Рішення № 18782663, 03.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________ Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2011 р.Справа № 34/17-2851-2011 За позовом Акціонерного товариства відкритого типу "КРОШЕНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.С.К. Будкомплект"

про припинення право відношення шляхом визнання векселів такими, що не мають вексельної сили

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності від 17.08.11р.;

від відповідача: не зявилися;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Акціонерне товариство відкритого типу "КРОШЕНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про припинення правовідношення між позивачем та відповідачем шляхом визнання векселів серії АА №1685210 на суму 826981,75грн. та серії АА №1685209 на суму 3145303,73грн. такими, що не мають вексельної сили.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.07.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/17-2851-2011.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом вчасно та належним чином за адресою підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В судове засідання представники не зявилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі представників відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

27.06.2004р. між Акціонерним товариством відкритого типу "КРОШЕНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Агробудпереробка ЛТД” (генпідрядник) укладено договір підряду №_11/01-04, відповідно до умов якого замовник передає, а генпідрядник приймає на себе виконання робіт по проведенню будівельно-монтажних, ремонтних та пусконалагоджувальних робіт по підготовці та запуску цегельного заводу в експлуатацію.

Додатковою угодою від 15.08.2004р. до договору підряду від 27.06.2004р. сторонами п.6.4. цього договору викладено у наступній редакції: „Сторони не мають права передавати свої права та обовязки за цим договором третім сторонам без письмової згоди іншої сторони”.

01.07.2004р. між Акціонерним товариством відкритого типу "КРОШЕНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" (позичальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Агробудпереробка ЛТД” (кредитор) укладено договір поворотної фінансової позики №1, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у сумі 1000000грн. на пять років з моменту перерахування коштів. Відповідно до п.8.3 договору жодна із сторін не вправі передавати свої права та обовязки за цим договором третім особам без письмової згоди на те іншої сторони.

З матеріалів справи вбачається, що право вимоги оплати за договором підряду №_11/01-04 від 27.06.2004р. та договором поворотної фінансової позики №1 від 01.07.2004р. перейшло до ТОВ „Кронос” на підставі договору про відступлення права вимоги від 15.02.2006р. №8(ц), в подальшому до ТОВ „Інтерброксервіс” відповідно до договору про відступлення права вимоги від 27.03.2006р. №19/06, а в подальшому до ТОВ "Н.С.К. Будкомплект" відповідно до договору про відступлення права вимоги від 02.06.2008р. №02-06/08-01.

05.08.2008р. між АТВТ "КРОШЕНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" та ТОВ "Н.С.К. Будкомплект", на підставі вищевказаних угод про відступлення права вимоги, укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №_11/01-04 від 27.06.2004р. та додаткову угоду №1 до договору поворотної фінансової позики №1 від 01.07.2004р., відповідно до умов яких сторони підтвердили, що станом на 05.08.2008р. сума заборгованості замовника перед генпідрядником за фактично виконані роботи складає 3145303,73грн. та сума поворотної фінансової позики перед кредитором складає 826981,75грн. (п.2.1 та 5.1 додаткових угод відповідно).

Оплата заборгованості та повернення позики здійснюється шляхом передачі простих векселів на суму 3145303,73грн. та 826981,75грн. в строк до 08.08.2008р. Дата платежу за простим векселем за предявленням, місце платежу м.Житомир (п.2.2. та 5.2 додаткових угод відповідно).

На виконання вищезазначених додаткових угод АТВТ "КРОШЕНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" емітувало відповідачу прості векселі серії АА №1685209 номінальною вартістю 3145303,73грн. та серії АА №1685210 номінальною вартістю 826981,75грн., строком пред'явлення: за предявленням, місце платежу: м.Житомир, складені в м. Житомир 28.08.2008р. за підписами голови правління ОСОБА_2 та головного бухгалтера ОСОБА_3, засвідчені печаткою вказаного товариства.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що зазначені векселі підписано від імені позивача головою правління ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_3, які на час підписання векселів не були уповноважені на вчинення будь-яких дій, повязаних із введенням в обіг будь-яких цінних паперів від імені позивача. Крім того, відповідач набув права вимоги до позивача на підставі визнаного судом недійсним договору та реалізував таке право вимоги шляхом отримання спірних векселів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у відкритому судовому засіданні присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.163 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб'єктів господарювання. Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Статтею 14 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” визначено, що вексель це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобовязання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобовязань та стягнення за векселями визначаються законом.

Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України „Про обіг векселів в Україні” вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами.

Розділом 7 Статуту акціонерного товариства відкритого типу "КРОШЕНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" (в редакції від 31.07.2007р.) визначені органи управління товариства, відповідно до п.7.1. якого органами управління товариства є: Загальні збори акціонерів, Наглядова рада, Правління, Ревізійна комісія.

Згідно п.7.2. цього Статуту, зокрема, Загальні збори є вищим органом товариства.

За п.7.13 зазначеного Статуту Наглядова рада є органом товариства, який здійснює контроль за діяльністю правління та захист прав акціонерів товариства.

Відповідно до п.7.18. Правління є виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є підзвітним Загальним зборам акціонерів і Наглядовій раді товариства та організовує виконання їх рішень. Правління утворюється за рішенням Загальних зборів у кількості 3 членів строком на 3 роки. До складу правління входять голова правління та члени правління (п.7.19 Статуту).

Пунктом 7.22. розділу 7 вказаного Статуту передбачено, що роботою Правління керує голова Правління, який, зокрема, має право підписувати довіреності, договори та інші документи від імені товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту.

Відповідно до абз.3 пп.28 п.7.15. зазначеного розділу до виключної компетенції Наглядової ради, зокрема, належить рішення щодо випуску цінних паперів.

Отже, рішення про випуск будь-яких цінних паперів від імені позивача має бути затверджений Загальними зборами акціонерів та останні при прийнятті позитивного рішення щодо випуску цінних паперів можуть уповноважити Голову правління та інших посадових осіб на підписання відповідних документів від імені позивача.

В матеріалах справи відсутні докази прийняття Загальними зборами акціонерів АТВТ "КРОШЕНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" рішень щодо випуску оскаржуваних векселів, та відповідно відсутні докази уповноваження посадових осіб позивача на підписання будь-яких документів з цього приводу.

Відповідно до ст.7 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, якщо на переказному векселі є підписи осіб, нездатних зобовязуватися за переказним векселем, або підроблені підписи, або підписи вигаданих осіб, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобовязувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі або від імені яких переказаний вексель був підписаний, то зобовязання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все ж таки юридично дійсними.

Згідно ст.77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, у тому числі й положення щодо наслідків підпису відповідно до умов, зазначених у ст.7. Простий вексель обовязково має містити у тому числі й підпис особи, яка видає документ, тобто векселедавця.(ст.75).

Враховуючи вищевикладене, та те, що ст.7 Уніфікованого закону встановлює правовідносини, які характерні суто вексельному праву та відрізняють вексель від цивільно-правового зобовязання, зокрема розглядаючи у вексельному зобовязанні кожну зобовязану за векселем особу як окремого боржника, зобовязання якої не повязані з дійсністю зобовязань інших осіб, якщо після видачі векселя виявиться, що від імені векселедавця вексель підписано особою, не уповноваженою на це, то такий вексель не породжує зобовязань для особи, зазначеної як векселедавець, але зобовязання інших осіб є юридично дійсними. Тобто у випадку коли зобовязання особи, зазначеної як векселедавець, не матиме юридичної сили, вексель не стане від цього недійсним, оскільки за ним існуватимуть зобовязання інших осіб.

Разом з тим, рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.2011р. у справі №59/43-5023/3751/11 (набрало законної сили 12.07.2011р.), позов АТВТ "КРОШЕНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" до ТОВ „Агробудпереробка ЛТД”, ТОВ „Кронос”, до ТОВ „Інтерброксервіс”, "Н.С.К. Будкомплект" задоволений повністю, визнано недійсними договір відступлення права вимоги між „Агробудпереробка ЛТД” та ТОВ „Кронос” від 15.02.2006р., договір відступлення права вимоги між ТОВ „Кронос” та ТОВ „Інтерброксервіс” від 27.03.2006р., договір відступлення права вимоги між ТОВ „Інтерброксервіс” та ТОВ "Н.С.К. Будкомплект" від 02.06.2008р.

Зазначеним рішенням встановлено, що договір відступлення права вимоги (цесії) від 15.02.2006р., відповідно до якого до ТОВ "Кронос" перейшло право вимоги до позивача з оплати за договором підряду №11/01-04, укладеного між позивачем та ТОВ "Агробудпереробка ЛТД", а також за договором поворотної фінансової допомоги №1 від 01.07.2004р. між тими ж сторонами, укладено з порушенням вимог ч.3 ст.512, ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України внаслідок відсутності письмової згоди боржника, що передбачено умовами договорів.

В подальшому, ТОВ "Кронос" за договором від 27.03.2006р. передало вищенаведені права вимоги, що випливають з договору підряду №_11/01-04 та договору фінансової допомоги №1 до ТОВ "Інтерброксервіс", а ТОВ "Інтерброксервіс", у свою чергу за договором від 02.06.2008р. передало ці права ТОВ "Н.С.К. Будкомплект". Набувши право вимоги з порушенням порядку, визначеного законом, ТОВ "Кронос", ТОВ "Інтерброксервіс" з такими ж порушенням передавали його наступному набувачу, оскільки наступні заміни кредитора у зобов'язанні за договором підряду від 15.02.2006р. також відбувалися без згоди боржника.

Отже суд встановив, що остання з осіб, якій перейшло право вимоги також набула це право неправомірно, за договором, зміст якого суперечить вимогам ст.ст.512, 516 ЦК України.

Відповідно до ч1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, ТОВ "Н.С.К. Будкомплект" набуло право вимоги до АТВТ "КРОШЕНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" та реалізувало таке право вимоги шляхом отримання спірних векселів на підставі договору, визнаного судом на час розгляду справи по суті недійсним, у звязку з чим відсутнє зобовязання АТВТ "КРОШЕНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" перед ТОВ "Н.С.К. Будкомплект" за спірними векселями.

Відповідно до ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з змісту Постанов Верховного Суду України від 20.03.2007р. №10/349/04-НР, від 27.03.2007р. №17/293 по конкретним справам та Постанови Пленуму Верховного суду України „Про деякі питання практики розгляду спорів, повязаних з обігом векселів” від 08.06.2007р. №5 в ряді випадків можливе визнання векселів недійсними або такими, що не мають вексельної сили, або такими, що не підлягають оплаті, з підстав, визначених цивільним законодавством, в частині, яка не врегульована нормами вексельного законодавства, а згідно п.4 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України при вирішенні питання про наявність вексельних зобовязань судам слід звертати увагу на додержання вимог вексельного законодавства щодо підписів зобовязаних за векселем осіб.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч.2 цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, за останнім абзацом якої суд може захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом. З огляду на принцип диспозитивності у господарському судочинстві позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу з врахуванням змісту зазначеної норми. Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги Акціонерного товариства відкритого типу "КРОШЕНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-35, 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати прості векселі від 28.08.2008р. серії АА №1685209 номінальною вартістю 3145303,73грн. та серії АА №1685210 номінальною вартістю 826981,75грн. такими, що не мають вексельної сили.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.С.К. Будкомплект" (код 35429777; адреса: 65026, м.Одеса, вул. Приморська, буд.6-А) на користь Акціонерного товариства відкритого типу "КРОШЕНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" (код 00290682; адреса: 10031. м.Житомір. вул.Танкістів, буд.1) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85(вісімдесят пять)грн. та витрати з інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236(двісті тридцять шість).

4. Видати Акціонерному товариству відкритого типу "КРОШЕНСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД" (код 00290682; адреса: 10031. м.Житомір. вул.Танкістів, буд.1) відповідно до ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”№7-93 від21.01.1993р. довідку про повернення з державного бюджету України надмірно сплаченого державного мита на суму 85(вісімдесят пять)грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Ю.Г. Фаєр

Повний текст рішення складено 10.10.2011р.