Рішення № 18798469, 13.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

13.10.2011Справа №5002-25/3191-2011 за позовом Заступника прокурора м. Ялти, вул. Кірова, 18, 98600 в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим, пр. Кірова, 13, м. Сімферополь, 95000, Республіканського комітету по земельних ресурсах, вул. Кечкеметська, 114, м. Сімферополь, 95038,

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в сумі 300,95 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивачів 1) ОСОБА_2, дов. №01-01/409 від 24.02.2011, консультант відділу; 2) ОСОБА_3, дов. №1064/10-29 від 25.07.2011, гол. спец. ю/к

від відповідача не зявився

від прокуратури Шехірєва Н.Ю., посвідчення №11016, прокурор відділу

Обставини справи:

Заступник прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим, Республіканського комітету по земельних ресурсах звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, просить суд зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0070 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, шляхом знесення будівлі існуючого кафе «Берекет», за його власний рахунок та повернути зазначену земельну ділянку Раді міністрів АР Крим; стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь республіканського бюджету шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки орієнтовною площею 0,0070 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, в розмірі 300,95 грн. на код бюджетної класифікації по доходам 21080600 «суми стягнені з винних осіб за шкоду заподіяну державі, підприємствам, установам, організаціям», позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача приписів ст. ст. 125, 126, 211, 212 Земельного кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 16 серпня 2011 року строк розгляду справи продовжений на 15 днів, в порядку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач позовні вимоги не визнав, за мотивами, що викладені у відзиві на позов, та зазначив, що відповідно до квитанцій від 18 березня 2011 року постанова від 18 березня 2011 року №0000617 ним виконана та причинний збиток відшкодований в повному обсязі.

Також, відповідач зазначив, що у 2004 році Лівадійською селищною радою йому наданий дозвіл на торгівлю на спірній земельній ділянки, та більш того, рішенням Лівадійської селищної ради №33 18 сесії 24 скликання від 04 березня 2004 року затверджені матеріали попереднього узгодження місця розміщення торгового комплексу в с. Охотніче, наданий дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки орієнтованою площею 1,0 га для будівництва торгового комплексу в с. Охотніче фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, який представляв інтереси групи підприємців, у тому числі і фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Крім того, відповідач зазначив, що з позовної заяви заступника прокурора не вбачається чиї інтереси порушені зайняттям спірної земельної ділянки.

20 вересня 2011 року до суду надійшла заява прокурора про усунення технічної помилки, відповідно до якої прокурор просить суд вважати позовні вимоги викладеними у наступній редакції: “зобовязати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0070 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, шляхом знесення будівлі існуючого кафе, за власний рахунок відповідача та повернути зазначену земельну ділянку Раді міністрів АР Крим; стягнути з відповідача на користь республіканського бюджету шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки орієнтованою площею 0,0070 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, у розмірі 300,95 грн.”

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурором 04 жовтня 2011 року представлена суду заява про відмову від позову в частині стягнення з відповідача на користь республіканського бюджету шкоду, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки орієнтовною площею 0,0070 га, в розмірі 300,95 грн., на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначену заяву підтримали позивачі, про що свідчать підписи уповноважених представників на заяві прокурора.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

При вказаних обставинах, враховуючи викладене, суд вважає за необхідним припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача заподіяної шкоди в розмірі 300,95 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач - Рада міністрів АР Крим представив суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких до затвердження проекту відводу землеустрою та встановлення в натурі (на місцевості) меж с. Охотніче розпорядження землями які знаходяться за межами цього населеного пункту здійснює Рада Міністрів АР Крим.

У судовому засіданні, що відбулось 04 жовтня 2011 року розглядалось питання щодо залучення Лівадійської селищної ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, однак, зазначене питання залишилось відкритим.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Оскільки, Лівадійська селищна рада вважає, що рішення по даній справи може вплинути на її права та обовязки щодо однієї з сторін, суд вважає за можливим залучити Лівадійську селищну раду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Уповноважений представник Лівадійської селищної ради у минулому судовому засіданні, що відбулось 04 жовтня 2011 року, був присутній, у звязку із чим, суд вважає що третя особа - Лівадійська селищна рада була належним чином сповіщена про день та час розгляду даної справи, однак, явку свого представника у судове засідання не забезпечила, правом на участь у судовому засіданні не скористалась.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини відсутності суд не повідомив. Про день розгляду справи був сповіщений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивачів та висновок прокурора, суд

встановив:

Прокурорською перевіркою із залученням спеціалісті в Рескомзему АР Крим встановлено, що відповідачем, за відсутності правовстановлюючих документів використовується земельна ділянка площею 0,0070 га за адресою м. Ялта, с. Охотніче, районі Метеостанції.

На вказаній земельній ділянки відповідачем збудовано об'єкт нерухомості кафе «Берекет», ділянка використовується для здійснення господарської діяльності, про що зазначено в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.02.2011 року, а.с. 5-6.

Перевіркою встановлено, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відсутні, як необхідні правовстановлюючі документи на землю, так і рішення органу виконавчої влади про вилучення (надання) земельної ділянки.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 0000617 від 10 березня 2011 року відповідача притягнено до адміністративної відповідальності.

10 березня 2011 року Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим винесено припис № 000624, а.с. 9, яким відповідачу було приписано усунути порушення земельного законодавства, оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку або звільнити її.

18 березня 2011 року Управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення № 0000617, а.с. 7, якою на відповідача, за порушення статей 125 Земельного кодексу України, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300,95 грн.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Обєктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю здійснюється відповідно до Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.92 № 2535-ХІІ, використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 20 вказаного Закону визначено, що платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом №110 від 12.09.2007 року Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Як вже було зазначено, прокурором заявлено клопотання, що підтримане позивачами по справі, про припинення провадження по справі в частині стягнення з відповідача шкоди в розмірі 300,95 грн., у звязку із відмовою від позову, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, провадження по справі в частині стягнення з відповідача шкоди в розмірі 300,95 грн. підлягає припиненню.

Статтею 211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: а) укладення угод з порушенням земельного законодавства; б) самовільне зайняття земельних ділянок; в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; е) знищення межових знаків; є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; ж) непроведення рекультивації порушених земель; з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень; и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту; і) відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них; й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок; к) порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.

Згідно до статті 212 земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Що стосується тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, відповідно до яких відповідач вказує, що Лівадійською селищною радою рішенням № 33 від 04.03.2004 року затверджено матеріали попереднього узгодження місця розташування торгового комплексу в с. Охотніче, дозволено складення проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 1,0 га для будівництва торгового комплексу в с. Охотніче субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_4, який, як вказує відповідач, представляв інтереси групи підприємців, у тому числі й інтереси відповідача. Крім того, відповідач посилається на те, що згідно листа Лівадійської селищної ради №С-454 від 06.04.2011 питання про надання дозволу відповідачу на складення проекту землеустрою на земельну ділянку буде розглянуте на черговій сесії Лівадійської селищної ради, суд зауважує наступне.

В матеріалах справи, а.с. 43-44, наявні рішення Лівадійської селищної ради, якими субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_4 затверджено матеріали попередніх узгоджень місця розташування торгового комплексу в с. Охотніче, дозволено складення проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 1,0 га для будівництва торгового комплексу за адресою: с. Охотніче. Крім того, в матеріалах справи, а.с. 45-51 наявний висновок № 05/324 про можливість закріплення земельної ділянки, виданий фізичній особі підприємцю ОСОБА_4

Суд зауважує, що вказані документи дозвільного характеру мають індивідуалізований характер, що посвідчує виникнення правовідносин між Лівадійською селищною радою як органом, уповноваженим розпоряджатись землями територіальної громади, та Фізичною особою підприємцем Чабановим А.А. як особою, яка має бажання отримати земельну ділянку у користування. В той же час з боку відповідача, під час розгляду даної справи, не було надано суду документально підтверджених доказів обґрунтованого заняття спірної земельної ділянки.

Крім того, щодо вимоги прокурора про повернення оспорюваної земельної ділянки Раді міністрів АР Крим, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням і охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідно рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність, або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Так, рішень про надання відповідачу у власність чи користування самовільно зайнятої ним земельної ділянки органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування не приймалось.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Органами виконавчої влади, які мають право розпоряджатися земельними ділянками за межами населених пунктів, є Кабінет Міністрів України, обласні державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районні державні адміністрації.

Розмежування повноважень між органами виконавчої влади стосовно розпорядження землею визначено у статтею 122 Земельного кодексу України.

Рішенням Верховної Ради АР Крим від 17.09.2003 № 670-3/03 було встановлено межі с. Охотніче Лівадійської селищної ради та доручено Лівадійській селищній раді виступити замовником щодо встановлення в натурі меж вказаного населеного пункту.

Рішенням Верховної Ради АР Крим від 18.06.2008 № 911-5/08 було скасоване вищевказане рішення від 17.09.2003 року № 670-3/03.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №2а-7829/09/7/0170 від 20 жовтня 2009 року, що залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2010 року, визнано незаконним та нечинним рішення Верховної Ради АР Крим від 18.06.2008 № 911-5/08 «Про скасування рішення Верховної Ради АР Крим від 17.09.2003 року № 670-3/03 «Про встановлення меж селища с. Охотніче Лівадійської селищної ради АР Крим».

Однак, проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності яким було б встановлено межі с. Охотніче не було розроблено та затверджено відповідно до статей 174, 175 Земельного кодексу України та статті 49 Закону України “Про землеустрій”.

На підставі наведеного до затвердження відповідно проекту землеустрою та встановлення в натурі (на місцевості) меж с. Охотніче розпорядження землями які знаходяться за межами цього населеного пункту здійснює Рада міністрів АР Крим.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 14 жовтня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.80, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Лівадійську селищну раду (вул. Батуріна, 8, смт. Лівадія, м. Ялта).

2.Прийняти відмову прокурора від позову в частині стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки орієнтованою площею 0,0070 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, у розмірі 300,95 грн.

3.Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки орієнтованою площею 0,0070 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, у розмірі 300,95 грн.

4.Позов задовольнити частково.

5.Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0070 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, шляхом знесення будівлі існуючого кафе «Берекет», за власний рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0070 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 - Раді міністрів АР Крим (м. Сімферополь, пр. Кірова, 13).

6.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АР Крим, м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34740405) 85,00 грн. державного мита.

7.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (банківські реквізити: рахунок 31218259700002 в УДК в м.Сімферополі ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34740405) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

8.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.

Рішення оформлене 14 жовтня 2011 року