Рішення № 18798694, 11.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

11.10.2011Справа №5002-17/3737.2-2011 За позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Партенітської селищної ради

До відповідача Обслуговуючого кооперативу «Дачне товариство «Рідна Україна»

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. ОСОБА_1, смт. Партеніт.

2. ОСОБА_2, смт. Партеніт.

3. ОСОБА_3, смт. Партеніт.

4. ОСОБА_4, смт. Партеніт.

5. ОСОБА_5, смт. Партеніт.

6. ОСОБА_6, смт. Партеніт.

7. ОСОБА_7, смт. Партеніт.

8. ОСОБА_8, смт. Партеніт.

9. ОСОБА_9, смт. Партеніт.

10. ОСОБА_10, смт. Партеніт.

11. ОСОБА_11, смт. Партеніт.

12. ОСОБА_12, смт. Партеніт.

13. ОСОБА_13, смт. Партеніт.

14. ОСОБА_14, смт. Партеніт.

15. ОСОБА_15, смт. Партеніт.

16. ОСОБА_16, смт. Партеніт.

17. ОСОБА_17, смт. Партеніт.

18. ОСОБА_18, смт. Партеніт.

19. ОСОБА_19, смт. Партеніт.

20. ОСОБА_20, смт. Партеніт.

21. ОСОБА_21, смт. Партеніт.

22. ОСОБА_22, смт. Партеніт.

23. ОСОБА_24, смт. Партеніт.

24. ОСОБА_23, смт. Партеніт.

25. ОСОБА_25, смт. Партеніт.

26. ОСОБА_26, смт. Партеніт.

27. ОСОБА_27, смт. Партеніт.

28. ОСОБА_28, смт. Партеніт.

29. ОСОБА_29, смт. Партеніт.

30. ОСОБА_30, смт. Партеніт.

31. ОСОБА_31, смт. Партеніт.

32. ОСОБА_32, смт. Партеніт.

33. ОСОБА_33, смт. Партеніт.

34. ОСОБА_34, смт. Партеніт.

35. ОСОБА_35, смт. Партеніт.

36. ОСОБА_36, смт. Партеніт.

37. ОСОБА_37, смт. Партеніт.

38. ОСОБА_38, смт. Партеніт.

39. ОСОБА_39, смт. Партеніт

про зобовязання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,0 га, яка розташована у м. Алушта, смт. Партеніт, в районі «Італійської Пристані» та стягнення шкоди у розмірі 16 237,38 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Прокурор Куртбедінова Л.Х.

Суть спору: Прокурор просить зобовязати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,0 га, яка розташована у м. Алушта, смт. Партеніт, в районі «Італійської Пристані» та стягнути з відповідача шкоду у розмірі 16237,38 грн., у звязку з тим, що в ході проведення Державною інспекцією по контролю за використанням та охороною земель АР Крим перевірки було встановлено, що відповідачем самовільно, без отримання правовстановлюючих документів, зайнята земельна ділянка орієнтовною площею 1,0 га в районі “Італійської Пристані” в смт. Партеніт, м. Алушта, що суперечить статті 125 Земельного кодексу України, у звязку з чим земельна ділянка підлягає поверненню власнику на підставі статті 212 Земельного кодексу України. Крім того, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки заподіяно шкоду в розмірі 16237,38 грн.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, та вказує, що земельна ділянка площею 1,0 га, розташована в м. Алушта смт. Партеніт в районі східного склону над «Італійською Пристанню» обробляється мешканцями селища більш ніж 30 років, про що свідчить вік висажених фруктових дерев, виноградних лоз, кустарників на місці відпрацьованого карєру, та він не є самовільно зайнятим. Ця земельна ділянка знаходиться в користуванні з відома органу місцевого самоврядування, та у відношенні неї укладались цивільно-правові договори. Однак, рішенням 14 сесії 5 скликання Партенінської селищної ради від 09 лютого 2007 року № 14-19 «Про надання згоди ДТ «Рідна Україна» на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 1 га» відповідачу було відмовлено в наданні згоди на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, та рекомендовано звернутися до селищної ради з даним питанням після виконання заходів по розробці проекту землеустрою.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обовязком.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з приписами статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

б) свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

11.01.2010 року працівниками Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, в результаті якої був встановлений факт самовільного зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 1,0 га, розташованої в м. Алушта, смт. Партеніт, в районі “Італійської Пристані”, під розміщення Обслуговуючого кооперативу “Дачне товариство “Рідна Україна”. Результати перевірки були оформлені відповідним актом від 11.01.2010 р., один примірник якого був виданий під розписку відповідачеві.

Одночасно працівниками Держземінспекції був складений акт обстеження земельної ділянки від 11.01.2010 р., з якого вбачається, що площа земельної ділянки дорівнює 1,0 га, форма власності комунальна, цільове призначення землі запасу Партенітської селищної ради.

За результатом проведеної перевірки позивачем був винесений припис №000267 від 11.01.2010 відносно голови Обслуговуючого кооперативу “Дачне товариство “Рідна Україна”Іголкіна Віктора Євгенійовича з вимогою усунути допущені порушення, а також складений протокол про адміністративне правопорушення №002281 від 11.01.2010 року.

Згідно наданих фотознімків вимоги по усуненню допущених порушень на цей час не виконані.

Відповідачем не надано доказів усунення зазначених порушень, а також не надані документи, передбачені ст. 125 та ст. 126 ЗК України.

Ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази не надані до матеріалів справи до винесення рішення, не існує підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Більш того, у відповідача відсутні не лише необхідні правовстановлюючі документи на землю, але й взагалі відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про вилучення (надання) земельної ділянки.

Більш того, рішенням Партенітської селищної ради “14-19 від 09.02.2007 р. відповідачеві було відмовлено в надання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення спірної земельної ділянки, а постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 р. у справі №2-3/3817-2008, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 07.10.2009 р., було відмовлено в позові Обслуговуючого кооперативу “Дачне товариство “Рідна Україна”про визнання недійсним зазначеного вище рішення органу місцевого самоврядування, визнання права на придбання у власність спірної земельної ділянки та спонукання Партенітську селищну раду на найближчій сесії розглянути питання про надання дозволу на складання проекту землеустрою.

При цьому необхідно також зазначити, що статутом відповідача передбачено, що спірна територія занята саме ним, а не окремими його членами.

Так, згідно п. 3.3 статуту відповідача, будівництво індивідуальних дачних будинків здійснюється на земельних ділянках, закріплених за членами кооперативу рішенням Правління.

Згідно п. 4.1 вказаного Статуту земельні ділянки можуть відчужуватись за рішенням Загальних зборів.

При цьому також необхідно зазначити, що окремими членами кооперативу не надані докази того, що вони на цей час мають право на користування окремими земельними ділянками відповідно до чинного законодавства, про що також вказується в Постанові Вищого господарського суду України від 26 липня 2011 року по цій справі.

Фактичне зайняття спірної території саме відповідачем, окрім раніше зазначених у рішенні доказами, також підтверджується наміром відповідача юридично закріпити за ним зайняту територію, про що свідчить його звернення за дозволом на складання проекту землеустрою з відведення спірної земельної ділянки.

При цьому також необхідно відмітити, що згідно постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 січня 2009 року по справі № 2-3/3817-2008 відмова у задоволенні позову обґрунтовується відсутністю законних підстав, а не тим, що земельна ділянка вже надана іншим особам.

Довідка відповідача про відсутність у нього нерухомого майна на спірній земельній ділянці не може бути прийнята до уваги, оскільки самочинне будівництво не може мати офіційного статусу.

Таким чином, суд не вбачає підстав не застосовувати до спірних відносин статтю 212 ЗК України.

Окрім цього, згідно розрахунку на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963) з відповідача підлягає стягненню 16237,38 грн. матеріальної шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки.

Якщо відповідач звільнить земельну ділянку або сплатить кошти в добровільному порядку, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою в порядку ст. 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню.

Добровільне виконання не є підставою для зміни чи скасування рішення, оскільки при прийнятті рішення суд ні матеріального, ні процесуального законодавства щодо вказаної обставини не порушує.

Судові витрати згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню відповідачем до бюджету, з державного мита за вимоги матеріального та нематеріального характеру.

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х6=102 грн.).

1 % від стягнутої суми складає 162, 37 грн.

Таким чином, державне мито підлягає стягненню в сумі 247,37 грн. (85+162,37).

Відповідно до п. «б» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х5=85 грн.).

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення сплачуються як за вимоги матеріального, так і за вимоги нематеріального характеру, та складають 236,00 грн.

Згідно постанови Кабінету міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825 з 05.08.2009 року розмір судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складає 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобовязати Обслуговуючий кооператив “Дачне товариство “Рідна Україна”(98500, м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Победи,6, кв.30, ідентифікаційний код 34212583) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,0 га, яка розташована в м. Алушта, смт. Партеніт, в районі “Італійської Пристані”.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Дачне товариство “Рідна Україна”(98500, м. Алушта, смт. Партеніт, вул.. Победи,6, кв.30, ідентифікаційний код 34212583) на користь Партенінської селищної ради (98542, АР Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Паркова 1, ідентифікаційний код: 04367358) 16237,38 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Дачне товариство “Рідна Україна”(98500, м. Алушта, смт. Партеніт, вул.. Победи,6, кв.30, ідентифікаційний код 34212583) в доход бюджету (код платежу 22090206, одержувач держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) витрати із державного мита в сумі 247,37 грн.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Дачне товариство “Рідна Україна”(98500, м. Алушта, смт. Партеніт, вул.. Победи,6, кв.30, ідентифікаційний код 34212583) в доход бюджету (р/р 31218259700002, код платежу 22050000, в банку одержувача: Управління держказначейства в м. Сімферополі ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ОКПО 34740405) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГайворонський В.І.