Рішення № 18783495, 17.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2011 р.Справа № 9-28/17-2404-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; До відповідача: Державного підприємства "Більшовик-Сервіс"

про стягнення 28093,24грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за дорученням);

Від відповідача: Романько В.П. (за дорученням);

СУТЬ СПОРУ: 20.06.2011р. за вх. №3478/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Більшовик-Сервіс" (далі Відповідач) в сумі 28093,24 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2011 року суддею Гуляк Г.І. порушено провадження у справі № 28/17-2404-2011.

Приймаючи до уваги перебування судді Гуляк Г.І. на лікарняному, було передано справу № 28/17-2404-2011 судді Меденцеву П.А. та присвоєно відповідний номер №9-28/17-2404-2011.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях проти позовних вимог в частині стягнення суми 28093,24 грн. не заперечував, надаючи при цьому усні пояснення по суті спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Державне підприємство "Більшовик-Сервіс" є Абонентом Філії "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС". Згідно з Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008р. та договором №45/1 від 04.05.2007р., що був укладений між Водоканалом та відповідачем, Позивач надавав послуги по водопостачанню та водовідведенню.

Відповідно до п. 5.3 укладеного договору, він діє з 04.05.2007р. до 31.12.2010р., а також вважається продовженим на наступні 5 років, якщо до закінчення місяця після завершення строку його дії жодна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.

Позивач зазначає, що жодної заяви про припинення дії договору №45/1 від 04.05.2007р. не надходило, тому вказаний договір є діючим та таким, який підлягає виконанню.

Відповідно до п.3.2 договору №45/1 від 04.05.2007р. сплата за послуги водопостачання та водовідведення проводиться щомісячно до 20 числа місяця, що слідує за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Розрахунки заборгованості за послуги водопостачання у спірному періоді здійснювались позивачем згідно даних засобів обліку, а також діючих тарифів, затверджених рішенням Одеської міської ради №1074 від 25.09.2008р.

Однак, відповідно до тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", відповідач не розраховувався в повному обсязі за надані послуги, у результаті чого за період з 01.06.2008р. по 01.04.2011р. у нього утворилася заборгованість на суму 28 093,24 гривень, що підтверджується розрахунком суми боргу.

У судовому засіданні від 17.10.2011 року представником позивача був наданий до суду Акт звірки №802 від 05.05.2011 року, що підписаний обома сторонами та скріплений печатками, на загальну суму 28093,24 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір на надання послуг водопостачання та водовідведення № 45/1 від 04.05.2007 року, згідно з яким, позивач Водоканал надає послуги по подачі питної води на обєкти відповідача - Абонента, а також по прийому стічних вод, що скидаються Абонентом в систему комунальної каналізації у відповідності до дислокації обєктів, а відповідач, в свою чергу, своєчасно оплачує надані йому послуги, експлуатує та забезпечує водопровідні та каналізаційні звязки, прилади та обладнання на них в належному порядку у відповідності до „Правил”, перерахованими в п.2.1. вищенаведеного договору та діючого законодавства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Позивач стверджує, що станом на 01.04.2011р. у відповідача з'явилась заборгованість за послуги водовідведе ння у сумі 28093,24 грн.

Поряд з цим судом встановлено, що 05.05.2011р. між сторонами по справі було укладено Акт звірки взаємних розрахунків № 802, що підписаний та скріплений печатками обох сторін, на загальну суму 28093,24 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Більшовик-Сервіс" (65042, Одеська область, м. Одеса, вул. Балтська дорога, 46, код ЄДРПОУ 32020729, р/р 26009011366980 у філіалі АКБ „Фінанси та Кредит”, МФО 328823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (04073, м. Київ, вул Мельникова, 46; 65039, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Басейна, буд. 5, код ЄДРПОУ 26472133, р/р 26007311687301 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209) суму боргу у розмірі 28093,24 грн., 280,93 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 21 жовтня 2011 року.