Рішення № 18782510, 05.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2011 р.Справа № 12/17-3079-2011 За позовом першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі: Одеської міської ради до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Строй"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради.

про стягнення 72385,81грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1 посвідчення №101 від 21.04.2011р.

від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 16.12.2010р.;

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність від 12.04.2011р.

від третьої особи: ОСОБА_4 довіреність від 05.09.2011р.

СУТЬ СПОРУ: перший заступник Прокурора Приморського району м. Одеси (надалі-Прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (надалі ОМР) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Строй" (надалі ТОВ "Прогрес-Строй") на користь ОМР заборгованість по орендній платі за землю в сумі 55282,36 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.08.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно № 12/17-3079-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Представник Прокурора заявлені позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача позовні вимоги Прокурора підтримує, просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник третьої особи УЗР позовні вимоги Прокурора підтримує, просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, однак на вимогу суду відзиву на позовні вимоги не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Рішенням Одеської міської ради від 20.04.2004 № 2494-ХХІУ ТОВ "Прогрес-Строй" надано в оренду земельну ділянку загальною площею 5500 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 49 для експлуатації та обслуговування приміщень адміністративного та виробничого призначення.

На підставі вищезазначеного рішення між Одеською міською радою та відповідачем 29.07.2004 укладено договір оренди земельної ділянки терміном на 10 років, який зареєстровано у Державному підприємстві «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»в особі Одеської регіональної філії 19.10.2004. за № 040450500171.

Згідно п. 4.1 договору оренди землі орендна плата за земельну ділянку площею 5500 кв.м. складає 85030,00 грн. на рік.

Відповідно до п. 4.3 Договору орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Пунктом 4.4. вказаного договору встановлено, що орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно п. 4.6 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.

Так, відповідно до листа Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 42693/10/24-1002 від 27.07.2011 заборгованість по орендній платі ТОВ"Прогрес-Строй" станом на 21.07.2011 складає 72385,81 грн., у т.ч. недоїмки - 55282,36 грн., сума пені - 17103,45 грн.

За таких обставин, прокурор Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно з ч.1 ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Стаття 627 ЦУ України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем свої договірні зобовязання щодо сплати орендних платежів належним чином не виконувались у звязку з чим за ним утворилась заборгованість по орендним платежам в розмірі 55282,36 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 55282,36 грн. заборгованості по орендній платі за договором.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 4.6 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.

Так Прокурором в позові було заявлено до стягнення 17103,45 грн. пені за договором оренди земельної ділянки від 29.07.2004р., в обґрунтування зазначеної суми Прокурор посилається на лист Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 42693/10/24-1002 від 27.07.2011р.

Однак, ані в позовній заяві, ані в листі Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 42693/10/24-1002 від 27.07.2011р. не приведено обґрунтованого розрахунку пені за договором оренди договором оренди земельної ділянки від 29.07.2004р.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутній обґрунтований розрахунок 17103,45 грн. пені за договором оренди земельної ділянки від 29.07.2004р., суд, вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 17103,45 грн. необґрунтованими, не доведеними та такими що не підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на стягнення частини сум по даному спору на підставі Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2011р. по справі №2-а-9802/10/1570, відповідно до якої з ТОВ "Прогрес-Строй" було стягнуто 17198,69 грн. заборгованості по орендній платі, судом, до уваги не приймаються, оскільки з зазначеної постанови не вбачається за можливе встановити за яким договором та за який період було стягнуто заборгованість по орендній платі.

Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі у звязку з відновленням дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Одеської області від 19.07.2011р., виходячи з наступного.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.07.2011р. наданими суду відповідачем, останній на час розгляду даної справи банкрутом не визнаний, процедура ліквідації не розпочата.

З урахуванням рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009р. "Про судову практику в справах про банкрутство" в яких зазначено, що до моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача в якості обґрунтованих та законних підстав для відмови у позові.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Під час розгляду справи сторонами та прокурором не було належним чином доведено та доказано обставини на які вони посилались.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти за рахунок сторін, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Строй" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 49, код 31502358) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 04056919) 55282,36 грн. основної заборгованості по орендній платі.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Строй" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 49, код 31502358) на користь Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ у Одеській області, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460) держмито в сумі 552,83 грн.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Строй" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 49, код 31502358) на користь Державного бюджету (одержувач ГУДКУ у Одеській області, р/р 31213264700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписано 10.10.2011 року.

Суддя Цісельський О.В.