Рішення № 18781538, 19.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.11р.Справа № 25/5005/10567/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат",

м. Алчевськ, Луганська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Ресурс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 811 788,04 грн.

Суддя Чередко А.Є.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №01-026-1015 від 16.05.2011р.

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми у розмірі 2 811 788,04 грн., що складає суму попередньої оплати позивача по договору постачання № 60-12/08-015/22408 від 19.12.2008р.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх грошових зобовязань по поверненню коштів за оплачений та не поставлений товар та на ст.ст. 526, 693 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Відповідач не забезпечив явку представника до судового засідання та не надав витребувані судом матеріали. Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений судом про час та місце судового засідання у справі, що підтверджується її матеріалами, повторне не зявлення представника відповідача до судового засідання без поважних причин (доказів не надано), достатність матеріалів справи для прийняття рішення у справі, закінчення встановленого законом строку на вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами (ст.. 75 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За умовами договору постачання № 60-12/08-015/22408 від 19.12.08р. (договір) відповідач, як Постачальник, зобов'язався постачати та передавати у власність Покупця товар відповідно до Специфікацій, а позивач, як Покупець, зобов'язався приймати товар та здійснювати його оплату на умовах договору.

Згідно до п. 3.1 договору, постачання товару відбувалось на умовах, вказаних у Специфікаціях до договору, що складають невід'ємну частину договору.

Відповідно до п. 5.2 договору розрахунки с Покупцем за товар повинні проводитися банківським платежем у вигляді 100% попередньої оплати.

Так, в березні 2009р., відповідно до проведеної позивачем попередньої оплати, відповідач повинен був відвантажити на адресу позивача феросилікомарганець, згідно до специфікації № 6 від 27.02.09р., та феросиліцій, згідно до специфікації № 7 від 27.02.09р.

Однак умови договору відповідачем були порушені. Оплата за феросплави була проведена, що підтверджується наданими позивачем виписками з банківського рахунку та не заперечується відповідачем, але продукція позивачу надійшла не на всю суму попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив поставку феросплавів позивачу частково, а саме оплачені за платіжним дорученням позивача № 4049 від 30.03.09р. (частково на суму 111 788,04 грн.) та за платіжним дорученням позивача № 989 від 31.03.09 (на повну суму 2 700 000 грн.), отже відповідачем не здійснено поставку продукції, що оплачена позивачем на загальну суму 2 811 788,04 грн.

Згідно до п. 5.5 договору у випадку, якщо Покупцем будуть перераховано грошові кошти у розмірі більшому, ніж в подальшому проведене фактичне постачання, то залишок грошових коштів може бути, за згодою сторін, використаний як попередня оплата на наступний місяць, або в триденний термін повернутий Покупцю за його письмовим проханням.

Позивач просив відповідача повернути суму 2 811 788,04грн., але і листи позивача, і претензія № 047/026-9 від 21.01.11р. відповідачем залишені без відповіді та задоволення.

Доказів повернення позивачу передплати у сумі 2 811 788,04грн., або поставки продукції позивачу на цю суму відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих чинним Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо Продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, Покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 25500,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Ресурс" (49100, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 120, р/р № 26003132911001 у ЗАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 31076200) на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (94202, м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, 4, р/р №2600919055 у ЛОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, код ЄДРПОУ 05441447) основний борг у сумі 2 811 788,04грн., а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 25500,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн., видати наказ.

СуддяА.Є. Чередко