Рішення № 18798735, 13.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

13.10.2011Справа №5002-16/3147-2011 За позовом Заступника прокурора м. Ялта (98600, м. Ялта, вул.. Кірова, 18) в інтересах держави в особі 1) Ради Міністрів АР Крим (95000, м. Сімферополь, пр.. Кірова,13)

2) Республіканського комітету із земельних ресурсів АР Крим (95038, м. Сімферополь, вул.. Кечкеметська,114)

До відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

Про спонукання до звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди у розмірі 644,90 грн.

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

Представники.

Від позивачів 1) ОСОБА_1 представ., дов. № 01-01/409 від 24.02.2011р

2) ОСОБА_2 представ., дов. від 03.10.2011р.

Від відповідача не зявився

Прокурор Шехерієва Н.Ю. - посв. № 11016

Обставини справи: Заступник прокурора м. Ялта звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Ради Міністрів АР Крим та Республіканського комітету із земельних ресурсів АР Крим з позовом до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, в якому просить суд зобовязати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0150 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, в районі Метеостанції, шляхом знесення будівлі існуючого кафе, літньої площадки за його власний рахунок та повернути зазначену земельну ділянку Раді Міністрів АР Крим.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача на користь республіканського бюджету шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки у розмірі 644,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказана вище земельна ділянка зайнята відповідачем без оформлення відповідних правовстановлювальних документів, тобто самовільно, використовується для розміщення кафе-літньої площадки, що є порушенням положень чинного земельного законодавства.

29.09.2011 р. до ГС АР Крим від Прокуратури м. Ялта АР Крим надійшла заява про усунення технічної помилки, відповідно до якої просить суд вважати п. 2 резолютивної частини позову викладеним у наступній редакції: «Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0150 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, в районі Метеостанції, шляхом знесення будівлі існуючого кафе, літної площадки, за його власний рахунок та повернути зазначену земельну ділянку Раді міністрів АРК»; та вважати п. 3 резолютивної частини позову викладеним у наступній редакції: «Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь республіканського бюджету шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки орієнтовною площею 0,0150 га, розташовану за адресою АДРЕСА_2, в районі Метеостанції, в розмірі 644,90 грн. (шістсот сорок чотири гривні, 95 коп) на код бюджетної класифікації по доходам 21080600 «суми стягнені з винних осіб за шкоду заподіяну державі, підприємствам, установам, організаціям». Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Позивачі в судовому засіданні підтримали позовні вимоги прокурора, а також представник Ради міністрів АРК надав письмові пояснення, які були залучені судом до матеріалів справи.

Прокурор наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням заяви про виправлення технічної помилки.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, незважаючи на те, що про день та час слухання справи був повідомлений належним чином рекомендованою поштою. Письмовий відзив на позов не надав, у звязку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що строк встановлений ст.. 69 ГПК Укпаїни сплинув, підстави для відкладення справи відстутні, а відтак, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2011р.Управлінням Держкомзему у м. Ялта була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства СПД ОСОБА_3

За результатом проведеної перевірки був складений акт, в якому зазначено, що СПД ОСОБА_3 самовільно займає земельну ділянку орієнтовною площею 0,0150 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_2, в районі Метеостанції. (а.с.6)

На підставі матеріалів перевірки відносно відповідача був винесений припис №000604 від 10.03.2011 р. про усунення виявлених порушень, а саме оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку або звільнити її.(а.с.10)

Винесений відносно СПД ОСОБА_3 припис №000604 від 10.03.2011 р. виконаний не був, через що був складений відповідний протокол про адміністративне правопорушення №0000246 від 10.03.2011 р. (а.с.9) та винесена постанова №0000246 від 18.03.2011 р. про накладення на ОСОБА_3 штрафу у розмірі 644,90 грн. (а.с.8)

На підставі наведених обставин Заступник прокурора м. Ялта в особі Ради Міністрів АР Крим та Республіканського комітету із земельних ресурсів АР Крим просить суд зобовязати СПД ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та стягнути шкоду в сумі 644,90 грн.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Обєктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю здійснюється відповідно до Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.92 № 2535-ХІІ, використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 20 вказаного Закону визначено, що платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом №110 від 12.09.2007 року Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, судом встановлено, що у СПД ОСОБА_3 відсутні необхідні правовстановлюючі документи на землю.

Згідно з положеннями статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Проте, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів наявності в нього правовстановлювальних документів на земельну ділянку площею 0,0150 га, яка знаходиться АДРЕСА_2, в районі Метеостанції, у звязку з чим використання відповідачем вказаної земельної ділянки визнається судом самовільним.

Статтею 211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Що стосується вимог прокурора про повернення оспорюваної земельної ділянки Раді міністрів АР Крим слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням і охороною земель”самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідно рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність, або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Так, рішень про надання відповідачу у власність чи користування самовільно зайнятої ним земельної ділянки органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування не приймалось.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Органами виконавчої влади, які мають право розпоряджатися земельними ділянками за межами населених пунктів, є Кабінет Міністрів України, обласні державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районні державні адміністрації.

Розмежування повноважень між органами виконавчої влади стосовно розпорядження землею визначено у статтею 122 Земельного кодексу України.

Рішенням Верховної Ради АР Крим від 17.09.2003 № 670-3/03 було встановлено межі с. Охотніче Лівадійської селищної ради та доручено Лівадійській селищній раді виступити замовником щодо встановлення в натурі меж вказаного населеного пункту.

Рішенням Верховної Ради АР Крим від 18.06.2008 № 911-5/08 було скасоване вищевказане рішення від 17.09.2003 року № 670-3/03.

Крім того, проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності яким було б встановлено межі с. Охотніче не було розроблено та затверджено відповідно до статей 174, 175 Земельного кодексу України та статті 49 Закону України “Про землеустрій”.

На підставі наведеного до затвердження відповідно проекту землеустрою та встановлення в натурі (на місцевості) меж с. Охотніче розпорядження землями які знаходяться за межами цього населеного пункту здійснює Рада міністрів АР Крим.

Таким чином, вимоги прокурора в частині зобовязання відповідача повернути земельну ділянку саме Раді Міністрів є обґрунтованими.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача шкоду у розмірі 644,90 грн.

Вказана вимога прокурора також є обґрунтованою, оскільки пунктом 1 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007року №963 встановлено, що зазначена методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Тобто, вже сам факт самовільного використання земельної ділянки є правопорушенням, яке заподіює шкоду державі, розмір якої визначається відповідно до вказаної вище методики.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 встановлено (п. 3.6), що у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007року №963.

Такий розрахунок, виконаний Управлінням Держкомзему у м. Ялта АРК та міститься в матеріалах справи (а.с. 11).

Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь бюджету шкоду у розмірі 644,90 грн.

При цьому, суд враховує, що відповідачем не було надано обґрунтованих заперечень по заявленому позову.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги заступника прокурора м. Ялта підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи та засновані на нормах діючого законодавства.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладається на пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні 13.10.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Зобовязати Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0150 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, в районі Метеостанції шляхом знесення будівлі існуючого кафе, літньої площадки за його власний рахунок та повернути зазначену земельну ділянку Раді Міністрів АР Крим (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13).

3.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) в доход державного бюджету (код бюджетної класифікації по доходам 21080600 «суми стягненні з винних осіб за шкоду, заподіяну державі, підприємствам, установам, організаціям») шкоду у розмірі 644,90 грн., заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки орієнтованою площею 0, 0150 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, в районі Метеостанції.

4.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) в доход державного бюджету м. Сімферополя (код платежу 22090200, одержувач держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) 187,00 грн. державного мита

5.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) в доход державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31218259700002, код платежу 22050000, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.