Ухвала суду № 18815390, 08.02.2011, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-1598 2011

рік Головуючий 1

інстанції Мінаєв І.М.

Категорія

57

Доповідач Пономарьова О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 лютого 2011 року Апеляційний суд Донецької області в

складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Соломахи Л.І.,

Єлгазіної Л.П.,

при секретарі Проляпа О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку

апеляційну скаргу позивача Управління праці і соціального захисту населення

Словянської міської ради на ухвалу Словянського міськрайонного суду

Донецької області від 7 грудня 2010 року у цивільній справі за позовом

Управління праці і соціального захисту населення Словянської міської ради до

ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманої суми, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Словянського міськрайонного суду Донецької області від 7 грудня 2010

року закрито провадження у цивільній справі за позовом Управління праці і

соціального захисту населення Словянської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманої суми.

З таким судовим рішенням не погодився позивач Управління праці і соціального

захисту населення Словянської міської ради і приніс на нього апеляційну

скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для

продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт зазначає, що суд першої

інстанції неправильно застосував норми законодавства, у звязку з чим зробив

неправильні висновки.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не зявилися, про час та

місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу

не здійснювалося, оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у

разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі,

фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу

не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши

доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не

підлягає задоволенню з наступних підстав:

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач

ОСОБА_4 є інвалідом 1 групи та зареєстрована у належному їй жилому будинку

АДРЕСА_1. В період з 1 жовтня 2007 року по 30

квітня 2010 року ОСОБА_4 одержувала у відповідача субсидію для

відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, виплати

здійснювалися за рахунок Державного бюджету, за зазначений період ОСОБА_4

отримала субсидію у розмірі 5412,08 грн..

Перевіркою відповідача встановлено, що заявником не була надана інформація про

наявність в її володінні на праві власності квартири на підставі договору

купівлі-продажу від 28 вересня 2005 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що призвело до надмірної виплати бюджетних коштів в

сумі 5412,08 грн.. Оскільки загальна площа житла, що належить відповідачці на

праві власності, становить 115,3 кв.м. і перевищує встановлені законом норми

володіння (31,5 кв.м.), тому відповідач не має права на призначення субсидії.

Позов поданий в порядку ЦПК України.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що

даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Такий висновок суду є правильним і відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства

суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних

прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних,

сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли

розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З 01 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства

України (далі КАС України).

У розумінні пункту 1 частини 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної

юрисдикції (адміністративна справа) - це публічно-правовий спір, у якому хоча б

однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня

посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські

функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих

повноважень.

Пунктом 7 частини 1 ст. 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень

- орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи

службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій

на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів

поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом

владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з

публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або

референдуму.

Відповідно до пункту 5 частини 2 ст. 17 КАС України до компетенції

адміністративних судів України належать, зокрема, спори за зверненням суб'єкта

владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

За змістом ч. 4 ст. 50 КАС України субєкт владних повноважень може звернутись

з адміністративним позовом до фізичної особи у випадках, встановлених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 21.10.1995 року «Про спрощення

порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-

комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного

побутового палива» (з подальшими змінами та доповненнями), затверджено

Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для

відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання

скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Це Положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам

щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату

користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-,

газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та

рідких нечистот).

Пунктом 3 вказаного Положення передбачено, що призначення субсидій та контроль

за їх цільовим використанням здійснюється управліннями праці та соціального

захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі

держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального

захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх

створення) рад (далі - органи праці та соціального захисту населення).

Відповідно до вищезазначеного Положення сума субсидії, перерахованої

(виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з

недостовірними відомостями, повертається ним за вимогою органу, що призначив

субсидію. У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану

(виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення органи, що призначають

субсидії, вирішують у судовому порядку.

Порядком повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями,

затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України,

Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997

року № 39/283/90/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 грудня

1997 року за № 634/24/38 передбачено, що рішення про повернення бюджетних

асигнувань, надміру перерахованих за призначеними субсидіями, приймає відділ

(управління) субсидій районних, районних у містах Києві та Севастополі

державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад.

Оскільки Управління праці і соціального захисту населення - є суб'єктами

владних повноважень, які у правовідносинах у сфері призначення субсидій та

контролю за їх цільовим використанням реалізують владні управлінські функції, а

право на звернення до суду у відповідних відносинах - визначене в

законодавчому порядку.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що вирішуваний спір є

публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який

реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні

управлінські функції у сфері надання населенню субсидій для відшкодування

витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває

провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного

судочинства.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те,

що зазначена справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства,

а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують.

Згідно зі ст. 312 ч. 1 п.1 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду

першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін,

якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при

розгляді справи вимог закону, то підстав для задоволення апеляційної скарги та

скасування ухвали суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 , 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Слов

янської міської ради відхилити.

Ухвалу Словянського міськрайонного суду Донецької області від 7

грудня 2010 року залишити без змін.

Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Словянської

міської ради на користь держави судові витрати на інформаційно-технічний

розгляд справи в розмірі 120 грн. (сто двадцять грн.) на розрахунковий рахунок

31213263700004; отримувач Державний бюджет м. Донецька Ворошиловський

район, ЄДРПОУ 34686537, МФО -834016, банк ГУ ДКУ у Донецькій області

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня

набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду

України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М.

Пономарьова

Судді: Л.І.

Соломаха

Л.П. Єлгазіна