Рішення № 18781537, 19.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.10.11р.Справа № 21/5005/11938/2011 За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 23 593,48 грн. штрафу та додаткових зборів

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1.дов. № 31 від 01.01.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 26.04.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 19 855,00 грн. за неправильно зазначену масу вантажу та 3 738,48 грн. додаткового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- при перевезенні вантажу у вагоні № 68703602 встановлений факт завищення маси такого вантажу на 1460 кг більше ніж зазначено в документах;

- згідно ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за невірно зазначену масу вантажу з відправника стягується штраф у пятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення в сумі 19 855,00 грн.;

- через затримку вагону залізницею нараховано додаткові збори в сумі 3 738,48 грн.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:

- зважування вагону здійснювалось з перевіркою зважування начальником станції, отже, відомості, вказані в залізничній накладній були перевірені залізницею, а вантаж прийнятий до перевезення без зауважень.

Відповідач заявив усне клопотання про заміну відповідача - відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” процесуальним правонаступником - публічним акціонерним товариством “ДТЕК Павлоградвугілля”, яке задоволено судом.

В судовому засіданні 18.10.11р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року зі станції Ароматна Придніпровської залізниці Відкрите акціонерне товариство «Павлоградвугілля»здійснило відправлення вагону № 68703602 згідно накладної № 46425773, на станцію Ладижин Одеської залізниці.

При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у вказаній накладній.

Про даний факт було складено акт загальної форми № 511/Ваги від 07.03.11. На підставі даних виявлених при контрольному переважуванні спірних вагонів на 150-тонних вагонних вагах за участю представника відправника, було складено комерційний акт АА № 034551/68 від 07.03.11.

Згідно вищезазначеного складеного комерційного акту, контрольне переважування вагонів проводилось на 150-тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Перевіркою було виявлено, що у накладній № 46425773 у вагоні № 68703602 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено що маса вантажу складає 70460 кг, що на 1460 більше ніж вказано у накладній та на 1460 кг більше ніж вантажопідйомність вагону.

Надлишок вантажу зі спірного вагону було відвантажено у вагон 66634320 та відправлено на станцію призначення за досильною накладною 46518 і 71, спірний вагон було надіслано до станції призначення за досильною накладною 46440822.

Крім того, невідповідність маси вантажу була підтверджена при повторному переважуванні спірного вагону на станції призначення - Лодижин, про що мається відмітка у відповідному розділі комерційного акту АА № 034551/68/10 від 07.03.11 (п. 12 Правил складання актів).

В ході вирішення спору встановлена невідповідність маси вантажу, зазначеної відповідачем в перевізних документах фактичній масі такого вантажу, що був перевезений позивачем у вагоні № 68703602. Як зазначалось вище маса вантажу була на 1460 кг г більше, ніж вказано в накладній № 46425773.

Як встановлено Правилами перевезення вантажів, розділ 2 «Правила приймання вантажів до перевезення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, пунктом 26: «Забороняється приймати до перевезення вантажі у вагонах, завантажених з перевищенням їх вантажопідйомності».

Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. В свою чергу, статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порти стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. за № 04-5/601 зі змінами та доповненнями від 18.11.2003 р. за № 04-5/1429) та Оглядового листа Вищого Господарського суду України від 29.11.07 № 01-8/917, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно ст.118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок штрафу в розмірі 19855, 00 грн. (3971,00 х 5 = 19855,00 грн., де 3971,00 грн. - розмір провізної плати).

З урахуванням викладеного є правомірною вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 19855,00 грн.

Крім штрафу позивач просить стягнути з відповідача додаткові збори за затримку вагону в сумі 3 738,48 грн., які складають:

- Плату за користування вагоном - 833,90 грн. (без ПДВ),

-Збір за маневрову роботу - 1196,00 (без ПДВ),

-Збір за зберігання вантажу - 858.50 грн. (без ПДВ),

-Збір за зважування - 153,80 грн. (без ПДВ),

- Довідка про перевезення телеграфом 54,20 грн. (без ПДВ)

- Оформлення досильних перевізних документів 19, 00 грн. (без ПДВ),

Суд вважає за необхідне задовольнити ці вимоги з таких підстав.

Відповідно до ст.122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником.

Згідно ст. 32 Статуту залізниць України встановлено: вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Вартість додаткових робіт (додаткові витрати) в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України являється збитками перевізника і повинна відшкодовуватися в установленому порядку особою, яка допустила правопорушення.

Господарським кодексом України, статтею 20 встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом застосування штрафних санкцій. Застосування таких санкцій повинно гарантувати захист і законні інтереси організацій, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ст. 216 ГК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій. В даному випадку відповідач зобов'язання належним чином не виконав. Згідно зі ст. 218 ГК України, за порушення господарського зобов'язання, учасник господарських відносин несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до п.11 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 861/5082: "У разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) - додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування.

Тобто відповідач мав можливість запобігти подібних порушень і провадити чітке зважування та вказувати у перевізних документах вірну інформацію стосовно маси вантажу.

Посилання відповідача на те, що зважування вагону здійснювалось з перевіркою зважування начальником станції, отже, відомості, вказані в залізничній накладній були перевірені залізницею, а вантаж прийнятий до перевезення без зауважень не підтверджені матеріалами справи, у зв'язку з чим не приймаються судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Викладені обставини свідчать про необхідність задоволення позову в повному обсязі. Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, 193 Господарського кодексу України ст.ст. 33, 34, 49, 82-87Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Замінити відповідача Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" процесуальним правонаступником Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля".

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля”(51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь державного підприємства “Придніпровська залізниця”(49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) штрафу у розмірі 19 855,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 00 грн.) за неправильно зазначену масу вантажу та 3 738,48 грн. (три тисячі сімсот тридцять вісім грн. 48 коп.) додаткового збору, 235, 34 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 34 коп.) - витрат по сплаті державного мита, 236грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до

вимог ст. 84 ГПК України, - 20.10.2011р.