Рішення № 18799217, 13.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

13.10.2011Справа №5002-23/3417-2010 За позовом Приватного підприємства «Прибій» (вул. Новоселовське шосе, буд. 1-а, м. Саки, АР Крим, 96500; ідентифікаційний код 24869889)

До відповідача Приватного підприємства «Дніпроінвест» (вул. 9 Травня, буд. 39, м.Євпаторія, АР Крим, 97400; ідентифікаційний код 31472910)

про стягнення 109180,71 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_3, представ. за довір. №228 від 11.10.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_4, представ. за довір. б/н від 20.07.2010 р.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 109180,71 грн., яка складається з: 72540,00 грн. суми боргу з орендної плати; 1901,55 грн. пені; 4512,28 грн. інфляційних нарахувань; 1576,88 грн. 3% річних; 10890,00 грн. штрафу; 17760,00 грн. неустойки. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою ГС АР Крим від 05.07.2010 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

05.08.2010 р. представником відповідача до канцелярії суду наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Приватне підприємство «Дніпроінвест» вважає ПП «Прибій» неналежним позивачем та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

12.08.2010 р. представник позивача надав заперечення на відзив, просить суд задовольнити вимоги ПП «Прибій» у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 15.09.2010 р. провадження у справі №5002-23/3417-2010 зупинено до вирішення господарським судом Автономної Республіки Крим повязаної з нею іншої справи № 5002-3/4459-2010 за позовом Приватного підприємства «Дніпроінвест» до Приватного підприємства «Прибій», за участю Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійське ремонтно-транспортне підприємство» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про визнання недійсним договору суборенди, та до набрання законної сили рішенням по вказаній справі.

У звязку із прийняттям 16.06.2011 р. господарським судом АР Крим (суддя Соколова І.О.) по справі №5002-3/4459-2010 рішення, яким відмовлено Приватному підприємству «Дніпроінвест» у задоволенні позову про визнання недійсним договору № 1 від 01.02.2009 р., укладеного між ПП «Прибій» та ПП «Дніпроінвест» на суборенду нежитлового приміщення за адресою: м. Євпаторія, вул. 9 Травня, буд. 39, та повернення сторін у первозданний стан, провадження у справі № 5002-23/3417-2010 поновлено.

19.07.2011 р. до канцелярії суду від Приватного підприємства «Прибій» надійшли письмові пояснення на позовну заяву.

Ухвалою суду від 02.08.2011 р. провадження у справі № 5002-23/3417-2010 зупинено до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення ГС АР Крим від 16.06.2011 р. по господарській справі № 5002-3/4459-2010 за позовом Приватного підприємства «Дніпроінвест» до Приватного підприємства «Прибій», за участю Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійське ремонтно-транспортне підприємство» в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, про визнання недійсним договору суборенди, і до набрання рішенням по вказаній справі законної сили.

27.09.2011р. від позивача по справі надійшло клопотання про поновлення провадження у звязку з прийняттям 12.09.2011р. Севастопольським апеляційним господарським судом постанови по справі №5002-3/4459-2010, відповідно до якої рішення суду першої інстанції від 16.06.2011 р. залишене без змін. Ухвалою ГС АРК від 28.09.2011р. вказане клопотання задоволено.

Представник позивача в судове засідання зявився, усно уточнив прохальну частину позову та просить стягнуть вказану у ній заборгованість з Приватного підприємства «Дніпроінвест».

Представник відповідача також у судове засідання зявився, проти позову заперечував за мотивами, викладеними у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

01.02.2009р. Приватне підприємство “Прибій”, як суборендодавець, уклав з ПП “Дніпроінвест” - суборендарем договір суборенди №1.

Відповідно до п.1.1 договору №1 від 01.02.2009р., суборендодавець передав, а суборендар за актом прийомупередачі від 01.02.2009р. прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 705 кв. м, яке розташоване за адресою: м.Євпаторія, вул.9 Травня, 39. Обєкт суборенди був переданий суборендарю для ремонту, технічного обслуговування та монтажу машин і обладнання для господарського та лісового господарства (п.2.1 договору).

Пунктом 3.1 договору № 1 від 01.02.2009р. встановлений строк оренди нежитлових приміщень до 31.12.2009р.

Відповідно до акту приймання - передачі від 01.01.2010р., Приватне підприємство «Дніпроінвест» повернуло предмет оренди ПП “Прибій”.

Після спливу строку дії договору №1 сторони 01.01.2010р. уклали договір суборенди №9 згідно якого у суборенду передавалося те ж саме приміщення. Строк цього договору був встановлений у один місяць з моменту прийняття обєкту суборенди згідно акту прийому-передачі. Акт прийому-передачі був складений сторонами 01.01.2010р.

01.02.2010р. між сторонами був укладений договір суборенди №11, згідно якому передавався у суборенду обєкт за тією ж адресою, однак площа орендованого приміщення складала 370 кв.м.

Відповідно до п.5.1 розмір орендної плати встановлений у розмірі 4440,00грн.

Строк дії цього договору згідно п.4.1 - три місяця з моменту прийняття обєкту суборенди згідно акту прийому-передачі. За цим договором нежитлове приміщення було передане 01.02.2010р. згідно акту прийому-передачі.

Суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарюваннятаіншіучасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ст.598 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В порушення умов договорів відповідач не здійснив оплату орендної плати за період з 01.02.2009р. по 24.06.2010р. за договором №1 на суму 50760,00грн., за договором №9 на суму 8460,00грн., за договором №11 на суму 13320,00грн., усього на суму 72540,00грн.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна доказати ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав доказів оплати заборгованості з орендної плати, його головний бухгалтер підписав та скріпив печаткою акт звірки взаємних розрахунків за період з на суму 72540,00грн.

Доводи відповідача стосовно того, що позивач не мав права здавати орендоване приміщення у суборенду спростовуються рішенням Господарського суду АР Крим від 16.06.2011р. у справі №5002-3/4459-2010, яким Приватному підприємству «Дніпроінвест» відмовлено у позові про визнання недійсним договору суборенди №1 від 01.02.2009р., укладеного між сторонами.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню орендна плата на суму 72540,00грн.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф за договором №9 у розмірі 4230,00грн. та за договором №11 у розмірі 6660,00грн., усього на суму 10890,00грн. Вказані суми нараховані вірно та підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, позивачем нарахована відповідачу пеня за договором №1 у розмірі 449,19грн., за договором №9 у розмірі 726,63грн. і за договором №11 у розмірі 725,73грн.

За договорами №9 та №1 пеня розрахована вірно та підлягає стягненню, однак, за договором № 1 пеня розрахована невірно.

Згідно п.8.1 договору №1 у випадку прострочення з оплати орендних платежів Суборендар сплачує пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки у розрахунку пені за договором №1 (т.1 а.с.36) за липень-грудень 2009р. періоди нарахування пені перевищують шість місяців, то заборгованість за ці періоди підлягає перерозрахунку.

Пеня за період з 21.07.2009р. по 21.01.2010р. складає 42,65грн., за період з 21.08.2009р. 18.02.2010р. складає 41,95грн., за період з 21.09.2009р. по 22.03.2010р. складає 42,18грн., за період з 21.10.2009р. по 21.04.2010р. складає 42,18грн., за період з 21.11.2009р. по 22.05.2010р. складає 42,18грн. та за період з 21.12.2009р. по 20.06.2010р. складає 41,95грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня за договором №1 у сумі 338,62грн., у частині 110,57грн. пені суд у позові відмовляє. Загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 1790,98 грн.

Згідно ч. 2 статті 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача неустойку за договором №11 за травень, червень 2010р. у розмірі 17760,00грн., яка обґрунтована та підлягає стягненню.

Відповідно до п.9.3 договорів №9 та №11 у випадку, якщо на дату уплати орендної плати заборгованість за нею складає у цілому не менше ніж три місяця, Суборендар також сплачує штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 3% річних за договором №1 у розмірі 1347,57 грн., за договором №9 у розмірі 114,73грн. і за договором №11 у розмірі 114,58грн. та інфляційні втрати за договором №1 у розмірі 4112,84 грн., за договором №9 у розмірі 315,56грн. і за договором №11 у розмірі 84,08грн. є обґрунтованими та також підлягають стягненню з Приватного підприємства «Дніпроінвест».

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам згідно ст.49ГПК України.

В судовому засіданні 13.10.2011р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 18.10.2011р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Дніпроінвест» (вул. 9 Травня, буд. 39, м.Євпаторія, АР Крим, 97400; р/р 26009485310291, КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ідентифікаційний код 31472910) на користь Приватного підприємства «Прибій» (вул. Новоселовське шосе, буд. 1-а, м. Саки, АР Крим, 96500; р/р 26009023007822, ВАТ ВТБ Банк, м.Київ, МФО 321767, ідентифікаційний код 24869889) 72540,00 грн. суми боргу з орендної плати, 1790,98 грн. пені, 4512,28 грн. інфляційних втрат, 1576,88 грн. 3% річних, 10890,00 грн. штрафу, 17760,00 грн. неустойки, 1090,69грн. державного мита та 235,76грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

3.У частині стягнення 110,57грн. пені у позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.