Рішення № 18782212, 24.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.11 Справа № 29/132/2011

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Колективного підприємства "Донецьке підприємство охороно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики "Защіта", м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 70 410 грн. 49 коп.

в присутності представників:

від позивача ОСОБА_1, дов. б/н від 02.06.11,

від відповідача ОСОБА_2, дов. № 01-026-1014 від 16.05.11

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 50207,95 грн., 3% річних 4286,62 грн., інфляційних нарахувань 15915,92 грн., загалом 70410,49 грн. за договором № 03-15-027/1-2272 від 11.08.06.

У судовому засіданні 22.09.11 представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, за якою просить стягнути борг в розмірі 50207,95 грн., 3% річних 3791,31 грн., інфляційні нарахування 13864,19 грн., загалом 67863,45 грн.

Спір розглядається з урахуванням цієї заяви.

Відповідач, ПАТ "АМК", відзивом на позовну заяву за № 026-86исп/11 не погодився з вимогами позивача з огляду на таке.

Враховуючи умову п. 2.2 спірного договору про те, що оплата за виконані роботи здійснюється щомісячно протягом 10 банківських днів з моменту отримання платіжних документів, розрахунок річних відсотків та інфляції позивачем здійснено невірно.

Щодо вимоги про стягнення витрат позивача на відрядження працівників, то ці витрати згідно з договором мають здійснюватися за звітний період з наданням необхідних документів, однак строк оплати цих витрат договором не встановлений.

Крім того, відповідач не погоджується зі сплатою адвокатських витрат у заявленому розмірі, оскільки це суперечить положенням ч. 1 ст. 17, ч.ч. 1-6 ст. 33 Правил адвокатської етики.

В обґрунтування позовних вимог позивач, КП "Донецьке ПОПСПА "Защіта", посилається на укладений між ним та відповідачем договір № 03-15-027/1-2272 від 11.08.06, згідно з яким він зобовязався виконати роботи з монтажу і наладці систем протипожежної безпеки прокатного стану 2800 в обсязі локальних кошторисів з розрахунком договірної ціни в строки, узгоджені сторонами, а відповідач прийняти ці роботи та оплатити їх.

Позивач стверджує, що виконав обумовлені роботи своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт, однак відповідач порушив грошове зобовязання.

29 травня 2009 року позивач звернувся з претензією за № 165 на суму 47706,0 грн., на яку 06.07.09 отримав відповідь про те, що ця сума не відповідає підсумковій сумі за виконані роботи, тому необхідно провести звірення розрахунків, що й було зроблено у подальшому.

Повторна претензія за № 138 на суму 50207,95 грн. була направлена позивачем 8 червня 2010 року, яка визнана відповідачем у відповіді на претензію № 026-54пр/10 від 08.07.10.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог нарахував 3% річних в сумі 3791,31 грн. та інфляційні втрати 13864,19 грн. за час прострочення грошового зобовязання.

Оцінивши матеріали справи, доводи представника позивача та позицію відповідача, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Інтерес позивача у спірних правовідносинах полягає у стягненні з відповідача заборгованості за виконані роботи, враховуючи витрати на відрядження своїх працівників, з урахуванням 3% річних та інфляції.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 03-15-027/1-2272 від 11.08.06 (а.с. 13 18, 20, 25 28, 31 - 32), згідно з яким він зобовязався виконати роботи з монтажу і наладці систем протипожежної безпеки прокатного стану 2800 в обсязі локальних кошторисів з розрахунком договірної ціни (а.с. 19, 21 24, 29 30) в строки, узгоджені сторонами, а відповідач прийняти ці роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 2.2 договору відповідач мав здійснювати оплату виконаних робіт протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання платіжних вимог-доручень, які надаються не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним, та актів виконаних робіт форми КБ-2в.

За даними позивача обумовлені роботи виконані своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт, однак відповідач порушив грошове зобовязання.

29 травня 2009 року позивач звернувся з письмовою вимогою про сплату заборгованості за № 165 на суму 47706,0 грн. (а.с. 33 34), на яку 06.07.09 отримав відповідь (а.с. 35) про те, що ця сума не відповідає підсумковій сумі за виконані роботи, тому необхідно провести звірення розрахунків, що й було зроблено у подальшому.

Вдруге вимогу про сплату заборгованості від 08.06.10 за № 138 (а.с. 36) позивач направив на суму 50207,95 грн. Ця вимога отримана відповідачем 22.06.10, про що свідчить поштовий штемпель на повідомленні (а.с. 39).

Відповіддю на цю вимогу за № 026-54/10 (а.с. 40) відповідач підтвердив наявність боргу в заявленій сумі в розмірі 50207,95 грн.

За даними позивача неоплаченими є суми:

·24434,0 грн. за актом виконаних робіт від 24.07.08 та 14746,53 грн. за актом від 12.08.08,

·5520,0 грн. (витрати на відрядження працівників позивача) за рахунком № 153 від 18.08.08,

·2489,02 грн. (витрати на відрядження працівників позивача) за рахунком № 199 від 30.10.08,

·3018,40 грн. (витрати на відрядження працівників позивача) за рахунком № 202 від 03.11.08.

Відповідач ані у відзиві на позовну заяву, ані в доповненні до відзиву заперечень проти наявності основного боргу не заперечував, більш того, у наданому відповідачем в судовому засіданні 24.10.11 контррозрахунку інфляції та 3% річних відповідач виходив саме з суми боргу 50207,95 грн.

Оскільки ця сума боргу не є спірною та підтверджена матеріалами справи, вимога про стягнення 50207,95 грн. підлягає задоволенню.

Спірними є як розмір сум нарахування інфляції та річних відсотків, так і період, за який здійснені ці розрахунки, оскільки позивач нарахував 3% річних в сумі 3791,31 грн. за період з 15.08.08 по 30.06.10 та інфляційні втрати 13864,19 грн. за період з листопада 2008 року по червень 2011 року, з чим не погодився відповідач.

Згідно з нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України право нарахування інфляції та 3% річних кредитор набуває з моменту прострочення виконання грошового зобовязання.

Як вбачається з умови п. 2.2 спірного договору, прострочення виконання грошового зобовязання з боку відповідача щодо оплати виконаних робіт настає після спливу 10-ти банківських днів з моменту отримання платіжних вимог-доручень, які надаються не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним, та актів виконаних робіт форми КБ-2в.

Щодо оплати витрат на відрядження працівників позивача, вони мають бути оплачені за фактичною їх кількістю на обєкті, але не вище нормативних (кошторисних) трудовитрат за фактично виконані за звітний період обсяги робіт за умови надання підтверджуючих документів. Витрати на відрядження мають бути відображені в актах форми КБ-2в (абз. 2, 3 п. 2.3 договору).

Оскільки позивач не надав докази виставлення відповідних платіжних вимог-доручень на адресу відповідача, суд враховує виставлену позивачем вимогу про сплату заборгованості за № 165 на суму 47706,0 грн., яка отримана відповідачем 02.06.09 (а.с. 34), та за наявності правомірності цієї суми, вона мала бути сплачена відповідачем протягом 7 днів (ст. 530 ЦК України), тобто до 09.06.09.

Як вбачається з наданих доказів, станом на 10.06.09 основний борг за спірним договором складав 50207,95 грн., проте вимога була предявлена на суму 47706,0 грн., на що й звернув увагу відповідач у відповіді від 02.07.09 та підтвердив правильний розмір боргу у відповіді від 08.07.10.

Таким чином, зважаючи на невиконання виставленої вимоги на суму 47706,0 грн. позивач мав право здійснювати нарахування річних відсотків та інфляції на цю суму з 10 червня 2009 року, а за невиконаною вимогою на суму 50207,95 грн. (отримана відповідачем 22.06.10) з 30 червня 2010 року, а не з 15 серпня 2008 року, як вважає позивач.

Здійснивши відповідні розрахунки, суд вважає, що

- інфляційні втрати мають бути розраховані наступним чином:

· з червня 2009 року по червень 2010 року на суму боргу 47706,0 грн. 3836,83 грн.,

· з липня 2010 року по червень 2011 року (кінцевий термін, зазначений у розрахунку позивача) на суму боргу 50207,95 грн. 5958,97 грн.

загалом 9795,80 грн.

- 3% річних мають бути розраховані наступним чином:

· з 10 червня 2009 року по 29 червня 2010 року на суму боргу 47706,0 грн. 1509,60 грн.:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.

3%09.06.200929.06.2010385477061509.60

· з 30 червня 2010 року по 30 червня 2011 року на суму боргу 50207,95 грн. 1510,37 грн.:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.

3%29.06.201030.06.201136650207,951510.37

загалом 3019,97 грн.

Таким чином, до стягнення підлягають інфляційні втрати в сумі 9795,80 грн. та 3% річних 3019,97 грн.

Щодо адвокатських витрат.

Відповідно до ст. 44 ГПК України витрати, пов'язані з оплати послуг адвоката, належать до судових витрат.

Як вбачається з договору про надання правової допомоги від 02.06.11, укладеним позивачем з адвокатом Морозом Ю.А. (а.с. 87), адвокат зобовязався надавати правову допомогу протягом строку дії цього договору не лише за цією справою, а й з питань представлення інтересів позивача в будь яких державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях, в т.ч. в органах державної виконавчої служби всіх ланок, сплати коштів від імені підприємства, податків та платежів, одержання на імя позивача документів, рішень, постанов, ухвал судів всіх інстанцій тощо.

За виконання всіх зобовязань за цим договором сторони передбачили гонорар в сумі 4580,0 грн., який сплачений адвокату за п/д № 1008 від 22.07.11 (а.с. 12).

Разом з тим, відповідно до ст. 44 ГПК України до судових витрат включаються лише ті адвокатські витрати, які повязані з розглядом справи, про що зазначено у п. 1 роз'яснення ВАСУ від 04.03.98 № 02-5/78 Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню у розмірі, пропорційному розміру задоволених вимог.

З урахуванням цих правил, суд, зважаючи на спів розмірність суми адвокатського гонорару із заявленими вимогами, часу, використаного адвокатом на підготовку та ведення цієї справи, вважає за можливе покласти на відповідача судові витрати, повязані зі сплатою адвокатських послуг в розмірі 3000,0 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", 94202, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, код 05441447, на користь позивача, КП "Донецьке підприємство охороно-пожежної сигналізації та протипожежної автоматики "Защіта", 83016, м. Донецьк, вул. Піонерська, 173-а, код 06725632, борг в розмірі 50207,95 грн., 3% річних 3019,97 грн., інфляційні нарахування 9795,80 грн., загалом 63023,72 грн., крім того, витрати зі сплати держмита в сумі 630,23 грн., інформаційно-технічні витрати 211,24 грн. та адвокатські витрати 3000,0 грн.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 25.10.11.

СуддяА.Г.Ворожцов