Рішення № 18783388, 20.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2011 р.Справа № 35/17-3531-2011 За позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси”

до відповідача Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8"

про стягнення 106461,91грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №01/11-1357 від 11.11.10р.;

від відповідача: Пироженко І.Л., голова правління;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію на підставі договору №4458 від 01.11.2006р. у розмірі 150837,91грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.09.11р. порушено провадження у справі №35/17-3531-2011.

20.10.11р. позивач подав заяву(вх.№36190/2011 від 20.10.11р.) про уточнення позовних вимог, згідно якої у зв'язку з тим, що відповідач здійснив часткову оплату заявленої до стягнення заборгованості, просить суд зменшити суму позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 106461,91грн.

Відповідач проти заявленої до стягнення суми заборгованості не заперечує. Подав у судовому засіданні докладну записку (вх.№33563/2011 від 27.09.2011р.), згідно якої зазначає про те, що мешканці кооперативу не в змозі здійснювати платежі за теплову енергію через підвищення тарифів, та просить суд перенести кінцевий термін погашення заборгованості до 01.12.2011р. у звязку з скрутним фінансовим становищем, яке виникло після проведення експертизи та капітального ремонту ліфтів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Комунальне підприємство “Теплопостачання міста Одеси” створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. за №101-V шляхом злиття Комунального підприємства “Одесатеплокомуненерго” та Комунального підприємства “Одесатеплоенерго”.

Згідно п.2.1.1. Статуту підприємства, метою створення КП "Теплопостачання міста Одеси" є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією.

01.11.2006р. між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом "Вимпел-8" (Споживач) було укладено договір №4458 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобовязується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором (п.1).

Згідно додатку 1 до цього договору Теплопостачальна організація постачає теплову енергію на обєкти споживача, що розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 152, корп.3 та м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 152, корп.4.

Відповідно до п.2.2 даного договору усі нові або реконструйовані системи теплоспоживання споживача, до введення їх в роботу, повинні бути прийняті в експлуатацію теплопостачальною організацією, згідно з вимогами Правил користування тепловою енергією та Правил технічної експлуатації теплоспоживчих установок і теплових мереж з оформленням відповідного акту-допуску.

Розділом 3 даного договору визначені права та обовязки споживача.

Підпунктами 3.2.1., 3.2.2. п.3.2 вказаного розділу передбачено, що Споживач зобовязується: додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, що визначені в Додатку 1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, що передбачені цим договором.

Права та обовязки теплопостачальної організації визначені розділом 4 вказаного договору.

Теплопостачальна організація зобовязана: забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1, повідомляти Споживача письмово або в засобах масової організації про зміну тарифів або про обмеження постачання тепла (п.п.4.2.1., 4.2.3. п.4.2. розділу 4 даного Договору).

Відповідно до п.5.1. цього Договору облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання визначається розрахунковим способом.

Порядок розрахунків за теплову енергію визначений розділом 6 договору.

Згідно п.п.6.1., 6.2., 6.3., 6.4., 6.5., 6.6., 6.7. даного розділу розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації по тарифу 179,12грн. за 1Гкал, діючому на момент укладання договору; розрахунковим періодом є календарний місяць; споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої за розрахунковий період; кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим; Споживач та Теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків, сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків враховується при проведенні наступної оплати згідно пункту 6.3.; перераховані Споживачем платежі зараховуються згідно призначення платежу зазначеного в банківських документах, а в разі відсутності такого зазначення в наступному порядку: в першу чергу в рахунок погашення пені, далі заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, потім поточні платежі; в разі несвоєчасного виконання грошового зобовязання споживач зобовязаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст.625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, пеня нараховується не більш ніж як за один рік з моменту, коли грошове зобовязання мало бути виконане.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007р. Припинення дії договору не звільняє споживача від обовязку повної сплати спожитої теплової енергії (п.п.10.1., 10.3. Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4. Договору).

27.01.2009р. між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси” та Житлово-будівельним кооперативом "Вимпел-8" було укладено додаткову угоду №1 до договору №4458 від 01.11.2006р., відповідно до якої згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.008р. за №1612 з 01.01.2009р. встановлені нові тарифи за теплову енергію для виконавця послуг з опалення та гарячого водопостачання у розмірі 332,34грн. за 1Гкал, у звязку з чим п.6.1. договору було викладено в новій редакції.

Додатковою угодою №2 від 01.02.2009р. до договору №4458 від 01.11.2006р. сторонами змінені банківські реквізити Теплопостачальної організації.

01.12.2009р. між сторонами було укладено додаткову №4 до договору №4458 від 01.11.2006р.

Додатковою угодою №6 від 01.02.2010р. до договору №4458 від 01.11.2006р., укладеною між сторонами, змінені банківські реквізити Теплопостачальної організації.

На виконання договірних зобовязань, Теплопостачальна організація відпускала теплову енергію Споживачу за затвердженими тарифами згідно звітів за отриману теплову енергію, проте, останнє в порушення взятих на себе зобовязань частково здійснило оплату, у звязку з чим у нього виникла заборгованість за період з 01.12.2010р. по 01.09.2011р. за отриману теплову енергію у сумі 150837,91грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обовязку щодо оплати за отриману теплову енергію, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою та заявою про уточнення позовних вимог, згідно яких просить стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 106461,91грн. за період з 01.12.2010р. по 01.09.2011р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч.1 ст.277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч.6 ст.19 Закону України „Про теплопостачання” передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч.3 ст.24, ч.2, ст.25 Закону України „Про теплопостачання” основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст.25 Закону України „Про теплопостачання”).

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.07р. визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

У відповідності зі ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання це вид цивільних правовідносин.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так судом встановлено, що в порушення умов зазначеного договору, відповідач не виконав свого обвязку щодо оплати за спожиту теплову енергію, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість, проти якої відповідач не заперечує, у звязку з чим позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” щодо стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 106461,91грн. за договором №4458 від 01.11.2006р. за період з 01.12.2010р. по 01.09.2011р., є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та підлягають судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, уточнені позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 106461,91грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено вище, позивачем згідно позовної заяви заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 150837,91грн. Згідно платіжного доручення №7954 від 28.07.11р. позивачем сплачено 2068,38грн. державного мита.

Разом з тим, відповідно до п.”а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”№7-93 від21.01.1993р. (із змінами та доп.) з позовних заяв майнового характеру, ставка державного мита складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500грн.).

Оскільки позивачем подані уточненні позовних вимог у зв'язку з тим, що відповідач здійснив часткову оплату заявленої до стягнення заборгованості під час розгляду справи, позивачу слід відшкодувати державне мито у розмірі 1 відсотка заявленої до стягнення ціни позову, а саме 1508,38грн.

Згідно ч.1 ст.8 зазначеного Декрету у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.47 Господарського процесуального кодексу України, з врахуванням надмірної сплати позивачем державного мита, слід видати останньому довідку на повернення надмірно сплаченого державного мита на суму 560грн.

Згідно ч.4 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

За таких обставин, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті держмита на суму 1508,38грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" (65113, м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 152, корп.3/4, код ЄДРПОУ 20996409; р/р 26001670223551 Банк АКБ Укрсоцбанк Київського р-ну, МФО 328016) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, р/р26004150000764 в ПАТ „ВіЕйБі Банк” м. Київ, МФО 380537; код ЄДРПОУ 34674102) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 106461(сто шість тисяч чотириста шістдесят одну)грн.91коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 1508(одну тисячу пятсот вісім)грн.38коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

3. Видати Комунальному підприємству "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, р/р26004150000764 в ПАТ „ВіЕйБі Банк” м. Київ, МФО 380537; код ЄДРПОУ 34674102) довідку про повернення з державного бюджету України надмірно сплаченого державного мита на суму 560(пятсот шістдесят)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 25.10.2011р.