Рішення № 18767187, 19.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.11 Справа № 19/159/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю " Луганськвода", м.Луганськ

до Хімічного казенного обєднання ім. Г.І. Петровського, м.Петровське Луганської області

про стягнення 766804,36 грн.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, провідний юрисконсульт, довіреність № 500 від 20.04.2011;

від відповідача ОСОБА_2, юрисконсульт, довіреність № 29 від 22.06.2011.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за спожиту технічну воду у сумі 759861, 33 грн., 3% річних у розмірі 6015,77 грн., інфляційних нарахувань у сумі 927,26 грн.

В судовому засіданні відповідач надав відзив № 4817/юр від 18.10.2011, в якому зазначив, що позовні вимоги у сумі 766804,36 грн. визнає та просить не стягувати інфляційні збитки та 3% річних, у зв"язку з важким фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськвода” (позивач, постачальник) та Хімічним казенним обєднанням ім. Г.І. Петровського (відповідач, споживач) 01.01.2010 був укладений договір на послуги з постачання технічної води № 5/2.1-10, за умовами якого постачальник зобовязується постачати споживачу технічну воду до точки балансового розмежування, а споживач своєчасно здійснювати оплату за надану воду на умовах, визначених договором, та виконувати інші умови даного договору (п.1.1).

Так, на виконання умов договору, за період з травня по серпень 2011 року позивач надав відповідачу 377437,00 м3 води на загальну суму 1155410,13 грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт (акти водоспоживання) (а.с.22-24), підписаних з обох боків та групрахунків (а.с.18-21).

Як вбачається з розділу 4 "Розмір та порядок оплати за постачання технічної води" сторони дійшли згоди, що споживач здійснює оплату за технічну воду подекадно, рівними частками. Остаточний розрахунок за постачання технічної води споживач робить на підставі наданих постачальником рахунків чи інших платіжних документів не пізніше наступного робочого дня після їх отримання (п.4.5).

Оплата здійснюється споживачем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника. У разі зміни ціни, оплата за спожиту технічну воду споживачем здійснюється за новою ціною, з часу її введення в дію (п.4.6).

Згідно п.5.4 договору споживач зобовязався своєчасно здійснювати оплату за технічну воду, надану постачальником.

Відповідач, в свою чергу, оплати здійснював несвоєчасно, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 759861,33 грн., що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Отже позивачем правомірно нараховані сума інфляційних витрат за червень 2011 року, яка складає 927,26 грн. та 3 % річних за період з 31.05.2011 по 29.09.2011, яка буде складати суму 5577,89 грн., оскільки позивач при розрахунку допустився арифметичної помилки. В решті заявлених вимог стосовно стягнення 3 % річних слід відмовити за необгрунтованістю.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, але підлягають до задоволення частково.

Клопотання відповідача стосовно не стягнення інфляційних витрат та 3% річних, у зв"язку з важким матеріальним становищем підприємства, підлягає відхиленню, оскільки передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 19.10.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м.Луганськ, до Хімічного казенного обєднання ім.Г.І.Петровського, м.Петровське Луганської області, задовольнити частково.

2. Стягнути з Хімічного казенного обєднання ім. Г.І. Петровського, Луганська область, м.Петровське, вул.Леніна, буд.1, код 14312683 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ, кв.Пролетаріату Донбасу, б.166, код 35554719 заборгованість у розмірі 759861 грн. 33 коп.; інфляційні нарахування у сумі 927 грн. 26 коп., 3% річних у сумі 5577 грн. 89 коп., державне мито у сумі 7663 грн. 66 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235 грн. 87 коп., видати наказ позивачу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 24.10.2011

Суддя Т.В. Косенко