Ухвала суду № 18815418, 04.10.2011, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22-1663/2007 Головуючий у 1

інстанції Литвиненко Н.В.

Категорія 41

Доповідач Баркова Л.Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

суддів Кучерявої В.Ф., Гаврилової Г.Л.

при секретарі : Кухнецові А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за

позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Баскетбольний клуб «Азовмаш» про

стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час

затримки розрахунку

за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_2 на рішення Іллічівського

районного суду міста Маріуполя від 04 серпня 2011 року

в с т а н о в и л а :

Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 04 серпня 2011

року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «Баскетбольний клуб

«Азовмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього

заробітку за час затримки розрахунку відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати та

задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на не відповідність висновків

суду обставинам справи, порушення положень закону.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_2, яка

просила про задоволення скарги, представника відповідача Орєхова О.В., який

просив скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного

оскарження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна

скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє

апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої

інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального

права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з

одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і обєктивно

перевірив доводи позивачки та заперечення відповідача, правильно застосував

норми матеріального і процесуального права і дійшов обгрунтованого висновку

про те, що підстав для задоволення позову відповідно до положень ст.ст.

116-117, КЗпП України не має, оскільки позивачкою не доведено про наявність

заборгованості по заробітній платі на час звільнення з роботи.

Цей висновок підтверджений дослідженими в судовому засіданні доказами,

які надані сторонами і яким суд дав належну оцінку.

Зі справи вбачається, що ОСОБА_2 за наказом №2-к від 31 грудня

2006 року прийнята на посаду головного бухгалтера ТОВ «Баскетбольний клуб

«Азовмаш» з окладом в розмірі 6287 грн., який було встановлено на підставі

штатного розпису за 2007 рік, затвердженого керівником підприємства та

підписаного головним бухгалтером. (а.с.9-10, 32,90)

Відповідно до положень ч.3 ст.64 Господарського Кодексу України

підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює

численність робітників та штатний розклад.

Відповідно до штатних розписів заробітна плата позивачка складалась

станом на 01.11.2008 року з окладу 3145 грн. та надбавки 3142 грн., а

станом на 01 січня 2009 року

відповідно 3880 грн. та 2407 грн. (а.с.33,111)

Наказом №313-к від 17 листопада 2010 року позивачку звільнено з

роботи за власним бажанням з 13 січня 2011 року та проведено розрахунок по

заробітній платі. (а.с.33,111)

Позивачка при розгляді справи в апеляційному суді не заперечувала, що

в період 2008-2010 років оклад, визначений у штатних розписах та щомісячну

надбавку, встановлену за результатами праці, відповідно до наказів по

підприємству, вона отримувала у повному обсязі, була знайома із штатними

розписами та наказами, підписувала їх, але в установленому законом порядку не

оскаржувала,

Посилання позивачки на те, що оклад, який був встановлений при прийомі

на роботу в розмірі 6287 грн. не міг змінюватися в сторону зменшення, що

відповідач її не повідомляв про зміни в оплаті праці та обіцяв виплати

заробітну плату у майбутньому є безпідставними, такими, що спростовуються

матеріалами справи та її поясненнями.

Таким чином, не знати про зміну посадового окладу позивачка не могла,

оскільки власноручно підписувала всі штатні розклади в період роботи

головним бухгалтером.

Посилання останньої на формальність штатних розкладів та на відсутність

наказів про зміну окладу, з якими підприємство зобов»язано було знайомити її

окремо, є неспроможними, оскільки штатні розклади щодо зміни структури

заробітної плати мали силу наказів.

Інші доводи апеляційної скарги також були предметом дослідження суду

першої інстанції і не приводять судову колегію до висновку про порушення або

неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які

є підставами до скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до

обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову і

правильно, в межах заявлених позовних вимог, виходячи із принципів розумності

та справедливості відмовив позивачці у задоволенні позову..

З урахуванням зазначеного, оскільки з матеріалів справи не вбачається

порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а

також відсутні підстави для скасування рішення, підстав для задоволення

скарги не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України колегія суддів

,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області

від 04 серпня 2011 року залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи тридцять сім гривень.

(код бюджетної класифікації 22050002, розрахунковий рахунок 31213263700004.

Отримувач державний бюджет м.Донецька Ворошиловський район , ЕДРПОУ -

34686537, МФО -834016, Банк - ГУ ДКУ у Донецькій області)

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржена

протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Судді