Рішення № 18798615, 12.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОСОБА_1 Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2011Справа №5002-22/3050-2011 за позовом ТОВ «Акваторія М», м. Євпаторія, вул. Бр. Буслаєвих, 6

до відповідача Євпаторійської міської ради, м. Євпаторія, пр. Леніна, 2

про визнання незаконним та скасування рішення

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача - ОСОБА_2, адвокат, договір від 01.08.2011 року

від відповідача ОСОБА_3, представник, дов від 14.03.2011 року

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Акваторія М» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Євпаторійської міської ради, просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Євпаторійської міської ради від 26.11.2010 року № 6-2/11 «Про протест прокурора на рішення міської ради від 27.08.2010 року № 5-63/167 «Про надання дозволу ТОВ «Акваторія М» на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (стадіону, трибун, бігових доріжок), з наступним переданням в оренду».

03.08.2011 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд провадження по справі припинити з огляду на те, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 23.08.2011 року продовжено строк розгляду справи.

12.10.2011 року до суду надійшли пояснення відповідача по суті спору, відповідно до яких відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, суд

встановив:

Як зазначив позивач, з 26.12.2008 року ТОВ «Акваторія-М» є власником комплексу нежитлових будівель по адресу: АДРЕСА_1.

17.06.2009 року позивачем було подано заяву до Євпаторійської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 12506,00 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (трибун, доріжок , стадіону та ін.)

Дана заява була розглянута на засіданні постійно діючої комісії міської ради з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів. За рекомендацією комісії проект рішення був включений до порядку денного на засідання 47 сесії міської ради 03.07.2010 року.

27.08.2010 року Євпаторійською міською радою прийнято рішення, яким позивачу наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12506 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (трибун, бігових доріжок, стадіону та

Крім того, позивач зауважує, що ним направлено до Євпаторійської міської ради заяву з проханням видати позивачу рішення від 27.08.2010 року, але, позивачем копі. Рішення міської ради отримано не було.

Крім того, Євпаторійська міська рада на сесії, що відбулася 26.11.2010 року прийняла рішення, яким скасувала рішення сесії Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 року.

Позивачем було направлено заяву до Євпаторійської міської ради з проханням видати рішення від 26.11.2010 року, але рішення було видано лише 05.01.2011 року, рішення від 27.08.2010 року не видано позивачу.

Отже, позивач вважає, що Євпаторійською міською радою 26.11.2010 року прийнято необґрунтоване і незаконне рішення, яким скасовано рішення від 27.08.2010 року про надання дозволу на розроблення позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12506 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (трибун, бігових доріжок, стадіону та інш).

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем 27.08.2010 року було прийнято законне рішення, а рішення Євпаторійської міської ради від 26.11.2010г., яким скасовано рішення від 27.08.2010 року є необґрунтованим, протиправним і підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням прав ТОВ «Акваторія-М», передбачених Законом.

Також, ТОВ «Акваторія-М» вважає, що оспорюване рішення Євпаторійською міською радою було прийнято протиправно в порушення статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з якої випливає, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам Україна визнаються незаконними в судовому порядку.

Розглянув матеріали справи, надані сторонами докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Євпаторійської міської ради (а.с. 77) від 27.08.2010 року № 5-63/167 ТОВ «Акваторія М» наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (стадіону, трибун, бігових доріжок), з наступним переданням в оренду

Згідно преамбули, вказане рішення прийнято на підставі рішення Євпаторійського міського суду від 26.12.2008 року у справі № 2-5717/2008, яке набрало законної сили, заяви директора ТОВ «Акваторія М» від 17.06.2009 року.

Рішенням Євпаторійської міської ради від 26.11.2010 року № 6-2/11 (а.с. 12) протест прокурора від 06.09.2010 року № 2418вих./10 на рішення Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 року № 5-63/167 «Про надання дозволу ТОВ «Акваторія М» на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (стадіону, трибун, бігових доріжок) з наступною передачею у оренду» - задоволено; рішення євпаторійської міської ради від 27.08.2010 року № 5-63/167 «Про надання дозволу ТОВ «Акваторія М» на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (стадіону, трибун, бігових доріжок) з наступною передачею у оренду» - скасовано.

Як вбачається з преамбули вказаного рішення, підставою для скасування рішення Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 №5-63/167 стали наступні обставини:

1)порушення положень статей 24 Закону України «Про планування та забудову територій», статті 5 Закону України «Про основи містобудування» в контексті вимог протесту прокурора міста Євпаторії від 06.09.2010 №2418исх/10;

2)постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.02.2010 по справі №2-5/11088.1-2008, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2010.

В ході розгляду справи відповідач посилався і на інші обставини, які на його думку були підставою для прийняття рішення Євпаторійської міської ради №6-2/11 від 26.11.2010, зокрема: втрата чинності погодження проекту рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з боку органу земельних ресурсів; зауваження з боку органу архітектури та містобудування; належність позивачеві обєкті нерухомості на праві спільної часткової власності; введенням мораторію на зміну цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення.

Щодо порушення позивачем положень статей 24 Закону України «Про планування та забудову територій», статті 5 Закону України «Про основи містобудування» в контексті вимог протесту прокурора міста Євпаторії від 06.09.2010 №2418исх/10.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про планування та забудову територій» в редакції, що діяла на момент прийняття рішення 27.08.2010 №5-63/167 право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.

Замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані передпроектні роботи.

Орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації.

У разі якщо зазначені в заяві (клопотанні) наміри належать до переважного чи допустимих видів забудови відповідної території, орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, встановлені місцевими правилами забудови населеного пункту.

У разі якщо наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації та видам використання території, встановленим місцевими правилами забудови, державними нормами, орган місцевого самоврядування протягом місяця з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику висновок щодо цієї невідповідності та рекомендації стосовно можливої зміни намірів забудови земельної ділянки.

У разі відсутності місцевих правил забудови або при намірах забудови земельної ділянки за межами населеного пункту відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику згоду на розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта.

У разі якщо органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування мають намір забудови з власної ініціативи або з урахуванням пропозицій щодо намірів забудови вільних від забудови територій, внесених фізичними чи юридичними особами, вони вправі доручити відповідному органу земельних ресурсів і органу містобудування та архітектури внести пропозиції щодо добору земельних ділянок відповідно до земельного законодавства.

Добір земельних ділянок здійснюється на підставі затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, регіональних або місцевих правил забудови.

У разі намірів будівництва з ініціативи органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за межами населених пунктів та за відсутності місцевих правил забудови вони можуть доручити відповідному органу містобудування та архітектури виконувати функції замовника з розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта, що підлягає громадському обговоренню.

Містобудівне обґрунтування погоджується з відповідними органами містобудування та архітектури, земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органом. Свої висновки зазначені органи надають протягом місяця з дня подання на їх розгляд містобудівного обґрунтування незалежно один від одного.

Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, викладені в містобудівному обґрунтуванні, після його погодження та врахування результатів громадського обговорення в порядку, встановленому цим Законом, затверджуються рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування одночасно із затвердженням містобудівного обґрунтування.

Замовник, який має наміри забудови, що не відповідають містобудівним умовам і обмеженням, встановленим для земельної ділянки, що перебуває у його власності або користуванні, може звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з додатковими пропозиціями та обґрунтуваннями цих намірів.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у п'ятиденний строк з дня реєстрації такого звернення направляє його разом з матеріалами обґрунтувань на розгляд відповідного органу містобудування та архітектури, який за участю органів земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів у двотижневий строк готує і подає до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування висновок, який містить пропозиції щодо доцільності (недоцільності) внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, місцевих правил забудови, містобудівної документації. У разі розгляду пропозицій щодо будівництва екологічно небезпечних об'єктів, комплексів будинків і споруд різного призначення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування може бути продовжено строк підготовки такого висновку, але не більше ніж на два тижні.

На підставі зазначених у висновку пропозицій орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про відмову у внесенні змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови або про надання згоди на розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта із застосуванням процедури проведення громадського обговорення.

За результатами громадського обговорення містобудівного обґрунтування, на підставі пропозицій стосовно внесення змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає відповідне рішення.

Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, отримані відповідно до частини четвертої цієї статті або затверджені рішенням відповідної місцевої ради, є підставою для отримання інших вихідних даних для проектування об'єкту (об'єктів) забудови земельної ділянки та здійснення цього проектування.

Розміщення тимчасових споруд та реклами здійснюється в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

З детального аналізу протесту прокурора міста Євпаторія від 06.09.2010 №2418исх/10 вбачається, що протиправність дій Євпаторійської міської ради полягає у тому, орган місцевого самоврядування надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без врахування та містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Згідно статті 1 Закону України «Про планування та забудову територій» містобудівне обґрунтування - вид містобудівної документації, в якому відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (об'єкта будівництва), обов'язкові для врахування при відведенні земельної ділянки та/або проектуванні цього об'єкта.

Згідно пункту 4 Порядку надання вихідних даних для проектування обєктів містобудування, затвердженого постановою КМУ №489 від 20.05.2009 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, розташованої у межах населеного пункту, встановлюються місцевими правилами його забудови.

У разі відсутності місцевих правил забудови або при намірі забудови земельної ділянки за межами населеного пункту містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок встановлюються рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на підставі містобудівного обґрунтування, яке підлягає громадському обговоренню.

До містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки не можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень об'єкта архітектури, його внутрішнього оздоблення, інші умови і вимоги, якщо вони не встановлені законодавством, містобудівною документацією, не зумовлені необхідністю збереження існуючої забудови, довкілля і охорони пам'яток історії та культури.

Вимоги до змісту та форми містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки визначаються Мінрегіонбудом.

Таким чином, ані прокурором ані Євпаторійської міською радою не враховано, що розробка містобудівного обґрунтування, на відсутність якого як на порушення посилається прокурор у своєму протесті, передбачена виключно у випадку, якщо відсутні місцеві правила забудова або при намірі забудови земельної ділянки за межами населеного пункту.

В той же час, прокурор безпосередньо у протесті від 06.09.2010 №2418исх/10 посилається на наявність у місті Євпаторія «Місцевих правил забудови та використання території», наявність таких правил на момент ухвалення оспорюваного рішення також підтверджено Євпаторійською міською радою.

Крім того, в протесті від 06.09.2010 №2418исх/10 прокурор міста Євпаторія вказує, що внаслідок прийняття рішення Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 №5-63/167 без посилання на затверджену містобудівну документацію, встановити відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам діючого законодавства, не має можливості. З цього твердження вбачається, що прокурором взагалі не встановлено порушень вимог чинного законодавства, а йдеться лише про можливі порушення без конкретизації їх змісту.

Згідно статті 1 Закону України «Про планування та забудову територій» містобудівне обґрунтування замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Таким чином, стосовно доводів відповідача про порушення позивачем положень статей 24 Закону України «Про планування та забудову територій», статті 5 Закону України «Про основи містобудування» в контексті вимог протесту прокурора міста Євпаторії від 06.09.2010 №2418исх/10 суд зазначає наступне: 1) розробка містобудівного обґрунтування щодо земельної ділянки, яку просить надати позивач не передбачена чинним законодавством, оскільки містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки закріплені в діючих правилах забудови та використання території міста Євпаторії; 2) положення статті 24 Закону України «Про планування та забудову територій» взагалі не поширюється на позивача, оскільки на момент ухвалення рішення Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 №5-63/167 позивач не мав статусу власника земельної ділянки або землекористувача, а лише порушив питання щодо надання земельної ділянки.

Щодо наявності постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.02.2010 по справі №2-5/11088.1-2008, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2010 суд зазначає наступне.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.02.2010 у справі №2-5/11088.1-2008 за позовом - ОП «Авангард», м. Євпаторія до відповідача - КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації», м. Євпаторія за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Євпаторійської міської ради фізкультурно - спортивного товариства «Україна», м. Євпаторія за участю Прокуратури АР Крим, м. Сімферополь - про визнання права власності та спонукання провести державну реєстрацію права власності та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Фонду державного майна України, м. Київ до ОП «Авангард», м. Євпаторія - про визнання права власності та про спонукання до виконання певних дій (а.с. 43) встановлено законність набуття ОП «Авангард» права власності на будівлі та споруди спортивного комплексу «Авангард» та стадіону «Авангард», а скасування рішення Господарського суду АР Крим від 26.11.2009 відбувало виключно у звязку з тим, що за час розгляду справи частина будівель та споруд вже була відчужена ОП «Авангард» як законним власником на користь третіх осіб, в тому числі ОСОБА_4, від якого ТОВ «Акваторія-М» набуло право власності на будівлі та споруди, а саме: гараж літ «Б», футбольне поле літ. «З», частина бігової доріжки літ «И», трибуна для глядачів, частина огорожі, господарські споруди.

Євпаторійська міська рада посилається на те, що рішення Євпаторійського міського суду від 26.12.2008 у справі №2-5717/2008, на якому ґрунтувалось право власності ТОВ «Акваторія-М» на будівлі та споруди було скасовано рішенням Апеляційного суду АР Крим від 24.01.2011. Однак, суд звертає увагу відповідача на те, що на момент прийняття Євпаторійською міською радою рішення від 27.08.2010 №5-63/167, вказане рішення Євпаторійського міського суду було чинним та підтверджувало право власності позивача на обєкти нерухомості, а на час розгляду цієї справи право власності ТОВ «Акваторія-М» на гараж літ «Б», футбольне поле літ. «З», частина бігової доріжки літ «И», трибуна для глядачів, частина огорожі, господарські споруди ґрунтується на нотаріально посвідченому договорі купівлі-продажу від 22.06.2011, який недійсним у судовому порядку не визнавався.

Щодо доводів Євпаторійської міської ради про зауваження органу земельних ресурсів та органу архітектури та містобудівництва на погоджувальному листі щодо проекту рішення Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 №5-63/167, суд зазначає, що ці зауваження не були покладені в основу оспорюваного рішення №6-2/11 від 26.11.2010, як це вбачається з його преамбули.

Крім того, зазначення про те, що висновок Євпаторійського міського управління земельних ресурсів від 30.06.2009 №61/26 про можливість відведення земельної ділянки втратив чинність у звязку із змінами в земельного законодавстві не ґрунтується на нормах закону

Зміни до статті 123 Земельного кодексу України, яка визначає порядок відведення земельних ділянок були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 05.11.2009 №1702-VI, однак вказаний закон не має зворотної дії у часі та одночасно, не містить положень які б визнавали раніше видані погодження та висновки органів земельних ресурсів нечинними.

Також слід враховувати, що на погоджувальному листі щодо проекту рішення Євпаторійської міської ради від 27.08.2010 №5-63/167 начальник управління архітектури та містобудівництва Єпіфанов А.Н. зазначив про можливість розгляду питання про надання земельної ділянки відповідно до статті 24 Закону України «Про планування та забудову територій», одночасно категоричні заперечення щодо можливості надання земельної ділянки з боку органу містобудівництва та архітектури відсутні.

Щодо посилання відповідача на норми Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах» від 17.03.2011 №3159-VI, суд звертає увагу відповідача на те, що положення цього закону під час оцінки законності рішення Євпаторійської міської ради не можуть бути взяти до уваги, оскільки закон набув чинності лише 13.04.2011.

Поряд зазначеним вище, слід виходити з того, що Євпаторійською міською радою скасовано рішення від 27.08.2010 №5-63/167, яке за своєю природою є індивідуальним правовим актом, який адресований конкретній особі ТОВ «Акваторія-М» та розрахований на одноразове застосування.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 за №7-рп/2009 встановлено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Конституції України). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування України»). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Системний аналіз конституційних і законодавчих положень та положень пункту 5 статті 121, пункту 9 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України передбачає, що на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування. Закон України «Про прокуратуру», прийнятий до набуття чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України, і встановлює порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України.

Статтею 21 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

У зв'язку з наведеним Конституційний Суд України дійшов висновку, що за змістом частини другої статті 144 Конституції України, частини десятої статті 59 Закону рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються прокурором у встановленому Законом України «Про прокуратуру» порядку з одночасним зверненням до суду.

Отже, Євпаторійська міська рада не мала повноважень на скасування рішення від 27.08.2010 №5-63/167, а прокурор міста Євпаторія повинен був звернутись до суду із відповідним позовом.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення Євпаторійської міської ради від 26.11.2010 року № 6-2/11 «Про протест прокурора на рішення міської ради від 27.08.2010 року № 5-63/167 «Про надання дозволу ТОВ «Акваторія М» на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для реконструкції та обслуговування комплексу будівель (стадіону, трибун, бігових доріжок), з наступним переданням в оренду».

3.Стягнути з Євпаторійської міської ради (м. Євпаторія, пр. Леніна, 2, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 35236652) на користь ТОВ «Акваторія М» (м. Євпаторія, вул. Бр. Буслаєвих, 6, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 35365313) 85,00 грн. державного мита.

4.Стягнути з Євпаторійської міської ради (м. Євпаторія, пр. Леніна, 2, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 35236652) на користь ТОВ «Акваторія М» (м. Євпаторія, вул. Бр. Буслаєвих, 6, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 35365313) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.10.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.