Ухвала суду № 18783682, 19.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

У Х В А Л А

про затвердження звіту ліквідатора

та припинення провадження у справі

"19" жовтня 2011 р. Справа № 32-7/90-10-1239

За заявою боржника: Приватного підприємства „Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма „ОАЗІС-К” (м.Одеса, вул. Промислова, 31; код ЄДРПОУ 33312411) про визнання банкрутом

Суддя Грабован Л.І.

Представники сторін:

від кредитора: ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ” Соколюк Ю.С.; ПАТ „ВіЕйБі Банк” Коваль К.П.

від ліквідатора: Гриб Є.Г.

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом

Постановою господарського суду Одеської області від 16.04.2010р. (суддя Лепеха Г.А.) (т.1а. с.77) Приватне підприємство „Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма „Оазіс-К”, визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Коваленко К.О. у відповідності зі ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за заявою боржника на підставі рішення засновника про припинення шляхом ліквідації від 6.10.2009р. (т.1 а.с.12).

Постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2010р. (т.2 а.с.145-149) постанову про визнання банкрутом залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2010р. (суддя Лепеха Г.А.) (т.8 а.с.48-49) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства „Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма „ОАЗІС-К”, припинено юридичну особу банкрута, припинено повноваження ліквідатора та припинено провадження у справі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.01.2011р.(т.8 а.с. 134-139) задоволено апеляційну скаргу ПАТ „Піреус Банк МКБ”; ухвалу господарського суду Одеської області від 30.11.2010р. по справі №7/90-10-1239 –скасовано; справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області, з посиланням на те, що господарським судом Одеської області не було належним чином досліджено звіт ліквідатора боржника Коваленко К.О. та ліквідаційний баланс боржника; суд не надав оцінки тому, що звіт ліквідатора не відображає реального фінансового стану боржника на момент його складання, не було з'ясовано, чи вчинив ліквідатор боржника всіх необхідних заходів для розшуку майна боржника, повернення дебіторської заборгованості та погашення вимог кредиторів, як того вимагає Закон про банкрутство.

Ухвалою суду від 24.01.2011р. (т. 8 а.с.144-145) справу було прийнято до провадження суддею Грабован Л.І.

Ухвалою від 7.02.2011р. зупинено провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги (т.8 а.с.146). Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2011р. (т.8 а.с.194-198) постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.01.2011р. залишено без змін з вказівкою на те, що заставне майно до ліквідаційної маси не включено та взагалі в жодному із наданих ліквідатором документів не відображено. Ліквідатором Коваленко К.О. не проведено його інвентаризацію та оцінку, як того вимагає ст. 61 ЦК України. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ліквідатору Коваленко К.О. було достовірно відомо про укладення зазначених вище договорів застави, оскільки саме вона, як колишній директор боржника, їх підписувала. Так, з відомостей, зазначених в ліквідаційному балансі та звіті ліквідатора боржника, зокрема з ліквідаційного балансу вбачається, що розмір дебіторської заборгованості вказаний в ліквідаційному балансі банкрута в розділі „Оборотні активи” значаться у сумі 8 066 тисяч грн., а кредитна заборгованість - 23 945,6 тисяч грн., що суперечить відомостям, зазначеним ліквідатором в своєму звіті стосовно відсутності будь-яких виявлених майнових активів, а також погашення всіх кредиторських вимог за недостатністю майна. Проте, звіт ліквідатора боржника Коваленко К.О. не містить ніяких відомостей про те, чи вживав ліквідатор заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості, і з яких причин ці заходи не дали результатів. Суд першої інстанції, затверджуючи звіт ліквідатора, на цю обставину також уваги не звернув. Крім того, місцевий господарський суд не дав оцінки тому, що ліквідатором не було зроблено запитів до державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) рухомого та нерухомого майна, внаслідок чого не було вжито заходів по виявленню заставного майна боржника.

Ухвалою суду від 10.05.2011р. (т.9 а.с.69) поновлено провадження у справі. Враховуючи положення ст. 111-12 ГПК України щодо обов’язковості вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, господарський суд дослідив звіт ліквідатора та додані до нього документи та направив запити до органів, які реєструють обтяження рухомого та нерухомого майна та органів статистики та інших органів з метою перевірки факту наявності майна, яке може бути включено до ліквідаційної маси банкрута.

На запит суду отримано витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 1.02.2011р. (т.8 а.с.148-149), за яким зареєстровано арешт нерухомого майна на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження В-9/429 2.06.2010р. Другим Малиновським відділом ДВС Одеського МУЮ, за яким арештовано усе нерухоме майно, яке належить боржнику та за постановою про відкриття виконавчого провадження 21.01.2011р. Першого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ. Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 1.02.2011р. (т.8 а.с.150-151) зареєстроване заставу рухомого майна товари в обігу згідно опису №1 від 30.11.2007р., що є невід’ємним додатком договору застави №03/07-52 від 30.11.2007р. ОФ ВАТ „МКБ”.

Однак, згідно балансів ПП „НВТКФ „ОАЗІС-К”, наданих Головним управлінням статистики в Одеській області на запит господарського суду (т.9 а.с. 2,4,6,8,10) в активі підприємства були наявні основні засоби (розділ необоротні активи), які рахувались у підприємства у 2008р. у розмірі 222 600 грн. на кінець звітного періоду 31.12.2008р. відсутні; у розділі оборотні активи на цей час рахувалась дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 2 262,40 грн.; інша поточна дебіторська заборгованість 21 099 200грн. та ін, а всього 26 507 600 грн. Згідно балансів на 31.03.2009р.,30.06.2009р., 30.09.2009р. 31.12.2009р. необоротні активи у підприємства відсутні, оборотні активи станом на 31.12.2009р. складались з дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги 3 195 000 грн. та іншої поточної заборгованості 4 819 000 грн., інші оборотні активи 51 000 грн., а всього 8 066 000 грн.; у пасиві підприємства рахувалась заборгованість у розділі довгострокові зобов’язання –довгострокові кредити банків 10 793 000 грн.; у розділі поточні зобов’язання, графа кредиторська заборгованість за товари, послуги 205 000 грн., інші поточні зобов’язання 1 218 000 грн. (т.9 а.с.10).

Згідно листа РЕВ з обслуговування Малиновського та Суворовського районів м. Одеси при УДАЇ ГУМВС України в Одеській області (т.9 а.с.12) від 8.02.2011р. транспортні засоби за ПП „Оазіс-К” не зареєстровані.

Відповідно до листа КП „Одеське МБТІ та РОН” від 15.02.2011р. (т.9 а.с.16) станом на 11.02.2011р. за ПП „НВТКФ „Оазис-К” нерухоме майно не зареєстроване, раніше зареєстровані не житлові підвальні приміщення пл.52,9 кв.м. відчужено 27.11.2007р.

Згідно листа Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру” відсутня інформація стосовно виникнення прав власності на земельні ділянки за боржником (т.9 а.с.17).

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси надано довідку (т.9 а.с.23) від 3.03.2011р. про наявність розрахункових рахунків боржника та акт перевірки боржника від 3.12.2008р. (т.9 а.с.25-52).

ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” звернувся до суду із заявою (т.1 а.с.78-80) про визнання його кредитором банкрута із вимогами на суму 20 573 642,19 грн.

ВАТ „ВіЕйБі Банк” звернувся до суду із заявою (т.1 а.с.127-128) про визнання його вимог до банкрута в сумі 575 225,94 грн.

Ліквідатором подано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яке опубліковано у газеті „Голос України” від 27.04.2010р. (т.3 а.с.10).

З відповіді Відділу організаційно реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАЇ (т.3 а.с.11) вбачається відсутність транспортних засобів, зареєстрованих за банкрутом.

КП „Одеське МБТІ та РОН” листом від 30.04.2010р. повідомив про відсутність зареєстрованого за банкрутом нерухомого майна. (т.3 а.с.12).

Одеське регіональна філія ДП „Центр державного земельного кадастру” повідомила листом від 11.05.2010р. про відсутність відомостей щодо виникнення будь-яких прав на земельні ділянки за банкрутом (т.3 а.с.13).

Згідно довідки ВАТ „БГ Банк” залишок коштів на рахунку банкрута станом на 28.04.2010р. складає 1100 грн. (т.3 а.с.14).

Відповідно до довідки від 13.05.2010р. ВАТ „ВіЕйБі Банк” грошові кошти на рахунку банкрута відсутні. (т.3 а.с.15).

Ухвалою від 14.09.2011р. (т.10 а.с.88) суд визнав вимоги ПАТ „Піреус Банк МКБ” та ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний банк” до банкрута відповідно в розмірах 20 573 642,19 грн. та 575 225,94 грн.

14.10.2010р. ліквідатором банкрута надано суду звіт (т.3 а.с.66-69), з якого вбачається, що майна банкрута не виявлено. До звіту додано реєстр вимог кредиторів (т.3 а.с.70), у якому визнані вимоги всіх кредиторів, якими подані заяви ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” 23 075 813,85 грн.; ПАТ „Ві ЕйБі БАНК” 575 225,94 грн., ВАТ „БГ Банк” 291 549,20 грн.

Ліквідатором наданий суду в доповнення до раніше поданих звітів звіт ( т.10 а.с. 99-102) до якого додано ліквідаційний баланс (т.10 а.с.142), в якому у розділі 11 вказано дебіторську заборгованість за товари та послуги на початок звітного періоду 8 066 000 грн. на кінець періоду заборгованість відсутня, та розділі 111 –довгострокові зобов’язання 23 942 600 грн.

До звіту ліквідатору також додано аналіз фінансового становища підприємства щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства (т.8 а.с.3-13), проведеного ліквідатором, в якому вказано що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, невзмозі виконати зобов’язання перед кредиторами та ознак фіктивного банкрутства та відповідно у діях його засновників та службових осіб не вбачається, фінансові показники характеризують, що причиною високого показника коефіцієнту покриття є наявність не матеріальних активів, а дебіторської заборгованості, можливість витребування якої є якої безнадійною. Кредиторська заборгованість підприємства значно перевищує його активи та має негативне значення, що свідчить про нестачу коштів та відсутність високоліквідних активів. Ознак доведення до банкрутства та відповідно у діях його засновників або службових осіб не вбачається.

У звіті (т.10 а.с.99-102) зазначено, що згідно відповідей ДП „Центр державного земельного кадастру” Одеської регіональної філії, КП „Одеське МБТІ та РОН”, УДАЇ УМВС; Одеського ТЦ ВАТ „ВіЕйБі Банк” майно та грошові кошти у банкрута відсутні. Не отримавши грошових коштів після неодноразового звернення до дебітора „Партнер Буд і К” відповідно до договору від 1.07.2009р. на суму 8 066 000 грн. та не виявивши останнього за місцезнаходженням ліквідатор звернувся до реєстратора і отримав витяг з ЄДРЮО та ФОП від 16.06.2011р. за №10253853 станом на 16.06.2011р., в якому зареєстровано запис про припинення вказаної юридичної особи (т.10 а.с.139 - 140). Крім того, не виявивши ПП „АДЕКС” за своїм місцезнаходженням, якому згідно договору комісії №250 від 26.12.2008р. (т. 10 а.с.122-126), акту прийому-передачі від 26.12.2008р., заявки-доручення №1 від 26.12.2008р. (т.10 а.с.127 -133) до договору комісії №250 від 26.12.2008р. акту прийому-передачі майна №1 від 26.12.2008р. були передані товари в обороті, які належали банкруту для комісійної реалізації, ліквідатор звернувся до державного реєстратора і отримав витяг з ЄДРЮО та ФОП від 16.06.2011р. станом н 16.06.2011р., в якому зареєстровано запис про припинення юридичної особи ПП „Адекс” (т.10 а.с.137 -138). Ліквідатор повідомив, що згідно з вищевказаним за результатом пошуку майна банкрута виявлено не було, відомості про реалізацію об’єктів ліквідаційної маси в ліквідаційній процедурі відсутні. Вимоги кредиторів ВАТ „БГ Банк” на суму 291 549,20 грн. та ВАТ „ВіЕйБіБанк” на суму 575 225,94 грн. та ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” в сумі 23 075 813,85 грн. ліквідатор визнав у повному обсязі і включив до реєстру вимог кредиторів (т.10 а.с.141). У зв’язку з відсутністю ліквідаційної маси та грошових коштів розрахунки з кредиторами не проводились. В ході ліквідаційної процедури підприємства працівники не звільнялись, оскільки осіб, які б знаходились у трудових відносинах з банкрутом не виявлено. У звіті ліквідатор робить висновок, що майном банкрут не володіє, тому всі кредиторські вимоги слід вважати погашеними за недостатністю майна (ч.6 ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”). До звіту ліквідатор надав лист ПАТ „БАНК ПЕРШИЙ” від 28.09.2011р. (т. 10 а.с.115) про відсутність грошових коштів на рахунку банкрута.

Таким чином, суд дослідив звіт ліквідатора та додані до нього документи та встановив, що майно для включення до ліквідаційної маси відсутнє, заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості з підприємств, яким передано майно по договорам комісії та купівлі-продажу боржником вжиті, однак дебіторська заборгованість не стягнута у зв’язку з ліквідацією цих підприємств.

Згідно висновку щодо фінансового становища ПП „НВТКФ „Оазіс-К”, наданого відділом з питань банкрутства в Одеській області Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України, головою комісії з проведення ліквідації Відділу на завдання господарського суду (т.10 а.с.64-73) ознак фіктивного банкрутства та приховуваного банкрутства не має, висновок щодо наявності або відсутності ознак доведення до банкрутства зробити за наявними документами неможливо.

У скарзі на дії ліквідатора (т.9 а.с.75-78) ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” просить визнати незаконними дії ліквідатора ПП „НВТКФ „ОАЗІС-К” Коваленко К.О. при здійсненні ліквідаційної процедури ПП „НВТКФ „ОАЗІС-К”, посилаючись на те, що, як встановлено судами апеляційної та касаційної інстанції ним не було здійснено інвентаризації та оцінки майна боржника, зокрема переданого в заставу кредитору; не включено до ліквідаційної маси майно, передане кредитору в заставу, на загальну суму більше 8 млн. грн.; не здійснено всіх належним та можливих дій для стягнення дебіторської заборгованості; не здійснено всіх належних та можливих дій для розшуку майна боржника.

У заяві (т.9 а.с.104-106) ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” просить з тих же підстав усунути Коваленко К.О. від виконання обов’язків ліквідатора та просить призначити ліквідатором ПП „НВТКФ „ОАЗІС-К” арбітражного керуючого Долича О.В.

ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” подано до суду заперечення проти звіту ліквідатора (т.11 а.с.1-6), в яких банк просить не затверджувати звіт ліквідатора, винести ухвалу про призначення нового ліквідатора, оскільки вважає звіт неповним, незаконним та таким, що відображає інформацію щодо фінансового стану боржника, яка не відповідає дійсності; вказує на те, що показники виявленої ліквідаційної маси не відповідають дійсності; ліквідатором всупереч ст. 26 Закону про банкрутство не включено до ліквідаційної маси заставне майно боржника; не надано доказів щодо вчинення ним всіх заходів щодо повернення дебіторської заборгованості.

Суд не задовольняє клопотання і заяву банку та не приймає до уваги заперечення з наступних підстав. Відповідно до повноважень, наданих ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатору, останній здійснює інвентаризацію і оцінку майна банкрута згідно з законодавством. Внаслідок відсутності майна, яке підлягає інвентаризації, оцінці та включенню до ліквідаційної маси, такі дії ліквідатором не здійснювались. Додані до звіту ліквідатора документи свідчать про те, що майно яке знаходилось у власності боржника та було передано у заставу банку, передано на комісію для укладення в інтересах боржника угоди по продажу майна у 2008р. та по договору купівлі-продажу у 2009р. Підприємства, яким майно було передано припинені. При цьому банком надано акти перевірки наявності та стану майна від 30.11.2007р., 25.02.2008р., 27.03.2008р., 29.08.2008р., 28.03.2008р. (т.9 а.с.81-97), відомостей щодо вжиття заходів, передбачених п.2.2 договору застави №03/07-52 від 30.11.2007р., звернення стягнення на заставлене майно, перевірок наявності майна після 2008р. не надано, не надано також банком відомостей щодо вжиття заходів по отриманню боргу шляхом отримання майна, переданого в забезпечення зобов’язання по кредитному договору згідно договору іпотеки від 30.11.2007р., за яким Власовою І.Ю. було надано в якості майнового поручителя земельну ділянку загальною площею 1,7800 га, про яку йде мова у вимозі банку про усунення порушення надіслану боржнику (т.1 а.с.102). В підтвердження здійснення заходів по отриманню боргів з дебіторів ліквідатором надано суду листи з вимогою оплатити заборгованість (т.10 а.с.4), витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.10 а.с.50-53), які свідчать про ліквідацію дебіторів, та відповідно списання дебіторської заборгованості банкрута.

12.10.2011р. ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” звернувся до суду із клопотанням (т.10 а.с.95-98) про призначення додаткової судової фінансово-економічної експертизи для визначення фінансового стану боржника, та доручення її проведення Відділу з питань банкрутства в Одеській області Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України, посилаючись на те, що проведена в рамках даної справи експертиза є неякісною та неповною, під час експертного дослідження не досліджувались питання щодо заставного майна, а також розміру дебіторської заборгованості банкрута, враховуючи те, що у відповідності до ст. 26 Закону про банкрутство вказані відомості є обов’язковими складовими ліквідаційної маси банкрута. Суд відмовляє у задоволенні клопотання, оскільки експертиза фінансового становища боржника, яка призначається у справі про банкрутство та проводиться державним органом з питань банкрутства призначається саме для визначення фінансового становища боржника, що було здійснено під час проведення експертизи, висновок якої наявний у матеріалах справи. Визначення питань вартості активів банкрута, відповідності аналізу балансу банкрута на дату порушення справи про банкрутство та перспективи можливості погашення банкрутом кредиторської заборгованості перед банком не можуть бути предметом дослідження експертизи, оскільки судом встановлено відсутність майна, яке може включено до ліквідаційної маси.

ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” подано клопотання (т.11 а.с.7-9) про зупинення провадження у справі від 14.10.2011 р. до вирішення справи №5-2117км 11, переданої Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ на новий розгляд Приморського районного суду м. Одеси та кримінальної справи №0820100352, посилаючись на те, що в зазначеній кримінальній справі перевіряються питання щодо наявності майна, переданого банкрутом в заставу кредитору на загальну суму 8 295 500 грн. згідно договору застави №03/07-52 від 30.11.2007р., факт встановлення наявності (відсутності) майна, переданого банкрутом в заставу кредитору згідно з цим договором має вирішальне значення для подальшого розгляду даної справи, оскільки у випадку наявності такого майна кредитор набуде змоги задовольнити частину своїх кредиторських вимог, при цьому підтвердити іншим шляхом, в тому числі і при проведенні даної справи зазначений факт не вбачається можливим, оскільки посадові особи банкрута перешкоджають цьому. Так, кредитор вважає, що справа про банкрутство ПП „НВТКФ „ОАЗІС-К” та справа №5-2117км11, що передана на розгляд Приморського районного суду м. Одеси, є пов’язаними, при цьому справа про банкрутство не може бути розглянута без достовірного встановлення факту відсутності чи наявності майна банкрута, переданого в заставу кредитору згідно з договором застави №03/07-52 від 30.11.2007р., тобто до вирішення справи 5-2117км11 та кримінальної справи №0820100352.

Представником ліквідатора надано суду постанову про відмову у порушенні кримінальної справи від 15.12.2010р. по факту невиплати кредиторської заборгованості (т.11 а.с30) банку посадовими особами НКТФ „Оазіс-К” та іншими.

Частиною 1 статті 79 ГПК України передбачено, що господарський зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Суд відмовляє у задоволенні клопотання банку про зупинення провадження у справі, оскільки кредитором не доведено факт неможливості розгляду справи про банкрутство до вирішення іншої справи, тим більш, що належних доказів розгляду такої справи судом також не надано, та факт відсутності майна, що може бути включено до складу ліквідаційної маси встановлено судом. Як вбачається з тексту копій постанови про порушення кримінальної справи від 18.10.2010р. (т.11 а.с.10), постанови Приморського районного суду від 11.11.2010р. (т.11 а.с.11-26), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області (т.11 а.с.17-21), справу №0820100352 було порушено відносно посадових осіб НТКФ „Оазіс-К” за ознаками злочинів передбачених ч.4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч. 1 ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

У відповідності з п.6 ст.31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до ч.2 ст.32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

За таких обставин, суд вважає за можливе затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, припинити юридичну особу –відповідно до ст.ст.33, 39 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” №755-1У від 15.05.03р., припинити провадження у справі, припинити повноваження ліквідатора банкрута –.

Пунктом 2 ст.34 цього Закону встановлено, що після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи –банкрута ліквідатор зобов’язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута, і за погодженням із спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.

При цьому, суд зобов’язує ліквідатора забезпечити збереженість архівних документів банкрута, і за погодженням із спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.

Керуючись ст.32, п.6 ст.40 Закону України “Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Затвердити звіт ліквідатора.

2.Затвердити ліквідаційний баланс Приватного підприємства „Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма „ОАЗІС-К” (м.Одеса, вул. Промислова, 31; код ЄДРПОУ 33312411).

3.Вимоги, не задоволені за відсутності майна банкрута, вважати погашеними.

4.Припинити юридичну особу – Приватного підприємства „Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма „ОАЗІС-К” (м.Одеса, вул. Промислова, 31; код ЄДРПОУ 33312411).

5.Провадження у справі № 32-7/90-10-1239 припинити.

6.Припинити повноваження ліквідатора Приватного підприємства „Науково-виробнича та торгово-комерційна фірма „ОАЗІС-К” (м.Одеса, вул. Промислова, 31; код ЄДРПОУ 33312411) гр.Коваленко К.О.

Копію ухвали надіслати: кредиторам, банкруту, ліквідатору, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору Виконавчого комітету Одеської міської ради, ВДВС у Малиновському районі м. Одеси.

У відповідності до ч.2 ст.40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ухвалу може бути оскаржено у встановленому порядку.

Суддя < /підпис/ > Грабован Л.І.

Повну ухвалу складено 24.10.2011р.