Рішення № 18782499, 05.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2011 р.Справа № 27/17-1922-2011 Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Невінгловська Ю.М.

судді Горячук Н.О., Фаєр Ю.Г.

при секретарі судового засідання: Чумаченко І.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не зявились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства Одеський "Облагрохім";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Дружба народів";

про стягнення 137 956,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Відкрите акціонерне товариство Одеський "Облагрохім" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Дружба народів", в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО №34429/2011 від 05.10.2011р.) просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 137956,38 грн., з яких 94720,00 грн. - основний борг, 15593,80 грн. - пеня, 25402,35 грн. інфляційні, 2240,23 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу з можливим частковим оформленням товарного кредиту №120 від 27.04.2009р., позивачем було вчасно та в повному обсязі виконано свої зобовязання, між тим відповідач за фактично отриманий товар своєчасно та у повному обсязі не розрахувався, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 15.06.2011 року представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, що вбачається з наданих суду усних пояснень. Крім того, заявив про намір вирішити позов мирним шляхом, в результаті укладення мирової угоди між сторонами у справі.

Відповідач у судове засідання 05.10.2011р. не зявився, між тим, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх. ГСОО №34262/2011 від 04.10.2011р.), згідно якого просив суд відкласти розгляд справи на листопад 2011 року, в звязку з необхідністю надати нові докази у справі.

Представник позивача проти даного клопотання відповідача заперечував, крім того зазначив, що матеріали справи містять усі необхідні докази для вирішення спору по суті.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні з наступних підстав:

Згідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Разом з тим, відповідачем у справі є особа, яка наділена законом певними процесуальними правами та на яку покладено певні процесуальні обов'язки, у тому числі щодо сприяння суду у всебічному повному та об'єктивному розгляді справи та вирішенні спору.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

При цьому, суд зазначає, що умисне затягування судового процесу порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріали справи містять усі необхідні документи для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволені зазначеного клопотання, в звязку з тим, що воно є необґрунтованим, таким, що порушує майнові інтереси позивача та направлено на затягування розгляду справи.

У судовому засіданні 05.10.2011р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

27 квітня 2009 року між ВАТ Одеський "Облагрохім" (надалі - продавець) та ТОВ Агрофірми "Дружба народів" (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу з можливим частковим оформленням товарного кредиту №120 (надалі договір), згідно якого продавець зобовязався відпустити, а покупець прийняти та сплатити за товар на умовах з частковим оформленням товарного кредиту, який передбачає відстрочку кінцевого розрахунку на визначений договором термін та з врахуванням відсотків за кредит, для виробництва сільськогосподарської продукції.

У відповідності до п. 2.1 договору, продавець передає, а покупець приймає товар: гранстар ПРО кількістю 20 кг вартістю 41160,00 грн. (у т.ч. ПДВ); імпакт в кількості 300л вартістю 89100,00 грн. (у т.ч. ПДВ); фастак в кількості 110л вартістю 20460,00 грн. (у т.ч. ПДВ). Загальна сума договору: 150720,00 грн., в т.ч. ПДВ 25120,00 грн.

Згідно з п. 2.2 договору, товар передається на умовах: франко-склад ВАТ Одеський "Облагрохім", після первинно обумовленої оплати товар повинен відповідати стандартам України.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що строки приймання-передачі товару до 01.05.2009 року.

Умовами п. 2.4 договору, встановлено, що приймання-передача товару оформлюється видатковими накладними, супроводжується податкової накладною, сертифікатом якості (відповідності).

Положеннями п. 3.1 договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування вартості товару на р/рахунок продавця, вказаний у реквізитах даного договору, наступним чином:

до 25.05.2009р. 30300,00 грн., в тому числі ПДВ 5050,00 грн.;

до 01.08.2009р. 120420,00 грн., в тому числі ПДВ 20070,00 грн.

Кінцевий строк розрахунку 01.08.2009 року.

У п. 3.2 договору передбачено, що при несуттєвих змінах міжбанківського курсу гривні, проте у випадку несвоєчасного розрахунку за отриманий з відстрочкою платежу товар, покупець, окрім платежів, передбачених в п. 3.1 даного договору, відшкодовує продавцю інфляцію у відповідності із офіційним індексом інфляції, що публікується Держкомстатом України, за весь термін надання товарного кредиту.

Умовами п. 4.5 договору встановлено, що строк дії договору з моменту його підписання та до повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором.

На виконання умов вищезазначеного договору 30.04.2009р. ВАТ Одеський "Облагрохім" передало, а повноважним представником ТОВ Агрофірми "Дружба народів" отримано товар на загальну суму 150720,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною №206 від 30.04.2009р., підписаною повноважними представника сторін, а також довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯПМ №346539 від 27.04.2009р.

В порядку досудового врегулювання спору, 28.09.2010р. позивачем було направлено на адресу ТОВ Агрофірма "Дружба народів" претензію №131 (а.с. 10) з вимогою погасити заборгованість перед ВАТ Одеський "Облагрохім" у розмірі 150720,00 грн. в термін до 15.10.2010р., а також даною претензією відповідача попереджено, що в разі невиконання вимог претензії ВАТ Одеський "Облагрохім" буде змушене звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, при цьому, у судовому порядку позивач буде вимагати стягнення з відповідача штрафних санкцій та покладення на відповідача судових витрат. Зазначена претензія була отримана відповідачем 06.11.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 21), між тим, залишена ним без відповіді та задоволення.

В порушення вимог договору, за фактично отриманий товар ядохімікати відповідач розрахувався частково, та 25.11.2010р. перерахував на розрахунковий рахунок ВАТ Одеський "Облагрохім" грошові кошти у розмірі 1000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою банку станом на 26.11.2010 року. (а.с.11). Разом з тим, під час розгляду справи ТОВ Агрофірма "Дружба народів" здійснено перерахування грошових коштів на рахунок відповідача у сумі 55000,00 грн., а саме 30.08.2011р. сплачено 25000,00 грн. та 30.09.2011р. сплачено 30000,00 грн., що підтверджується виписками банку за відповідні періоди та зазначеного в них призначення платежу.

Отже, станом на момент розгляду спору за відповідачем рахується заборгованість перед ВАТ Одеський "Облагрохім" за фактично отриманий товар за договором №120 від 27.04.2009р. у розмірі 94720,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором № 120 від 27.04.2009р., пені, інфляційних та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобовязань за договором купівлі-продажу №120 від 27.04.2009р., а саме несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за фактично отриманий товар, в звязку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед ВАТ Одеський "Облагрохім" у розмірі 94720,00 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ВАТ Одеський "Облагрохім" в частині стягнення суми боргу у розмірі 94720,00 грн., підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 4.2 договору, у випадку несвоєчасної сплати покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 100 % вартості несплаченого в строк товару або (за вибором продавця) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє за період прострочки за кожен день прострочки в сплаті, від вартості несплаченого товару, а також понад це покупець сплачує борг з урахуванням 3% річних (ст. 625 ЦК України).

Отже, скориставшись своїм правом, передбаченим п. 4.2 договору №120 від 27.04.2009 року ВАТ Одеський "Облагрохім" звернувся до суду, зокрема, з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 15593,80 грн. за період прострочення.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми пені у розмірі 15593,80 грн., інфляційних в розмірі 25402,35 грн. та 3% річних у розмірі 2240,23 грн. за період прострочення, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення уточнених позовних вимог та стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 94720,00 грн., пені у розмірі 15593,80 грн., інфляційних у розмірі 25402,35 грн. та 3% річних у розмірі 2240,23 грн., що загалом складає ціну позову у сумі 137 956,38 грн.

Враховуючи, що спір між сторонами виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті державного мита у сумі 1929,56 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Дружба народів"

(67642, Одеська обл., Біляївський район, с. Яськи, вул. Леніна, буд. 7, ід. код 05528817) на користь Відкритого акціонерного товариства Одеський "Облагрохім" (65039, м. Одеса, Бісквітний провулок, 3, ід. код 05490196, р/р 260061418 в АТ „Райффайзен Банк Аваль” м.Київ, МФО 380805) 94720/девяносто чотири тисячі сімсот двадцять/грн. 00 коп боргу, 15593/пятнадцять тисяч пятсот девяносто три/грн. 80 коп. пені, 25402/двадцять пять тисяч чотириста дві/грн. 35 коп. інфляційних та 2240/дві тисячі двісті сорок/грн. 23 коп. 3% річних.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Дружба народів" (67642, Одеська обл., Біляївський район, с. Яськи, вул. Леніна, буд. 7, ід. код 05528817) на користь Відкритого акціонерного товариства Одеський "Облагрохім" (65039, м. Одеса, Бісквітний провулок, 3, ід. код 05490196, р/р 260061418 в АТ „Райффайзен Банк Аваль” м.Київ, МФО 380805) 1929/одна тисяча девятсот двадцять девять/грн. 56 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 10.10.2011р.

Головуючий суддя Невінгловська Ю.М.

Суддя Горячук Н.О.

Суддя Фаєр Ю.Г.