Ухвала суду № 18782504, 11.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"11" жовтня 2011 р.

№ 2/17-2011-2022

Суддя Бахарєв Б. О., розглянувши матеріали за реєстраційним №6080/2011 за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ –ГАРАНТ” ( 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 8, кв. 4, код ЄДРПОУ 31976914 ) про визнання останнього банкрутом в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

ВСТАНОВИВ:

06.10.2011 р. голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ –ГАРАНТ” звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про визнання банкрутом останнього в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( надалі Закон України №2343-ХІІ ).

Відповідно до ст.51 зазначеного Закону України №2343 -ХІІ, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Проте, заява голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ –ГАРАНТ” про визнання останнього банкрутом підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому законодавством порядку, не вказано обставин, на яких ґрунтується заява, та не додано доказів, що підтверджують викладені в ній обставини.

Так, відповідно до ч.1 ст.9 зазначеного вище Закону України №2343-ХІІ, суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду, зокрема, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; у заяві не вказано відомості, перелічені в ст.7 цього Закону, а також із інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Пунктами 3, 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду: якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини; не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України №2343-ХІІ (ст.4-1 ГПК України).

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України (п.1 ст.5 Закону України №2343-ХІІ).

Частина перша ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає зміст заяви про порушення справи про банкрутство, відповідно до якої заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафу, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспонденського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Крім того, згідно ч.2 ст.7 зазначеного вище Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява кредитора повинна містити ще такі відомості: суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником; розмір заборгованості із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, по податках і зборах; суму невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди; відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.

Проте, заява голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ –ГАРАНТ” не відповідає вимогам ч.1 та ч.2 ст.7 Закону України №2343-ХІІ, оскільки не містить зазначених відомостей.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України №2343-ХІІ до заяви боржника додаються, зокрема: бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства - боржника; перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави; протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника, інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати (ст.1 Закону України № 2343-ХІІ).

Разом з тим, до заяви не надано взагалі будь-яких доказів, які б свідчили про неплатоспроможність, - відсутність майна, наявність чи відсутність земельних ділянок, транспорту, зареєстрованого ДАІ Держтехнаглядом, відомості з БТІ, та інші, вартістю якого неможливо задовольнити кредиторські вимоги.

Крім того, з метою відтворення реального фінансово-економічного стану товариства (співвідношення його активу та пасиву), який господарському суду необхідний для дослідження та оцінки при розгляді питання щодо наявності або відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство у порядку ст. 51 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнанням його банкрутом”, заявник зобов’язаний вжити заходи, передбачені положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Цивільного та Господарського кодексів України, що регулюють етапи проведення досудової процедури ліквідації підприємства у загальному порядку.

Так, комісією з припинення юридичної особи, призначеною у зв’язку з прийняттям власником рішення про ліквідацію, повинні бути проведені слідуючи заходи:

- опублікування в друкованих засобах масової інформації в порядку ст. 105 Цивільного кодексу України повідомлення про припинення товариства з метою виявлення його кредиторів;

- повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства з метою проведення податковим органом позапланової перевірки товариства, передбаченої податковим законодавством;

- отримання заяв кредиторів та прийняття рішення щодо їх обґрунтованості (необґрунтованості);

- оцінка вартості наявного у товариства рухомого та нерухомого майна, а також інших майнових активів, в порядку ст.60 Господарського кодексу України;

- складання проміжного ліквідаційного балансу відповідно до ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами, який повинен містити відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду;

- проведення аналізу виявлених активів та пасивів товариства, з якого вбачається неможливість задоволення виявлених вимог кредиторів через недостатність вартості майна товариства та прийняття у зв’язку з вказаними обставинами рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Проте, заявником не надано до суду ні проміжного ліквідаційного балансу підприємства, ні акту інвентаризації та оцінки майнових активів підприємства, що свідчило би про проведення ліквідаційною комісією роботи у встановленому законодавством порядку.

Тільки дотримання вищезазначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України № 2343-ХІІ.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.

Таким чином, боржником не надано доказів проведення відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 51 Закону України № 2343-ХІІ, а також у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, доказів, що підтверджують викладені в ній обставини, а саме: неплатоспроможності боржника; не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, заява голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ –ГАРАНТ” підлягає поверненню без розгляду на підставі ч.1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та з підстав, передбачених п.п. 3, 4, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Повернення заяви про визнання банкрутом не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. п. 3, 4, 10 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст. 9 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ –ГАРАНТ” ( 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 8, кв. 4, код ЄДРПОУ 31976914 ) про визнання банкрутом - повернути заявнику без розгляду.

Додаток: заява про визнання банкрутом на 2 аркушах з додатком на 98 аркушах.

Суддя < /підпис/ > Бахарєв Б.О.