Рішення № 18782651, 04.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2011 р.Справа № 5/17-2848-2011 За позовом: Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК"

До відповідачів: 1.Приватного підприємства "УКРЄКСІМТРАНС"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙЛІЛЕНД УКРАЇНА 2008"

3.Товариства з обмеженою відповідальністю "УЕТ МАРІН"

про стягнення 1 556 485,6 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 12.11.2011 року;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: не з'явився.

В засіданні 04.10.2011р. приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 12.11.2011 року;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „МАРФІН БАНК” (далі ПАТ „МАРФІН БАНК”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення солідарно з Приватного підприємства „УКРЄКСІМТРАНС” (далі ПП „УКРЄКСІМТРАНС”), Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЕЙЛІЛЕНД УКРАЇНА 2008” (далі ТОВ „ДЕЙЛІЛЕНД УКРАЇНА 2008”) та Товариства з обмеженою відповідальністю „УЕТ МАРІН” (далі ТОВ „УЕТ МАРІН”) заборгованість за кредитним договором від 17.07.2008р. № 2837/OF у сумі , 192 906,10 доларів США та 18541,72грн., у т.ч. 169 000,00 доларів США заборгованість за наданим Кредитом (основний борг); 23 906,10 доларів США заборгованість по сплаті відсотків; 9 859,27 гривеньзаборгованість за пенею за несплату основного боргу; 8 682,45 гривеньзаборгованість за пенею за несплату процентів з покладанням судових витрат на відповідачів.

В ході розгляду справи позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути солідарно в повному обсязі з усіх відповідачів разом заборгованість за кредитом та відсотками у сумі 192 906,10 доларів США, що в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України на 04.07.2011року (7,9725грн./дол.США) становить 1 537 943,88 гривень та неустойку у сумі 18 541,72 гривень, у т.ч. 169 000,00 доларів США, що в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України на 04.07.2011 року (7,9725грн./дол.СІПА) становить 1 347 352,50 гривень заборгованість за наданим кредитом (основний борг); 23 906,10 доларів США, що в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України на 04.07.2011 року (7,9725грн./дол.США) становить 190 591,38 гривень - заборгованість по сплаті відсотків; .9 859,27 гривень заборгованість за пенею за несплату основного боргу; 8 682,45 гривень заборгованість за пенею за несплату процентів.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням, на положення ст.ст.11,525,526,530,534,536,546,547,549,553,554,572,589,590,610,611,612,1054 ЦК України, ст.ст.173,174,179,193,198,230 ГК України, умови кредитного договору від 17.07.2008р. №2837/OF та додаткових угод до нього, виписки по рахунку позичальника, вимогу від 10.03.2011р. №806/01.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Процесуальні документи суду направлялись сторонам у справі за адресами, вказаними в позовній заяві.

Місцезнаходження відповідачів за вказаною адресою підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.08.2011р., наявними в матеріалах справи.

Направлені відповідачеві ухвали повертались до суду з поштовою відміткою «адресат вибув».

До повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомленими про час, місце та дату її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві ( викладена правова позиція міститься в Інформаційних листах ВГСУ від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (пункт 4), від 14 серпня 2007 року № 01-8/675 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15), від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»(пункт 19)).

У пункті 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Оскільки відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявилися, відзиви на позовну заяву не подали, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України у межах строків, передбачених ст.69 ГПК України.

У судовому засіданні 04.10.2011 р., в присутності представника позивача, після виходу суду з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення порядку статті 85 ГПК України .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

17.07.2008р.. між Відкритим акціонерним товариством «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК», правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях якого виступає Публічне акціонерне товариство «МАРФІН БАНК» (далі - Банк або Позивач) та Приватним підприємством «УКРЄКСІМТРАНС»(далі - Позичальник або Відповідач 1) був укладений Кредитний договір №2837/ОF з Додатковими угодами №1 від 30.07.2009р. та №2 від 14.05.2010р., про надання Позичальнику кредиту на поповнення обігових коштів та здійснення платежів за зовнішньоекономічними контрактами у вигляді непоновлюваної мультивалютної кредитної лінії на суму 184 000,00 доларів СЩА (далі Кредит) зі сплатою за користування кредитом 14,0% річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за основним боргом за кредитом по траншах у доларах США; 19,0% річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за основним боргом за кредитом по траншах у національній валюті України.

Відповідно до вимог Договору Позичальник зобовязаний повернути Банку кредит у повному обсязі не пізніше дати повернення кредиту 25.08.2014р.. сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії, пені, штрафи, що передбачені умовами Кредитного договору та встановлено графік повернення Приватним підприємством «УКРЄКСІМТРАНС»кредитних коштів.

В подальшому між Банком та Позичальником укладено додаткові угоди, якими внесено зміни до умов Договору-1, а саме №1 від 30.07.2009р. та №2 від 14.05.2010р.

Банк повністю виконав взяті на себе за Кредитним договором зобов'язання щодо надання Позичальнику Кредиту, що підтверджується: клопотанням Позичальника про видачу траншу за вих.№200 від 21.07.2008р. та довідкою про рух коштів за рахунком Позичальника.

З метою забезпечення зобовязань за кредитним договором від 17.07.2008р. №2837/ОF між банком та ТОВ „ДЕЙЛІЛЕНД УКРАЇНА 2008” був укладений договір поруки №5520-СО від 14.05.2010р. та договір поруки №5486-СО від 14.05.2010р. із ТОВ „УЕТ МАРІН”.

За умовами п. п. 1.2., 1.4 Договорів поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобовязань за Кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату Кредиту, відсотків за користуванням кредитом, комісій , штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку не виконання Боржником зобовязань за Кредитним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає, що Кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобовязань як до Боржника, так і до Поручителя, чи до обох одночасно.

Позивач по справі вважає, що ПП «УКРЄКСІМТРАНС»неналежним чином виконує умови кредитного договору №2837/ОF від 17.07.2008р., у звязку з чим має заборгованість станом на 04.07.2011р. у сумі 1556485,6грн.

Позивач зазначає, що у звязку з порушенням відповідачем умов кредитних договорів на адресу відповідачів 10.03.2011р. були направлені вимоги про усунення порушень кредитного договору №2837/ОF від 17.07.2008р., однак відповідачами, в порушення умов кредитного договору та договорів поруки не була погашена прострочена заборгованість за кредитними договорами.

Вимогою № 806/01 від 10.03.2011р. Банком запропоновано відповідачам здійснити дострокове виконання боргових зобовязань за кредитними договорами. Але дані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до. п.4.1 Кредитних договорів за невиконання та/чи неналежне виконання боргових зобовязань у сумі, у порядку та у строки, що визначені Кредитними договорами, відповідач зобовязаний сплатити Банку (на вимогу Банку) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного/неналежно виконаного зобовязання за кожний день прострочення. Пеня сплачується додатково до прострочених сум. Пеня нараховуються та сплачується за весь період прострочення.

Позивач також зазначає, що згідно п. 3.3.7 Договору кредиту Банк має право достроково стягнути Кредит, відсотки і комісію в порядку, передбаченому п.п.3.2.6.,3.3.5 Договору.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути солідарно в повному обсязі з усіх відповідачів разом заборгованість за кредитними договорами у сумі 1556485,6грн.

Відповідачами по справі до суду не надано доказів належного виконання умов кредитного договору №2837/ОF від 17.07.2008р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобовязання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до приписів ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником, порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, вказана норма не містить вимог щодо обовязкового укладення одного договору з боку декількох осіб, що свідчило би про їх спільне волевиявлення про надання поруки.

Статтею 541 Цивільного кодексу України встановлено, що солідарний обовязок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобовязання.

За ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, кредитор, який одержав виконання обовязку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників, солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі, солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі, виконання солідарного обовязку у повному обсязі одним із боржників припиняє обовязок решти солідарних боржників перед кредитором.

Оскільки ТОВ „ДЕЙЛІЛЕНД УКРАЇНА 2008” та ТОВ „УЕТ МАРІН” виступили у якості поручителів за Приватне підприємство «УКРЄКСІМТРАНС»перед Банком, уклавши з останнім договори поруки, кредитор має право вимагати від боржника та поручителів солідарного виконання зобовязань боржника.

До того ж, у договорах поруки, які наявні в матеріалах справи, не встановлено окремої відповідальності поручителів за невиконання боржником зобовязань за кредитними договорами, натомість у п. 1.3 договорів поруки сторони встановили, що поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положеннями кредитного договору.

У розділі першому п.п.1.1.Договору встановлено, що позичальник зобовязаний сплати банку проценти за такою ставкою: 14,0% (Чотирнадцять відсотків) річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за основним боргом за кредитом по траншах у доларах США.

Відповідно до п.6.1 Договору при порушенні Позичальником будь-яких термінів повернення Кредиту, передбачених п.п.1.1, 3.2.3,3.3.2 цього договору, сплати відсотків, передбачених п.п.3.22,5.5. даного договору та комісій, передбачених п.п.3.2.5.,5.6 даного договору, Позичальник виплачує Банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня, від простроченої суми.

Як свідчать матеріали справи, Приватне підприємство «УКРЄКСІМТРАНС»належним чином не виконувало умов Кредитного договору та порушило вимоги п.п.1.1, 3.2.2, 3.2.3 Договору, у звязку з чим станом на 04.07.2011р. виникла заборгованість за Кредитним договором №2837/ОF від 17.07.2008р. (з урахуванням вимоги по достроковому погашенню основного боргу) у сумі 192 906,10 доларів США та 18 541,72 гривень, в тому числі: 169 000,00 доларів США заборгованість за наданим Кредитом (основний борг); 23 906,10 доларів СШАзаборгованість по сплаті відсотків; 9 859,27 гривень заборгованість за пенею за несплату основного боргу; 8 682,45 гривень заборгованість за пенею за несплату процентів.

Дослідивши розрахунок заборгованості за кредитним договором №2837/ОF від 17.07.2008р., суд дійшов висновку про правомірність заявлених банком позовних вимог про стягнення : 1)заборгованості за кредитом, термін погашення якого не настав, у розмірі 1148040,0грн.; 2) простроченої заборгованості за основною сумою кредиту в сумі 199312,5 грн.; 3)заборгованості по відсоткам за користування кредитом, термін оплати яких прострочений, у розмірі 190591,38 грн.; 4) пені за неналежне виконання зобовязання по оплаті кредиту 9859,27 грн.; 5) пені за неналежне виконання зобовязання по оплаті відсотків у розмірі 8682,45грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрати та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідачів відповідно до ст.ст.44. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32,33,44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК»задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно, в повному обсязі з Приватного підприємства «УКРЄКСІМТРАНС»(Одеська область, Комінтернівський район, селище міського типу Комінтернівське, вул. Київська, буд.3, код ЄДРПОУ 31969671), Товариства з обмеженою відповідальність «ДЕЙЛІЛЕНД УКРАЇНА 2008»(м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе,96/2, код ЄДРПОУ 36201180), Товариства з обмеженою відповідальність «УЕТ МАРІН»(м. Одеса, вул. Троїцька, 45 кв.10, код ЄДРПОУ 33215667) на користь Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК»(Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28 код ЄДРПОУ 21650966, к/р 32003100300 в Управлінні Національного банку України в Одеській області, МФО 328027, код 21650966) заборгованість у сумі 1 556 485 (один мільйон пятсот пятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят пять)грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 15 564 (п'ятнадцять тисяч пятсот шістдесят чотири) грн. 86 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили, згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Погребна К.Ф.

Повний текст рішення складено 10.10.2011р.