Рішення № 18799058, 18.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

18.10.2011Справа №5002-22/3657-2011 за позовом Представництва Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44, офіс 50

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Племзавод «Кримський», Сакський район, с. Кримське, вул.. Леніна, 1

про стягнення 8800,83 грн., розірвання договору та зобовязання відповідача вчинити певні дії

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1, представник, дов від 10.08.2011 року

від відповідача ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1

від третьої особи не зявилась

Обставини справи:

Позивач - Представництво Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 8800,83 грн., у тому числі: сума боргу з орендної плати 7376,23 грн., пеня 686,98 грн., штраф у розмірі 10% - 737,62 грн.; розірвати договір оренди від 10.11.2008 року № 23/2008-А нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений між Представництвом Регіонального відділення Фонду Державного майна України в АР Крим та м. Севастополі та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2. Крім того, позивач просить суд зобовязати відповідача повернути державне нерухоме майно вбудовані нежитлові приміщення колишнього банно прального комбінату, загальною площею 71,0 кв.м., розташовані за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Кримське, вул. Гагаріна, 6 балансоутримувачу ВАТ «Племзавод «Кримський», а саме: шляхом підписання акту повернення орендованого державного майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань за оспорюваний договором, не належним чином здійснював оплату орендної плати, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 7376,23 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 25.08.2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ВАТ «Племзавод «Кримський».

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 04.10.2011 року змінено найменування ВАТ «Племзавод «Кримський» на ПАТ «Племзавод «Кримський».

Відповідач під час розгляду справи відповідач письмового відзиву на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Третя особа в судове засідання не зявилась, про причини відсутності суду не повідомила. Про дату розгляду справи повідомлена належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

встановив:

Відповідно до договору оренди від 10.11.2008 р. № 23/2008-А, Додатку № 1 від 01.12.2008 р. № 1 до Договору оренди від 10.11.2008 р. № 23/2008-А та Додаткової угоди № 2 від 04.05.2009 р. до Договору оренди від 10.11.2008 р. № 23/2008 -А нерухомого майна, що належить до державної власності, Представництво Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі передало, а відповідач прийняв в термінове платне користування об'єкт оренди - вбудовані нежитлові приміщення колишнього банно-прального комбінату, загальною площею 71,0 кв.м, розташовані за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Кримське, вул. Гагаріна, 6, що перебуває на балансі ПАТ «Племзавод «Кримський».

Відповідно до вимог ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно.

Згідно пунктами 3.1., 3.3., 3.6, 3.7 вказаного Договору оренди, орендна плата за користування об'єктом оренди складає до Державного бюджету України 470,00 грн. в місяць, корегується щомісячно з урахуванням індексу інфляції та вноситься до державного бюджету відповідно до умов, визначених в договорі.

Відповідно до вимог пункту 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

В пункті 5.4. Договору від 10.11.2008 р. № 23/2008-А встановлено, що Орендар повинен своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, також, пунктом 5.10 цього договору, Орендар зобов'язаний щомісяця до 12 числа надавати Орендареві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Але, позивач вказує, що орендар вказану інформацію не надавав з моменту укладення договору оренди.

Крім того, орендар за договором оренди від 10.11.2008 р. № 23/2008-А неналежно виконував свої зобовязання щодо сплати орендної плати. Станом на 19.08.2011 р. Орендар не сплатив орендну плату за період з 13.02.2010 р. по 12.08.2011 р. у розмірі 7376,23 грн.

Пунктом 3.7. Договору оренди від 10.11.2008 р. № 23/2008-А передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та сплачується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

У зв'язку з чим, за період з 13.02.2010 р. по 19.08.2011 року нарахована пеня на суму 686,98 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 3.8. договору оренди у випадку, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менш, ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості Балансоутримувачу та Орендодавцеві у процентному співвідношенні, передбаченому у п. 3.7. Договору оренди.

Таким чином, сума 10 % штрафу за період з 13.02.2010 р. по 12.08.2011 р. складає 737,62 грн.

На адресу відповідача позивачем був спрямований лист вих. №40/6 від 18.01.2011 р. про невиконання умов договору оренди державного майна, а також Акт звірки орендної плати вих. № 6/274 від 26.04.2011 р. з проханням звірити орендну плату до державного бюджету України та погасити заборгованість по орендної плати.

Згідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості з орендної плати в сумі 7376,23 грн., сплати неустойки, штрафу та повернення балансоутримувачу обєкту оренди.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (п. 2 ст. 509 ЦК України), зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином.

Суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог по виконанню зобов'язання відповідно до вимог, які в певних умовах звичайно висуваються (ст. 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Наразі, на думку суду, вчинені відповідачем порушення є істотними, у розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Крім того, згідно до ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тотожні положення зафіксовані статтею 20 Господарського кодексу України, за якою кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобовязання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_2) на користь Представництва Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44, офіс 50, рахунок № 31116094700002 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) заборгованість в сумі 8800,83 грн., у тому числі: сума боргу з орендної плати 7376,23 грн., пеня 686,98 грн., штраф у розмірі 10% - 737,62 грн.

3.Розірвати договір оренди від 10.11.2008 року № 23/2008-А нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений між Представництвом Регіонального відділення Фонду Державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44, офіс 50, рахунок № 31116094700002 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_2).

4.Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_2) повернути державне нерухоме майно вбудовані нежитлові приміщення колишнього банно прального комбінату, загальною площею 71,0 кв.м., розташовані за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Кримське, вул. Гагаріна, 6 балансоутримувачу ВАТ «Племзавод «Кримський» (АР Крим, Сакський район, с. Кримське, вул.. Леніна, 1, ЄДРПОУ 00852571) шляхом підписання акту повернення орендованого державного майна.

5.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_2) до місцевого бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 487,00 грн. державного мита.

6.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_2) до місцевого бюджету м. Сімферополя (одержувач: 22050000, державний бюджет м. Сімферополя, рахунок № 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, призначення платежу: за інформаційне забезпечення розгляду справи в Господарському суді АР Крим) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

7.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.10.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.