Рішення № 18798745, 17.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

17.10.2011Справа №5002-18/3346-2011

за позовом - Національного інституту винограду і вина "Магарач", АР Крим, м. Ялта (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство"Сеплай", АР Крим, м. Ялта (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31 , корп. 3)

про стягнення 14822,50 грн., розірвання договору оренди з наступними додатками та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність від 18.01.2011 року

Від відповідача не зявився

Суть спору: Національний інститут винограду і вина "Магарач"- позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Сеплай" - відповідача, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за орендну плату 13495,02 грн., пеню - 510,01 грн., суму інфляції 425,15 грн., пеню із розрахунку 3% річних 98,68 грн.; розірвати договір оренди № 45 від 20.03.2006 р. з наступними доповненнями; зобовязати відповідача звільнити орендуємі нежитлові приміщення площею 23,5 кв.м. приміщення майстерні і площею 19,7 кв.м. приміщення компресорної, - нежилі приміщення № 1-1, розташоване біля корпусу № 3 по вул. Кірова, 31.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договором оренди від 20.03.2006 за № 45 позивачем відповідачу передані нежитлові приміщення строком на пять років.

Додатковою угодою від 14.02.2011 року строк дії договору продовжено до 27.01.2012 року.

Додатковою угодою від 01.01.2011 субєкти орендних відносин оговорили орендну плату на 2011 рік базового місяця оренди у сумі 1874,31 грн.

Як вказує позивач у своїй позовній заяві, прийняті на себе грошові обовязки відповідач не виконав, з чого створилась заборгованість.

Відповідач порушив умови договору, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

15.08.2011 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі у розмірі 11615,91 грн., пеню у розмірі 510,01 грн., пеню із розрахунку 3% річних у розмірі 96,68 грн. У решті частині позовні вимоги залишити без змін. Суд прийняв таку заяву до свого розгляду.

15.08.2011 року на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд прийняти міри по забезпеченню позову шляхом накладання арешту на майно відповідача, накладання арешту на грошові кошти відповідача, забороною відповідачеві вчиняти певні дії. Суд відклав розгляд такої заяви до наступних судових засідань.

25.08.2011 року на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за орендну плату у розмірі 13998,36 грн., пеню 690,52 грн., 3% річних у розмірі 133,62 грн., а всього 14822,50 грн. У решті частині позовні вимоги залишити без змін. Суд прийняв таку заяву позивача до свого розгляду.

У судовому засіданні 03.10.2011 року представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Для всебічного, повного і обєктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд вважав можливим продовжити строк розгляду справи та задовольнив клопотання позивача.

Представник відповідача у судові засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Враховуючи, що участь у судових засіданнях є правом відповідача, яким він не скористувався, а не його обовязок, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю відповідача у порядку ст. 75 ГПК України на підставі матеріалів, які наявні у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.03.2006 між Національним інститутом винограду і вина "Магарач" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Сеплай" (орендар) укладено договір оренди № 45 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, яке відноситься до державної власності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до пункту 1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення майстерні площею 23,5 кв.м. і нежиле приміщення компресорної площею 19,7 кв.м., які знаходиться на балансі державної установи Інституту Винограду і Вина «Магарач», розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 31, майстерня і компресорна (будинки, приміщення, будівлі), нежилі приміщення № 1-1.

Згідно з пунктом 10.1 договору, строк дії договору встановлено до 20.03.2006.

Додатковою угодою від 14.02.2011 (а.с. 18) сторонами було продовжено строк дії договору до 27.01.2012.

У пункті 2.1 договору сторони погодили, що передача приміщення у оренду оформлюється Актом прийому-передачі.

Судом встановлено, що такий Акт було підписано сторонами за договором 20.03.2006 (а.с. 16).

Статтею 762 ч.1 та ч. 5 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За погодженням сторін розмір орендної плати складає 2249,17 грн. за місяць з ПДВ (з урахуванням додаткової угоди від 01.01.2011).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з додатковою угодою від 31.07.2009, орендна плата за користування приміщеннями сплачується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Проте відповідач своєчасно і у повному обсязі не виконував свої зобовязання за договором оренди у частині своєчасного внесення плати за користування майном, в результаті чого за період з 16.02.2011 по 25.08.2011 за ним рахується заборгованість у сумі 13998,36 грн., доказів оплати якої відповідач суду не представив.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив суду доказів оплати коштів за оренду приміщень у розмірі 13998,36 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У звязку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 13998,36 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у своїй заяві про збільшення розміру позовних вимог від 18.08.2011 просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 133,62 грн.

Перевіривши розрахунки вищевказаної суми позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування вказаної суми та задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних за період з 16.02.2011 по 25.08.2011 у сумі 133,62 грн.

Позивач у своїй заяві про збільшення розміру позовних вимог від 18.08.2011 просить стягнути з відповідача пеню у сумі 690,52 грн. за період з 16.02.2011 по 25.08.2011.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 3.7 договору, орендна плата, сплачена несвоєчасно або не у повному обсязі, стягується з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування.

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж 2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок суми пені, доданої позивачем до заяви про збільшення розміру позовних вимог від 18.08.2011, суд знаходить його вірним, а позовні вимоги про стягнення пені у сумі 690,52 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 29 Закону України “Про оренду державного і комунального майна”, за невиконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України і договором.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного і комунального майна”, договір оренди за вимогою однієї зі сторін, може бути розірвано достроково, за рішенням суду, у випадку невиконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Отже, при таких обстави нах, відповідно до п. 10.5 договору оренди, позивач вправі вимагати розірвання з відповіда чем договору оренди в судовому порядку.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Наразі, на думку суду, вчинені відповідачем порушення є істотними, у розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Іншими словами, договір може бути розірваний також у разі зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тотожні положення зафіксовані статтею 20 Господарського кодексу України, за якою кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем умов договору оренди та додатків до нього щодо своєчасного внесення орендної плати, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо розірвання договору оренди № 45 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, яке відноситься до державної власності, з наступними додатками.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди.

Враховуючи вищевикладене, підлягають задоволенню позовні вимоги про зобовязання відповідача звільнити орендуємі нежилі приміщення майстерні площею 23,5 кв.м. і компресорної площею 19,7 кв.м. - нежилі приміщення № 1-1, розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 31.

Судові витрати суд відносить на відповідача в порядку ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені судом у судовому засіданні 17.10.2011.

Повний текст рішення складний та підписаний суддею 18.10.2011.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Розірвати договір оренди № 45 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, яке відноситься до державної власності, укладений 20 березня 2006 року між Національним інститутом винограду і вина "Магарач" (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31; код ЄДРПО України 00334830) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Сеплай" (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31 , корп. 3; код ЄДРПО України 32617498), з наступними додатками.

3.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Сеплай" (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31 , корп. 3; код ЄДРПО України 32617498) звільнити орендуємі нежилі приміщення майстерні площею 23,5 кв.м. і компресорної площею 19,7 кв.м. - нежилі приміщення № 1-1, розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 31.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Сеплай", АР Крим, м. Ялта (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31 , корп. 3; код ЄДРПО України 32617498) на користь Національного інституту винограду і вина "Магарач", АР Крим, м. Ялта (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31; код ЄДРПО України 00334830) заборгованість по орендній платі у сумі 13998,36 грн., 3% річних у сумі 133,62 грн., пеню у сумі 690,52 грн., 318,23 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.