Рішення № 18816209, 12.04.2011, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

1

Справа № 22ц-3318 Головуючий у 1

інстанції Писанець Н.В.

Категорія 48

Доповідач Біляєва О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Висоцької В.С.,

суддів Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,

при секретарях Лежневій Я.М., Муравченко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за

позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про

стягнення аліментів на матір за апеляційною скаргою позивача на рішення

Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

20 жовтня 2010 року ОСОБА_2 предявила в суд даний позов до ОСОБА_3, посилаючись на те, що вона є непрацездатною, визнана інвалідом 2 групи і

потребує матеріальної допомоги.

Відповідач, який є рідним сином, працює і має постійний заробіток, але допомогу

їй не надає.

З урахуванням одержання утримання від іншого сина, сімейного стану ОСОБА_3, позивач просила стягнути з останнього на її утримання кошти в розмірі 1/8

частини від його заробітку щомісяця.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 14 грудня 2010

року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 400 гр. щомісяця, починаючи з 20.10.2010 року до

поліпшення стану здоровя позивача.

Додатковим рішенням того ж суду від 10 лютого 2011 року з ОСОБА_3

в дохід держави стягнуто судовий збір 51 гр. і витрати на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду цивільної справи 60 гр.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в

якій порушує питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про

стягнення на її користь аліментів в розмірі 1/8 частини від доходу відповідача,

посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що нею заявлені вимоги про

визначення розміру аліментів у частці від заробітку сина, але суд на порушення

вимог ст. 11 ЦПК України стягнув аліменти у твердій грошовій сумі. Крім того,

при визначенні розміру аліментів суд не дав належної оцінки тій обставині, що

вона є інвалідом 2 групи, потребує стороннього догляду і термінової операції,

про що надано докази.

Апелянт ОСОБА_2 у судове засідання не зявилась; про час і місце

розгляду справи повідомлена належним чином.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача

за довіреністю ОСОБА_4 просил відхилити апеляційну скаргу, рішення суду

залишити без змін.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних

підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що

ОСОБА_2 є непрацездатною і потребує матеріальної допомоги. Відповідач

працює, сплачує аліменти на дружину і двох малолітніх дітей; має кредитні зобов

язання. Старший син відповідача знаходиться на диспансерному обліку в медичному

закладі.

Проте повністю погодитись з таким висновком суду не можна з

наступних підстав.

Повнолітні дочка, син зобовязані утримувати батьків, які є

непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, згідно з ч. 1 ст. 202 СК

України.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 є рідним сином позивача ОСОБА_2, яка є пенсіонером за

віком, станом на листопад 2010 року отримувала пенсію у розмірі 731 гр. 36 коп.

щомісяця; визнана інвалідом 2 групи за загальним захворюванням безстроково.

Тобто ОСОБА_2 має право на утримання від повнолітнього сина.

За правилами ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на

батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з

урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги можливість одержання

утримання від інших дітей, до яких не предявлено позову про стягнення

аліментів.

Як видно з позовної заяви, позивач просила стягнути аліменти у частці

від заробітку ОСОБА_3 (ас. 4-5).

Однак суд на порушення вимог ст. 11 ЦПК України самостійно змінив

підставу позову і визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 309 ЦПК України, підставами для

скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є

неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм

процесуального права.

Оскільки порушення норм процесуального права призвело до неправильного

вирішення спору, апеляційний суд скасовує рішення і ухвалює нове рішення про

часткове задоволення позову.

При визначенні розміру аліментів, що підлягає стягненню з відповідача

на користь матері, суд враховує матеріальний і сімейний стан сторін.

Зокрема, суд враховує отримання позивачем пенсії, благодійної допомоги

на лікування від Державного підприємства "Донецька залізниця".

Як видно з матеріалів справи, відповідач має постійне місце роботи,

працюючи у ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" гірником очисного вибою; отримує

заробітну плату, середньомісячний розмір якої перевищує 9000 гр.

ОСОБА_3 має двох малолітніх дітей; сплачує на них і дружину, яка

знаходиться у відпустці по догляду за малолітньою дитиною, за рішеннями суду

аліменти в розмірі 1/3 та 1/6 частини усіх видів доходу відповідно. Його

старший син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на

диспансерному обліку у Красноармійській ЦРЛ із захворюванням вегето-судинна

дистонія по гіпертонічному типу на соматогенному фоні; потребує обстеження,

лікування.

Крім того, в судове засідання апеляційної інстанції предявлено епікриз

з історії хвороби № 80 ОСОБА_3, з якого вбачається, що він потребує

лікування в звязку з хронічною хворобою хронічна вертеброгенна попереково-

крижова радікулопатія.

Також суд бере до уваги можливість одержання ОСОБА_2 утримання

від іншого повнолітнього сина ОСОБА_7

В ході розгляду справи встановлено, що рішенням Красноармійського

міського суду Донецької області від 07 грудня 2000 року, яке не було оскаржено

в апеляційному порядку, набрало законної сили і звернуто до виконання, з

ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на матір в розмірі 8%

з усіх видів доходу, починаючи з 19 жовтня 2000 року до зміни матеріального

становища сторін.

Як видно з письмових пояснень позивача ОСОБА_2 (ас.94-95) та

пояснень представника відповідача ОСОБА_4, виконавчий лист у 2003

році повернуто стягувачеві на підставі її заяви.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження"

від 21 квітня 1999 року № 606-Х1У з наступними змінами і доповненнями, який був

чинним на 2003 рік, повернення виконавчого документу з цієї підстави позбавляє

стягувача права повторно предявити виконавчий документ до виконання.

Тобто підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1

ст. 205 ЦПК України відсутні.

З урахуванням викладеного апеляційний суд частково задовольняє позовні

вимоги ОСОБА_2 і стягує на її користь з ОСОБА_3 аліменти у розмірі

1/12 частини від його заробітку щомісяця.

Доводи скарги про те, що при визначенні розміру аліментів слід

врахувати потребу позивача у сторонньому догляді і проведенні термінової

операції, то вони є безпідставними, оскільки згідно зі статтею 203 СК України

дочка, син крім сплати аліментів зобовязані брати участь у додаткових витратах

на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Позов про стягнення додаткових витрат, які є самостійними вимогами,

ОСОБА_2 не предявляла і такі вимоги не були предметом судового розгляду.

Крім того, суд першої інстанції стягнув з відповідача ОСОБА_3 у

дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 60

гр. з урахуванням часткового задоволення позову, що не відповідає вимогам

закону.

Апеляційний суд скасовує додаткове рішення від 10 лютого 2011 року, яке

є невідємною частиною основного рішення, в частині стягнення витрат на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і стягує з ОСОБА_3 у

дохід держави 120 гр.

Крім того, позивачем при подачі апеляційної скарги не сплачені судові

витрати: судовий збір 25 гр. 50 коп. і витрати на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи 120 гр., - які також при ухваленні рішення

підлягають стягненню з відповідача у дохід держави.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.2, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити

частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області

від 14 грудня 2010 року і додаткове рішення того ж суду від 10 лютого 2011 року

в частині стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду

справи скасувати і ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.

Красноармійську Донецької області, на користь ОСОБА_2

аліменти на матір в розмірі 1/12 частини від заробітку (доходу) щомісячно,

починаючи з 20 жовтня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати на інформаційно-

технічне забезпечення розгляду цивільної справи 120 гр.

Рішення в частині стягнення судового збору залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави не сплачені при

подачі апеляційної скарги судові витрати: судовий збір 25 гр. 50 коп.

(розрахунок 31411537700004; отримувач місцевий бюджет Ворошиловського району

м. Донецька; ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, банк ГУ ДКУ в Донецькій області);

витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 120 гр.

(розрахунок 31213263700004; отримувач Державний бюджет, м. Донецьк,

Ворошиловський район; ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, банк ГУ ДКУ в Донецькій

області).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання

законної сили рішенням апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної

інстанції.

Головуючий Судді