21січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито», з подальшими змінами та

доповненнями, від сплати державного мита звільняються органи Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21 грудня

2005 року «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного

забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів», в редакції постанови

Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року, по справам про

відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або

смертю фізичної особи сплачуються витрати з інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу, повязаного з розглядом цивільної справи у

розмірі 15 грн. 00 коп.

За таких обставин рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької

області від 31 січня 2011 року в частині стягнення судових витрат судового

збору в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення

розгляду справи в розмірі 37 грн. підлягає скасуванню з ухваленням в цій

частині нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, апеляційний суд, -

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в

Кіровському районі м. Макіївки Донецької області задовольнити частково.

Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від

31 січня 2011 року, в якому ухвалою Гірницького районного суду м. Макіївки

Донецької області від 10 травня 2011 року виправлені описки, в частині

стягнення судових витрат судового збору в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрат на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. скасувати

та ухвалити в цій частині нове.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в

Кіровському районі м. Макіївки Донецької області на користь держави витрати

на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 гривень

(розрахунковий рахунок 31213263700004; отримувач Державний бюджет м.

Донецька Ворошиловський район, ЄДРПОУ 34686537, МФО -834016, банк ГУ ДКУ у

Донецькій області).

В решті рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від

31 січня 2011 року, в якому ухвалою Гірницького районного суду м. Макіївки

Донецької області від 10 травня 2011 року виправлені описки, залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його

проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

О.М.Пономарьова

Судді

Л.П.Єлгазіна

Л.І.Соломаха