Рішення № 18783760, 17.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2011 р.Справа № 25-29/17-1135-2011 За позовом: Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області

Про визнання будівництва самочинним, зобовязання знести самочинно збудований обєкт нерухомості

За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про знесення самовільно збудованого обєкту будівництва та покладення обовязків по сплаті витрат по знесенню на ФОП ОСОБА_1

За зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

До відповідача: Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області

Про визнання права власності

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Прокурора: ОСОБА_10 довір. № 8 від 06.01.11 р.; ОСОБА_3, довір. № 4 від 14.04.11 р.

Позивача: ОСОБА_4, довір. № 605 від 02.09.10 р.

Відповідача: ОСОБА_1, згідно паспорту; ОСОБА_1, довір. № 17 від 01.09.11 р.

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не зявився

Від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ФОП ОСОБА_2: ОСОБА_2, згідно паспорту; ОСОБА_5, довір. від 29.08.11 р.; ОСОБА_6, довір. від 29.08.11 р.

В судову засіданні 17.10.11 р. приймали участь представники:

Прокурора: ОСОБА_3, довір. № 4 від 14.04.11 р.

Позивача: ОСОБА_4, довір. № 605 від 02.09.10 р.

Відповідача: ОСОБА_1, згідно паспорту; ОСОБА_1, довір. № 17 від 01.09.11 р.

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не зявився

Від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ФОП ОСОБА_2: ОСОБА_2, згідно паспорту; ОСОБА_5, довір. від 29.08.11 р.; ОСОБА_6, довір. від 29.08.11 р.

Суть спору: про визнання будівництво обєкту нерухомості, яке здійснюється ФОП ОСОБА_1, а саме: трьохповерхової незавершеної будівлі, яка вказана під № 11 схеми, що є невідємною частиною протоколу огляду місця події від 14.05.11 р., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, самочинним;

про зобовязання фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудовану трьохповерхову незавершену будівлю, яка вказана під № 11 схеми, що є невідємною частиною протоколу огляду місця події від 14.05.2011р., розташовану за адресою: АДРЕСА_2

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ФОП ОСОБА_2: про покладення обовязків по знесенню самочинно збудованої ФОП ОСОБА_1 споруди санітарного блоку під літ.”Щ”, розташованої на земельній ділянці площею 0,0270 га б/в „Автомобіліст” в с.Грибівка Овідіопольського району Одеської області на ФОП ОСОБА_2;

про покладення витрат по знесенню самочинно збудованої ФОП ОСОБА_1 споруди санітарного блоку під літ.”Щ”, розташованої на земельній ділянці площею 0,0270га б/в „Автомобіліст” в с.Грибівка Овідіопольського району Одеської області на ФОП ОСОБА_7;

за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_1: про визнання за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на самочинно побудований трьохповерховий літній корпус, загальною площею 400,73кв.м., який складається з наступних приміщень: 1-й поверх: житлова кімната площею 10,95 кв.м.; житлова кімната площею 11,2 кв.м.; житлова кімната площею 10,95 кв.м.; житлова кімната площею 10,86 кв.м.; житлова кімната площею 10,37 кв.м.; житлова кімната площею 12,87 кв.м.; кухня площею, 19,5 кв.м.; електрощитова площею 12,8 кв.м.; тераса площею 25,8 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; коридор площею 2,1кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; 2-й поверх: житлова кімната площею 12,03кв.м.; житлова кімнати площею 10,8 кв.м.; житлова кімната площею 10,7 кв.м.; житлова кімната площею 10,7 кв.м.; житлова кімната площею 11,0 кв.м.; житлова кімната площею 13,8 кв.м..; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83кв.м.; коридор площею 2,1кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1кв.м.; тераса загальною площею 21,5 кв.м.; кухня загальною площею 18,9 кв.м.; 3-й поверх: житлова кімната площею 12,25 кв.м.; житлова кімната площею 10,66 кв.м.; житлова кімната площею 10,66 кв.м.; житлова кімната площею 10,66 кв.м.; житлова кімната площею 10,66 кв.м.; житлова кімната площею 14,2 кв.м.; житлова кімната площею 19,7 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; коридор площею 2,1кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; тераса загальною площею 21,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.11 р. ухвалу господарського суду Одеської області від 18.05.11 р. про зупинення провадження у справі № 29/17-1135-2011 скасовано, справу передано до господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

Ухвалою від 20.06.11 р. суддею господарського суду Одеської області Малярчук І.А. дану справу прийнято до свого провадження та присвоєно їй № 25-29/17-1135-2011.

Ухвалою від 23.06.11 р. з підстав надходження до суду запиту Одеського апеляційного господарського суду про скерування справи на адресу останнього у звязку з надходженням касаційної скарги на постанову ОАГС від 07.06.11 р., господарський суд зупинив провадження у справі № 25-29/17-1135-2011, яке було поновлено ухвалою від 10.08.11 р.

Так, в процесі розгляду справи по суті прокурор, на заявлених позовних вимогах наполягав, подав до суду доповнення до позовної заяви від 18.05.11 р. вх.№ 15473/2011, від 19.09.11 р. вх.№ 32616/2011, в яких відмічає, що прокуратурою Овідіопольського району було проведено перевірку дотримання ФОП ОСОБА_1 земельного та архітектурно-будівельного законодавства, якою встановлено в порушення ст.29 Закону України „Про планування і забудову територій” проведення останньою без одержання відповідного дозволу та проектної документації самочинного будівництва трьохповерхової незавершеної будівлі під № 11 схеми, що є невідємною частиною протоколу огляду місця події від 14.05.11 р., розташованої на земельній ділянці бази відпочинку „Автомобіліст” в межах Дальницької сільської ради с.Грибівка по вул.Приморська, 1, орендованої відповідачем.

Проаналізувавши положення Конституції України, Законів України „Про основи містобудування”, „Про планування і забудову територій”, „Про місцеве самоврядування”, ст.376 ЦК України, прокурор дійшов висновку, що діями відповідача щодо проведення самочинного будівництва порушуються правові і організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій, спрямовані на забезпечення сталого розвитку населених пунктів, що в цілому суперечить державній політиці в сфері містобудування, яка у певній мірі формується місцевими радами, що торкається основ місцевого самоврядування, якими згідно ч.1 ст.142 Конституції України є земля, природні ресурси, які знаходяться у власності територіальних громад сіл.

Згідно доручення прокуратури району Овідіопольським райвідділом ГУМНС України в Одеській області, Овідіопольською СЕС проведено відповідні перевірки за результатами яких винесено відповідні постанови, складено акт перевірки, надано припис на усунення порушень вимог пожежної безпеки.

З огляду на встановлення обставин здійснення відповідачем самовільного будівництва, прокурор просить суд визнати самочинним будівництво трьохповерхової незавершеної будівлі під № 11 на схемі, що є невідємною частиною протоколу огляду місця події від 14.05.11 р., розташованої в АДРЕСА_2 Також, прокурор вважає, що так як будівництво здійснено відповідачем взагалі без належного дозволу та затвердженого проекту, тому проведення перебудови з метою приведення будівництва у відповідність до проекту, як це зазначено у п.7 ст.376 ЦК України, є неможливим, у звязку з чим вбачає законні підстави для прийняття судом рішення щодо зобовязання ФОП ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудовану трьохповерхову незавершену будівлю під № 11 на схемі протоколу огляду місця події від 14.05.11 р., розташовану АДРЕСА_2

Заявлені прокурором клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст.66 ГПК України від 27.04.11 р. вх.№№ 13300/2011, 134311/2011 шляхом заборони ФОП ОСОБА_1 здійснювати будь-яке будівництво на земельній ділянці, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 судом не задоволено, оскільки з огляду на правову позицію прокурора, викладену як в позовній заяві так і в доповненнях вбачається, що відповідачем вже здійснено будівництво трьохповерхової будівлі, а самочинність такого будівництва полягає в його проведенні без дозволу на виконання будівельних робіт та без затвердженого проекту будівництва, при цьому доказів провадження на даний час відповідачем будь-яких будівельних робіт прокурор суду не довів та не обґрунтував. При цьому, невизначеність в клопотанні щодо можливості здійснення будь-якого іншого будівництва ніж оспорюваного обєкту, взагалі дає підстави сумніватись у адекватності даного клопотання прокурора. Звідси, у суду відсутні підстави для застосування заявленого прокурором заходу до забезпечення позову.

Представник позивача, Дальницької сільради, заявлений прокурором позов підтримує, надав суду пояснення від 19.09.11 р. вх. № 32615/2011, де вказує на те, що ФОП ОСОБА_1. без будь-яких дозволів, що встановленні діючим законодавством України збудовано обєкт нерухомості при цьому земельна ділянка ФОП ОСОБА_1 Дальницькою сільською радою для будівництва не надавалася. Факт самочинного будівництва відповідачем встановлено перевіркою, проведеною Інспекцією ДАБК в Одеській області, що відображено в протоколі про адміністративне правопорушення від 02.02.11 р. на підставі якого винесено постанову № 293 від 02.02.11 р. та притягнуто ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Також, як і прокурор, проаналізувавши приписи Конституції України, ст.376 ЦК України, Законів України „Про місцеве самоврядування”, „Про планування і забудову територій”, а також Закону України „Про власність”, позивач зазначає, що за умови проведення будівництва обєкту нерухомості без належного дозволу, затвердженого проекту, проведення перебудови з метою приведення будівництва у відповідність до проекту згідно ч.7 ст.376 ЦК України є неможливим, тому самочинно побудований відповідачем обєкт нерухомості підлягає знесенню за рахунок відповідача. При цьому позивач відмічає, що надані відповідачем суду договори на дольову участь у землекористуванні, є угодами між Дальницькою сільською радою та ФОП ОСОБА_1 для обслуговування вже існуючих обєктів нерухомості, а не під забудову.

Зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 позивач не визнає, про що зазначено у відзиві від 19.09.11 р. вх.№ 32614/2011 зміст якого як і правова позиція є ідентичними із правовою позицією позивача, викладеною у поясненнях від 19.09.11 р. вх.№ 32115/2011.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, підтримує заявлений прокурором позов, подала до суду пояснення від 07.09.11 р. вх.№ 05/1-834 в яких зазначає, що інспекцією в період з 2009 по 2011 р.р. проводились перевірки законності проведення будівельних робіт на території бази відпочинку „Автомобіліст” за адресою АДРЕСА_2, якими було встановлено, що за вказаною адресою ФОП ОСОБА_1 без дозволу на виконання будівельних робіт виконувались будівельні роботи з будівництва будівель на території бази відпочинку. За результатами даних перевірок ФОП ОСОБА_1 двічі притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.96 КУпАП за виконання будівельних робіт без дозволу Інспекції ДАБК в Одеській області на право проведення будівельних робіт, наявність якого була передбачена ст.29 Закону України „Про планування і забудову територій”, який діяв до 12.03.11 р. Здійснення будівельних робіт на обєктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом, зокрема відповідальність передбачену ст.376 ЦК України. Звідси, третя особа, вбачає законні підстави для визнання в судовому порядку будівництва, проведеного ФОП ОСОБА_1 самочинним та зобовязання останню знести самочинно збудовану будівлю за адресою Одеська область, АДРЕСА_2.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, заявлений прокурором позов не визнає з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 09.09.11 р. вх. № 31360/2011, де зазначає, що із змісту ч.7 ст. 376 ЦК України вбачається, що проведення будівельних робіт без належного дозволу, не є правовою підставою для знесення самочинного будівництва за рішенням суду, оскільки застосування даної норми можливо тільки при дотриманні в своїй сукупності наступних обовязкових умов: 1) наявність істотного відхилення від проекту, що супересить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; 2) існування істотного порушення будівельних норм і правил; 3) неможливість проведення відповідної перебудови; 4) відмова особи, як здійснила (здійснює) будівництво від проведення перебудови.

Необхідність проведення будівництва за умови отримання відповідного дозволу на будівництво, на думку відповідача, спростовується чинним Законом України „Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.11 р. № 3038-УІ, яким визначено необхідність проведення будівельних робіт за дозволом відповідної державної установи при будівництві обєктів, що відносяться до ІV і V категорії складності, до яких будівля, площею 400,73 кв.м. не відноситься.

З врахуванням того, що будівництво обєкту провадилось на підставі розробленого Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом „Укрпівдендіпроводгосп” робочого проекту та за недоведеності фактичними доказами позиції прокуратури щодо будівництва обєкта з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб та істотним порушенням будівельних правил і норм, здійснення будівництва на земельній ділянці переданій в оренду згідно договорів від 19.07.06 р., від 18.06.07 р., від 02.07.08 р., від 18.06.09 р., від 23.06.10 р., від 10.08.11 р., відповідач просить суд відмовити прокурору в задоволенні заявлених позовних вимог.

У відношенні заявленої прокурором вимоги щодо визнання будівництво самочинним, відповідач зазначає, що дана вимога за своїм змістом є встановленням юридичного факту і відповідно до ст.12 ГПК України не підлягає розгляду в господарських судах, тому провадження в цій частині позовних має буди судом припинено згідно п.1 ч. 1 ст.80 ГПК України.

Заявлений третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ФОП ОСОБА_2 позов, відповідач, ФОП ОСОБА_1, не визнає, подав до суду відзив від 09.09.11 р. вх.№ 31361/2011, де вказує, що аналіз ч.1 ст.376 ЦК України містить чіткий і вичерпний перелік субєктного складу позивачів, які мають право на звернення до суду з позовами про знесення самочинного будівництва, а саме: відповідний орна державної влади або орган місцевого самоврядування, до яких не відноситься ФОП ОСОБА_2, тобто у останньої відсутні правові підстави на звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва.

Крім того, як відмічає відповідач, обєктом позовних вимог Прокурора Овідіопольського району є обєкт нерухомості, загальною площею 400,73 кв.м., який зазначений у протоколі обстеження місця події під № 11, тоді як ФОП ОСОБА_2 заявлено позовні вимоги у відношенні до іншого обєкту нерухомості санітарного блоку під літ.”Щ”, загальною площею 88 кв.м., який зазначений у протоколі під № 8, у звязку з чим відповідач також вбачає відсутніми підстави для вступу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у розгляд даної справи.

Також, у даному відзиві відповідач спростовує позицію третьої особи щодо наявності її порушених прав самочинним будівництвом санітарного блоку під літ.”Щ” відсутності у останньої визначених ч.ч. 1, 3, 4 ст.126 Земельного кодексу України документів, якими посвідчується землекористування, оскільки рішення Дальницької сільради від 10.05.07 р. № 532 не є належним та допустимим доказом цього. Подані ФОП ОСОБА_2 в підтвердження своєї позиції договори оренди від 08.06.08 р., від 26.03.09 р., від 15.03.10 р., укладені з Дальницькою сільрадою на момент подачі даного позову припинили свою дію, а рішення Дальницької сільради „Про надання дозволу на установку тимчасової огорожі території земельних ділянок, площею 150 кв.м. та 270 кв.м.” від 26.03.09 р. № 49 скасовано Рішенням Дальницької сільради від 05.06.09 р. № 2049-У.

Ухвалою від 05.09.11 р. судом прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ФОП ОСОБА_1 від 02.09.11 р. за вх.№ 5241/2011, вимоги за якою відповідачем уточнялись згідно уточнень зустрічних позовних вимог від 12.09.11р. вх.№ 31931/2011, від 26.09.11 р. вх.№ 33309/2011.

Так, в обґрунтування заявленого зустрічного позову ФОП ОСОБА_1 зазначає, що починаючи з 19.07.06 р. між ним та Дальницькою сільрадою 19.07.06 р., 18.06.07 р., 02.07.08р., 23.06.10 р., 26.06.11 р. укладались договори короткострокової оренди земельної ділянки площею 3219 кв.м. для розміщення бази відпочинку „Автомобіліст” в с.Грибівка із визначенням цільового призначення такого користування як для будівництва та експлуатації бази відпочинку, розробка проекту будівництва якої провадилась відповідачем згідно наданого сільрадою дозволу на підставі рішення № 321 від 15.01.07 р. Відповідно до цього Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом „Укрпівдендіпроводгосп” на замовлення ФОП ОСОБА_1 був розроблений робочий проект літнього корпусу на території бази відпочинку в с.Грибівка, Овідіопольского району, який був затверджений позивачем за зустрічним позовом.

З огляду на зазначене, посилаючись на приписи Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”, ЦК України, відповідач просить суд визнати право власності на триповерховий обєкт нерухомості літній корпус площею 400,73 кв.м.

Ухвалою від 14.04.11 р. судом було прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ФОП ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 про знесення самовільно збудованого обєкту нерухомості та покладення обовязків по відшкодуванню витрат по знесенню на відповідача.

В процесі розгляду справи по суті, третя особа підтримувала заявлений нею позов, подала до суду письмові пояснення від 08.09.11 р. вх.№ 31229/2011 з врахуванням яких заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що не зважаючи на наявність у ФОП ОСОБА_8 всіх прав щодо землекористування земельною ділянкою 0,0270 га визначених рішенням Дальницької сільради від 10.05.07 р. № 532, договором довгострокової оренди, установлення тимчасової огорожі, сусідній землекористувач ФОП ОСОБА_1 розпочала на земельній ділянці ФОП ОСОБА_2 самовільне будівництво санітарного блоку під літ.”Щ”. Саме на підставі того, що до цього часу збудований санітарний блок й досі знаходиться на самовільно зайнятій ФОП ОСОБА_1 ділянці, та перешкоджає використанню ФОП ОСОБА_2 землі за цільовим призначенням, з огляду на що і ускладнюється та уповільнюється процес надання земельної ділянки у довгострокову оренду в той час як за її користування ФОП ОСОБА_2 вноситься орендна плата, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору вважає, що винесення судом рішення за позовними вимогами прокурора Овідіопольського району Одеської області щодо зобовязання ФОП ОСОБА_1 знести самовільне будівництво, може виявитись неефективним засобом захисту прав землекористувача ФОП ОСОБА_2, оскільки відповідно до ст.76 Закону України „Про виконавче провадження”, у разі відмови боржником виконати судове рішення, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції, а виконавчий документ повертається суду, тому просить суд, як найбільш дієвий захист прав землекористувача, прийняти рішення про знесення самочинно збудований санітарний блок під літ. „Щ” безпосередньо силами ФОП ОСОБА_2, а витрати по знесенню покласти на ФОП ОСОБА_1

Також, третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ФОП ОСОБА_2. подано до суду відзив на зустрічний позов відповідача від 08.09.11 р. вх.№ 31230/2011, відповідно до якого просить суд відмовити в його задоволенні за умови здійснення відповідачем будівництва санітарного блоку під літ.”Щ” на земельній ділянці не відведеній під таке будівництво, без дозволу на будівництво та без затвердженої проектної документації.

Клопотання ФОП ОСОБА_2 від 13.10.11 р. вх.№ 35413/2011 щодо не прийняття до уваги судом в якості доказів і обґрунтування вимог та заперечень рішення Дальницької сільради № 321 від 15.01.07 р. та визнати документи, надані відповідачем, в тому числі рішення № 321 від 15.01.07 р. не належними доказами, судом задоволенню не підлягає, оскільки згідно до приписів ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке базується на всебічному та обєктивному розгляді спору, в той час як заявником в основу даного клопотання покладено одностороннє визначення неналежності наданих відповідачем документів.

Подані сторонами супровідними листами документи були залучені судом до розгляду справи та клопотання сторін про ознайомлення з матеріалами справи також судом задовольнялись.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, оцінивши їх в сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне:

Протоколом про адміністративне правопорушення головного державного інспектора Інспекції ДАБК в Одеській області Сергєєвим О.Є. 02.02.11 р. було встановлено виконання ОСОБА_1 будівельних робіт без дозволу на їх виконання на території бази відпочинку „Автомобіліст” с.Грибівка, вул. Приморська, що підпадає під ознаки правопорушення, передбаченого ч.3 ст.96 КУпАП.

02.02.11 р. Начальником Інспекції ДАБК в Одеській області ОСОБА_9 була складена постанова № 293 за справою про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, місце роботи і посаду якої зазначено, як приватний підприємець, а особу засвідчено згідно паспорту серія НОМЕР_2, виданого 14.05.03 р. Малиновським РВ УМВС України в Одеській області, та вказано про вчинення ОСОБА_1 правопорушення у вигляді виконання будівельних робіт по будівництву будівлі на базі відпочинку „Автомобіліст” по вул. Приморська, с.Грибівка без дозволу на їх виконання, відповідно до чого згідно ч.3 ст.96 КУпАП визнано останнього винним у скоєні адміністративного правопорушення, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850грн.

14.05.11 р. помічником прокурора Овідіопольського району Бондаревським А.М. за участю старшого помічника прокурора Згоди А.А. в присутності понятих з дотриманням вимог ст.ст. 85, 190,191, 195 КПК України було проведено огляд місця злочину, результати здійснення якого викладені в протоколі огляду місця злочину від 14.05.11 р., в якому зазначено, що обєктом огляду є земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_2 на якій згідно схеми земельної ділянки, наданої КП „Овідіопольське РБТІ”, розташовано 31 обєкт нерухомості, під № 11 в якій зазначено недобудовану камяну трьохповерхову споруду з красною покрівлею, шириною приблизно 6,5 м, довжиною приблизно 18 м. Також в протоколі огляду зазначено, що в ході огляду ніяких документів на наведені обєкти нерухомості надано не було, і заходів по встановленню особи, що вчинила правопорушення, не проведено.

Саме на підставі даних документів прокурор стверджує про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства які полягають у проведенні будівельних робіт на обєкті нерухомості літній будинок, площею 400,73 кв.м., без дозвільної документації Інспекції ДБАК в Одеській області на проведення будівельних робіт.

Про існування даних порушень відповідача, на думку прокурора, свідчать і лист Овідіопольського районного відділу Головного управління МНС України в Одеській області, припис про усунення порушень вимог пожежної безпеки Державного пожежного нагляду МНС України від 27.04.11 р. на території, будівель, приміщень бази відпочинку „Автомобіліст-2” в с.Грибівка, акт перевірки № 69 додержання (виконання) субєктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки від 27.04.11 р. на території, будівель, споруд б/в „Автомобіліст-2”, лист Сектору з питань наглядово-профілактичної діяльності Овідіопольського районного відділу Державного нагляду у сфері пожежної безпеки від 13.05.11 р. № 309, протокол ОДП № 034795 від 27.04.11 р., постанова про накладення адміністративного стягнення від 27.04.11 р.

Між тим, суд констатує, що із тексту як вище проаналізованих судом протоколу огляду місця злочину від 14.05.11 р., протоколу про адміністративне правопорушення від 02.02.11р., постанови № 293 за справою про адміністративне правопорушення від 02.02.11 р. так із текстів наведених листів відповідних державних установ не вбачається, що обєктом перевірок, виявлених порушень є спірний обєкт, а саме трьохповерхова будівля літнього корпусу, площею 400,73 кв.м., оскільки наведені документи містять конкретизацію обєкта перевірки лише у вигляді як то земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_2 чи 1а, або у визначенні такого обєкту загалом як база відпочинку „Автомобіліст”, на якій, як то зокрема вказано в протоколі огляду місця злочину від 14.05.11 р. розташовано 31 обєкт нерухомості.

Встановлене судом свідчить, про не належність доказів, якими прокурор Овідіополького району Одеської області обґрунтовує свою правову позицію щодо встановлення в процесі перевірок як прокуратурою так і відповідними державними установами та організаціями факту здійснення відповідачем будівництва трьохповерхової будівлі літнього корпусу, площею 400,73 кв.м., без дозволу інспекції ДАБК в Одеській області на таке будівництво та без затвердженої проектної документації, оскільки факт здійснення перевірок безпосередньо оспорюваного обєкту не доведено суду належними та допустимими доказами в розумінні ст. 32 ГПК України. Лише наявні в матеріалах справи постанова про накладення штрафу від 16.05.11 р. № 126, постанова про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 16.05.11 р. № 42, акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 13.05.11 р. Овідіопольської районної санітарно-епідеміологічної станції Державної санітарно-епідеміологічної служби України містять визначення про перевірку літнього корпусу бази відпочинку „Автомобіліст-2”, однак без індивідуальних його характеристик, який в контексті викладеного вище судом не може прийматись як єдиний, беззаперечний та всебічний доказ в підтвердження встановлення порушення ФОП ОСОБА_1 вимог чинного законодавства, так як приписами господарського процесуального кодексу передбачено, що кожна сторона доводить суду обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, в процесі розгляду справи по суті судом було встановлено, що землекористування ФОП ОСОБА_1 земельною ділянкою, на якій розташовано оспорюваний обєкт, з метою експлуатації та обслуговування частини бази відпочинку „Автомобіліст”, провадилось останнім згідно угоди № 10 про право тимчасового користування землею від 19.07.06 р., договорів короткострокової оренди землі від 18.06.07р., від 02.07.08 р., договорів на дольову участь у землекористуванні № 26 від 18.06.09р., № 31 від 23.06.10 р., № 25 від 26.06.11 р., додатками до яких є затверджені сторонами договору, в тому числі Дальницькою селищною радою, плани земельної ділянки, при цьому договори від 02.07.08 р., від 18.06.07 р. містять умови використання земельної ділянки як для будівництва та експлуатації бази відпочинку.

Водночас ФОП ОСОБА_1 подано до матеріалів справи первинні документи щодо купівлі будівельних матеріалів протягом 2011 р., завдання на проектування літнього корпусу на території бази відпочинку „Автомобіліст-2” в с.Грибівка Овідіопольського раойну Одеської області, робочий проект літнього корпусу, загальною площею 400,73 кв.м., розроблений на замовлення Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом „Укрпівдендіпроводгосп” в 2011 р., технічний висновок Державного регіонального проектно-вишукувального інституту „Укрпівдендіпроводгосп” 2011 р. про можливість збереження та подальшої експлуатації будівлі літнього корпусу на території бази відпочинку „Автомобіліст-2” в с.Грибівка Овідіопольського району Одеської області, який містить висновки про здійснення будівництва трьохповерхової будівлі літнього корпусу з дотриманням будівельних норм та правил, можливість подальшої експлуатації будівлі.

Наявністю вищезазначених документів відповідач підтверджує проведення ним будівництва спірного обєкту з дотриманням вимог Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 р. №3038-VI, що набрав чинності 12.03.2011 р., яким не передбачено отримання дозволу на проведення будівельних робіт обєктів, що не відносяться до ІV, V категорії та за наявності проектної документації будівництва, на земельній ділянці, що надавалась під будівництво.

Обґрунтовуючи свою правову позицію прокурор посилається на наступні положення законодавства, зокрема, ч.1 ст.24, ч.ч.1, 2 ст.28 Закону України „Про планування і забудову територій”, ч.ч.1, 2 ст.16, ч.ч.1, 2 ст.18 Закону України „Про основи містобудування”, ч.1 ст.9 Закону України „Про архітектурну діяльність”, п.5.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Держбуду України 05.12.2000 р. №945/5166, якими визначено порядок реалізації права на забудову, отримання дозволу на будівництво, визначення самочинного будівництва.

Також, в обґрунтування своєї правової позиції прокурор посилається на приписи п.п. 1, 7 ст.376 Цивільного кодексу України якими передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобовязати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобовязана відшкодувати витрати, повязані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

В контексті вище проаналізованої норми та правової позиції прокурора вбачається, що будівля, розташована за адресою АДРЕСА_2, за умови відсутності документів, які би свідчили про її будівництво на земельній ділянці, що була відведена для цієї мети, належного дозволу на будівництво та належним чином затвердженого проекту, що може свідчити про істотне порушення відповідачем будівельних норм і правил, є самочинним будівництвом, яке підлягає знесенню.

Однак, знесення самочинного будівництва за рішенням суду законодавцем визначено за наявності в сукупності таких умов: 1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; 2) істотного порушення будівельних норм і правил; 3) неможливість проведення відповідної перебудови; 4) відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво від проведення перебудови.

Між тим, як слідує із встановленого судом вище, покладені прокурором в обгрунтування порушення відповідачем вимог чинного законодавства, зокрема проведення останнім будівництва трьохповерхового літнього корпусу, загальною площею 400,73 кв.м. без отримання дозволу на проведення будівельних робіт, документи, а саме протокол огляду місця злочину від 14.05.11 р., протокол про адміністративне правопорушення від 02.02.11р., постанова № 293 за справою про адміністративне правопорушення від 02.02.11 р., листи, акти перевірки, приписи відповідних державних установ, не підтверджують встановлення факту проведення відповідачем будівництва без відповідного дозволу на здійснення такого будівництва. Також, за умови не доведення суду як прокурором так і позивачем фактичними доказами періоду здійснення ФОП ОСОБА_1 будівництва спірного обєкту, тобто чи його проведення в строк до 2011р. чи протягом 2011р., суд не взмозі визначитись чи підпадали дані правовідносини під регулювання законодавства про порядок проведення будівельних робіт, що існував до набрання законної сили Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 р. чи підлягає застосуванню порядок запроваджений даною законодавчою нормою, у звязку з чим та з огляду на поданий відповідачем до справи робочий проект літнього корпусу, суд не взмозі дійти висновку про його неналежність, а твердження прокурора про недотримання відповідачем при будівництві норм, правил та стандартів за відсутності відповідних доказів в підтвердження цього та з огляду на технічний висновок Управління, суд також вважає недоведеними.

Разом з цим, прокурор не надав суду доказів, які підтверджують, що факт відсутності належним чином затвердженого проекту будівництва будівлі за адресою Одеська область, АДРЕСА_2, дозволу на проведення будівельних робіт, суперечать суспільним інтересам або порушує права інших осіб, як того вимагає п.7 ст.376 ЦК України.

Також, за рішенням суду, знесення за рахунок особи, яка здійснила будівництво, відповідно до пункту 7 ст.376 ЦК України можливо за умови неможливості перебудови будівлі, або при відмові, особи, яка здійснила будівництво від проведення такої перебудови, яку за судовим рішенням зобовязано провести. Судові рішення з приводу зобовязання ФОП ОСОБА_1, провести відповідну перебудову або не можливість здійснення такої перебудови, ні прокурор Овідіопольського району ні позивач по справі суду не надали.

Крім того, з врахуванням положень п.п.2, 10 Прикінцевих положень Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”, за якими закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону, а Закон України "Про планування і забудову територій" визнано таким, що втратив чинність, посилання прокурора на вищезазначені норми за умови невизначеності часу початку та закінчення будівництва обєкту, не є доречним та не можуть бути прийняті судом до уваги.

За існування в сукупності всіх викладених обставин, на думку суду, прокурором не дотримано порядок заявлення позовних вимог про знесення самочинного будівництва та фактично не доведено встановлення будівництва трьохповерхового будинку літного корпусу, площею 400,73 кв.м. як самочиного, що є підставою для суду відмовити в повній мірі в задоволенні позовних вимог прокурора Овідіопольсокого району щодо зобовязання ФОП ОСОБА_1 знести самочинно збудовану споруду за адресою АДРЕСА_2

Суд також відмовляє прокурору в задоволені заявлених позовних вимог щодо визнання будівництво обєкту нерухомості, трьохповерхового будинку літнього корпусу, розташованого за адресою АДРЕСА_2, здійснене ФОП ОСОБА_1, самочинним, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Положення ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.2 ст.16 ЦК України).

Аналіз даних норм дає підстави суду дійти висновку, що заявлені прокурором позовні вимоги носять характер встановлення юридичного факту, тобто не є засобом захисту цивільних прав визначеним положеннями ст.12 ГПК України, ст.16 ЦК України, у звязку з чим суд відмовляє прокурору в їх задоволенні.

Крім того, в даній справі розглядається позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ФОП ОСОБА_2 про знесення самовільно збудованої ФОП ОСОБА_1 споруди санітарного блоку під літерою „Щ”, розташованого на земельній ділянці площею 0,0270 га б/в „Автомобіліст” в с. Грибівка Овідіопольського району Одеської області, при цьому обовязок по знесенню третя особа просить суд покласти на ФОП ОСОБА_2 із відшкодуванням їй відповідачем витрат по знесенню.

Отже, предметом первісного позову, заявленого прокурором, є триповерхова незавершена будівля літнього корпусу площею 400,73 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 а позовні вимоги третьої особи ОСОБА_2 стосуються споруди санітарного блоку під літерою „Щ”, площею 88 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 0,0270 га б/в „Автомобіліст” в с. Грибівка Овідіопольського району Одеської області, які є різними обєктами будівництва, що за своїм змістом не співвідноситься із процесуальним змістом вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги згідно до ч.1 ст.26 ГПК України, якою передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступати у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Так, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, вступають у процес з метою захисту своїх субєктивних прав чи охоронюваних законом інтересів. Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь, тобто протиставляє себе й позивачу й відповідачу.

Однак, як вбачається з поданого позову з письмовими поясненнями від 08.09.11 р. вх.№ 31229/2011 до нього, заявлені третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору вимоги не тільки не протиставляються вимогам позивача, а взагалі не спрямовані на предмет спору між позивачем та відповідачем. Відповідно до цього, вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи та має бути здійснена через подання самостійного позову.

Крім того, відповідно до положень ч.7 ст.376 ЦК України право подавати до суду позови про знесення самочинного будівництва належить відповідному органу державної влади або органу місцевого самоврядування, отже, ФОП ОСОБА_2 не має права звертатись до суду із таким позовом. При цьому, суд ще й констатує, що позовна вимога ФОП ОСОБА_2 щодо здійснення за її рахунок знесення самочинного будівництва свідчить про привласнення останньою не притаманних їй функцій державної виконавчої служби по виконанню судових рішень.

З врахуванням вищенаведеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ФОП ОСОБА_2. так як вважає їх необґрунтованими та неправомірними.

Розглянувши зустрічний позов відповідача ФОП ОСОБА_1, суд встановив наступне.

Згідно з ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як було судом встановлено вище, землекористування ФОП ОСОБА_1 земельною ділянкою, на якій розташовано оспорюваний обєкт, з метою експлуатації та обслуговування частини бази відпочинку „Автомобіліст”, провадилось останнім згідно угоди № 10 про право тимчасового користування землею від 19.07.06 р., договорів короткострокової оренди землі від 18.06.07р., від 02.07.08 р., договорів на дольову участь у землекористуванні № 26 від 18.06.09р., № 31 від 23.06.10 р., № 25 від 26.06.11 р., додатками до яких є затверджені сторонами договору, в тому числі Дальницькою селищною радою, плани земельної ділянки, при цьому договори від 02.07.08 р., від 18.06.07 р. містять умови використання земельної ділянки як для будівництва та експлуатації бази відпочинку. Водночас у матеріалах справи містяться документи, які підтверджують будівництво ФОП ОСОБА_1 спірного обєкту із дотриманням будівельних норм та правил, можливість подальшої експлуатації будівлі, зокрема, первинні документи щодо купівлі будівельних матеріалів протягом 2011 р, робочий проект літнього корпусу, загальною площею 400,73 кв.м., розроблений на замовлення Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом „Укрпівдендіпроводгосп” в 2011 р., технічний висновок Державного регіонального проектно-вишукувального інституту „Укрпівдендіпроводгосп” 2011 р. про можливість збереження та подальшої експлуатації будівлі літнього корпусу на території бази відпочинку „Автомобіліст-2” в с.Грибівка Овідіопольського району Одеської області.

Із матеріалів справи вбачається, що спірний обєкт будівництвом закінчено, при цьому, неможливо визначитись стосовно періоду початку та закінчення його будівництва, у звязку з чим, наявний у відповідача проект будівництва може бути використаний для прийняття будівлі до експлуатації, тому суд оцінюючи обставини справи бере до уваги положення Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 р., відповідно до п.п.4, 5 Прикінцевих положень якого передбачено, що проекти забудови територій, розподілу територій, містобудівні обґрунтування з відповідними умовами та обмеженнями забудови земельних ділянок, будівельні паспорти, документи на введення об'єктів в експлуатацію та їх сертифікацію, розроблені та/або оформлені до набрання чинності цим Законом, можуть бути затверджені та використані після набрання чинності цим Законом, вихідні дані для проектування, експертні висновки до проектно-кошторисної документації на будівництво об'єктів, експертні висновки до проектів містобудівної документації, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Положення ч.ч.1, 2 ст.331 ЦК України визначають, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Враховуючи викладені положення чинного законодавства, дійсні обставини справи, зустрічні позовні вимоги відповідача ФОП ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинно побудований трьохповерховий літній корпус, загальною площею 400,73кв.м., розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Грибівка, вул.Приморська, 1, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають судом задоволенню.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність об ставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, суд вважає заявлені прокурором Овідіопольського району в інтересах Дальницької сільради позовні вимоги до відповідача ФОП ОСОБА_1 про зобовязання знести самочинно збудований обєкт нерухомості та про визнання будівництво трьохповерхового будинку літнього корпусу, площею 400,73 кв.м., розташованого за адресою Одеська область, АДРЕСА_2, самочинним, недоведеними та необгрунтованими, тому відмовляє в їх задоволенні в повній мірі. Суд вважає неправомірним заявлений позов третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ФОП ОСОБА_2, тому відмовляє в його задоволенні. Зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 щодо визнання права власності на самочинно збудований трьохповерховий літній корпус, загальною площею 400,73 кв.м., на думку суду, є доведеним та правомірним, у звязку з чим підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати повязані зі сплатою державного мити та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процессу, понесені ФОП ОСОБА_1 покладаються на Дальницьку сільську раду.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Відмовити прокурору Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Дальницької сільської ради в задоволенні позову повністю.

2. Відмовити третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ФОП ОСОБА_2 повністю.

3.Задовольнити зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 повністю.

4. Визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на самочинно збудований трьохповерховий літній корпус, загальною площею 400,73кв.м., який складається з наступних приміщень: 1-й поверх: житлова кімната площею 10,95 кв.м.; житлова кімната площею 11,2 кв.м.; житлова кімната площею 10,95 кв.м.; житлова кімната площею 10,86 кв.м.; житлова кімната площею 10,37 кв.м.; житлова кімната площею 12,87 кв.м.; кухня площею, 19,5 кв.м.; електрощитова площею 12,8 кв.м.; тераса площею 25,8 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; коридор площею 2,1кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; 2-й поверх: житлова кімната площею 12,03кв.м.; житлова кімнати площею 10,8 кв.м.; житлова кімната площею 10,7 кв.м.; житлова кімната площею 10,7 кв.м.; житлова кімната площею 11,0 кв.м.; житлова кімната площею 13,8 кв.м..; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83кв.м.; коридор площею 2,1кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1кв.м.; тераса загальною площею 21,5 кв.м.; кухня загальною площею 18,9 кв.м.; 3-й поверх: житлова кімната площею 12,25 кв.м.; житлова кімната площею 10,66 кв.м.; житлова кімната площею 10,66 кв.м.; житлова кімната площею 10,66 кв.м.; житлова кімната площею 10,66 кв.м.; житлова кімната площею 14,2 кв.м.; житлова кімната площею 19,7 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; санвузол площею 2,83 кв.м.; коридор площею 2,1кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; коридор площею 2,1 кв.м.; тераса загальною площею 21,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2

5. Стягнути з Дальницької сільської ради (67842, Одеська область, Овідіопольський район, с. Дальник, вул. Леніна,126, код 22508650) на користь ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1) 85 (вісімдесят пять) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Малярчук І.А.

Повний текст рішення складено 21.10.11 р.