Рішення № 18815199, 15.03.2011, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-1272 2011

рік Головуючий 1

інстанції Ступін І.М.

Категорія

42

Доповідач Пономарьова О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2011 року Апеляційний суд Донецької

області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Соломахи Л.

І., Єлгазіної Л.П.,

при секретарі Метейко А.В.,

за участі: представника позивача ОСОБА_3,

відповідачів ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

представників відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційні скарги

відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 на

рішення Марїнського районного суду Донецької області від 10 грудня 2010 року у

цивільній справі за позовом сільськогосподарського закритого акціонерного

товариства «Дальнє» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення, стягнення заборгованості за квартирну плату, за

зустрічним позовом ОСОБА_4 до сільськогосподарського

закритого акціонерного товариства(далі СЗАТ) «Дальнє», колективного

сільськогосподарського підприємства (далі КПС) «Дружба», Дачненської сільської

ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету

Дачненської сільської ради від 26 грудня 2007 року, визнання недійсним договору

купівлі-продажу та свідоцтва на право власності, -

в с т а н о в и в :

В серпні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до

відповідачів і зазначав, що жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить СЗАТ «Дальнє» на

підставі договору купівлі-продажу від 27 лютого 2008 року. В зазначеному

будинку мешкають відповідачі, які не працюють на підприємстві позивача, договір

на користування житлом укладений в усній формі. Позивачем 15 січня 2009 року

виданий наказ № 1 «Про встановлення квартплати за жилі будинки, які належить

СЗАТ «Дальнє» та встановлена щомісячна квартплата за використання жилої площі в

розмірі 80 грн. за один жилий будинок. На адресу відповідачів позивач

направляв неодноразово пропозиції про укладення договору на право

користування жилим будинком та проведення оплати квартплати, яка нараховується

з 1 січня 2009 року, але відповідачі відмовляються від укладення договору,

оплати квартплати, а також викупу у позивача будинку, яким відповідачі

користуються. Просив суд виселити відповідачів зі спірного житлового будинку,

стягнути заборгованість по квартплаті з 1 січня 2009 року по день ухвалення

рішення, стягнути судові витрати по оплаті послуг адвоката.

Відповідач ОСОБА_4 в свою чергу звернувся до суду з зустрічним

позовом, в якому просив поновити йому строк на звернення до суду і визнати

незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Дачненської сільської ради

№ 101 від 26 грудня 2007 року, визнати недійсним свідоцтво на право власності

на жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 від 9 січня 2008 року, видане КСП «Дружба», визнати

недійсним договір купівлі-продажу, укладений між СЗАТ «Дальнє» та КСП «Дружба»

від 27 лютого 2008 року. Зазначав, що СЗАТ «Дальнє» не має права стягувати з

нього квартплату за будинок, а також виселяти з будинку, оскільки не є належним

набувальником будинку, а договір, укладений між ЗАТ «Дальнє» та КСП «Дружба» є

недійсним, як і свідоцтво на право власності на будинок, видане КСП «Дружба».

КСП «Дружба» створилось в результаті реорганізації радгоспу ім. Горького в

колективне сільськогосподарське підприємство, тобто майно держави перейшло у

власність колективного підприємства. Радгосп ім. Горького не міг передати у

власність КСП «Дружба» житловий фонд держави. Це свідчить про те, що КСП

«Дружба» не може бути власником житлового фонду і свідоцтво на право власності

від 26 грудня 2007 року, видаче Дачненською сільською радою є недійсним.

Зазначає, що в спірному будинку він проживає більше 15 років, і у звязку з

незаконним відчуженням, він втратив право на приватизацію, чим порушені його

права та права членів його сімї.

Рішенням Марїнського районного суду Донецької області від 10 грудня 2010 року

частково задоволений позов СЗАТ «Дальнє». Розірваний договір найму житлового

приміщення за адресою: АДРЕСА_1 між СЗАТ «Дальнє» та ОСОБА_4,

ОСОБА_5 і останні виселені з жилого будинку за адресою:

АДРЕСА_1 без надання

їм іншого житла.

З відповідачів на користь позивача стягнута заборгованість за квартирну плату

за мешкання в будинку за адресою: АДРЕСА_1 за період з 15 січня 2009 року по 30 листопада 2010

року в сумі 1800 грн.

З відповідачів на користь позивача стягнуті судові витрати. В решті вимог

відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до СЗАТ «Дальнє», КСП «Дружба», Дачненської

сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого

комітету Дачненської сільської ради від 26 грудня 2007 року, визнання недійсним

договору купівлі-продажу та свідоцтва на право власності задоволені частково.

ОСОБА_4 поновлений строк для оскарження рішення Дачненської сільської

ради Марїнського району Донецької області від 26 грудня 2007 року № 101 «Про

оформлення права власності на житлові будинки».

В решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Зазначене судове рішення оскаржене відповідачами ОСОБА_4 та

ОСОБА_5

В апеляційних скаргах відповідачі ставлять питання про скасування рішення

суду та ухвалення нового рішення про задоволення зустрічних позовних

вимог відповідачів в повному обсязі. В обгрунтування доводів

апеляційних скарг апелянти посилаються на те, що суд зробив суперечливі

висновки, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, не

притяг до участі в справі орган опіки та піклування, оскільки рішення суду

стосується прав на житло неповнолітніх дітей, які також мешкають в спірному

будинку. Висновки суду суперечать встановленим у справі обставинам і є

неправильними.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачі ОСОБА_4 та

ОСОБА_5, їх представник ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційних

скарг і просили їх задовольнити з підстав, зазначених в скаргах.

Представник СЗАТ «Дальнє» ОСОБА_3 просила рішення суду залишити без змін,

як правильне та законне, вважає, що підстави для задоволення апеляційних

скарг відповідачів відсутні.

Представник Дачненської сільської ради ОСОБА_6 вважав вимоги

відповідачів неправильними, рішення суду в частині стягнення суми

заборгованості за користування житлом просив залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які зявилися в

судове засідання апеляційної інстанції, дослідивши матеріали цивільної

справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд, вважає, що

апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню

з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду

першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне

застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи частково позов СЗАТ «Дальнє», суд першої інстанції, керуючись

положеннями ст.ст. 810, 815, 826 ЦК України, виходив з того, що спірний

будинок належить позивачу на праві власності, відповідачі проживають в

спірному будинку, але не вносять плату за його користування, а тому

підлягають виселенню зі спірного будинку без надання іншого жилого приміщення

з розірванням договору найму жилого приміщення та стягнення заборгованості по

оплаті квартирної плати.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна.

Відповідно до вимог ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна

сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати

другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за

плату.

Статтею 811 ЦК України передбачено, що договір найму житла укладається у

письмовій формі.

В судовому засіданні встановлено і це не оспорюється сторонами, що відповідачі

зареєстровані і мешкають в АДРЕСА_1 з 1982 року по теперішній час ( а.с. 29).

Вказане житло відповідачам надане радгоспом ім. Горького.

Позивач став власником вищевказаного будинку на підставі договору купівлі-

продажу від 27 лютого 2008 року, укладеному між КСП «Дружба» та СЗАТ «Дальнє».

Звертаючись до суду з позовом про виселення відповідачів зі спірного будинку,

позивач керувався вимогами ст.825,826 ГК України, мотивуючи свій позов тим, що

відповідачі не проводять оплату за користування жилим будинком з січня 2009

року.

Відповідно до вимог ст. 825 ч. 2 ЦК України договір найму житла може бути

розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі невнесення наймачем

плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий

строк, а при короткостроковому наймі - понад два рази.

Саттею 826 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору найму житла

наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла

на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.

Між тим в судовому засіданні встановлено, що договір найму між позивачем та

відповідачами не укладався, і не встановлено, на який умовах попередні

власники житла надали його у користування відповідачам, документи про це

відсутні і ні позивачем, ні відповідачем суду не надані.

За таких обставин, приймаючи рішення про розірвання договору найму житлового

приміщення, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог,

оскільки такі вимоги позивачем не заявлялись.

А тому і прийняте рішення про виселення відповідачів без надання іншого житла

зі спірного будинку з підстав, зазначених статтею 826 ЦК України не можна

визнати правильним, оскільки позивач не заявляв вимоги про розірвання

договору найму житла, який і не укладався між сторонами.

Таким чином рішення суду про розірвання договору найма жилого приміщення та

виселення відповідачів зі спірного будинку без надання іншого жилого примущення

підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні вимог

позивача про виселення відповідачів без надання іншого жилого приміщення.

В той же час, вимоги позивача про стягнення квартплати за користування жилою

площею в спірному будинку підлягають задоволенню.

Наказом № 1 СЗАТ «Дальнє» від 15 січня 2009 року встановлена місячна

квартплата за користування жилою площею в розмірі 80 грн. за один жилий

АДРЕСА_1, де мешкають відповідачі,

належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 27 лютого 2008 року.

Ці обставини зщнайшли підтвердження в судовому засіданні.

Позивач просив стягнути з відповідачів плату за користування жилим будинком з

1 січня 2009 року до закінчення розгляду справи.

Такі вимоги позивача підлягають задоволенню і з відповідачів належить

солідарно стягнути на користь СЗАТ «Дальнє» плату за користування житлом в

будинку за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 січня 2009 року по 28 лютого 2011 року в сумі

2080 грн.(за 26 міс. х 80 грн.).

Задовольняючи частково зустрічний позов відповідача ОСОБА_4, дійшов

суперечливих висновків, поновивши ОСОБА_4 строк на звернення до суду з

позовом про оскарження рішення Дачненської сільської ради № 101 від 26 грудня

2007 року та відмовивши в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про

визнання недійсним та скасування вказаного рішення.

За таких обставин рішення суду щодо зустрічного позову ОСОБА_4

також підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в

задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі.

Суд встановив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані та

мешкають в АДРЕСА_1 з 1982 року по теперішній час ( а.с. 29). Вказане житло

відповідачам надане радгоспом ім. Горького, що не оспорюється сторонами.

На підставі рішення загальних зборів відділення № 5 радгоспу ім. Горького від

28 січня 1991 року, відповідно до розподільчої відомості вищевказаний будинок

переданий разом з іншими спорудами та житловими будинками, утвореному на базі

відділення № 5 радгоспу ім. Горького, колгоспу «Дружба», який розпорядженням

голови Марїнської районної ради № 208 від 29 червня 1995 року перереєстрований

в колективне сільськогосподарське підприємство «Дружба» ( а.с. 65).

Рішенням Дачненської сільської ради № 101 від 26 грудня 2007 року за

клопотанням колективного сільськогосподарського підпроиємства «Дружба»

оформлено свідоцтво про право власності на житлові будинку , в тому числі і по

АДРЕСА_1, за колективним сільськогосподарським підпроиємством

«Дружба» (а.с. 66).

Згідно з договором купівлі-продажу від 27 лютого 2008 року колективне

сільськогосподарське підприємство «Дружба» передало у власність СЗАТ «Дальнє»

житловий АДРЕСА_1

Заявляючи вимоги про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого

комітету Дачненської сільської ради № 101 від 26 грудня 2007 року, визнання

недійсним свідоцтва на право власності на жилий будинок, де він проживає,

видане КСП «Дружба», та визнання недійсним договору купівлі-продажу,

укладеному між СЗАТ «Дальнє» та КСП «Дружба» 27 лютого 2008 року з підстав ст.

ст. 203, 215 ЦК України, ОСОБА_4 виходив з того, що порушені його

житлові права, оскільки він та члени його сімї позбавлені права приватизації

жилого будинку, а також права викупу цього будинку за ціною, яка зазначена в

договорі купівлі-продаж від 26 грудня 2007 року 1921, 35 грн.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше

як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього

Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших

осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від

21.05.1997, № 280/97-ВР (в редакції, яка діяла станом на грудень 2007 року) до

відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної

власності відповідних територіальних громад.

Приймаючи рішення № 101 від 26 грудня 2007 року про оформлення свідоцтва про

право власності на житлові будинки, в тому числі і будинок по АДРЕСА_1 діяла в межах своєї компетенції .

Оскільки КСП «Дружба» отримало свідоцтво про право власності на спірний жилий

будинок, то, як власник могло розпоряджатися своїм майном за власним бажанням .

Відповідач ОСОБА_4 не є стороною у договорі купівлі-продажу від 27

лютого 2008 року, який мав місце між КПС «Дружба» та СЗАТ «Дальнє», а оспорюючи

цей договір з підстав передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України та у звязку з

порушенням його права викупу житла, як особи, що користувався будинком з 1982

року, позов про переведення на нього прав і обовязків покупця не заявляв.

Доводи відповідача про те, що вказаним договором порушені права

неповнолітніх дітей відповідача, які мешкають в цьому будинку, і він є

недійсним,оскільки відсутня згода органу опіки та піклування на укладення цього

договору, не можна визнати підставними, оскільки діти та дружина відповідача,

хоча відповідно до акту від 12 березня 2010 року ( а.с. 60) і мешкають в

АДРЕСА_1, але в цьому будинку не

зареєстровані, зареєстровані за іншою адресою, і в спірному будинку

зареєстровані лише ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 укладений 23 листопада 2009 року.

Тому з урахуванням викладеного, встановлених обставин, наданих доказів та вимог

закону, зустрічний позов ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової

допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім

випадків надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено

рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально

підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати

присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а

відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких

позивачеві відмовлено.

Враховуючи вказані вимоги закону і те, що позов СЗАТ «Дальнє» частково

задоволений з відповідачів належить стягнути на користь позивача понесені

витрати з оплатою правової допомоги в розмірі 100 грн. ( а.с. 17), а на

користь держави судовий збір по 25,50 грн. з кожного та витрати на

інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи по 15 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309,316 ЦПК України, апеляційний суд, -

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5

частково задовольнити.

Рішення Марїнського районного суду Донецької області від 10 грудня 2010 року

скасувати та ухвалити нове рішення.

Сільськогосподарському закритому акціонерному товариству «Дальнє» відмовити в

задоволенні позову до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення з будинку за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь сільськогосподарського закритого акціонерного товариства

«Дальнє» плату за користування житлом в будинку за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 січня 2009

року по 28 лютого 2011 року в сумі 2080 грн.(дві тисячі вісімдесят грн.) та

понесені позивачем судові витрати в сумі 100 грн.(сто грн.).

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на

користь держави судовий збір з кожного по 25,50грн. (двадцять пять грн. 50

коп.) (розрахунковий рахунок 31411537700004; отримувач місцевий бюджет м.

Донецька Ворошиловський район, ЄДРПОУ 34686537; МФО 834016; банк ГУ ДКУ

у Донецькій області) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду

справи з

кожного по 15 грн. (пятнадцять грн.) (розрахунковий рахунок 31213263700004;

отримувач Державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район, ЄДРПОУ

34686537, МФО -834016, банк ГУ ДКУ у Донецькій області).

В задоволенні позову ОСОБА_4 до сільськогосподарського

закритого акціонерного товариства «Дальнє», колективного сільськогосподарського

підприємства «Дружба», Дачненської сільської ради, про визнання незаконним та

скасування рішення виконавчого комітету Дачненської сільської ради від 26

грудня 2007 року, визнання недійсним договору купівлі-продажу та свідоцтва на

право власності відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня

набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду

України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: