Рішення № 18781962, 18.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/40318.08.11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю дослідно-виробничого малого підприємства «Пласт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Бента»

про стягнення 73500,00 грн.

СуддяКатрич В.С.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 предст. за дов. б/н від 17.08.2011 р.

Українець Ю.І.- директор

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пласт»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Бента»про стягнення 73500,00 грн., що становить заборгованість за договором № 9 гр від 11.07.2008 р. в розмірі 73500,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «КП Бента» своїх зобовязань щодо оплати виконаних робіт за договором № 9 гр від 11.07.08 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2011 р. порушено провадження у справі № 8/403, розгляд справи призначено на 18.08.2011 р., зобовязано сторін виконати певні дії.

В судове засідання, призначене на 18.08.2011 р., представник відповідача не зявився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлені належним чином.

В звязку з неподанням відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 18.08.2011 р. судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

11.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пласт»(надалі ТОВ «Пласт», позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КП Бента» (надалі ТОВ «КП Бента», відповідач, замовник) був укладений договір № 9гр на попереднє геологічне вивчення (надалі договір), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання виконати роботи з попереднього геологічного вивчення (розвідки) Гнатківської ділянки вапняків, а замовник зобовязується у повному обсязі фінансувати роботи.

У звязку із виявленням в межах ділянки вапняків покладів бентонітових глин 25 серпня 2009 року до Договору було укладено додаткову угоду №1 (надалі угода) про тимчасове припинення виконання робіт з попереднього геологічного вивчення вапняків та проведення попереднього вивчення бентонітових глин.

На виконання умов договору, позивачем було виконано роботи на загальну суму 73 500, 00 грн., що підтверджується Актом приймання передачі виконаних робіт до Угоди №1 від 30 вересня 2009 року, який підписаний сторонами.

30 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до угоди №1 щодо розстрочення платежів, на підставі якої відповідач зобовязався перерахувати на розрахунковий рахунок позивача визначену угодою №1 та Актом до неї вартість робіт у два строки : 50000, 00 грн. до 31 грудня 2009 року і 23500,00 грн. до 31 березня 2010 року.

Проте, відповідачем не виконані зобовязання за договором, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в розмірі 73500, 00 грн.

Проаналізувавши зміст укладеного договору № 9гр від 11.07.2008 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором надання послуг.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав, доказів повного виконання договору, щодо оплати робіт не надав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Проте, станом на день подання позовної заяви, відповідач своїх зобовязань за договором не виконав, у звязку з чим спричинив виникнення заборгованості.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 73 500,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Бента» (03148, м. Київ, вул. Сімї Сосніних, буд. 3, ідентифікаційний код 36114219) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю дослідно-виробничого малого підприємства «Пласт»(21032, м. Вінниця , вул. Київська, буд. 51, кв. 20, ідентифікаційний код 13333565) 73500 (сімдесят три тисячі пятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 735 (сімсот тридцять пять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання рішення 18.10.2011 р.