Постанова № 18784359, 05.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2011 № 54/84-4/196

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Зубець Л.П.

суддів:

при секретарі:

за участю представників:

від позивача -ОСОБА_1 (дов. №752/12 від 04.10.2011 р.)

від відповідача - ОСОБА_2 (дов. №8-01-16/663 від 07.04.2011р.)

від третьої особи - не зявився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний

передавальний центр»

на рішенняГосподарського суду міста Києва

від02.06.2011 р.

у справі№54/84-4/196 (суддя Борисенко І.І.)

за позовомДержавного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний

передавальний центр»

доНаціональної телекомпанії України

третя особа: Державний комітет телебачення та радіомовлення України

простягнення 613661,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національної телекомпанії України про стягнення 613661,82 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2010 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Національної телекомпанії України 130167,97 грн. боргу; стягнуто з Національної телекомпанії України в доход Державного бюджету України 1301,57 грн. державного мита, 50,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позву відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 09.02.2011 р. рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2010 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2011 р. справу №54/84-4/196 було скеровано до місцевого господарського суду на новий розгляд в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 130167,97 грн. В іншій частині судові рішення попередніх інстанцій залишено без змін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2011 р. у справі №54/84-4/196 в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 130167,97 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2011 р. у справі №54/84-4/196, прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 130167,97 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2011 р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.09.2011 р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2011 р. №01-23/3/6 змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2011 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.10.2011 р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 р. №01-23/3/5 змінено склад колегії суддів.

В судове засідання апеляційної інстанції 05.10.2011 р. представник третьої особи не зявився.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 05.10.2011 р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2011 р. у справі №54/84-4/196, прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 130167,97 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні апеляційної інстанції 05.10.2011 р. представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

10.01.2007 між Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, як замовником, та Національною телекомпанією України, як виконавцем, було укладено Державний контракт на виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм на 2007 рік, згідно з умовами якого замовник розміщує, а виконавець приймає державне замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм на 2007 рік (п. 1.1 Державного контракту).

12.03.2007 р. між Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, як довірителем, та Національною телекомпанією України, як повіреним, був укладений договір доручення №167-08 (далі за текстом Договір), згідно з умовами якого повірений зобовязується від імені та за рахунок довірителя виконати такі юридичні дії, а саме: укласти державний контракт на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році (п. 1.1 Договору).

На виконання цього Договору довіритель як Генеральний державний замовник делегує повіреному свої повноваження в частині закупівлі для державних потреб послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб в межах компетенції, визначеної цим Договором (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору повірений повинен виконати дане йому доручення особисто.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що повірений зобовязаний укласти державний контракт відповідно до вимог, що ставляться: найменування послуг: розповсюдження (трансляції) телепрограм; обсяг послуг: телемовлення обсягом - 4008,3 години; строки надання послуг: з 1 січня 2007 р. до 21 вересня 2007 р.; вартість послуг: 23000000 грн. 00 коп.; порядок розрахунків: щомісячно, згідно з надходженням коштів від довірителя.

Крім цього, повірений також зобовязаний виконати доручення відповідно до вказівок Довірителя у строк до 21 вересня 2007 року, а у разі належного бюджетного фінансування зазначених послуг вартістю 31360683 грн. 00 коп. з обсягом телемовлення - 5535,5 годин виконати доручення у строк до 31 грудня 2007 року (п.п. 3.2.2 Договору); укласти відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України обсягу державного замовлення з його виконавцем державний контракт на розповсюдження (трансляцію) телепрограм (у 3-х примірниках) (п. п. 3.2.3 Договору).

26.03.2007 р. між Державним підприємством Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр, як виконавцем, та Національною телекомпанією України, як замовником, був укладений Державний контракт №187-42 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 рік (далі за текстом Державний контракт), відповідно до умов якого виконавець за допомогою технічних засобів, що зазначені у Додатку №1 до цього контракту, надає замовнику телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб в межах плану асигнувань із загального фонду Державного бюджету на 2007 рік (п. 1.2 Державного контракту).

02.10.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №2 до Державного контракту та зменшено ціну Державного контракту, у звязку з тим, що було зменшено бюджетне фінансування.

Відповідно до умов додаткової угоди позивач зобовязується забезпечити здійснення трансляції телепрограм у повному обсязі на виконання п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №413 від 07.03.2007 р. «Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб», ціна Державного контракту встановлена в розмірі 1229215,00 грн.

Вказана додаткова угода є невідємною частиною Державного контракту.

Виходячи зі змісту ст. 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст.ст. 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не впливає із звичаїв ділового обороту.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ст. 632 ЦК України).

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Проте, відповідно до ч.2 ст.34 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», в редакції чинній на момент укладання Державного контракту, істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків. Зазначені істотні умови договору про державну закупівлю містять інші законодавчі акти, які регулюють відповідні питання після втрати чинності названого закону.

Отже, Державним контрактом передбачено законне право замовника зменшити обсяг закупівлі послуг залежно від реального фінансування видатків-скоротити строк дії цього договору (до 21.09.2007) та зменшити його ціну. Застосування цих умов безпосередньо повязано лише з фактом неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телепрограм, вироблених для державних потреб.

Як вбачається з матеріалів справи, видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році надходили не в повному обсязі, що підтверджується звітом про надходження та використання коштів загального фонду за 2007 р.

Зокрема, у вказаному звіті зазначено, що видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році були затверджені на рік у сумі 20950000 грн., надійшло коштів за звітний період 20943581,01 грн. та стільки ж становили фактичні видатки.

Відповідно до Інформації про фінансування Національної телекомпанії України із загального фонду бюджету на 2007 за бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році”, Держкомтелерадіо України було затверджено кошторис асигнувань на суму 23000000 грн., фактично профінансовано 20950000 грн. (з них повернуто до Державного бюджету у 2007 6418,99 грн.). Таким чином, надходження коштів за звітний період склало 20943581,01 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 130167,97 грн. не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

Враховуючи викладені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2011 р. у справі №54/84-4/196 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним, всебічним та обєктивним зясуванням обставин, які мають значення для справи, у звязку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення необхідно залишити без змін.

У звязку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2011 р. у справі №54/84-4/196 без змін.

2. Матеріали справи №54/84-4/196 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя

Судді