Рішення № 18766696, 07.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 64/17007.10.11 за позовом: Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій»

до відповідача: Приватного підприємства «Одін-СП»,

про стягнення простроченої заборгованості за договором № 14-02-14К-32 в

сумі 8 264 691,15 грн.

та за зустрічним позовом: Приватного підприємства «Одін-СП»

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій»

про визнання недійсними договору на кредитну лінію № 14-02-14К-32 від 20.10.2005 року, укладеного між ПП "Одін-СП" та Філією АКБ "Меркурій" та договору іпотеки № 14-02-143-86 від 20.10.2005 року, укладеного між ПП "Одін-СП" та Філією АКБ "Меркурій".

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1, дов. № 11/14-02 від 06.10.2011 року,

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2, дов. № 24/05-01 від 24.05.2011 року,

від позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_2, дов. № 24/05-01 від 24.05.2011 року,

від відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_1, дов. № 11/14-02 від 06.10.2011 року,

Суть спору:

21.07.2011 року Публічне акціонерне товариство Банк «Меркурій»звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства «Одін-СП»про стягнення простроченої заборгованості за договором № 14-02-14К-32 в сумі 8 264 691,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено умови договору № 14-02-14К-32 на кредитну лінію від 20.10.2005 року в частині сплати заборгованості по кредиту та по процентам, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 8 444650,93 грн. (згідно із заявою про збільшення позовних вимог від 02.08.2011 року № 836/14-09).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2011 року було порушено провадження у справі № 64/170 та призначено її до розгляду на 03.08.2011 року.

03.08.2011 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем за первісним позовом подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просить стягнути на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА БАНК «МЕРКУРІЙ»з Приватного підприємства «ОДІН-СП»прострочену заборгованість за договором № 14-02-14К-32 на кредитну лінію від 20.10.2005 року яка, станом на 02 серпня 2011 року, складала грошову суму в розмірі 8 444 650 (вісім мільйонів чотириста сорок чотири тисячі шістсот пятдесят) гривень 93 копійки, в тому числі заборгованість за кредитом в сумі 6 200 000 гривень, заборгованість за процентами в сумі 2 107 797 гривень 24 копійки, пеня за прострочення сплати процентів в сумі 22 248 гривень 38 копійок, пеня за прострочення сплати кредитних коштів в сумі 68 454 гривень 79 копійок, штраф за несвоєчасну сплату процентів в сумі 20 150 гривень 52 копійки та комісійна винагорода в сумі 26 000 гривень.

03.08.2011 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем за первісним позовом було подано заяву про забезпечення позовної заяви, в якій він просив накласти арешт на нерухоме майно, що належить Приватному підприємству «Одін-СП».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 02.09.2011 року у звязку із необхідністю витребувати від учасників судового розгляду додаткові документи.

03.08.2011 року, не погоджуючись із первісним позовом, представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій»про визнання недійсними договору на кредитну лінію № 14-02- 14К-32 від 20.10.2005 року, укладеного між ПП «Одін-СП»та Філією АКБ «Меркурій»(із змінами і доповненнями) та договору іпотеки № 14-02-143-86 від 20.10.2005 року, укладеного між ПП «Одін-СП»та Філією АКБ «Меркурій»(із змінами і доповненнями).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року зустрічний позов ПП «Одін-СП»до ПАТ Банк «Меркурій»про визнання недійсними договорів було прийнято до розгляду одночасно із первісним позовом.

У судовому засіданні 02.09.2011 року судом було оголошено перерву до 20.09.2011 року в порядку ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2011 року було вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить приватному підприємству «Одін-СП», а саме: розташовані в місті Києві по вул. Магнітогорській, буд. 1, (літ. V):

- нежитлові приміщення: приміщення № 1 площею 100,8 кв. м., приміщення № 2 площею 318,2 кв.м. в групі приміщень № 1; приміщення № 2 площею 179,9 кв.м., приміщення № 3 площею 453,4 кв.м., приміщення № 4 площею 531,2 кв.м., приміщення № 5 площею 1,6 кв.м., приміщення № 6 площею 14,00 кв.м., приміщення № 7 площею 16,1 кв.м., приміщення № 8 площею 15,2 кв.м. приміщення № 9площею 16,8 кв.м. в групі приміщень № 3, загальною площею 1647,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1 (літ. V), як на окремий обєкт нерухомого майна.

Окрім того, ухвалою суду від 20.09.2011 року продовжено строк розгляду спору у справі на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 07.10.2011 року у звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 20.09.2011 року, позивач за первісним позовом надав довідку, згідно з якою в звязку з частковим погашенням 02.09.2011 року відповідачем за первісним позовом суми процентiв у розмiрi 200 гривень загальний розмiр заборгованостi по договору №14-02-14К-32 на кредитну лінію від 20.10.2005 року, укладеному мiж ПУБЛIЧНИМ АКЦIОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ БАНК «МЕРКУРІЙ»та Приватним підприємством «ОДІН-СП»станом на 02 серпня 2011 року складає 8 444450,93 грн.

У судовому засіданні 07.10.2011 року представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав та просив суд про їх задоволення з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

У судовому засіданні 07.10.2011 року представник відповідача за первісним позовом позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 07.10.2011 року представник позивача за зустрічним позовом позовні вимоги підтримав та просив суд про їх задоволення з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

У судовому засіданні 07.10.2011 року представник відповідача за зустрічним позовом позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 07.10.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

20.10.2005 року між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом було укладено договір № 14-02-14К-32 на кредитну лінію та, в подальшому, додаткові угоди до нього №1-28 (далі Кредитний договір), за умовами якого позивач за первісним позовом надав відповідачу за первісним позовом кредит з лімітом 6 200 000 гривень (далі Кредит).

Згідно з п. 1.1. Кредитного договору відповідач за первісним позовом зобовязався у строк до 06 липня 2011 року (включно) повернути суму кредиту в розмірі 6 200 000 гривень повністю.

Пунктом 5.2.1. Кредитного договору передбачений обовязок Відповідача за первісним позовом здійснити погашення кредиту в строк, встановлений п. 1.1.

Згідно з п. 1.1. Кредитного договору відповідач за первісним позовом зобовязався сплатити Позивачу за первісним позовом проценти за користування кредитом в період з 20 жовтня 2005 року по 11 травня 2008 року - у розмірі 19,0 % річних, а за період з 12 травня 2008 року - у розмірі 21,0 % річних.

Відповідно до умов п. 3.1. Кредитного договору відповідач зобовязався, у встановлені в договорі терміни, сплачувати щомісячно нараховані Позивачем проценти.

Відповідно до умов п. 3 додаткової угоди № 28 від 06 червня 2011 року до Кредитного договору Відповідач зобовязався нараховані за користування кредитом проценти за період з 01.12.2009 року по 05.07.2011 року сплатити не пізніше 06 липня 2011 року.

Як слідує з матеріалів справи, позивач за первісним позовом зобовязання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, відкривши Позичальнику позичковий рахунок та видавши кредит в сумі 6 200 000 гривень.

20.10.2005 року між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом укладено Договір іпотеки № 14-02-143-86 та, в подальшому, додаткові угоди до нього №1- 16 (далі Договір іпотеки) за умовами якого в іпотеку позивачу передано належне відповідачу на праві власності нерухоме майно:

яким є нежилі приміщення (в літ. V): приміщення №1: приміщення 1 пл. 100,8 кв. м., приміщення 2 пл. 318,2 кв. м., приміщення 3 пл. 453,4 кв. м. всього по приміщенню №1 872,40 кв. м.; приміщення №2: приміщення 1 пл. 213,30 кв. м., приміщення 2 пл. 531, 20 кв. м., приміщення 3 пл. 1,60 кв. м., всього по приміщенню №2 746,10 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, загальна площа приміщень 1618,50 кв. м., що складає 63/100 частини від нежилої будівлі літ. „V”.

Зазначене майно є забезпеченням повернення отриманого позичальником кредиту за Кредитним договором.

В звязку з тим, що приватне підприємство «ОДІН-СП»кредиту не повернуло та не сплатило проценти за користування, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО БАНК «МЕРКУРІЙ»звернулось до відповідача за первісним позовом з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором № 14-02-14К-32 на кредитну лінію.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Окрім цього, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Як було встановлено судом, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО БАНК «МЕРКУРІЙ» належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Приватному підприємству «ОДІН-СП»грошових коштів (Кредиту) в межах Кредитного договору.

Однак, Приватне підприємство «ОДІН-СП»отримавши вищезазначену суму Кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов Кредитного договору, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав.

Пунктом 7.1. Кредитного договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором.

Разом з тим, статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з умовами п. 4. Додаткової угоди № 22 від 31.08.10 р. до Кредитного договору Відповідач зобовязався сплатити Позивачу за користування кредитом комісійну винагороду в сумі 26 000 гривень.

Відповідно до умов п. 6.1. Кредитного договору у випадку порушення строків повернення кредиту та строків сплати процентів на заборгованість по сплаті кредиту та процентів нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення виконання зобовязання.

Відповідно до умов п. 6.3. Кредитного договору у випадку несвоєчасної сплати процентів за користування кредитом Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 1% від належної до сплати суми.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Суду не було надано доказів належного виконання договірних зобовязань або відмови позивача у прийнятті належного виконання зобовязань, запропонованих боржником, а тому станом на 02 серпня 2011 року (з урахуванням заяви Позивача за первісним позовом про збільшення позовних вимог, яка підлягає задоволенню, та наявних в справі його довідок, наданих в звязку зі сплатою Відповідачем за первісним позовом грошових сум у розмірі 100 та 200 гривень) заборгованість Відповідача за первісним позовом за Кредитним договором становить 8 444 350 (вiсiм мiльйонiв чотириста сорок чотири тисячi триста пятдесят) гривень 93 копiйки, в тому числi:

-заборгованiсть за кредитом 6 200 000,00 гривень;

-заборгованiсть за процентами 2 107 497,24 гривень;

-пеня за прострочення сплати процентiв 22 248,38 гривень;

-пеня за прострочення сплати кредитних коштiв 68 454,79 гривень;

-штраф за несвоєчасну сплату процентiв 20 150,52 гривень;

-комiсiйна винагорода 26 000,00 гривень.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення первісного позову, у звязку із тим, що відповідно до квитанцій № 93/з5 від 01.09.2011 року та 93/з1 від 07.10.2011 року, копії яких містяться в матеріалах справи, відповідачем за первісним позовом було частково сплачено проценти за користування кредитною лінією згідно договору № 14-02-14К-32 на кредитну лінію від 20.10.2005 року в сумі 300,00 грн.

Зустрічна позовна заява, подана відповідачем за первісним позовом, не містить фактичних доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем за первісним позовом не спростовано належними засобами доказування обставини на які посилається позивач за первісним позовом в обґрунтування своїх позовних вимог.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено належними засобами доказування обставини на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1.Первісний позов Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій»задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Одін-СП»(м. Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 14-Б, кв. 89, код ЄДРПОУ 33148748) на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій»(м. Київ, вул. Щекавицька, 7/10 літ «А», к/р 32009176800 в Головному управлінні НБУ по місту Києву і Київській області, код банку 321024) заборгованість за договором № 14-02-14К-32 на кредитну лінію від 20.10.2005 року, в сумі 8 444 350 (вiсiм мiльйонiв чотириста сорок чотири тисячі триста пятдесят) гривень 93 копiйки, в тому числi: заборгованiсть за кредитом 6 200 000,00 грн.; заборгованiсть за процентами 2 107 497,24 грн.; пеня за прострочення сплати процентiв 22 248,38 грн.; пеня за прострочення сплати кредитних коштiв 68 454,79 грн.; штраф за несвоєчасну сплату процентiв 20 150,52 грн.; комiсiйна винагорода 26 000,00 грн., 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. витрат з державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства «Одін-СП»до Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій»про визнання недійсними договору на кредитну лінію № 14-02-14К-32 від 20.10.2005 року, укладеного між ПП "Одін-СП" та Філією АКБ "Меркурій" та договору іпотеки № 14-02-143-86 від 20.10.2005 року, укладеного між ПП "Одін-СП" та Філією АКБ "Меркурій" відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н. І. Зеленіна