Рішення № 18766004, 29.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.11 Справа № 2/5009/5250/11

Суддя Мойсеєнко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 2/5009/5250/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МПКА-УКРАЇНА”, м. Запоріжжя,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелектуальні системи”, м. Запоріжжя,

про стягнення 6924,81 грн..

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. (довіреність № 1 від 18.10.2010 р.);

від відповідача не зявився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “МПКА-УКРАЇНА”, м. Запоріжжя, з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелектуальні системи”, м. Запоріжжя, 5831,60 грн. основної заборгованості, 664,94 грн. пені, 136,69 грн. 3% річних та 291,58 грн. штрафу, всього 6924,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач не виконав зобовязання за договором поставки № 052 від 10.01.2011 р. щодо оплати у повному обсязі поставленої позивачем продукції.

Позов заявлено на підставі ст. ст. ст. ст. 526, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 05.09.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.09.2011 р.

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, не направив у судове засідання уповноваженого представника, не повідомив причин неявки.

Суд зауважує, що відповідач був завчасно належним чином повідомлений судом про розгляд справи. Ухвала про призначення справи до розгляду 07.09.2011 р. надсилалась на адресу відповідача, вказану в позовній заяві (пр. Ладозька, б. 20, кв. 121, м. Запоріжжя, 69096). Дана адреса станом на 27.09.2011р. значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується довідкою з реєстру.

З урахуванням положень ст. 64 ГПК України відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

За заявою представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 29.09.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

10.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “МПКА-УКРАЇНА” (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтелектуальні системи” (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 052, згідно з п. 1.1 якого постачальник зобовязується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію у відповідності з додатками (специфікаціями) до даного договору, кожна з яких має свій порядковий номер та є невідємною частиною даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору номенклатура, асортимент, кількість, ціна за одиницю продукції вказуються у додатках (специфікаціях) до даного договору. Конкретні строки поставки продукції визначаються попередніми письмовими замовленнями покупця, які направляються постачальнику засобами факсимільного звязку або іншим способом та погоджуються сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.

У п. п. 2.1, 2.2 договору сторони визначили орієнтовну вартість продукції, поставка якої здійснюється відповідно до даного договору, у розмірі 1500000 грн., в тому числі ПДВ. Ціна продукції, що постачається, вказується у додатках (специфікаціях) до даного договору та не може бути змінена в односторонньому порядку.

Згідно з п. 3.1 постачальник приймає на себе зобовязання здійснити поставку продукції протягом строку, погодженого сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору. Постачальник має право на дострокову поставку продукціїї.

Відповідно до умов п. 3.4 договору при відвантаженні продукції постачальник зобовязаний додати до оригіналу товарно-транспортного документу наступні товаросупровідні документи:

-рахунок-фактура (оригінал);

-податкова накладна (оригінал);

-накладна на відпуск продукції (оригінал);

-сертифікат якості.

У п. 5.1 договору сторони погодили, що оплата за продукцію здійснюється покупцем банківським переводом на поточний рахунок постачальника у строки, погоджені сторонами у додатках (специфікаціях) до даного договору, або в іншому порядку, погодженому сторонами та такому, що не суперечить вимогам законодавства.

Згідно з п. 10.1 договору договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2011 р., а в частині оплати отриманої продукції до повного виконання зобовязань.

Отже, умови договору поставки є чинними на момент розгляду спору судом.

У додатку № 1 до договору (специфікації) сторони погодили, що поставляється кабель ВВГ 5х2,5 км в кількості 0,120 по ціні 109941,66 грн. вартістю 15831,60 грн. з ПДВ. Умови оплати: відстрочка платежу 14 календарних днів з моменту поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу погоджений у специфікації товар, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000009 від 11.01.2011 р.

Товар отримав представник відповідача ОСОБА_2 на підставі довіреності № 240 від 11.01.2011 р.

Видаткова накладна виписана на підставі рахунку № СФ-0000013 від 10.01.2011 р. на суму 15831,60 грн.

На суму вартості поставленого товару позивачем виписана податкова накладна від 11.01.2011 р. № 7.

Оригінали договору поставки, специфікації накладних та довіреності на отримання товару оглянуто судом в судовому засіданні.

Відповідно до умов договору та специфікації товар мав бути оплачений відповідачем у повному обсязі протягом 14 календарних днів з моменту поставки, тобто до 25.01.2011 р.

Відповідач оплатив отриману продукцію частково та з простроченням, сплативши:

18.02.2011 р. суму 3000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1819 від 18.02.2011р.;

12.03.2011р. суму 2000,00 грн. згідно платіжного доручення від 12.03.2011 р.;

06.04.2011 р. суму 5000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1862 від 06.04.2011 р.

Всього сплачено 10000,00 грн. Залишок боргу складає 5831,60 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 5831,60 грн. основного боргу за поставлену продукцію є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На суму заборгованості позивач нарахував 3% річних в сумі 136,69 грн. за загальний період з 26.01.2011 р. по 11.08.2011 р. з урахуванням часткового погашення заборгованості.

Розрахунок річних, викладений в позовній заяві, судом перевірено. Вимоги про стягнення 136,69 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 7.2 договору у випадку несвоєчасної оплати покупцем отриманої продукції у строки, погоджені сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,3% від вартості неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) продукції за кожний день прострочення платежу. Нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату продукції здійснюється за весь час доки зобовязання покупця до оплати є простроченим.

На підставі п. 7.2 договору та з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»позивач нарахував на суму заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 26.01.2011 р. по 11.08.2011 р. з урахуванням часткового погашення заборгованості, що склало 664,94 грн.

Розрахунок пені судом перевірено. Вимоги про стягнення 664,94 грн. пені підлягають задоволенню.

Також у п. 10.2 договору сторони передбачили, що правовідносини між сторонами регулюються діючим законодавством України, зокрема «Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення», що затверджено Постановою ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р. № 888.

На час розгляду даної справи Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення є чинним.

Згідно з абз. 1 п. 66 вказаного Положення за безпідставну відмову від акцепту платіжного доручення (повністю або частково), а також за ухилення від оплати продукції при інших формах розрахунків покупець (платник) сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 відсотків від суми, від оплати якої він відмовився або ухилився.

На підставі абз. 1 п. 66 вказаного Положення позивач нарахував штраф у розмірі 5% від суми заборгованості 5831,60 грн., що склало 291,58 грн.

Вимоги про стягнення 291,58 грн. штрафу суд визнав обґрунтованими.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелектуальні системи” (пр. Ладозька, б. 20, кв. 121, м. Запоріжжя, 69096, п/р 26008055896792 в Запорізькому РУ «Приватбанк», МФО 313399, код ЄДРПОУ 32649404, ІПН 326494008288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МПКА-УКРАЇНА” (вул. Г. Сапожникова, 8Б, м. Запоріжжя, 69123, п/р 2600610254801 в АТ «МетаБанк»в м. Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 35596172, ІПН 355961708251) 5831,60 грн. (пять тисяч вісімсот тридцять одна грн. 60 коп.) основного боргу, 136,69 грн. (сто тридцять шість грн. 69 коп.) 3% річних, 664,94 грн. (шістсот шістдесят чотири грн. 94 коп.) пені, 291,58 грн. (двісті девяносто одна грн. 58 коп.) штрафу, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10.10.2011 р.