Рішення № 18767317, 05.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.11 Справа№ 5015/4782/11

Суддя Н.Березяк при секретарі О.Галамай розглянула матеріали справи

За позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м.Львів

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Львів

Про стягнення орендної плати та земельного податку згідно умов договору в сумі 13081,05 грн.

В судове засідання зявились:

від прокуратури: Покора К.В. посв. №34 від 08.07.2011 р.)

від позивача: Куцак В.Л. - представник

від відповідача: не зявився

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Військовим прокурором Львівського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення орендної плати та земельного податку згідно умов договору в сумі 12541,89 грн., 162,90 грн. пені та 376,26 грн. -3% штрафу.

Причини відкладення розгляду справи було викладено в ухвалах господарського суду Львівської області від 05.09.2011 р. та 22.09.2011 року.

В судовому засіданні 05.09.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представники позивача в судовому засіданні 05.10.2011 року позов підтримали, просили задоволити позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

В судовому засіданні 05.09.2011 р. представник відповідача проти позову заперечив, однак письмового відзиву на позов не подав, вимог ухвали суду від 18.08.2011 р. не виконав.

Відповідач в судові засідання 22.09.2011 р. та 05.10.2011 р. не зявився, відзиву на позов не подав, однак надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

Разом з тим, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти інтереси особи в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права відповідача в можливості скористатися правами, передбаченими ст. 28 ГПК України.

Відповідно до частини першої ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути спір без участі представника відповідача з врахуванням його усних заперечень, викладених в попередньому судовому засіданні, за наявними в справі матеріалами.

В судовому завданні 05.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

09.09.2010 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова (Орендодавець) було укладено договір оренди №27/2010/КЕВ нерухомого військового майна та додатковий договір №27-1/2010/КЕВ нерухомого військового майна. Згідно п.1.1 умов договору відповідач (орендар) зобовязувався прийняти в строкове платне користування нерухоме військове майно нежитлові приміщення площею 105,2 кв.м. в будівлі АДРЕСА_2 (далі-Майно), що знаходиться на балансі КЕВ м.Львова та вчасно здійснювати оплату за орендоване майно, однак, свої договірні зобовязання виконав частково, заборгувавши КЕВ м.Львова 12541,89 грн. орендної плати.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензії від 10.01.2011 р. та 24.06.2011 р., які останнім залишені без відповіді та задоволення.

Станом на момент подання позову в суд заборгованість відповідача перед позивачем становить 12541,89 грн.

Відповідно до п.п.3.7, 3.8 вищезазначеного договору позивачем відповідачу нарахована пеня в розмірі 162,90 грн., а також 3% штрафу в розмірі 376,26 грн., які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно умов договору №27/2010/КЕВ від 09.09.2010 року відповідач орендує у позивача приміщення площею 105,2 кв.м. в будівлі АДРЕСА_2 для використання під розміщення торгівельного обєкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.

Згідно умов договору оренди №27/2010/КЕВ нерухомого військового майна та додаткового договору №27-1/2010/КЕВ нерухомого військового майна відповідач орендував у позивача вищезазначене приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 09.09.2010 року.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.3 вищевказаного договору орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди; нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством; орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

П.3.6 договору передбачено, що орендна плата у розмірі 100% перераховується Орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п.5.3 договору відповідач зобовязується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як вбачається із матеріалів справи, свої договірні зобовязання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 12541,89 грн. орендної плати.

Направлені позивачем на адресу відповідача претензії від 10.01.2011 р. та 24.06.2011 р., залишені останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до п.3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж на три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості. Нарахований позивачем штраф у розмірі 376,26 грн. підлягає до стягнення.

Крім того, на підставі п. 3.7 договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному п.3.6 Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати, що складає та підлягає до стягнення в сумі 162,90 грн.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не зявився, доказів оплати боргу чи письмових заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність письмових заперечень з боку відповідача та ненадання ним доказів своєчасної сплати орендної плати та погашення заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення .

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 130,81 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (79041, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (79016, м.Львів, вул.Шевченка 3а, ідентифікаційний код 07638027) 12541,89 грн. заборгованості, 162,90 грн. пені та 376,26 грн. штрафу, 130,81 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.10.2011 року.

Суддя Березяк Н.Є.