Постанова № 18784365, 11.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2011                                                                                           № 02/5026/431/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шапрана В.В.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників:

від позивача – Біляєв М.М.

від відповідача – не з’явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.04.2011 року (суддя Пащенко А.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт»

до          Уманського національного університету садівництва

про           стягнення 358 254,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» (далі – позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області від 12.04.2011 року до Уманського національного університету садівництва (далі – відповідач) про стягнення 358254,56 грн. боргу за отриманий відповідачем товар – засоби захисту рослин по накладним № 06-252 від 19.06.2008 року, № 06-310 від 27.06.2008 року, № 08-27 від 06.08.2008 року, № 11/5/1 від 05.11.2008 року, № 387 від 03.11.2008 року.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.04.2011 року у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.04.2011 року та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 27.09.2011 року.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких останній просив суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 року розгляд скарги по справі № 02/5026/431/2011 відкладено на 11.10.2011 року.

У судове засідання 11.10.2011 року з’явився представник позивача.

Представники відповідача у призначене судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (пункт 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).

З відмітки відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 року, випливає, що така ухвала направлена відповідачу 04.10.2011 року за реєстровим номером 8.

Враховуючи те, що представники відповідача були повідомлені про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права встановив наступне.

Спір по справі виник у зв’язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю науково – виробнича фірма «Агросвіт» поставило Уманському державному аграрному університету товар відповідно до видаткових накладних №№ 06-252 від 19.06.2008 року, 06-310 від 27.06.2008 року, 08-27 від 06.08.2008 року, 11-5/1 від 05.11.2008 року за який останній розрахувався частково внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 358254,56 грн.

Місцевий господарський суд відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що оскільки не було проведено тендер і не було укладено договір із позивачем на поставку засобів рослин, вказаних у позовній заяві, отже у відповідача не виникли бюджетні зобов’язання перед позивачем та не виник обов’язок сплачувати позивачу кошти.

Апеляційний господарський суд переглядаючи рішення місцевого господарського суду на підставі ст. 101 ГПК України не погоджується з таким висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, вважає його не обґрунтованими, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, на протязі 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково – виробнича фірма «Агросвіт» поставило Уманському державному аграрному університету товар відповідно до видаткових накладних №№ 06-252 від 19.06.2008 року, 06-310 від 27.06.2008 року, 08-27 від 06.08.2008 року, 11-5/1 від 05.11.2008 року на загальну суму 367477,56 грн. (а.с. 13,15,17,19), а Уманським державним аграрним університетом прийнято товар, отримання вказаного товару підтверджується підписами уповноважених представників відповідача на вищезазначених накладних та довіреностями на отримання товарно – матеріальних цінностей серія ЯОД № 824765 від 13.06.2008 року, серія ЯОД № 824838 від 06.08.2008 року, серія ЯОД № 824789 від 27.06.2008 року, № 37 від 05.11.2008 року, які скріплені печатками Уманського державного аграрного університету (а.с. 14,16,18,20).

Твердження відповідача щодо того, що жодна з видаткових накладних та довіреностей на які посилається позивач не підписана керівником університету, а отже і не отримано відповідачем товару, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки як свідчать матеріали справи, відповідач прийняв та використав товар у своїй діяльності, як вбачається з тверджень посадових осіб відповідача.

Разом з тим, про отримання товару свідчить печатка Уманського державного аграрного університету, про викрадення чи підробку якої останній не заявлялося.

Крім того, претензій щодо кількості, якості, ціни товару від відповідача до позивача не надходило.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За твердженням позивача, покупець частково розрахувався за отриманий товар у розмірі 4855 грн. та частково повернув товар, що передавався за видатковою накладною № 08-27 від 06.08.2008 року на суму 4368 грн. (а.с. 21).

Отже, відповідачем не виконано зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару на загальну суму 358254,56 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Разом з тим, цивільно-правові зобов’язання можуть бути і без визначеного строку виконання, або цей строк визначається моментом пред’явлення вимоги. В такому випадку кредитор має право вимагати виконання зобов’язання, а боржник відповідно виконати зобов’язання в будь-який час.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Тобто, відлік строку починається з наступного дня після пред’явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків, встановлених ст.253 ЦК України.

Так, як вбачається з матеріалів справи 15.05.2009 року на адресу відповідача було надіслано вимогу про оплату суми заборгованості у розмірі 358238,08 грн. в місячний термін з моменту отримання вимоги (а.с. 23 - 24).

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, вимогу від 15.05.2009 року відповідач отримав 22.05.2009 року (а.с 22), таким чином строк виконання грошового зобов’язання настав 23.06.2009 року.

Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази повної оплати вартості товару, отриманого згідно зазначених вище видаткових накладних, а відповідачем обставин наявності заборгованості у сумі 358254,56 грн. відповідними доказами не спростовано, судова колегія дійшла до висновку, що у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань щодо оплати товару за відповідачем рахується перед позивачем заборгованість по оплаті вартості постановленого товару, яка складає 358254,56 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні з відповідача на користь позивача 358254,56 грн. боргу за поставлений товар посилався на те, що підставою для поставки відповідачу товару по накладних, міг бути лише договір, укладений сторонами після тендеру відповідно до вимог чинних на той час нормативних документів з питань закупівель товарів за державні кошти.

Однак, судова колегія не може погодитися з таким, висновком суду першої інстанції з огляду на те, що обов’язок проводити тендер покладено на відповідача.

Крім того, як свідчать матеріали справи ініціатором замовлення на поставку товару був відповідача.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 12.04.2011 року у справі № 02/5026/431/2011 має бути скасовано з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито покладається при задоволенні позову на відповідача.

Отже, судові витрати за розгляд справи у суді першої інстанції та апеляційному господарському суді покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» задовольнити.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.04.2011 року у справі № 02/5026/431/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агросвіт» задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Уманського національного університету садівництва (20305, Черкаська обл., м. Умань, вул. Інститутська, 1, п/в «Софіївка -5», р/р 35222009001398, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 00493787, свідоцтво 100277347) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробнича фірма «Агросвіт» (28020, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, смт. Приютівка, вул. Свердлова, 2/1, р/р 26008056 в ОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Кіровоград, МФО 323538, код ЄДРПОУ 23233729) 358254,56 грн. (триста п’ятдесят вісім тисяч двісті п’ятдесят чотири гривні 56 коп.) заборгованості, 3582,55 грн. (три тисячі п’ятсот вісімдесят дві гривні 55 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно – технічне забезпечення та 1791,28 грн. (одну тисячу сімсот дев’яносто одну гривню 28 коп.) державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

Матеріали справи № 02/5026/431/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді