Рішення № 18798475, 13.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

13.10.2011Справа №5002-25/3580-2011 за позовом - Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго», вул. Гайдара, 3а, м.Сімферополь, в особі Роздольненської філії ОП «Кримтеплокомуненерго», вул. Погранична, 100, смт. Роздольне, 96200

до відповідачів - 1) Роздольненська селищна рада, вул. Леніна, 9, смт. Роздольне, 96200; 2) Виконавчий комітет Роздольненської селищної ради, вул. Леніна, 14, смт. Роздольне, 96200

про стягнення 140619,54 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 20-3/6277 від 30.12.10, представник

від відповідачів не зявились

Обставини справи:

Позивач Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Роздольненської селищної ради, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по договору №1_КПТЭ купівлі-продажу енергії в сумі 140619,54 грн., у тому числі: 125261,87 грн. сума основного боргу, 7579,41 грн. пені, 2223,79грн. 3% річних, 5554,63 грн. інфляційні втрати, мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача строків оплати за договором №1_КПТЭ купівлі-продажу енергії від 25 грудня 2006 року.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 12 вересня 2011 року строк розгляду справи продовжений на 15 днів, в порядку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України; залучено до участі у справі в якості іншого відповідача - Виконавчий комітет Роздольненської селищної ради.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 27 вересня 2011 року внесені зміни в ухвали господарського суду АР Крим від 19 серпня 2011 року та 12 вересня 2011 року у справі №5002-25/3580-2011, щодо зазначення належного предмета спору, а саме: «про стягнення 140619,54 грн.».

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судовому засіданні представив суду заяву, відповідно до якої просить суд на підставі ст. 22 Бюджетного кодексу України та ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» стягнути заборгованість за договором №1_КПТЭ купівлі-продажу енергії від 25 грудня 2006 року з розпорядника грошових коштів Роздольненської селищної ради Виконавчого комітету Роздольненської селищної ради.

Відповідачі у судове засідання не зявились, про причини відсутності суд не повідомили, про день розгляду справи були сповіщені належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Від відповідачів до суду надійшов лист, у якому зазначено, що позивачем не виконані вимоги суду, щодо надіслання на адреси відповідачів, листом з описом вкладення, копій позовної заяви з доданими до неї документами, відповідно до вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, у звязку із чим, у Роздольненської селищної ради та Виконавчого комітету Роздольненської селищної ради не було можливості підготувати заперечення на позовні вимоги.

Так, згідно статтею 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення господарським судом до участі у справі іншого відповідача, заміни господарським судом неналежного відповідача.

Однак, в матеріалах справи є супровідний лист Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» з якого вбачається, що відповідач - Виконавчий комітет Роздольненської селищної ради отримав нарочним копію позовної заяви з доданими до неї документами 21 вересня 2011 року, про що свідчить відповідний штамп Виконавчого комітету Роздольненської селищної ради, (а.с. 46).

Крім того, суд, вважає за необхідним звернути увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами.

Порядок ознайомлення з матеріалами справи регулюється Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Голови Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 р. N 75. Відповідно до п. 3.7 цієї Інструкції справа для ознайомлення представнику сторони видається з дозволу судді, у провадженні якого вона знаходиться, у разі його відсутності - за резолюцією керівництва суду, а після закінчення провадження у справі - за резолюцією голови суду. Справа видається для ознайомлення після перевірки посвідчення і повноважень представника сторони у справі. Не допускається видача справи для ознайомлення особі, яка не має належних повноважень представника сторони у справі. Ознайомлення зі справою здійснюється в службовому приміщенні, в присутності працівника суду, який безпосередньо отримує справу і несе відповідальність за її збереження.

Таким чином, у разі неотримання, з невідомих причин, стороною копії позовної заяви з доданими до неї документами, сторона не позбавлена права ознайомитись з матеріалами господарської справи.

Під час розгляду даної справи відповідачі не надали суду відзивів на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

25 грудня 2006 року між Роздольненською філією ОП «Кримтеплокомуненерго» та Роздольненською селищною радою укладений договір №1_КПТЭ купівлі-продажу енергії, пунктом 1.1. якого визначено, що продавець приймає на себе обовязки продавати покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води для опалення, вентиляції, технології та підігріву води на нужди гарячого водопостачання кількістю передбаченому дійсним договором, з урахуванням температурного графіку, а покупець зобовязується прийняти від продавця теплову енергію та сплатити її по встановленим тарифам в передбачені договором строки. У співвідношеннях по договору сторони зобовязались керуватися Законом України «Про житлові-комунальні послуги», «Про теплопостачання» та іншими діючими нормативно-правовими актами України та АР Крим.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що фактичне споживання теплової енергії по приладам обліку тепла та гарячої води підтверджується актом-довідкою, що підписана уповноваженими представниками сторін та зданій покупцем не пізніше 29 числа розрахункового (поточного) місяця, що є невідємною частиною договору. При ненаданні покупцем актів-довідок щомісячно в встановлений строк або відмові від підписання таких актів-довідок без аргументованого обґрунтування продавець має право провести розрахунок споживання теплової енергії розрахунковим способом по проектним тепловим навантаженням або по нормам споживання гарячої води без наступного перерозрахунку.

Позивач в позовній заяві зазначив, що ним безперебійно здійснювався відпуск теплової енергії Роздольненській селищній раді та нарахування за відпущене тепло відповідно тарифам узгодженими самим відповідачем.

Відповідно до пункту 6.1. договору, розрахунок за теплову енергію проводиться в грошовій або іншій формі, що не заборонена діючим законодавством, щомісячно, не пізніше 30 числа поточного місяця.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що всупереч умовам договору купівлі-продажу теплової енергії Роздольненською селищною радою обовязки по оплаті теплової енергії виконані не в повному обсязі, у звязку із чим, за період з червня 2010 року по серпень 2011 року за ним сформувалась заборгованість в розмірі 125261,87 грн.

В матеріалах справи є акти звіряння взаєморозрахунків, що підписані та скріплені печатками Роздольненською філії ОП «Кримтеплокомуненерго» та Виконавчим комітетом Роздольненської селищної ради, з яких вбачається, що станом на 1 серпня 2011 року за Роздольненською селищною радою числиться заборгованість по тепловій енергії в сумі 146087,33 грн., а станом на 01 вересня 2011 року 166912,79 грн., (а.с.28, 38).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачами під час розгляду даної справи не був доведений суду факт сплати заборгованості в сумі 125261,87 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів 7579,41 грн. пені, 2223,79грн. 3% річних, 5554,63 грн. інфляційні втрати

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 7.2.1 договору, за несвоєчасні розрахунки за поставлену покупцю теплову енергію, покупець несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, суд погоджується з розрахунком пені, зробленим позивачем, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідним звернути увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до частини 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 3 частини 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України визначено, що за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), головні управління, управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Таким чином, головними розпорядниками за бюджетами місцевого самоврядування (бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань) можуть бути керівники виконавчих органів рад та їх секретаріатів; керівники відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів рад.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідним задовольнити клопотання позивача, щодо стягнення заборгованості за договором №1_КПТЭ купівлі-продажу енергії від 25 грудня 2006 року з розпорядника грошових коштів Роздольненської селищної ради Виконавчого комітету Роздольненської селищної ради.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача - Виконавчий комітет Роздольненської селищної ради.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 13 жовтня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Виконавчого комітету Роздольненської селищної ради (вул. Леніна, 14, смт. Роздольне, 96200) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (вул. Погранична, 100, смт. Роздольне, 96200, р/р 26006301362 в Роздольненському відділенні ВАТ Держощадбанку в смт. Роздольне №4571, МФО 384168, ідентифікаційний код 26177948) заборгованість по договору №1_КПТЭ купівлі-продажу енергії в сумі 140619,54 грн., у тому числі: 125261,87 грн. сума основного боргу, 7579,41 грн. пені, 2223,79грн. 3% річних, 5554,63 грн. інфляційні втрати.

3.Стягнути з Виконавчого комітету Роздольненської селищної ради (вул. Леніна, 14, смт. Роздольне, 96200) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (вул. Погранична, 100, смт. Роздольне, 96200, р/р 26006301362 в Роздольненському відділенні ВАТ Держощадбанку в смт. Роздольне №4571, МФО 384168, ідентифікаційний код 26177948) 1406,20 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4.Повернути Орендному підприємству «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (вул. Погранична, 100, смт. Роздольне, 96200, р/р 26006301362 в Роздольненському відділенні ВАТ Держощадбанку в смт. Роздольне №4571, МФО 384168, ідентифікаційний код 26177948) з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) 40,12 грн. оплати державного мито, як надмірно сплаченого за платіжним дорученням №1149 від 02 вересня 2011 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №5002-25/3580-2011, а.с. 39.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.