Рішення № 18816080, 24.05.2011, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

1

Справа № 22ц-3022 2011

рік

Головуючий у 1 інстанції Завгородній Є.П.

Категорія

45

Доповідач Пономарьова О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 року Апеляційний суд Донецької області в

складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Єлгазіної Л.П., Прокопчук

Л.М.,

при секретарі Тихомирові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку

апеляційну скаргу прокурора Гірницького району м. Макіївки Донецької області

в інтересах держави в особі Управління Держкомзему у м. Макіївці Донецької

області на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької

області від 04 квітня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звернення стягнення

на земельну ділянку по вимозі кредитора,-

в с т а н о в и в :

В березні 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача

і зазначав, що 25 грудня 2007 року він уклав договір позики з відповідачем на

суму 450 000 грн. строком до 25 січня 2008 року. З метою забезпечення позики

укладений договір застави на земельну ділянку, власником якої є відповідач. У

встановлений строк відповідач не повернув йому суму позики і позивач просив

суд звернути стягнення на земельну ділянку відповідача, яку належить передати у

його власність в рахунок забезпечення зобовязань за договорами позики та

застави.

Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 04

квітня 2008 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звернення

стягнення на земельну ділянку по вимозі кредитора задоволений. Звернуто

стягнення на земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_3

для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,8280 га і

передана її у власність ОСОБА_1 в рахунок виконання відповідачем зобов

язань за договорами позики від 25 грудня 2007 року. Скасовано державний акт на

право власності на земельну ділянку на імя ОСОБА_3 Макіївський

відділ ДП «Центра державного земельного кадастру» при Державному комітеті

України по земельним ресурсам зобовязаний погасити державний акт та

зареєструвати земельну ділянку за ОСОБА_1 , видати державний акт без

зміни цільового призначення. Макіївське міське управління земельних ресурсів

зобовязане оформити ОСОБА_1 державний акт на право власності на

земельну ділянку та внести зміни в земельно - кадастрову документацію.

В апеляційній скарзі прокурор Гірницького району м. Макіївки

Донецької області в інтересах держави в особі Управління Держкомзему у м.

Макіївці Донецької області просить скасувати рішення суду та постановити

нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом першої

інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Прокурор зазначив, що судом не враховані вимоги ст.130 ЗК України,

відповідно до якої позивача не віднесено до кола осіб, які можуть бути

набувачами земель сільськогосподарського призначення. Відповідач не мав право

відчужувати майно шляхом звернення стягнення на земельну ділянку.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не зявилися, про

час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає

розгляду справи судом.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального

технічного засобу не здійснювалося, оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст.

197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у

справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного

засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали

цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з

ухваленням нового про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для

скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни

рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або

неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору позики

від 25 грудня 2007 року позивач ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 грошові

кошти в сумі 450 000 грн. строком на один місяць, а останній зобовязався їх

повернути.

З метою забезпечення виконання зобовязання сторони уклали

договір застави, предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного

сільськогосподарського виробництва площею 4,8280 га, яка належала на підставі

державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої

інстанції виходив з того, що договір позики належним чином виконаний не був,

тому необхідно звернути стягнення на земельну ділянку.

Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки він

суперечить вимогам матеріального закону, а висновки суду не відповідають

обставинам справи.

Відповідно до ст.130 ЗК України покупцями земельних ділянок

сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського

виробництва можуть бути: громадяни України, які мають сільськогосподарську

освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням

товарного сільськогосподарського виробництва; юридичні особи України,

установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського

виробництва.

Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення

мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної

місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні

органи місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також

територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні

ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-

правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного

кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 132 ЗК України угоди про перехід права власності на земельні

ділянки укладаються в письмовій формі, підлягають нотаріальному посвідченню та

державній реєстрації.

Статтею 133 ЗК України передбачено, що у заставу можуть передаватися

земельні ділянки, які належать громадянам та юридичним особам на праві

власності, а також права на них - право оренди земельної ділянки, право

користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб

(емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови

(суперфіцій), якщо інше не передбачено законом. Заставодержателем земельних

ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди, емфітевзису)

можуть бути лише банки. Порядок застави земельних ділянок та прав на них

(оренди, суперфіцію, емфітевзису) визначається законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 25 грудня 2007

року був укладений договір позики, відповідно до умов якого позивач ОСОБА_1. передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 450 000 грн. строком на один

місяць ( а.с.7-8).

25 грудня 2007 року між сторонами в простій письмовій формі був

укладений договір застави, предметом якої є земельна ділянка для ведення

товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,8280 га, яка належала на

підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3. (а.с.9).

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.577 ЦК України якщо предметом застави є

нерухоме майно договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава

нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку,

встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 220 ЦК України договір є нікчемним у разі

недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору.

Відповідно до ч.1 ст. 210, ч.3 ст.640 ЦК України договір, який

підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з

моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі

необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту

державної реєстрації.

Оскільки момент вчинення правочину відповідно до ст. 577 ЦК

України повязується з державною реєстрацією, тому він є неукладеним і таким,

що не породжує для сторін прав та обовязки.

Згідно зі ст. 139 ЗК України у разі звернення стягнення на

земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина чи юридичної особи,

земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, що проводяться у формі

аукціону. Звернення стягнення на земельні ділянки, призначені для ведення

товарного сільськогосподарського виробництва, допускається у випадках, коли у

власників таких ділянок відсутнє інше майно, на яке може бути звернене

стягнення, якщо інше не запропоновано власником земельної ділянки.

Суд першої інстанції не врахував, що за рішенням суду не можна

здійснюватися перехід права власності на земельні ділянки та земельні частки

(паї), щодо яких існує заборона на їх відчуження (крім передачі їх у спадщину,

обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та

вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб), встановлена п. 15

розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, звернув уваги на

норми цивільного та земельного законодавства, якими врегульовані правовідносини

сторін і в порушення вимог закону передав у власність ОСОБА_1 земельну

ділянку, яка належала на праві власності ОСОБА_3 і надавалась

останньому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, звернення стягнення на земельну ділянку за рішенням суду

в разі невиконання боржником зобов'язань за договором позики та іншими

зобов'язаннями з одночасним припиненням на них права власності боржника і

визнанням права власності за кредитором є неприпустимим.

Оскільки судом не застосовані норми матеріального права, які

підлягали застосуванню, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а

судове рішення- скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п.п. 3,4, 314, 316

ЦПК України, апеляційний суд,-

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу прокурора Гірницького району м. Макіївки Донецької

області в інтересах держави в особі Управління Держкомзему у м. Макіївці

Донецької області задовольнити.

Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 04

квітня 2008 року скасувати, ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на земельну ділянку по вимозі

кредитора відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його

проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого

спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного

суду.

Головуючий

О.М.Пономарьова

Судді

Л.П.Єлгазіна

Л.М.Прокопчук