Рішення № 18782518, 05.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2011 р.Справа № 12-30/8-10-302 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про зобовязання вчинити певні дії та стягнення 49835,29грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 12.01.11р.

ОСОБА_3 довіреність від 06.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_4 довіреність від 11.03.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РИНОК "ПІВНІЧНИЙ" (надалі ТОВ РИНОК ПІВНІЧНИЙ) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1) про зобовязання відповідача звільнити торгове місце № Б-19, обладнане тимчасовою нестаціонарною спорудою (павільйоном), загальною площею 15,0 м2 , розташоване на території Товариства з обмеженою відповідальністю "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" за адресою: м. Одеса, пр. Добровольського, 114/2, шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди - павільйону та стягнення з відповідача 63953,38 грн., а саме: заборгованості по орендній платі в сумі 19930,08 грн., заборгованості по ринковому збору в сумі 1113,84 грн., неустойки в сумі 39860,16 грн., 3%річних в сумі 597,90 грн., інфляції в сумі 2451,40 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.01.10р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно №30/8-10-302 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

15.02.2010р. від ФОП ОСОБА_1 на адресу Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.01.2010р. по справі № №30/8-10-302.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.10р. ФОП ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.01.2010р. по справі № №30/8-10-302.

Після повернення справи №30/10-10-302 із Одеського апеляційного господарського суду ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2010р. справу було призначено до розгляду в засіданні суду.

18.02.2010р. ФОП ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2010р. по справі № №30/10-10-302.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2010р. ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.10р. про відмову у прийнятті апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.01.2010р. по справі № №30/8-10-302 залишено без змін, а у задоволені касаційної скарги ФОП ОСОБА_1 від 18.02.2010р. відмовлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.07.10р. провадження у справі №30/08-10-302 зупинено до вирішення повязаної з нею справи № 30/43-10-302.

Приймаючи до уваги усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі, ухвалою господарського суду Одеської області від 10.01.2011р., провадження у справі №30/08-10-302 було поновлено.

27.01.2011р. позивачем на адресу суду подана уточнена позовна заява (вх. №2688/2011) в який позивач просить зобов'язати відповідача звільнити торгове місце Б-19, обладнане тимчасовою нестаціонарною спорудою (павільйоном), загальною площею 15,0 м2 , розташоване на території Товариства з обмеженою відповідальністю "РИНОК "ПІВНІЧНИЙ" за адресою: м. Одеса, пр. Добровольського, 114/2, шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди - павільйону та стягнути збитки у розмірі 21043,92 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.01.2011р. по справі № 30/43-10-302 у задоволені позову ТОВ "Ринок Північний" було відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2011р. рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2011р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2011р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2011р. та рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2011р. по справі № 30/43-10-302 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

При цьому Вищий господарський суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій не встановлено правових підстав здійснення відповідачем господарської діяльності на території TOB "Ринок Північний", не надано правової оцінки обставинам використання торгівельного місця № Б-19, обладнаного тимчасовою нестаціонарною спорудою, загальною площею 15 м2 та земельної ділянки, на якій воно розташоване, тобто відмовляючи в задоволенні позовних вимог, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин законності займання відповідачем спірного торгового місця.

В порядку ст.2-1 ГПК України справу № 30/43-10-302 було передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Цісельському О.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2011р. справу № 30/8-10-302 було прийнято до провадження суддею, їй присвоєно № 12-30/8-10-302 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представники позивача уточнені позовні вимоги підтримують, просять суд їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в уточненій позовній заяві та письмових поясненнях, якї є у матеріалах справи.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву які є у матеріалах справи, посилаючись на те, що позивачем не надано суду жодного документу, який підтверджує створення товариством з обмеженою відповідальністю "Ринок Північний" спірного торговельного місця, останній є лише землекористувачем земельної ділянки й у оренду відповідачу будь-яку частку не передавав.

В процесі розгляду справи з боку представників сторін до суду були надані додаткові документи, які судом були оглянуті у судових засіданнях та долучені до матеріалів справи в якості документальних доказів.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.08.2003р. ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, ідентифікаційний код 24544420.

Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ серії АА №304861 видами діяльності ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" за КВЕД, наряду з іншим, є: здавання в оренду власного нерухомого майна, роздрібна торгівля з лотків та на ринках.

01.10.2006р. між ТОВ " РИНОК ПІВНІЧНИЙ" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування торговельне місце № В-7, площею 15,0 м2, розташоване на території ринку для організації торгівлі промтоварами.

Пунктом 2.1. договору визначено, що орендна плата згідно тарифу, в тому числі ринковий збір у розмірі 132,60 грн. в місяць. Орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі шляхом внесення коштів в касу ринка.

Відповідно до п.8.1. договору він укладений строком на один рік та вступає в дію зі дня підписання обома сторонами тексту договору та діє до 30.09.2007р. Строк дії договору може бути продовжено тільки у випадку підписання сторонами додаткової угоди.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, термін дії зазначеного договору продовжено не було.

01.11.2006р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування торговельне місце № 19-Б, розташоване на території ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" за адресою: пр. Добровольського, 114\2.

Відповідно до п.1.2. договору торгове місце обладнане тимчасовою спорудою павільйоном, загальною площею 15,00 м2.

За п.1.3 договору торговельне місце (павільйон) передається у тимчасове платне користування та організації торгівлі промтоварами.

Згідно п.2.1 зазначеного договору розмір орендної плати розраховується щомісячно, сплачується в гривнях і еквівалентен 21 дол. США за 1м2 в місяць на момент оплати, у т.ч. ринковий збір у розмірі 132,60 грн. в місяць.

За п.2.3. вказаного договору орендна плата сплачується щомісячно 1-го числа поточного місяця орендодавцю готівкою.

Відповідно до п.7.1. договору строк його дії складає три місяці з моменту підписання та діє до 31.01.2007р. Строк дії договору може бути продовжений тільки у випадку підписання сторонами додаткової угоди.

01.03.2008р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування торговельне місце № 19-Б, розташоване на території ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" за адресою: пр. Добровольського, 114\2.

Відповідно до п.1.2. договору торгове місце обладнане тимчасовою спорудою павільйоном, загальною площею 15,00 м2.

За п.1.3 договору торговельне місце (павільйон) передається у тимчасове платне користування та організації торгівлі промтоварами.

Згідно п.2.1 зазначеного договору розмір орендної плати розраховується щомісячно, сплачується в гривнях і еквівалентен 21 дол. США за 1м2 в місяць на момент оплати, у т.ч. ринковий збір у розмірі 185,64 грн. в місяць.

За п.2.3. вказаного договору орендна плата сплачується щомісячно 1-го числа поточного місяця орендодавцю готівкою.

Відповідно до п.7.1. договору строк його дії складає три місяці з моменту підписання та діє до 31.05.2008р. Строк дії договору може бути продовжений тільки у випадку підписання сторонами додаткової угоди.

Докази укладання додаткової угоди відповідачем не надані.

01.04.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" (підприємство) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (підприємець) укладено договір, предметом якого є надання можливості, створення умов для проведення робіт та надання послуг та безпосереднє проведення робіт та надання послуг у галузі торгівлі для отримання взаємної вигоди.

Згідно п.2.1 даного договору підприємство зобовязалося надати підприємцю право надавати в оренду 37 торгових місць, обладнаних тимчасовими нестаціонарними спорудами (павільйонами), загальною площею 277,5м2; надати підприємцю право укладати договори оренди від свого імені та на умовах на свій погляд, але з орендною платою відповідно до затверджених тарифів на підприємстві (п.2.2 договору).

Пунктами 3.1-3.3 цього договору підприємець зобовязався здійснювати пошук та залучення потенційних орендарів торгових місць, від свого імені укладати, переукладати та розривати договори оренди торговельних місць, обладнаних павільйонами та контейнерами, з підприємцями, які здійснювали торговельну діяльність, здійснювати самостійну господарську діяльність відповідно до умов цього договору.

За отримане від підприємства право здійснення господарської діяльності на території ринку підприємець сплачує підприємству щомісячно 9712,50 грн., включаючи ринковий збір. Оплата здійснюється до 10 числа поточного місяця (п.5.1 договору).

Згідно п.6.1 зазначеного договору даний договір укладено на строк до 31.12.2008р. та набуває чинності з моменту його підписання. Даний договір може бути продовжено за взаємною згодою сторін на визначений або невизначений строк шляхом підписання додаткової угоди (6.2 договору).

Доповненням до договору від 01.01.2008р. сторони за вказаним договором визначили, що у користування фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 переходять наступні торговельні місця, обладнані тимчасовими нестаціонарними спорудами (павільйонами) в ряду Б: №19; в ряду Р: №1-14; в ряду Ш: №№ 24,26,29.

01.01.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" (підприємство) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (підприємець) укладено договір, предметом якого є надання можливості, створення умов для проведення робіт та надання послуг та безпосереднє проведення робіт та надання послуг у галузі торгівлі для отримання взаємної вигоди.

Згідно п.2.1 даного договору підприємство зобовязалося надати підприємцю право надавати в оренду 37 торгових місць, обладнаних тимчасовими нестаціонарними спорудами (павільйонами), загальною площею 277,5м2; надати підприємцю право укладати договори оренди від свого імені та на умовах на свій погляд, але з орендною платою відповідно до затверджених тарифів на підприємстві (п.2.2 договору).

Пунктами 3.1.-3.3 цього договору підприємець зобовязався здійснювати пошук та залучення потенційних орендарів торгових місць, від свого імені укладати, переукладати та розривати договори оренди торговельних місць, обладнаних павільйонами та контейнерами, з підприємцями, які здійснювали торговельну діяльність, здійснювати самостійну господарську діяльність відповідно до умов цього договору.

За отримане від підприємства право здійснення господарської діяльності на території ринку підприємець сплачує підприємству щомісячно 9712,50 грн., включаючи ринковий збір. Оплата здійснюється до 10 числа поточного місяця (п.5.1 договору).

Згідно п.6.1 зазначеного договору даний договір укладено на строк до 31.12.2009р. та набуває чинності з моменту його підписання. Даний договір може бути продовжено за взаємною згодою сторін на визначений або невизначений строк шляхом підписання додаткової угоди (п.6.2 договору).

30.06.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 укладено, підписано та скріплено печаткою угоду про розірвання договору оренди від 01.01.2009р. з 30.06.2009р., у звязку із припиненням підприємницької діяльності підприємця.

Разом з тим, 01.04.2008р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування торговельне місце № 19-Б, розташоване на території ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" за адресою: пр. Добровольського, 114\2, яке обладнане тимчасовою спорудою павільйоном, загальною площею 15,00 м2.

За п.1.3 договору торговельне місце (павільйон) передається у тимчасове платне користування та організації торгівлі промтоварами.

Згідно п.2.1 зазначеного договору розмір орендної плати розраховується щомісячно, сплачується в гривнях і еквівалентен 24 дол. США за 1м2 в місяць на момент оплати, у т.ч. ринковий збір у розмірі 185,64 грн. З 10.04.2008р. розмір орендної плати складає еквівалент 28 дол. США за 1 м2 в т.ч. ринковий збір.

За п.2.3. вказаного договору орендна плата сплачується щомісячно 1-го числа поточного місяця орендодавцю готівкою.

Відповідно до п.7.1. договору строк його дії складає шість місяців з моменту підписання, тобто до 30.09.2008р. Строк дії договору може бути продовжений тільки у випадку підписання сторонами додаткової угоди.

29.04.2009р. між Одеською міською радою (орендодавець) та ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" (орендар) укладено договір оренди землі, який нотаріально посвідчений та зареєстрований у Одеській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.05.2009р. №040950500040, згідно умов якого орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №3566-V від 09.10.2008р. надає за рахунок земель міста, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку площею 33041м2, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 114\2, для експлуатації та обслуговування торговельного ринку, згідно з планом земельної ділянки, який є невідємною частиною договору.

Відповідно до п.2.1. цього договору в оренду передається земельна ділянка площею 33041м2, для експлуатації та обслуговування торговельного ринку, у тому числі по угіддях: під капітальною забудовою 6238 м2, під тимчасовою забудовою 8742 м2, під спорудами 361 м2, під проїздами, проходами та площадками 17700 м2.

На земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі, які знаходяться у власності ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 18.06.2008р., право власності на які зареєстровано КП "ОМБТІ та РОН" 18.06.2008р., в книзі 77неж-145 номер запису 2476 (п.2.2 договору).

Згідно п.2.3 даного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 24 444 905,21грн.

У відповідності до п.3.1 договору оренди землі його укладено терміном на 15 років, для експлуатації та обслуговування торговельного ринку. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити дію договору (п.3.2 договору).

Виконкомом Одеської міської ради позивачу видано Дозвіл №30988Б на розміщення обєкта торгівлі та сфери послуг у спеціально відведеному місці за вказаною адресою строком дії з 03.07.2009р. до 03.07.2010р.

Згідно абзацу 3 пункту 19 Правил торгівлі на ринку, тарифи на послуги ринку, що пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку.

Так, наказом № 19 від 26.12.2008 р. затверджені та введені в дію з 01.01.2009 р. тарифи на послуги ринку, згідно яким за користування місцем, облаштованим магазином, павільйоном, оплата в місяць за 1 м2 складає 182,00 грн. з урахуванням ринкового збору.

Наказом № 2 від 26.01.2009 р. змінені, затверджені та введені в дію з 01.02.2009 р. тарифи на послуги ринку, згідно яким за користування місцем, облаштованим магазином, павільйоном, оплата в місяць за 1 м2 складає 148,40 грн. з урахуванням ринкового збору.

Так, наказом № 2а від 20.03.2009 р. затверджені та введені в дію з 01.04.2009 р. зменшені тарифи на послуги ринку, згідно яким за користування місцем, облаштованим магазином, павільйоном, в місяць за 1 м2 складає в ряду "Б" складає 120,00 грн. без урахування ринкового збору.

Наказом № 15 від 20.06.2009 р. змінені, затверджені та введені в дію з 01.07.2009 р. зменшені тарифи на послуги ринку, згідно яким за користування місцем, облаштованим магазином, павільйоном, в місяць за 1 м2 складає в ряду "Б" складає 90,00 грн. без урахування ринкового збору.

Наказом № 27 від 26.11.2009 р. змінені, затверджені та введені в дію з 01.12.2009 р. зменшені тарифи на послуги ринку, згідно яким за користування місцем, облаштованим магазином, павільйоном, в місяць за 1 м2 складає в ряду "Б" складає 77,00 грн. без урахування ринкового збору.

Згідно положення про ринковий збір, яке затверджене рішенням міської ради № 1074-ХХІV від 16.03.2003р. із змінами, внесеними рішенням Одеського міської ради № 967-V від 26.01.2007р., ставка шинкового збору з одного торгового місця складає для фізичних осіб - 0,21 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто 3,57 грн. за один день торгівлі (п.4.2).

Згідно п.4.4. цього ж Положення під час продажу продукції (товарів) через кіоски, магазини, павільйони розмірі торгового місця визначається за площею зайнятих квадратних метрів; при площі торгового місця від 8 м2 до 20 м2 - 2 торгівельних місця. Таким чином, розмір ринкового збору за користуванням торгівельним місцем, площею 15 м2, за місяць складає: 3,57грн. х 2т.м. х 26 роб. днів = 185,64 грн.

10.12.2009р. позивач направив відповідачу претензію-повідомлення в якому зазначило, що у випадку не укладення договору оренди на 2010р. позивач, згідно з ст.782 ЦК України відмовляється від надання відповідачу торгового місця та зобов'язує відповідача звільнити незаконно зайняте торгове місце № 19-Б в строк до 31.12.2009р.

Посилаючись на те, що відповідачем безпідставно зайнято торгове місце № 19-Б та відповідач навмисно ухилявся від сплати послуг ринку та ринкового збору у період з липня по грудень 2009р. включно, чим позивачу завдано збитків у вигляді недодержання прибутку (упущена вигода) в сумі 21043,92 грн. позивач звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду Одеської області.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У звязку з безоплатним користуванням відповідачем торговельним місцем, позивачем розраховані збитки (упущена вигода), у вигляді неодержаних орендних платежів за фактом користування торговельним місцем №19-Б, розташованим на орендованій ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" земельній ділянці, згідно Положення про ринковий збір, затвердженого рішенням Одеської міської ради №1074-ХХIV від 26.03.2003 р. (зі змінами), наказів ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" від 20.03.2009 р. №2а, від 20.06.2009 р. №15, від 26.11.2009 р. №27, в сумі 19930,08 грн. з січня по грудень 2009 р.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити наступне.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002р. №57/188/84/105, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.03.2002р. за №288/6576,встановлено, що ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Згідно пункту 13 вказаних Правил, торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

Пункт 16 Правил встановлює, що на торговельному місці продавця (юридичної особи) установлюється табличка із зазначенням назви, місцезнаходження і номера телефону суб'єкта підприємницької діяльності, що організував торгівлю, прізвища, імені та по батькові продавця та розміщується копія ліцензії у разі здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Продавець повинен мати при собі документи про сплату ринкового збору та послуг ринку. У разі використання торговельного місця на умовах оренди в продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди - копія такої угоди із суб'єктом підприємницької діяльності (орендодавцем). Під час проведення органами контролю та адміністрацією ринку перевірок роботи суб'єктів підприємницької діяльності продавці повинні пред'явити зазначені документи.

Згідно пункту 19 Правил, тарифи на послуги ринку, що пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 20 Правил встановлено, що адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Як зазначає позивач, відповідач здійснює свою підприємницьку діяльність на торговельному місці №19-Б, розташованому на території ринку орендарем якої є "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" без достатньої не те правової підстави.

Торговельним місцем №19-Б відповідач користувався на підставі укладеного з позивачем договору оренди, строк дії якого закінчився 30.09.2007р. та зауважень щодо сплати орендної плати у цей період позивачем не подано.

Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що відповідач здійснює свою підприємницьку діяльність на території ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" на торговельному місці №19-Б на якому розташована нестаціонарна тимчасова споруда-павільйон, що надана відповідачу у користування на підставі договорів, що укладалися між ним, як орендарем, та іншими субєктами підприємницької діяльності, які виступали орендодавцями, ще до укладення ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" договору оренди земельної ділянки з Одеською міською радою від 29.04.2009р., та, відповідно до вищенаведених договорів оренди плата за користування торговим місцем відповідачем повинна була сплачуватися саме орендодавцям, останнім із яких був ФОП ОСОБА_8.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не є власником нестаціонарної тимчасової споруди-павільйону, яка розташована на торговому місці № 19-Б.

Відповідач користується тимчасовою нестаціонарною спорудою - павільйоном на підставі договорів оренди, які укладалися відповідачем.

За умовами зазначених договорів відповідач прийняв в строкове платне користування торговельне місце № 19-Б, розташоване на території ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" за адресою: пр. Добровольського, 114\2.

Відповідно договорів оренди, укладених відповідачем із ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_8 торгове місце № 19-Б що передавалося у користування відповідачу вже було обладнане тимчасовою спорудою павільйоном, загальною площею 15,00 м2.

З системного аналізу виниклих правовідносин, суд дійшов до висновку, що між відповідачем та фізичними особами-підприємцями, останнім з яких був ФОП ОСОБА_8, виникли правовідносини, які регулюються договором найму речі.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 760 ЦК України визначає, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно п.2.1 зазначеного договору розмір орендної плати розраховується щомісячно, сплачується в гривнях і еквівалентен 24 дол. США за 1м2 в місяць на момент оплати, у т.ч. ринковий збір у розмірі 185,64 грн. З 10.04.2008р. розмір орендної плати складає еквівалент 28 дол. США за 1 м2 в т.ч. ринковий збір. За п.2.3. вказаного договору орендна плата сплачується щомісячно 1-го числа поточного місяця орендодавцю готівкою.

За приписами ст. 762 визначено, зокрема, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 763 ЦК України встановлює, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п.7.1. договору строк його дії складає шість місяців з моменту підписання, тобто до 30.09.2008р. Строк дії договору може бути продовжений тільки у випадку підписання сторонами додаткової угоди.

В матеріалах справи відсутні докази того, що зазначений договір оренди було продовжено відповідно до п.7.1. цього договору.

Відповідно до вимог ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_8 та ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" був укладений договір від 01.04.2008р. з терміном дії до 31.12.2008р. та договір від 01.01.2009р. з терміном дії до 31.12.2009р. (зазначений договір припинено за згодою сторін 30.06.2009р.) за умовами яких ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" надало ФОП ОСОБА_8 право надавати в оренду 37 торгових місць, обладнаних тимчасовими нестаціонарними спорудами (павільйонами), загальною площею 277,5м2; надати підприємцю право укладати договори оренди від свого імені та на умовах на свій погляд, але з орендною платою відповідно до затверджених тарифів на підприємстві (п.2.2 договору) до складу яких , згідно з додатком увійшло торгове місце № 19-Б. Та відповідно до п.5.1. договору ФОП ОСОБА_8 за отримане від підприємства право здійснення господарської діяльності на території ринку повинен був сплачувати ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" щомісячно до 10 числа поточного місяця 9712,50 грн., включаючи ринковий збір.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку що саме ФОП ОСОБА_8 виступав у правовідносинах с ФОП ОСОБА_1 як наймодавець.

Стаття 782 ЦК України встановлює, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ФОП ОСОБА_8 відмовлявся від договору, укладеного між ним та відповідачем та надсилав відповідачу повідомлення наймодавця про відмову від договору.

В силу ст. 785 ЦК України уразі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи те, що саме ФОП ОСОБА_8 у правовідносинах з відповідачем виступав як наймодавець, суд дійшов до висновку, що саме йому належить право пред'являти вимоги щодо повернення річчі, яка була передана за договором ФОП ОСОБА_1.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ФОП ОСОБА_8 звертався до відповідача з відповідними вимогами.

Крім того, враховуючи, що орендарем спірної земельної ділянки, на якій розташовані павільйони, позивач став тільки з 19.05.2009р. (дата реєстрації договору оренди землі від 29.04.2009р.), суд дійшов до висновку, що право на надання торговельних місць на визначений термін шляхом укладення договору із підприємцями що здійснюють свою діяльність на ринку, виникло у позивача тільки з 19.05.2009р.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч.7 вищезазначеної статті, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.3 ст.184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Згідно з ч.ч.1-7 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. Але, як правило, ініціатива укладання договору належить продавцю, постачальнику, підряднику, субєкту господарювання, що надає послуги.

Проте, позивачем не надано доказів направлення після 29.04.2009р. відповідачу пропозиції на укладення договору та проекту типового договору оренди торгівельного місця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. в редакції постанови КМУ від 29.07.2009р. №868.

Посилання позивача на претензію-повідомлення від 10.12.2009р., судом в якості доказу надіслання відповідачу пропозиції укласти договір до уваги не приймається, оскільки претензія-повідомлення від 10.12.2009р не містить пропозиції щодо укладання договору, в неї лише викладені вимоги позивака щодо стягнення заборгованості по орендній платі, ринковому збору за 2009р. та попередження про відмову у наданні торговельного місця і обовязку його звільнення у разі несплати боргу та не укладання договору на 2010р.

Тобто вимоги виконання позивачем приписів вищезазначених законодавчих норм щодо укладення договору останнім не доведені, як і не доведена відмова відповідача від укладання договору про надання торговельного місця.

В будь-якому випадку за умови, що відповідач на час виникнення спірних правовідносин, вже користувався торговельним місцем № 19-Б на ринку "Північний" станом на 29.04.2009р. на підставі договору оренди від 01.04.2008р., укладеного з ФОП ОСОБА_8, позивач мав можливість ініціювати укладення договору оренди торгового місця на основі типового договору в судовому порядку, оскільки законодавством передбачено обовязковість укладення договору шляхом прямої вказівки на це в Правилах торгівлі на ринках.

Проте, доказів звернення до суду з питання укладання типового договору оренди торгового місця позивач суду не надав.

Враховуючи те, що плата за користування торговим місцем може нараховуватись адміністрацією ринку, сплачуватися підприємцем чи стягуватися з нього в судовому порядку лише за період дії договору аж до моменту його припинення, тобто в межах чинного договору, укладеного між адміністрацією ринку та підприємцем, а матеріалами справи встановлено, що позивач, як адміністрація ринку не здійснив достатніх заходів для укладання з відповідачем договору оренди безпідставними є вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді недодержання прибутку (упущеної вигоди), розрахованої позивачем за період з січня 2009р. по грудень 2009р. включно у розмірі 19930,08 грн.

Стосовно заявлених позивачем позовних вимог про стягнення збитків у вигляді несплаченого ринкового збору слід відмітити наступне.

За Правилами торгівлі на ринках, затверджених наказами Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, ДПА України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України 26.02.2002р. № 57/188/84/105, ринок це субєкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обовязками якого є надання послуг та створення для продавців та покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (п. 2 Правил); торговельне місце площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (в т. ч. ручних), у контейнерах, кіосках, на лотках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджується відповідно до законодавства (п. 13 Правил); за право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством (п. 18 Правил); тарифи на послуги ринку, що повязані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства (п. 19 Правил); адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначити термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торгівельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок та їх вартість (п. 20 Правил); продавці на ринках зобовязані сплатити ринковий збір до початку торгівлі. Торгівля без документів, що підтверджують сплату ринкового збору, послуги за утримання торговельного місця в належному стані та інших послуг ринку, забороняється (п. 23 Правил); документи про сплату ринкового збору та за утримання торговельного місця в належному стані повинні зберігатися продавцем до закінчення торгівлі (п. 24 Правил); адміністрація ринку зобовязана справляти ринковий збір, контролювати його оплату продавцями та перераховувати цей збір до місцевого бюджету, здійснювати контроль за використанням продавцями торгівельних місць за призначенням (п. 35 Правил).

Відповідно до Положення про ринковий збір, яке затверджене рішенням Одеської міської ради №1074-ХХІV від 26.03.2003р. (із змінами) ринковий збір сплачується субєктом підприємницької діяльності чи фізичною особою до початку торгівлі через реєстратор розрахункових операцій ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається торгове місце. Адміністрація ринку щомісяця перераховує ринковий збір на рахунки Управління державного казначейства в Одеській області, відкриті для виконання бюджету міста Одеси до 10 числа місяця, наступного за звітним. Остаточний розрахунок з бюджетом проводиться протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого для надання розрахунку.

Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача збитки у зв'язку з несплатою відповідачем ринкового збору в сумі 1113,84 грн. за липень-грудень 2009 р., однак, ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" не надано доказів того, що ринковий збір у зазначеній сумі був перерахований у встановленому порядку, не надано доказів того, що відповідач кожен день на протязі 2009 року здійснював торговельну діяльність і не сплачував, або ж відмовлявся від сплати ринкового збору.

Разом з цим, позивач заявляючи дану позовну вимогу зазначив її як збитки у вигляді неодержаного прибутку (упущеної вигоди), що як не відповідає положенням вищезазначених норм матеріального права так і не підтверджується належними доказами у сукупності необхідних умов її доведення, зокрема, не доведено відповідно до ст.33 ГПК України існування обовязкових умов для стягнення шкоди, або збитків (упущеної вигоди), а саме, вини, наявності факту шкоди, причинно-наслідкового звязку між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Крім того, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що позивачем договір оренди землі було укладено лише 29.04.2009 р., а тому суд вважає відсутніми порушені права позивача щодо стягнення з відповідача збитків у вигляді недотриманих платежів за фактичне користування торгівельним місцем за період з січня по липень 2009 р., тобто до моменту укладення договору оренди землі від 29.04.2009 р. взагалі.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).

Відшкодування збитків передбачено також і ст. 224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

В свою чергу, неодержаний прибуток це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

В роз'ясненні Вищого арбітражного суду від 01.04.1994, № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" зазначено, що крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за мови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду і самою шкодою.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Звідси, шкода є такою мірою відповідальності, яка виникає із позадоговірних відносин сторін та може мати місце за наявності у сукупності вини, факту заподіяння шкоди, причинно-наслідкового звязку між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

Аналіз норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що необхідною умовою для відшкодування збитків є наявність між сторонами укладеного договору, порушення зобовязань за яким могло б завдати збитки та наявність складу цивільного правопорушення, до яких відноситься: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний звязок між протиправною поведінкою та збитками; вина порушника.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а у разі відсутності, хоча б одного з них відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проте, позивач у встановленому законом порядку суду не довів, що належним чином пропонував відповідачу укласти договір на оренду торгового місця та те, що у діях відповідача присутні всі складові правопорушення, які необхідні для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

Підсумовуючи вищенаведене суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 21043,92 грн. є необґрунтованими, не підтвердженими матералами справи, а тому задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги позивача щодо зобовязання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звільнити торгове місце № 19-Б, облаштоване тимчасовою нестаціонарною спорудою павільйоном, загальною площею 15м2, яке розташовано на території ТОВ "РИНОК "ПІВНІЧНИЙ" за адресою: м. Одеса, пр. Добровольського, 114/2, шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди павільйону, слід зазначити наступне.

Як встановлено матеріалами справи, 29.04.2009р. між Одеською міською радою (орендодавець) та ТОВ "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" (орендар) укладено договір оренди землі, який нотаріально посвідчений та зареєстрований у Одеській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.05.2009р. №040950500040, згідно умов якого орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №3566-V від 09.10.2008р. надає за рахунок земель міста, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку площею 33041м2, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 114\2, для експлуатації та обслуговування торговельного ринку, згідно з планом земельної ділянки, який є невідємною частиною договору.

Таким чином позивач з 19.05.2009р. (дата реєстрації договору оренди) набув законне право на користування земельною ділянкою на якій розташовано ринок.

При цьому, як з позиції позивача, так і з позиції відповідача, із врахуванням наданих сторонами документів, вбачається, що земельна ділянка на якій розташовано торгове місце № 19-Б облаштоване тимчасовою некапітальною спорудою - павільйоном використовується відповідачем в розумінні приписів ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" без належних документів, тобто як самовільно зайнята.

Проте, відповідно до ст. 11 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Судд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу (ст.16 ЦК України).

Чинним законодавством України передбачено способи захисту прав на землю, а саме, ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Позивач у справі зазначив, що у грудні 2009р. направив на адресу відповідача претензію-повідомлення, якою повідомив, що у випадку не укладення договору оренди на 2010р. відповідач має звільнити торгове місце.

Слід зауважити, що у зазначеній претензії-вимозі позивач зазначив, що у випадку не укладення договору оренди на 2010р. він відмовляється від надання торгового місця відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України.

Але, зазначена стаття регулює відносини, які склалися між наймачем та наймодавцем на підставі договору найму та у випадку порушення саме правовідносин, що регулюються договором найму. Позивач пропозиції щодо укладення договору оренди торгового місця та проекту договору відповідачу не направляв, вимог щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відповідачу не заявляв.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобовязання відповідача звільнити торгове місце № Б-19, обладнане тимчасовою нестаціонарною спорудою (павільйоном), загальною площею 15,0 м2 , розташоване на території Товариства з обмеженою відповідальністю "РИНОК ПІВНІЧНИЙ" за адресою: м. Одеса, пр. Добровольського, 114/2, шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди павільйону не відповідає передбаченому законом способу захисту порушеного права позивача на користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що у задоволенні уточнених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “РИНОК ПІВНІЧНИЙ” слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 10.10.2011р.

Суддя Цісельський О.В.