Рішення № 18817107, 19.07.2011, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа 22ц-6101 2011

рік Головуючий у 1

інстанції Бабенко С.С.

Категорія

26

Доповідач Пономарьова О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2011 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Соломахи Л.І., Курило В.П.,

при секретарі Перепечаєнко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку

апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на рішення

Дзержинського міського суду Донецької області від 20 квітня 2011 року у

справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з додатковою

відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта «Новодзержинська» про

відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

В лютому 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до

відповідача і зазначав, що з 14 серпня 1981 року по 28 грудня 2002 року

працював у відповідача у шкідливих та небезпечних умовах і звільнений у звязку

з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоровя. 19 липня 2001

року при проходженні профогляду у нього виявлено професійне захворювання, про

що складений акт розслідування хронічного професійного захворювання від 19

липня 2001 року. Висновком МСЕК від 16 грудня 2003 року йому визначено 50%

втрати професійної працездатності і встановлена третя група інвалідності.

Внаслідок ушкодження здоровя йому заподіяна моральна шкода, яку відповідно до

вимог ст. 237-1 КЗпП України повинен відшкодовувати відповідач. Просив поновити

йому строк для звернення з позовом до суду та стягнути з відповідача у

відшкодування моральної шкоди 250000 грн.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 20 квітня 2011

року у задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з

додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта «Новодзержинська» про

відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Зазначене рішення суду оскаржене позивачем ОСОБА_2 В апеляційній скарзі

позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про поновлення

йому строку на звернення до суду та задоволення його позовних вимог, оскільки

строк він пропустив з поважних причин, про що надав суду докази, але суд на це

уваги не звернув і формально відмовив йому в задоволенні позову з підстав

пропуску строку.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не зявилися, про час та

місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу

не здійснювалося, оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у

разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі,

фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу

не здійснюється.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши

матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що

апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції

виходив з того, що відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України він мав право на

відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок отримання професійного

захворювання, але пропустив тримісячний строк, передбачений ст. 233 КЗпП

України, для звернення до суду з такими вимогами.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що

позивач з 14 серпня 1981 року по 28 грудня 2002 року працював у відповідача і

звільнений у звязку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану

здоровя.

19 липня 2001 року у позивача виявлено професійне захворювання, про що

складений акт розслідування хронічного професійного захворювання від 19 липня

2001 року.

Висновком МСЕК від 16 грудня 2003 року йому встановлено 50% втрати професійної

працездатності і третя група інвалідності, внаслідок отриманого професійного

захворювання.

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов

праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або

уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої

шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних

страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових

зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем

за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника;

у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних

життєвих звязків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль

для організації свого життя; за наявності причинного звязку між попередніми

умовами.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про охорону праці» відшкодування

шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоровя здійснюється

Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов

язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

За змістом ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообовязкове

державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня

1999 року на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

та професійних захворювань України покладено обовязок відшкодувати

застрахованим особам моральну шкоду у звязку з ушкодженням здоровя, заподіяну

умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати

двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

Відповідно до положень Закону України від 23 лютого 2007 року № 717-У

«Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне

соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності» із Закону України «Про

загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

виключена частина 3 статті 34, яка передбачає відшкодування моральної шкоди,

заподіної умовами виробництва.

Проте, на час виникнення спірних правовідносин, Фонд соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України відповідав за завдану моральну шкоду, у разі отримання працівником

професійного захворювання .

Оскільки відповідно до вимог ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства

регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Акт законодавства

не має зворотної дії, крім випадків, коли він помякшує або скасовує цивільну

відповідальність особи, а тому завдану позивачу моральну шкоду умовами

виробництва повинен відшкодовувати не відповідач, а Фонд соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне

соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності», норми якого про

відшкодування моральної шкоди були чинними на час первинного встановлення

позивачу втрати професійної працезданості. Але вимог до Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України позивач не заявляв.

За таких обставин в задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з

додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта «Новодзержинська» про

відшкодування моральної шкоди належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК, ст. 303,307, 309,316 ЦПК України,

апеляційний суд, -

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 частково

задовольнити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 20

квітня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.

ОСОБА_2 відмовити в задоволенні позовних вимог до

товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта

«Новодзержинська» про відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на

інформаційно-технічний розгляд справи в розмірі 15 грн. на розрахунковий

рахунок 31213263700004; отримувач Державний бюджет м. Донецька

Ворошиловський район, ЄДРПОУ 34686537, МФО -834016, банк ГУ ДКУ у Донецькій

області.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти

днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

О.М. Пономарьова

Судді:

Л.І.Соломаха

В.П.Курило