Ухвала суду № 18783680, 19.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

У Х В А Л А

про затвердження звіту ліквідатора

та припинення провадження у справі

"19" жовтня 2011 р. Справа № 32-7/89-10-1238

За заявою боржника: Приватного підприємства „РСМ-77” (м.Одеса, вул. Скісна,27/29; код ЄДРПОУ 34800783) про визнання банкрутом

Суддя Грабован Л.І.

Представники сторін:

від кредитора: ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ” Соколюк Ю.С.; ПАТ „ВіЕйБі Банк” Коваль К.П.

від ліквідатора: Гриб Є.Г.

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом

Постановою господарського суду Одеської області від 16.04.2010р. (суддя Лепеха Г.А.) (т.1а. с.67) Приватне підприємство „РСМ-77”, визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Албул І.М. у відповідності зі ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за заявою боржника на підставі рішення засновника про припинення шляхом ліквідації від 01.10.2009р. (т.1 а.с.12).

Постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2010р. (т. а.с.275-278) постанову про визнання банкрутом залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2010р. (суддя Лепеха Г.А.) (т.2 а.с. 48) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства „РСМ-77”, припинено юридичну особу банкрута, припинено повноваження ліквідатора та припинено провадження у справі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.11.2010р.(т.2 а.с. 98-102) задоволено апеляційну скаргу ПАТ „Піреус Банк МКБ”; ухвалу господарського суду Одеської області від 28.09.2010р. скасовано; справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області, з посиланням на те, що господарським судом Одеської області не було належним чином досліджено звіт ліквідатора боржника Албул І.М. та ліквідаційний баланс боржника; суд не надав оцінки тому, що звіт ліквідатора не відображає реального фінансового стану боржника на момент його складання, не було з'ясовано, чи вчинив ліквідатор боржника всіх необхідних заходів для розшуку майна боржника, повернення дебіторської заборгованості та погашення вимог кредиторів, як того вимагає Закон про банкрутство.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2011р. (т.2 а.с.124-128) постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.11.2011р. залишено без змін з вказівкою на те, що ліквідатором не було зроблено запитів до державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) рухомого та нерухомого майна, внаслідок чого не було вжито заходів по виявленню заставного майна боржника; господарський суд не з’ясував дійсних обставин справи, прав і обов’язків учасників провадження, що призвело до передчасного висновку про достатність підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідації банкрута.

Ухвалою суду від 18.11.2010р. (т. 6 а.с.78) справу було прийнято до провадження суддею Грабован Л.І. Враховуючи положення ст. 111-12 ГПК України щодо обов’язковості вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, господарський суд дослідив звіт ліквідатора та додані до нього документи та направив запити до органів, які реєструють обтяження рухомого та нерухомого майна та органів статистики та інших органів з метою перевірки факту наявності майна, яке може бути включено до ліквідаційної маси банкрута.

На запит суду отримано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 20.04.2011р.(т.6 а.с.115-117), де зареєстровано заставу рухомого майна боржника товари в обігу згідно опису №1 від 13.08.2007р., що є невід’ємним додатком договору застави №03/07-27 від 13.08.2007р. ОФ ВАТ „МКБ”.

Однак, згідно балансу ПП „РСМ-77” за 2009р., наданого Головним управлінням статистики в Одеській області на запит господарського суду (т.6 а.с. 96) в активі підприємства основні засоби (розділ необоротні активи) відсутні, у розділі оборотні активи на цей час рахувалась дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 5 040 000 грн.; інша поточна дебіторська заборгованість 1 833 000грн. та ін, а всього 6 906 000 грн.

Згідно листів РЕВ з обслуговування Малиновського та Суворовського районів м. Одеси при УДАЇ ГУМВС України в Одеській області (т.6 а.с.99) від 10.12.2010р. та від 24.09.2010р. (т.7 а.с.138) транспортні засоби за боржником не зареєстровані.

Відповідно до листів КП „Одеське МБТІ та РОН” від 18.11.2010р. (т.6 а.с.98) та від 19.04.2010р. (т.7 а.с.139) за боржником нерухоме майно не зареєстроване, і раніше не було зареєстроване.

Згідно листа Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру” відсутня інформація стосовно виникнення прав власності на земельні ділянки за боржником (т.7 а.с.137).

ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” звернувся до суду із заявою (т.1 а.с.68-70) про визнання його кредитором банкрута із вимогами на суму 10 793 555,79 грн.

ВАТ „ВіЕйБі Банк” звернувся до суду із заявою (т.1 а.с.105-106) про визнання його вимог до банкрута в сумі 662 651,14 грн.

Ухвалою від 14.09.2011р. (т.7 а.с110) суд визнав вимоги ПАТ „Піреус Банк МКБ” та ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний банк” до банкрута відповідно в розмірах 10 793 555,79 грн. та 662 651,14 грн.

Ліквідатором подано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яке опубліковано у газеті „Голос України” від 27.04.2010р. (т.7 а.с.136).

Відповідно до довідки від 13.05.2010р. ВАТ „ВіЕйБі Банк” грошові кошти на рахунку банкрута відсутні. (т.7а.с.140).

14.10.2010р. ліквідатором банкрута надано суду звіт (т.7 а.с.126-129), до раніше поданого звіту (т.2 а.с.3-5), з якого вбачається, що майна банкрута не виявлено. До звіту додано реєстр вимог кредиторів (т.8 а.с.17), у якому визнані вимоги всіх кредиторів, якими подані заяви ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” 10 793 555,79 грн.; ПАТ „Ві ЕйБі БАНК” 662 651,14 грн.

Ліквідатором доданий до звіту ліквідаційний баланс (т.8 а.с.18), в якому у розділі 11 вказано дебіторську заборгованість за товари та послуги на початок звітного періоду 6 906 000 грн. на кінець періоду заборгованість відсутня, та розділі 111 –довгострокові зобов’язання 11 456 000грн.

У звіті (т.7 а.с.126-129) зазначено, що згідно відповідей ДП „Центр державного земельного кадастру” Одеської регіональної філії, КП „Одеське МБТІ та РОН”, УДАЇ УМВС Одеського ТЦ ВАТ „ВіЕйБі Банк” майно та грошові кошти у банкрута відсутні. Не отримавши грошових коштів після неодноразового звернення до дебітора „Партнер Буд і К” (листи т.7 а.с.37,38,39) відповідно до договору №3070101 від 1.07.2009р. на суму 6 906 000 грн. та не виявивши останнього за місцезнаходженням ліквідатор звернувся до реєстратора і отримав витяг з ЄДРЮО та ФОП від 16.06.2011р. за №10253853 станом на 16.06.2011р., в якому зареєстровано запис про припинення вказаної юридичної особи (т.7а.с. 55-56). Крім того, не виявивши ПП „АДЕКС” за своїм місцезнаходженням, якому згідно договору комісії №257 від 30.12.2008р. (т.7 а.с.42-46), акту прийому-передачі №1 від 30.12.2008р. (т.7 а.с.50-52) були передані товари в обороті, які належали банкруту для комісійної реалізації, ліквідатор звернувся до державного реєстратора і отримав витяг з ЄДРЮО та ФОП від 16.06.2011р. станом н 16.06.2011р., в якому зареєстровано запис про припинення юридичної особи ПП „Адекс” (т.7 а.с.53-54). Ліквідатор повідомив, що згідно з вищевказаним за результатом пошуку майна банкрута виявлено не було, відомості про реалізацію об’єктів ліквідаційної маси в ліквідаційній процедурі відсутні. Вимоги кредиторів ВАТ „ВіЕйБіБанк” на суму 662 651,14 грн. та ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” в сумі 10 793 555,79 грн. ліквідатор визнав у повному обсязі і включив до реєстру вимог кредиторів. У зв’язку з відсутністю ліквідаційної маси та грошових коштів розрахунки з кредиторами не проводились. В ході ліквідаційної процедури підприємства працівники не звільнялись, оскільки осіб, які б знаходились у трудових відносинах з банкрутом не виявлено. У звіті ліквідатор робить висновок, що майном банкрут не володіє, тому всі кредиторські вимоги слід вважати погашеними за недостатністю майна (ч.6 ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Таким чином, суд дослідив звіт ліквідатора та додані до нього документи та встановив, що майно для включення до ліквідаційної маси відсутнє, заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості з підприємств, яким передано майно по договорам комісії та купівлі-продажу боржником вжиті, однак дебіторська заборгованість не стягнута у зв’язку з ліквідацією цих підприємств.

Згідно висновку щодо фінансового становища ПП „РСМ-77”, наданого відділом з питань банкрутства в Одеській області Державного департаменту з питань банкрутство Міністерства економіки України, головою комісії з проведення ліквідації Відділу на завдання господарського суду (т.7 а.с.78-86) ознак фіктивного банкрутства та приховуваного банкрутства не має, висновок щодо наявності або відсутності ознак доведення до банкрутство зробити за наявними документами неможливо.

У скарзі на дії ліквідатора (т.6 а.с.120-123) ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” просить визнати незаконними дії ліквідатора ПП „РСМ-77” Албул І.М. при здійсненні ліквідаційної процедури, посилаючись на те, що, як встановлено судами апеляційної та касаційної інстанції ним не було здійснено інвентаризації та оцінки майна боржника, зокрема переданого в заставу кредитору; не включено до ліквідаційної маси майно, передане кредитору в заставу, на загальну суму більше 7 млн. грн.; не здійснено всіх належним та можливих дій для стягнення дебіторської заборгованості; не здійснено всіх належних та можливих дій для розшуку майна боржника.

У заяві (т.6 а.с.124-127) ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” просить з тих же підстав усунути Албул І.М. від виконання обов’язків ліквідатора та просить призначити ліквідатором ПП „РСМ-77” арбітражного керуючого Долича О.В.

Суд відмовляє ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” у клопотанні від 15.07.2011р. (т.7 а.с.73-75), яким банк просить винести окрему ухвалу, якою повідомити правоохоронні органи про дії керівника ПП „РСМ-77” Албула І.М., які містять ознаки злочину, передбаченого ст. 219 КК України та інших статей КК України, оскільки, по-перше стаття 90 ГПК України передбачає, що якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд насилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури, а не окрему ухвалу, як вказано у клопотанні, по-друге, банк має право самостійно звернутись до правоохоронних органів з повідомленням про наявність порушень законності.

ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” подано до суду заперечення проти звіту (т.8 а.с.23-27), в яких банк просить не затверджувати звіт ліквідатора, винести ухвалу про призначення нового ліквідатора, оскільки вважає звіт неповним, незаконним та таким, що відображає інформацію щодо фінансового стану боржника, яка не відповідає дійсності; вказує на те, що показники виявленої ліквідаційної маси не відповідають дійсності; ліквідатором всупереч ст. 26 Закону про банкрутство не включено до ліквідаційної маси заставне майно боржника; не надано доказів щодо вчинення ним всіх заходів щодо повернення дебіторської заборгованості.

Суд не задовольняє клопотання банку та не приймає до уваги заперечення з наступних підстав. Відповідно до повноважень, наданих ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатору, останній здійснює інвентаризацію і оцінку майна банкрута згідно з законодавством. Внаслідок відсутності майна, яке підлягає інвентаризації, оцінці та включенню до ліквідаційної маси, такі дії ліквідатором не здійснювались. Додані до звіту ліквідатора документи свідчать про те, що майно яке знаходилось у власності боржника та було передано у заставу банку, передано на комісію для укладення в інтересах боржника угоди по продажу майна у 2008р. та по договору купівлі-продажу у 2009р. Підприємства, яким майно було передано припинені. При цьому банком відомостей щодо вжиття заходів, передбачених п.2.2 ,4.1 ,7.1 договорів застави №03/08-12 від 31.01.2008р., №03/07-27 від 13.08.2007р. звернення стягнення на заставлене майно, перевірок наявності майна не надано. В підтвердження здійснення заходів по отриманню боргів з дебіторів ліквідатором надано суду листи з вимогою оплатити заборгованість (т.7 а.с.37-39), витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.7 а.с.53-56), які свідчать про ліквідацію дебіторів, та відповідно списання дебіторської заборгованості банкрута.

12.10.2011р. ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” звернувся до суду із клопотанням (т.7 а.с.122-125) про призначення додаткової судової фінансово-економічної експертизи для визначення фінансового стану боржника, та доручення її проведення Відділу з питань банкрутства в Одеській області Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України, посилаючись на те, що проведена в рамках даної справи експертиза є неякісною та неповною, під час експертного дослідження не досліджувались питання щодо заставного майна, а також розміру дебіторської заборгованості банкрута, враховуючи те, що у відповідності до ст. 26 Закону про банкрутство вказані відомості є обов’язковими складовими ліквідаційної маси банкрута. Суд відмовляє у задоволенні клопотання, оскільки експертиза фінансового становища боржника, яка призначається у справі про банкрутство та проводиться державним органом з питань банкрутства призначається саме для визначення фінансового становища боржника, що було здійснено під час проведення експертизи, висновок якої наявний у матеріалах справи. Визначення питань вартості активів банкрута, відповідності аналізу балансу банкрута на дату порушення справи про банкрутство та перспективи можливості погашення банкрутом кредиторської заборгованості перед банком не можуть бути предметом дослідження експертизи, оскільки судом встановлено відсутність майна, яке може включено до ліквідаційної маси.

ПАТ „ПІРЕУС БАНК МКБ” подано клопотання (т.8 а.с.28-30) про зупинення провадження у справі від 14.10.2011 р. до вирішення справи №5-2117км 11, переданої Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ на новий розгляд Приморського районного суду м. Одеси та кримінальної справи №0820100352, посилаючись на те, що в зазначеній кримінальній справі перевіряються питання щодо наявності майна, переданого банкрутом в заставу кредитору на загальну суму 87 205 647,27 грн. згідно договору застави №03/07-27 від 13.08.2007р. та договором застави №0З/08-12 від 31.08.2008р., факт встановлення наявності (відсутності) майна, переданого банкрутом в заставу кредитору згідно з цим договором має вирішальне значення для подальшого розгляду даної справи, оскільки у випадку наявності такого майна кредитор набуде змоги задовольнити частину своїх кредиторських вимог, при цьому підтвердити іншим шляхом, в тому числі і при проведенні даної справи зазначений факт не вбачається можливим, оскільки посадові особи банкрута перешкоджають цьому. Так, кредитор вважає, що справа про банкрутство ПП „РСМ-77” та справа №5-2117км11, що передана на розгляд Приморського районного суду м. Одеси, є пов’язаними, при цьому справа про банкрутство не може бути розглянута без достовірного встановлення факту відсутності чи наявності майна банкрута, переданого в заставу кредитору згідно з договорів застави, тобто до вирішення справи 5-2117км11 та кримінальної справи №0820100352.

Представником ліквідатора надано суду постанову про відмову у порушенні кримінальної справи від 15.12.2010р. по факту невиплати кредиторської заборгованості (т.8 а.с.50) банку посадовими особами ПП „РСМ-77” та іншими.

Частиною 1 статті 79 ГПК України передбачено, що господарський зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки кредитором не доведено факт неможливості розгляду справи про банкрутство до вирішення іншої справи, тим більш, що належних доказів розгляду такої справи судом також не надано, та факт відсутності майна, що може бути включено до складу ліквідаційної маси встановлено судом. Як вбачається з тексту копій постанови про порушення кримінальної справи від 18.10.2010р. (т.8 а.с.31), постанови Приморського районного суду від 11.11.2010р. (т.8 а.с.32-37), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області (т.8 а.с.38-42), справу №0820100352 було порушено відносно посадових осіб ПП „РСМ-77” за ознаками ч.4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч. 1 ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

У відповідності з п.6 ст.31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до ч.2 ст.32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

За таких обставин, суд вважає за можливе затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, припинити юридичну особу –відповідно до ст.ст.33, 39 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” №755-1У від 15.05.03р., припинити провадження у справі, припинити повноваження ліквідатора банкрута –.

Пунктом 2 ст.34 цього Закону встановлено, що після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи –банкрута ліквідатор зобов’язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута, і за погодженням із спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.

При цьому, суд зобов’язує ліквідатора забезпечити збереженість архівних документів банкрута, і за погодженням із спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.

Керуючись ст.32, п.6 ст.40 Закону України “Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Затвердити звіт ліквідатора.

2.Затвердити ліквідаційний баланс Приватного підприємства „РСМ-77” (м.Одеса, вул. Скісна,27/29; код ЄДРПОУ 34800783).

3.Вимоги, не задоволені за відсутності майна банкрута, вважати погашеними.

4.Припинити юридичну особу Приватного підприємства „РСМ-77” (м.Одеса, вул. Скісна,27/29; код ЄДРПОУ 34800783).

5.Провадження у справі № 32-7/90-10-1238 припинити.

6.Припинити повноваження ліквідатора Приватного підприємства „РСМ-77” (м.Одеса, вул. Скісна,27/29; код ЄДРПОУ 34800783) гр. Албул І.М.

Копію ухвали надіслати: кредиторам, банкруту, ліквідатору, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору Виконавчого комітету Одеської міської ради, ВДВС у Малиновському районі м. Одеси.

У відповідності до ч.2 ст.40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ухвалу може бути оскаржено у встановленому порядку.

Суддя < /підпис/ > Грабован Л.І.

Повну ухвалу складено 24.10.2011р.